Рішення № 137646820, 08.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11509/25

Провадження № 2/752/1343/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кирильчук І. А.

при секретарі Сінчук І.А.

за участю:

представника позивачів - адвоката Комісарової Альони Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа - державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

09 травня 2025 року системою «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2025 позов передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І. А.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входять житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . За життя спадкодавиця заповіту не склала, у зв`язку з чим спадкування здійснюється за законом.

Позивачі зазначають, що є спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця та у встановлений законом строк звернулися до державного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.

Разом із тим постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори від 31 січня 2025 року відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, які належали спадкодавцю.

Посилаючись на те, що спадкодавиця за життя фактично володіла та користувалася спірним житловим будинком і земельною ділянкою, однак не оформила право власності на них у встановленому законом порядку, а також на неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, позивачі просять суд визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зокрема, позивачі просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку спадкового майна за кожним, а за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - право власності на 1/6 частку спадкового майна за кожним.

Спадкове майно складається з житлового будинку загальною площею 119,8 кв.м. з надвірними спорудами та земельної ділянки площею 0,20 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 175, 177 ЦПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

16 травня 2025 року представником позивачів - адвокатом Галкіною Яною Геннадіївною через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої уточнено суб`єктний склад учасників справи та позовні вимоги.

З урахуванням поданої заяви позивачами у справі визначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які просили визнати за кожним із них право власності на відповідні частки житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Зокрема, позивачі просили визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку спадкового майна за кожним, а за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - право власності на 1/6 частку спадкового майна за кожним.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року позивачам продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки після подання нової редакції позовної заяви змінився суб`єктний склад позивачів, а докази сплати судового збору усіма позивачами відповідно до заявлених ними вимог до суду не подано.

24 травня 2025 року представником позивачів - адвокатом Галкіною Яною Геннадіївною через систему «Електронний суд» подано клопотання про виправлення недоліків позовної заяви, до якого долучено докази сплати судового збору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також порушено питання про повернення ОСОБА_1 надмірно сплаченої суми судового збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін на 16 червня 2025 року на 12:00 год. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Крім того, зазначеною ухвалою вирішено витребувати:

у державного нотаріуса другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольги Аркадіївни, що знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 45, завірені належним чином матеріали спадкової справи про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03 червня 2025 за вх. № 35451/25Вх на адресу суду надійшли письмові пояснення представника Київської міської ради, якими представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову, вказуючи на те, що матеріали справи не містять належних доказів набуття спадкодавцем права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку у встановленому законом порядку. Крім того, позивачами не надано доказів прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк, зокрема доказів відкриття спадкової справи, своєчасного звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини або постійного проживання разом зі спадкодавцемна час відкриття спадщини. З огляду на наведене представник відповідача вважала, що існують підстави для визнання спірного майна відумерлою спадщиною, у зв`язку з чим просила у задоволенні позову відмовити. Також просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника Київської міської ради.

17 червня 2025 року за вх. № 28521/25Вх на виконання ухвали суду від 29 травня 2025 року в частині витребування доказів до суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 329/2009 від 07 квітня 2009 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У підготовчому судовому засіданні 11 серпня 2025 року судом розглянуто заяву представника позивачів - адвоката Галкіної Яни Геннадіївни про витребування доказів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року вказану заяву задоволено та витребувано у державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Ткач Ольги Аркадіївни належним чином засвідчені матеріали спадкової справи щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На виконання вимог ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 04 вересня 2025 року до суду надійшли належним чином засвідчені матеріали спадкової справи № 329/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх.№ 59302 від 17 вересня 2025 року).

Згідно з листом Другої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися спадкаємці: син - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_6 . Крім того, нотаріусом зазначено, що після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена спадкова справа № 761/2021, а із заявами про прийняття спадщини звернулися спадкоємці - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Також нотаріус повідомив, що спадкоємцям були винесені постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на спадкове майно.

У підготовчому судовому засіданні 13 жовтня 2025 року судом розглянуто заяву представника позивачів - адвоката Галкіної Яни Геннадіївни про витребування доказів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року вказану заяву задоволено та витребувано у Другої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені матеріали спадкової справи № 762/2021 щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27 лютого 2026 року за вх. № 13771 до Голосіївського районного суду міста Києва на виконання ухвали суду надійшла належним чином завірена копія спадкової справи 762/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 березня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивачів - адвоката Комісарової Альони Вікторівни надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої представник позивачів просила встановити факт набуття ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачами право власності на відповідні частки цього домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В обґрунтування уточнених позовних вимог представник позивачів зазначала, що ОСОБА_5 набула право власності на спірний житловий будинок у порядку, визначеному ЦК УРСР 1963 року та Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, що підтверджується технічним паспортом, записами в погосподарських книгах та іншими документами, однак за життя не встигла оформити відповідні правовстановлюючі документи та зареєструвати право власності. Після її смерті спадщину прийняли позивачі як спадкоємці за законом, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно. У зв`язку з цим представник позивачів вважала, що існують підстави для судового встановлення факту набуття спадкодавицею права власності на спірне майно та визнання за позивачами права власності на нього в порядку спадкування за законом.

Отже, на підставі поданої заяви просила суд:

встановити факт набуття права власності ОСОБА_5 на житловий будинок під літ.А, мансарди над літ. А, загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 70,8 кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 кухня, площею 12,6 кв.м; 1-3 житлова кімната, площею 10,4 кв.м; 1-4 житлова кімната, площею 10,6 кв.м; 1-5 житлова кімната, площею 27,8 кв.м; 1-6 підсобне приміщення, площею 24,8 кв.м; 1-7 житлова кімната, площею 22,0 кв.м; 1-8 підсобне приміщення, площею 2,0 кв.м; погрібу під літ.А, літню кухню під літ.Б, прибудову під літ.б, вбиральню під літ.В., споруд №1-4. розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку під літ.А, мансарди над літ. А, загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 70,8 кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 кухня, площею 12,6 кв.м; 1-3 житлова кімната, площею 10,4 кв.м; 1-4 житлова кімната, площею 10,6 кв.м; 1-5 житлова кімната, площею 27,8 кв.м; 1-6 підсобне приміщення, площею 24,8 кв.м; 1-7 житлова кімната, площею 22,0 кв.м; 1-8 підсобне приміщення, площею 2,0 кв.м; погрібу під літ.А, літню кухню під літ.Б, прибудову під літ.б, вбиральню під літ.В., споруд №1-4. розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку під літ.А, мансарди над літ. А, загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 70,8 кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 кухня, площею 12,6 кв.м; 1-3 житлова кімната, площею 10,4 кв.м; 1-4 житлова кімната, площею 10,6 кв.м; 1-5 житлова кімната, площею 27,8 кв.м; 1-6 підсобне приміщення, площею 24,8 кв.м; 1-7 житлова кімната, площею 22,0 кв.м; 1-8 підсобне приміщення, площею 2,0 кв.м; погрібу під літ.А, літню кухню під літ.Б, прибудову під літ.б, вбиральню під літ.В., споруд №1-4. розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житлового будинку під літ.А, мансарди над літ. А, загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 70,8 кв.м., який складається з наступних приміщень : 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 кухня, площею 12,6 кв.м; 1-3 житлова кімната, площею 10,4 кв.м; 1-4 житлова кімната, площею 10,6 кв.м; 1-5 житлова кімната, площею 27,8 кв.м; 1-6 підсобне приміщення, площею 24,8 кв.м; 1-7 житлова кімната, площею 22,0 кв.м; 1-8 підсобне приміщення, площею 2,0 кв.м; погрібу під літ.А, літню кухню під літ.Б, прибудову під літ.б, вбиральню під літ.В., споруд №1-4. розташований за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житловий будинок під літ.А, мансарди над літ. А, загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 70,8 кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 кухня, площею 12,6 кв.м; 1-3 житлова кімната, площею 10,4 кв.м; 1-4 житлова кімната, площею 10,6 кв.м; 1-5 житлова кімната, площею 27,8 кв.м; 1-6 підсобне приміщення, площею 24,8 кв.м; 1-7 житлова кімната, площею 22,0 кв.м; 1-8 підсобне приміщення, площею 2,0 кв.м; погрібу під літ.А, літню кухню під літ.Б, прибудову під літ.б, вбиральню під літ.В., споруд №1-4. розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року уточнену позовну заяву представника позивачів - адвоката Комісарової Альони Вікторівни прийнято до розгляду та подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Комісарова Альона Вікторівна уточнені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_5 за життя фактично володіла спірним житловим будинком та вживала заходів щодо оформлення прав на нього, однак не встигла отримати відповідні правовстановлюючі документи. Також пояснила, що спадкоємці своєчасно прийняли спадщину, однак не змогли оформити свої спадкові права через відсутність документів на спадкове майно.

У судових дебатах представник позивачів просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання на 08 червня 2026 року не з`явився, повідомлявся шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету користувача системи «Електронний суд», про що в матеріалах міститься довідка про доставку електронного документи. При цьому у поданих до суду поясненнях (вх. № 35451/25-Вх від 03 червня 2025 року), представник відповідача просив проводити розгляд справи за відсутності представників Київської міської ради.

Третя особа - державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, яка міститься в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вислухавши пояснення представника позивачі, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та вбачається матеріалів справи, що відповідно до архівного витягу Архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 23 вересня 2004 року № 678, який містить витяг з наказу № 59 по радгоспу «Хотовський» с. Хотів від 02 травня 1964 року, виданого на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 07 жовтня 1963 року № 1132, ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаєвка.

Крім того, матеріали справи містять копію наказу № 59 по радгоспу «Хотовський» с. Хотів від 02 травня 1964 року, відповідно до якого на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 07 жовтня 1963 року № 1132 ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Відповідно до розпорядження Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 04 травня 2006 року № 472 «Про призначення державної комісії по прийняттю в експлуатацію житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 » було призначено державну приймальну комісію з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку (літ. «А», «під А») та надвірних споруд (літ. «Б», «б») за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначеним розпорядженням також визначено склад комісії, до якого включено представників відповідних органів та установ, а забудовником зазначено ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими особами було складено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 17 травня 2006 року. Разом з тим надана копія акта не містить відомостей про його реєстрацію та затвердження.

Відповідно до технічного паспорта, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 24 квітня 2009 року за інвентаризаційним номером 51015/1607, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку під літ. А, мансарди над літ. А, погребу під літ. А, літньої кухні під літ. Б, прибудови під літ. б, вбиральні під літ. В. Згідно з указаним технічним паспортом житловий будинок має загальну площу 119,8 кв. м та житлову площу 70,8 кв. м і складається з коридору, кухні, чотирьох житлових кімнат та двох підсобних приміщень. Також із технічного паспорта вбачається, що будівництво житлового будинку з надвірними спорудами завершено у 1980 році.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07 грудня 2008 року складено актовий запис про смерть № 23614.

Після смерті ОСОБА_5 Другою Київською державною нотаріальною конторою 07 квітня 2009 року заведено спадкову справу № 329/2009, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 19308102.

Родинні відносини між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , згідно з яким матір`ю ОСОБА_6 є ОСОБА_5 .

Родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , відповідно до якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком зазначений ОСОБА_7 , а матір`ю - ОСОБА_5 .

Родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , відповідно до якого ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьком зазначений ОСОБА_7 , а матір`ю - ОСОБА_5 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 329/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до Другої Київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Отже, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , подавши 07 квітня 2009 року заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , відповідно до положень статей 1268, 1269 ЦК України прийняли спадщину та вважаються такими, що набули права на спадщину з часу її відкриття.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

29 січня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяла ОСОБА_8 на підставі довіреності, та ОСОБА_2 подали до Другої Київської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 . У заяві зазначено, що спадкоємець за законом ОСОБА_6 прийняв спадщину, проте помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З матеріалів спадкової справи 329/09 від 07 квітня 2009 року вбачається, що постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Ткач О.А. від 31 січня 2025 року № 409/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Також, з матеріалів указаної спадкової справи вбачається, що постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори Ткач О.А. від 31 січня 2025 року № 410/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Указані постанови про відмову у видачі свідоцтва містить тотожні мотиви для відмови, а саме у них вказано, що до нотаріальної контори були подані розпорядження Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 04 травня 2006 року № 472 щодо прийняття в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 , технічний паспорт Київського міського бюро технічної інвентаризації та архівна довідка Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 678 від 23 вересня 2004 року з копією наказу № 59 від 02 травня 1964 року про виділення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії зазначено відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини звернулися його син ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 .

Так, 08 жовтня 2021 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, 26 жовтня 2021 року ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_6 . У вказаній заяві зазначено, що після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина, яка належала ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав.

Відповідно нотаріусом заведено спадкову справу № 762/2021 після смерті ОСОБА_6 .

Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 , як і ОСОБА_4 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 .

Так, 20 вересня 2024 року ОСОБА_3 , який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, подав до Другої київської державної нотаріальної контори заяву у спадковій справі № 762/2021 після смерті ОСОБА_6 .нотаріальної контори, із повідомленням нотаріуса про те, що після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,20 га в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, які належали ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав.

У вказаній заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частках.

Судом також встановлено, що постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 04 лютого 2025 року № 447/02-31 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Також, постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 04 лютого 2025 року № 448/02-31 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,20 га в с. Чапаївка.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва стала відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд констатує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, який має застосовуватися, зокрема якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Верховний Суд України у своєму рішенні .№ 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 194В року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок Був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РРР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-137цс13, постанові Верховного Суду України від 28.02.2018 у справі № 3466/996/16-ц, інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

З 19.01.1996 по 16.07.1998 діяли Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб6, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 № 56 (надалі - Правила 56), які передбачали здійснення реєстрації об`єктів нерухомого майна у бюро технічної інвентаризації місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на підставі відповідних правоустановлювальних документів

Відповідно до п. 1.6 Правил № 56 державній реєстрації підлягали тільки ті об`єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації.

Відповідно до п. 4.1 Правил № 56 оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводилось із видачею свідоцтва про право власності: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна; власникам спільних будівель, які на законних підставах здійснили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об`єднання, які повністю внесли свої пайові внески, та в інших випадках.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога про встановлення факту набуття ОСОБА_5 права власності на спірне нерухоме майно є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Так, із досліджених судом доказів убачається, що будівництво житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , було завершено у 1980 році. Матеріалами справи також підтверджується, що щодо зазначеного об`єкта у 2006 році складався акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Крім того, наявні у справі документи, зокрема архівна довідка, акт державної приймальної комісії, технічний паспорт, підтверджують, що спірний житловий будинок та надвірні споруди фактично належали ОСОБА_5 та входили до складу спадкового майна після її смерті.

При цьому відсутність державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна не є безумовною підставою для висновку про відсутність у ОСОБА_5 права власності на нього, оскільки виникнення такого права визначається законодавством, чинним на момент створення об`єкта нерухомості.

Однак, судом досліджено копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 10 жовтня 2004 року, інвентаризаційна справа № 51015/1607.

Згідно з відомостями зазначеного технічного паспорта на земельній ділянці розміщені: житловий будинок під літерою «А» - 91,5 кв.м., погреб під літерою «під А» - 57,0 кв.м. , літня кухня під літерою «Б» - 25.2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м.

Відповідно до експлікації внутрішніх приміщень житлового будинку під літерою «А» його загальна площа становить 70,6 кв. м, у тому числі житлова площа - 48,8 кв. м, допоміжна - 21,8 кв. м. До складу будинку входять коридор площею 9,2 кв. м, кухня площею 12,6 кв. м та три житлові кімнати площею 10,4 кв. м, 10,6 кв. м та 27,8 кв. м відповідно.

Суд враховує, що саме цей технічний паспорт був поданий до державної комісії по прийняттю в експлуатацію житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_2 як документ, що характеризує об`єкт нерухомого майна, щодо якого вирішувалося питання про його введення в експлуатацію. Водночас матеріали справи не містять доказів належного затвердження акта державної приймальної комісії та завершення процедури прийняття об`єкта в експлуатацію в заявленому позивачем обсязі.

За таких обставин технічний паспорт є належним та допустимим доказом щодо фактичного складу нерухомого майна, яке перебувало у володінні спадкодавця та було предметом технічної інвентаризації, однак не підтверджує існування та належність спадкодавцю інших об`єктів нерухомості у складі та характеристиках, наведених у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги в частині визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, які не відображені у технічному паспорті, виходять за межі обсягу майна, щодо якого наявні належні та достатні докази його існування, технічних характеристик та належності спадкодавцю. Відтак позов підлягає задоволенню лише в межах тих об`єктів нерухомого майна та їх характеристик, які підтверджуються дослідженим судом технічним паспортом та іншими належними доказами у справі.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною третьою статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями першої черги за законом були її сини: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 1217, 1218, 1223 та 1261 ЦК України право на спадкування виникло у зазначених осіб у день відкриття спадщини, а до складу спадщини увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент її смерті та не припинилися внаслідок відкриття спадщини.

Отже, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 та мали право на спадкування спадкового майна у рівних частках, а саме по 1/3 кожному.

Оскільки ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 прийняв спадщину, належні йому спадкові права увійшли до складу його майна. Відсутність оформленого свідоцтва про право на спадщину не позбавляла його права на спадкове майно. Після смерті ОСОБА_6 зазначені майнові права увійшли до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті, та підлягають спадкуванню його спадкоємцями на загальних підставах.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на те, що судом у цьому рішенні встановлено факт прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що останній набув права та обов`язки спадкоємця щодо належної йому частки спадкового майна.

При цьому неотримання ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття ним спадщини та не позбавляє його права на спадкове майно.

Відтак право ОСОБА_6 на належну йому 1/3 частку спадкового майна після смерті ОСОБА_5 увійшло до складу його власної спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України та після його смерті стало частиною спадкової маси, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 і підлягає спадкуванню його спадкоємцями на загальних підставах.

Отже, як встановлено судом вище, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули право на спадкування належної ОСОБА_6 1/3 частки спадкового майна після смерті ОСОБА_5 у рівних частках, тобто по 1/6 частині кожному.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 (далі також - Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Як передбачено 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до підпункту 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно статтею 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оформити спадкові права в порядку, встановленому статтею 1297 ЦК України позивачі не можуть через відсутність правоустановчих документів на нерухоме майно, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, досліджених доказів у їх сукупності та наведених норм матеріального права, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджується факт набуття ОСОБА_5 права власності на житловий будинок та господарські споруди лише в тому обсязі та характеристиках, які підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема технічним паспортом, виготовленим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Водночас позивачами не надано належних та достатніх доказів на підтвердження належності спадкодавцю інших об`єктів нерухомого майна та їх технічних характеристик у заявленому в позові обсязі, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Керуючись статтями 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, статтями, 392, 1217, 1218, 1223, 1261, 1262, 1264, 1266, 1268, 1269, 1296 суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, третя особа - державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Встановити факт набуття права власності ОСОБА_5 на житловий будинок під літерою «А» - 91,5 кв.м., погреб під літерою «під А» - 57,0 кв.м., літню кухня під літерою «Б» - 25,2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку під літерою «А» - 91,5 кв.м., погребу під літерою «під А» - 57,0 кв.м., літню кухня під літерою «Б» - 25,2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку під літерою «А» - 91,5 кв.м., погребу під літерою «під А» - 57,0 кв.м., літню кухня під літерою «Б» - 25,2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/6 частину житлового будинку під літерою «А» - 91,5 кв.м., погребу під літерою «під А» - 57,0 кв.м., літню кухня під літерою «Б» - 25,2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/6 частину житлового будинку під літерою «А» - 91,5 кв.м., погребу під літерою «під А» - 57,0 кв.м., літню кухня під літерою «Б» - 25,2 кв.м., сіни під літерою «б» - 8,7 кв.м. та вбиральня під літерою «В» - 1,6 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Позивач - ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 45.

Повний текст рішення суду виготовлено 18 червня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук