Рішення № 137646640, 28.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026Справа № 911/3031/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 74 627, 76 грн,

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (далі - відповідач, ТОВ "Євро Трейд Енерджі), в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №3 (без зазначення дати укладення, діє з 01.08.2021) до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, яка укладена між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі";

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 30.11.2021 до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, яка укладена між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі";

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, яка укладена між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі";

- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 74 627, 76 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 передано матеріали за позовом Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 74627,76 грн до Господарського суду міста Києва.

04.12.2024 матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області - залишено без руху. Встановлено Комунальному некомерційному підприємству "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.12.2024 до суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2025. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

29.01.2025 до суду надійшли пояснення Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, в яких третя особа, зокрема зазначає, що сторонами укладено спірні додаткові угоди з порушенням пункту 5.3. та п. 14.7 договору, та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині перевищення максимального 10 відсоткового ліміту збільшення ціни за одиницю товару. Третя особа також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Також, 29.01.2025 до суду надійшла заява Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій третя особа просить суд надати можливість участі у судовому засіданні призначеному на 06.02.2025 та в подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

30.01.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що умови договору не містять застережень про необхідність документального підтвердження факту та динаміки коливання ціни електричної енергії на ринку в період з дати початку дії однієї додаткової угоди до дати початку дії іншої додаткової угоди. Також, відповідач зазначає, що при укладанні спірних додаткових угод № 3, 4, 5, якими сторони збільшили ціну за електричну енергію на підставі договору було дотримано вимоги ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки зазначену ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару на ринку. Більше того, за період з 18.02.2021 по 28.12.2021 ціна електричної енергії збільшилась на 83,80%, у той час як внаслідок внесених до договору змін початкову ціну збільшено лише на 46,25% та на 32,97% від додаткової угоди №2, як результат різниця (збитки) між фактичним збільшенням ціни та тим, що було погоджено додатковими угодами була покладена на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 заяву Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У підготовчому засіданні 06.02.2025 оголошено перерву до 20.02.2025.

Підготовче засідання призначене на 20.02.2025 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 призначено підготовче судове засідання на 20.03.2025.

11.03.2025 до суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд надати можливість участі у судовому засіданні призначеному на 20.03.2025 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 заяву Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

18.03.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про зупинення провадження у справі, в якій відповідач просить суд зупинити провадження у справі №911/3031/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

У підготовчому засіданні 20.03.2025 оголошено перерву до 10.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 зупинено провадження у справі № 911/3031/24 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 74 627, 76 грн до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення по вказаній справі. Зобов`язано представників учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, 21.11.2025 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/19/24, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 поновлено провадження у справі №911/3031/24. Підготовче засідання у справі №911/3031/24 призначено на 29.01.2026.

07.01.2026 до суду надійшла заява третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.01.2026 до суду надійшло клопотання Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області, в якому позивач зазначає про залучення нового представника для представництва інтересів позивача в суді та необхідність додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У підготовчому засіданні 29.01.2026 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.03.2026.

04.03.2026 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить суд підготовче судове провадження проводити без участі представника позивача та призначити справу до судового розгляду по суті.

Також, 04.03.2026 до суду надійшло клопотання Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд поновити строк на подання клопотання та забезпечити участь представника позивача адвоката Павлюка Ігоря Олександровича у всіх судових засіданнях по даній справі, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 911/3031/24 призначено на 09.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відмовлено представнику Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області у задоволенні клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

09.04.2026 до суду надійшли заяви Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про розгляд справи без участі, в яких позивач просить суд судовий розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено перерву до 07.05.2026.

29.04.2026 до суду надійшло клопотання Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області, в якому позивач просить суд забезпечити участь представника, адвоката Павлюка Ігоря Олександровича, у всіх судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 клопотання Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції - задоволено.

Судове засідання призначене на 07.05.2026 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 призначено судове засідання на 28.05.2026.

14.05.2026 до суду надійшла заява Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про проведення засідання за відсутності учасника, в якій у зв`язку із зайнятістю представника третьої особи в іншому судовому засіданні, просить проводити судове засідання 28.05.2026 без участі представника Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

19.05.2026 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 911/3031/24 до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VІІІ.

27.05.2026 до суду надійшли заперечення третьої особи на клопотання про зупинення провадження, в якому третя особа зазначає, що відповідачем не обґрунтовано та не наведено аргументів щодо відсутності об`єктивної можливості у суду розглянути дану справу до розгляду справи за конституційним поданням ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС». Також, третя особа зазначає, що рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього.

28.05.2026 до суду надійшла заява Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області про розгляд справи без участі, в якій позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача.

У цьому судовому засіданні дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про зупинення провадження у справі, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до приписів процесуального законодавства на стадії розгляду справи по суті не передбачено зупинення провадження у справі з підстав визначених п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, відтак суд не приймає до розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представники учасників справи у це судове засідання не з`явилися, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 12.05.2026) до електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи.

Крім того, суд зазначає, що у своїх заявах поданих до суду 14.05.2026 та 28.05.2026 позивач та третя особа просили суд розгляд справи здійснювати без участі представників Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Приймаючи до уваги, що представники учасників справи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача, відповідача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.05.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області було проведено закупівлю «Електрична енергія ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія» (код ДК 021:2015: 09310000-5: Електрична енергія), дата оприлюднення 13.01.2021, очікувана вартість 725 400,00 грн, ID: UA-2021-01-13-004701-a. Процедура закупівлі - відкриті торги.

Тож, за результатами процедури закупівлі, 18.02.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (далі - постачальник) укладено договір № 65 про закупівлю, умовами якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

За цим договором постачальник зобов`язується у 2021 році забезпечити для забезпечення потреб електроустановок замовника електроенергію згідно коду ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) (далі - товар), а замовник - прийняти і оплатити визначений умовами даного договору обсяг товару (п. 2.2. договору).

Термін поставки товару: з моменту набуття чинності даного договору, на умовах, що визначені договором, до 31.12.2021 (п. 3.6. договору).

Місце поставки товару - межа балансової належності електроустановок замовника згідно додатку № 2 до договору (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 5.1.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до специфікації (додаток 3 до цього договору).

Згідно п. 5.1.3. договору, вартість 1 кВт*год. Електричної енергії становить 3,60 грн з ПДВ.

Загальна ціна цього договору складає: 600 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 120 000, 00 грн, разом ціна цього договору становить 720 000, 00 грн з ПДВ, розрахунок якої викладається у специфікації (п. 5.2. договору).

За умовами п. 5.3. договору, зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови письмового звернення постачальника до споживача та надання постачальником необхідних підтверджуючих документів щодо кожного коливання ціни електроенергії на ринку шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін товару.

Пунктом 5.3.1 договору визначено, що зміна ціни в бік збільшення за одиницю Товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни Договору, допускається від дати початку постачання Товару за цим Договором і не частіше одного разу за розрахунковий період (календарний місяць).

Згідно п. 5.3.2 договору, зміна ціни 1 кВт електроенергії в бік збільшення не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, може відбуватись тільки відносно її фактичної вартості, не враховуючи при цьому тариф Постачальника і тариф на передачу (згідно формули).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2021 року (включно) - п. 14.1. договору.

У п. 14.7 договору сторони погодили, що умови даного договору не можуть бути змінені після його підписання аж до повного виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до специфікації, що є додатком № 3 до договору № 65 від 18.02.2021, найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)), країна походження - Україна, кількість - 200 000 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн.

В подальшому, між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до пункту 5.3.1. та викласти його в наступній редакції: «Зміна ціни в бік збільшення за одиницю Товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни Договору, допускається від дати початку постачання Товару за цим Договором і раніше ніж через 30 днів з дати його укладення. Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні Об?єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України), а саме документи про факт та динаміку зміни ціни товару на ринку електричної енергії станом на дату коливання порівняно з датою укладення Договору (датою, зазначеною в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни одиниці товару) через коливання ціни на електричну енергію на ринку.

Документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку або визначеному сегменті ринку може бути довідка, видана відповідною уповноваженою організацією, зокрема, але не виключно, ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою, тощо.

Висновки щодо коливання ціни на ринку мають бути зроблені на підставі оприлюднених в розділі «Аналітичні матеріали» веб-сайту ДП «Оператор ринку» даних щодо загального показника середньозваженої ціни електричної енергії на РДН та ВДР, що склалася на ринку електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на відповідну дату, у порівнянні з середньозваженою ціною електричної енергії на РДН та ВДР на дату укладення Договору (дату, зазначену в останній Додатковій угоді до Договору про зміну ціни одиниці товару)».

Крім того, між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару з серпня 2021 року внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН на 06.08.2021 року до дати укладення договору на 22,05 % згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 11.08.2021 № 121/154) до 3,95964 грн за кВт/год з ПДВ та викласти:

а. пункт 5.1.3. в наступній редакції: "Вартість 1 кВт*год електричної енергії становить 3,95964 грн з ПДВ".

b. Додаток 3 (Специфікація) в наступній редакції: найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)):

- електрична енергія (березень - липень,) країна походження - Україна, кількість - 74 632, 00 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн., вартість - 268 675, 20 грн;

- електрична енергія (серпень-грудень), країна походження - Україна, кількість - 113981, 27 квт*год, ціна за одиницю - 3, 95964 грн., вартість - 451 324, 80 грн.

Всього, з ПДВ: 720 000, 00 грн.

Тож, в додатковій угоді № 2, ціна за одиницю товару в порівнянні з умовами договору збільшилася на 9,99 %.

Додаткову угоду № 2 укладено сторонами на підставі цінової довідки Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 11 серпня 2021 року № 121/154, в якій порівняно середньозважені ціни електроенергії на ринку «на добу на перед» в торгівельній зоні Об?єднаної енергетичної системи України» (далі - РДН ОЕС), зокрема середньозважену ціну РДН ОЕС за 01 липня 2021 року у розмірі 1450,65 грн/МВт*год без ПДВ з середньозваженою ціною РДН ОС за 27 травня 2021 року у розмірі 713,87 грн/МВт* год без ПДВ, при цьому встановлене збільшення середньозваженої ціни становить +103,21%.

В подальшому, між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару з серпня 2021 року внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН на 09.08.2021 до 06.08.2021 року на 12,4 % згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2021 № 121/164) до 4, 355 грн за кВт/год з ПДВ та викласти:

а. пункт 5.1.3. в наступній редакції: "Вартість 1 кВт*год електричної енергії становить 4, 355 грн з ПДВ".

b. Додаток 3 (Специфікація) в наступній редакції: найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)):

- електрична енергія (березень - липень,) країна походження - Україна, кількість - 74 632, 00 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн., вартість - 268 675, 20 грн;

- електрична енергія (серпень-грудень), країна походження - Україна, кількість - 103633,70 квт*год, ціна за одиницю - 4,355 грн., вартість - 451 324, 80 грн.

Всього, з ПДВ: 720 000, 00 грн.

У п. 4 додаткової угоди № 3 сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення додаткової угоди з 01.08.2021 року та вважається невід`ємною частиною договору.

Тож, в додатковій угоді № 3 ціна за одиницю товару в порівнянні з додатковою угодою № 2 до договору збільшилась на 9, 98 %.

Додаткову угоду № 3 укладено сторонами на підставі цінової довідки Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 19 серпня 2021 року № 121/164, в якій порівняно середньозважені ціни електроенергії на ринку РДН ОЕС за 09.08.2021 у розмірі 2240, 53 грн/МВт*год без ПДВ з середньозваженою ціною РДН ОЕС за 06.08.2021 року у розмірі 1993, 30 грн/Мвт*год без ПДВ, та встановлено, що збільшення середньозваженої ціни становить +12,4%.

Крім того, 30.11.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено угоду № 4 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару з жовтня 2021 року внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН на 14.09.2021 до 09.08.2021 року на 15, 89 % згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ" від 24.09.2021 № 121/233) до 4, 79 грн за кВт/год з ПДВ та викласти:

а. пункт 5.1.3. в наступній редакції: "Вартість 1 кВт*год електричної енергії становить 4, 79 грн з ПДВ".

b. Додаток 3 (Специфікація) в наступній редакції: найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)):

- електрична енергія (березень - липень,) країна походження - Україна, кількість - 74 632, 00 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн., вартість - 268 675, 20 грн;

- електрична енергія (серпень-вересень), країна походження - Україна, кількість - 36 114, 00 квт*год, ціна за одиницю - 4,355 грн., вартість - 113 726, 47 грн.;

- електрична енергія (жовтень-грудень), країна походження - Україна, кількість - 70 479, 82 квт*год, ціна за одиницю - 4,79 грн., вартість - 337 598, 33 грн.;

Всього, з ПДВ: 720 000, 00 грн.

У п. 4 додаткової угоди № 4 сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення додаткової угоди з 01.10.2021 року та вважається невід`ємною частиною договору.

В додатковій угоді № 4 ціна за одиницю товару в порівнянні з додатковою угодою № 3 до договору збільшилась на 9, 99 %.

Додаткову угоду № 4 укладено сторонами на підставі цінової довідки Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 24 вересня 2021 року № 121/233, в якій порівняно середньозважені ціни електроенергії на ринку РДН ОЕС за серпень, а саме за 09.08.2021, за 10.08.2021 та за 31.08.2021, з середньозваженою ціною РДН ОЕС за вересень: а саме за 01.09.2021 та за 14.09.2021, і встановлено, що збільшення середньозваженої ціни становить +6,64%.

В подальшому, 28.12.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено угоду № 5 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони враховуючи довідку ДП "Держзовнішінформ" № 121/280 від 04.11.2021 року та у зв`язку зі збільшенням ціни за одиницю товару внаслідок коливання ціни на електричну енергію (збільшення середньозваженої ціни РДН станом на 13.10.2021 року до середньозваженої ціни РДН станом на 14.09.2021 року на 14, 72 % згідно з ціновою довідкою ДП "Держзовнішінформ") сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до договору, а саме:

1. змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,91 % до 5,265 грн кВт/год з ПДВ.

2. пункт 5.1.3 договору викласти в наступній редакції: "Вартість 1 кВт*год електричної енергії становить 5, 265 грн з ПДВ".

3. Додаток 3 Договору "Специфікація" викласти в наступній редакції: найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)):

- електрична енергія (березень - липень,) країна походження - Україна, кількість - 74 632, 00 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн., вартість - 268 675, 20 грн;

- електрична енергія (серпень-вересень), країна походження - Україна, кількість - 26 114, 00 квт*год, ціна за одиницю - 4,355 грн., вартість - 113 726, 47 грн.;

- електрична енергія (жовтень-листопад), країна походження - Україна, кількість - 38 178, 00 квт*год, ціна за одиницю - 4,79 грн., вартість - 182 872, 62 грн.;

- електрична енергія (грудень), країна походження - Україна, кількість - 29 387, 599 квт*год, ціна за одиницю - 5, 265 грн., вартість - 154 725, 71 грн.;

Всього, з ПДВ: 720 000, 00 грн.

У п. 5 додаткової угоди № 5 сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення додаткової угоди з 01.12.2021 року.

Тобто, в додатковій угоді № 5 ціна за одиницю товару в порівнянні з додатковою угодою № 4 до договору збільшилась на 9, 91 %.

Крім того, 29.12.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено угоду № 6 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно до якої сторони, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 ст. 651 ЦК України, у зв`язку з виконанням своїх зобов`язань за договором, дійшли згоди зменшити обсяги закупівлі електричної енергії на 4 387, 60 кВт*год, зменшити загальну ціну договору на 23100, 72 грн та внести зміни до пункту 5.2 договору, а також внести зміни в додаток № 3 до договору, виклавши їх у новій редакції, а саме:

1.1. "5.2. Загальна ціна цього договору складає: 580 749, 40 грн, крім того ПДВ 116 149, 88 грн, разом ціна цього договору складає 696 899, 28 грн з ПДВ, розрахунок якої викладається у специфікації".

1.2. Додаток 3 Договору "Специфікація" в наступній редакції: найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)):

- електрична енергія (березень - липень,) країна походження - Україна, кількість - 74 632, 00 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн., вартість - 268 675, 20 грн;

- електрична енергія (серпень-вересень), країна походження - Україна, кількість - 26 114, 00 квт*год, ціна за одиницю - 4,355 грн., вартість - 113 726, 47 грн.;

- електрична енергія (жовтень-листопад), країна походження - Україна, кількість - 38 178, 00 квт*год, ціна за одиницю - 4,79 грн., вартість - 182 872, 62 грн.;

- електрична енергія (грудень), країна походження - Україна, кількість - 24 999, 999 квт*год, ціна за одиницю - 5, 265 грн., вартість - 131 624, 99 грн.;

Всього, з ПДВ: 696 899, 28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021 відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято електричну енергію у загальному розмірі 696 899, 28 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії № 104/0321 за березень 2021 на суму 54 640, 80 грн, № 154/0421 за квітень 2021 на суму 57 243, 60 грн, № 454/0521 за травень 2021 на суму 83 872, 80 грн, № 0270121061 за червень 2021 на суму 19 206, 00 грн, № 0270121071 за липень 2021 на суму 53 712, 00 грн, №0270121081 за серпень на суму 56 410, 32 грн, № 0270121091 за вересень на суму 57 316, 15 грн, № 0270121101 за жовтень 2021 на суму 114 557, 64 грн.; № 0270121111 за листопад 2021 на суму 68 314, 98 грн, № 0270121121 за грудень 2021 на суму 131 625, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивач за поставлену електричну енергію розрахувався у повному обсязі у сумі 696 899, 28 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Так, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області було проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області за період з 01.01.2021 по 31.07.2024, за результатами якої складено акт № 201604-28/41 від 27.09.2024.

Ревізією, зокрема встановлено, що Підприємством порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умови договору від 18.02.2021 № 65, внесено зміни до істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткових угод № 3 (бкз зазначення дати укладення), № 4 від 30.11.2021 року, № 5 від 28.12.2021 року із перевищенням максимального 10 % ліміту щодо зміни ціни, визначеної в договорі, через що підприємству завдано збитків у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ "Євро Трейд Енерджі" упродовж серпня 2021 року - грудня 2021 року, на загальну суму 74 627, 76 грн з урахуванням ПДВ. В свою чергу, внаслідок зменшення обсягу постачання товару ТОВ "Євро Трейд Енерджі", Підприємством недоотримано електричної енергії в кількості 18 845, 39 кВт*год.

Отже, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що за договором № 65 від 18.02.2021 відповідачем було поставлено 163 923, 999 кВт/год електричної енергії за ціною 3,60 грн за 1 кВт/год з ПДВ у період з 18.02.2021 по 31.07.2021 та за ціною 3, 96 за 1 кВт/год з ПДВ у період з 01.08.2021 по грудень 2021 (на підставі додаткової угоди №2), відповідно вартість поставленої електричної енергії становить 622 271, 52 грн. Проте, позивач за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 696 899, 28 грн. Тож, внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод №№3-5, Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області безпідставно сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 74 627, 76 грн (696 899, 28 грн - 622 271, 52 грн).

Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 3, № 4 та № 5 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, укладені між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 74 627, 76 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, за результатами процедури закупівлі, 18.02.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальник) укладено договір № 65 про закупівлю, умовами якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Згідно п. 5.1.3. договору, вартість 1 кВт*год. електричної енергії становить 3,60 грн з ПДВ.

Загальна ціна цього договору складає: 600 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 120 000, 00 грн, разом ціна цього договору становить 720 000, 00 грн з ПДВ, розрахунок якої викладається у специфікації (п. 5.2. договору).

Відповідно до специфікації, що є додатком № 3 до договору № 65 від 18.02.2021, найменування товару - електрична енергія (ДК 021:2015 (СРV 2008) - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія)), країна походження - Україна, кількість - 200 000 квт*год, ціна за одиницю - 3,60 грн.

У п. 14.7 договору сторони погодили, що умови даного договору не можуть бути змінені після його підписання аж до повного виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

В подальшому, до договору №65 від 18.02.2021 були внесені зміни щодо збільшення ціни за одиницю товару, а саме:

- додатковою угодою № 2 змінено умови договору в частині збільшення з 01.08.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 3,95964 грн. з ПДВ (+ 9,99 %), очікуваний обсяг поставки зменшено до 188613,271 кВт/год;

- додатковою угодою № 3 змінено умови договору в частині збільшення з 01.08.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 4,355 грн з ПДВ (+9,98 %), очікуваний обсяг поставки зменшено до 178265,708 кВт/год;

- додатковою угодою № 4 від 30.11.2021 змінено умови договору в частині збільшення з 01.10.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 4,79 грн з ПДВ (+9,99 %), очікуваний обсяг поставки зменшено до 171225,82 кВт/год;

- додатковою угодою № 5 від 28.12.2021 змінено умови договору в частині збільшення з 01.12.2021 ціни електроенергії за 1 кВт/год до 5,265 грн з ПДВ (+9,91 %), очікуваний обсяг поставки зменшено до 168311,599 кВт/год

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що станом на момент підписання договору № 65 про закупівлю від 18.02.2021 року сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (редакції, чинній станом на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод до нього (далі за текстом - Закону № 922-VIII)).

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною другою статті 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина 5 статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (вказаний пункт вказано зі змінами, внесеними Законом № 1530-IX від 03.06.2021).

24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;

- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція «не частіше ніж один раз на 90 днів» фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини 5 статті 41 цього Закону в такій редакції: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».

Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова «підписання договору про закупівлю» замінені словами «підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару», а друге речення після слів «дизельного пального» доповнено словом «природного». Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом № 114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

У вказаній постанові також виснувано щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. Так, вказана норма визначає правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Тож, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Суд зазначає, що необхідність укладення оспорюваних додаткових угод договору про закупівлю №65 від 18.02.2021 року обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" були надані довідки ДП «Держзовнішінформ» №121/154 від 11.08.2021, №121/164 від 19.08.2021, 121/233 від 24.09.2024, 121/280 від 04.11.2021.

Як встановлено судом, довідки ДП «Держзовнішінформ» №121/164 від 19.08.2021, 121/233, 121/280, що стали підставою для укладення додаткових угод №№3, 4 та 5 до договору про закупівлю, містять інформацію щодо зміни вартості рівня середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (обєднаної енергетичної системи) України за відповідні дати у серпні місяці (06.08.2021, 09.08.2021, 10.08.2021 та 31.08.2021), у вересні місяці (01.09.2021 та14.09.2021) та 13 жовтня 2021, проте відсутня інформація щодо середньозваженої ціни станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору 18.02.2021 року до дати укладення оспорюваних додаткових угод №3, №4 від 30.11.2021 та №5 від 28.12.2021.

Таким чином, суд приходить до висновку, що довідки ДП «Держзовнішінформ» №121/164 від 19.08.2021, 121/233, 121/280 не підтверджують коливання ціни на електричну енергію впродовж періоду з серпня 2021 по грудень 2021, а тому суд не приймає їх до уваги в якості належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обґрунтованих підстав для внесення змін до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021 року шляхом укладення додаткових угод №3 (без зазначення дати укладення), №4 від 30.11.2021 та №5 від 28.12.2021.

Суд звертає увагу, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

При цьому, суд зазначає, що при укладанні додаткової угоди № 2 вже було здійснено збільшення ціни за одиницю товару (3,95964 грн за 1кВт/год з ПДВ) на 9,99 % по відношенню до ціни, що визначена в договорі (3,6 грн за 1кВт/год з ПДВ) під час його підписання, а тому подальше підвищення ціни за одиницю Товару додатковою угодою № 3 на 9,98 %, додатковою угодою № 4 на 9,99% та додатковою угодою № 5 на 9,91 % відносно попередньо укладеної угоди (№ 2) є неправомірним, оскільки в такому разі перевищується максимальний ліміт (10%) щодо збільшення ціни за одиницю товару, що суперечить пунктам 5.3. та 14.7 договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 (в частині перевищення максимального 10 % ліміту збільшення ціни за одиницю товару)

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

При цьому, суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин сторін) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Суд зазначає, що метою регулювання, передбаченого ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Суд зазначає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Проте, внаслідок укладення додаткових угод №3 (без зазначення дати укладення), №4 від 30.11.2021 та №5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021 року сторонами було змінено ціну за одиницю товару на 29,88%, враховуючи що до цього за додатковою угодою № 2 сторонами вже було збільшено ціну на 9, 99 %.

Тобто, внаслідок збільшення ціни за одиницю товару та, відповідно, зменшення обсягу постачання товару ТОВ «Євро Трейд Енерджі» позивачем недоотримано електричну енергію в кількості 18 845,39 кВт*год

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року по справі №922/2321/22 зазначено, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що укладені сторонами додаткові угоди №3 (без зазначення дати укладення), №4 від 30.11.2021 та №5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021 року суперечать вимогам ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки додатковою угодою № 2 сторонами було збільшено ціну за одиницю товару на 9,99 %, а тому подальше підвищення ціни за одиницю Товару спірними додатковими угодами є неправомірним, оскільки перевищено максимальний ліміт (10%) щодо збільшення ціни за одиницю товару без належного документального підтвердження коливання цін на ринку, що суперечить пунктам 5.3. та 14.7 Договору та п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на момент укладення сторонами додаткових угод №3 (без зазначення дати укладення), №4 від 30.11.2021 та №5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021 року були відсутні обґрунтовані та документально підтверджені обставини коливання ціни товару на ринку для можливості внесення змін до договору відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про недодержання при укладенні спірних додаткових угод до договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання їх недійсними в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 74 627, 76 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Так, недійсність додаткових угод № 3 б/д, № 4 від 30.11.2021 та № 5 від 28.12.2021 свідчить, що зобов`язання сторін регулюються договором та додатковою угодою № 2, а саме з розрахунку електричної енергії за період березень-липень за ціною 3,60 грн з ПДВ за 1 кВт/год та за період серпень-грудень за ціною 3, 95964 грн з ПДВ за 1 кВт/год

Згідно з актами купівлі-продажу електричної енергії, відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію у кількості 163 923 999 кВт/год.

Враховуючи умови договору та додаткової угоди № 2, позивач мав сплатити за отриману електричну енергію 622 271, 52 грн, в той час як позивачем сплачено за поставлену електроенергію грошові кошти у розмірі 696 899, 28 грн., відтак грошові кошти у сумі 74 627, 76 грн отримані відповідачем безпідставно.

Таким чином, грошові кошти в сумі 74 627, 76 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом визнано недійсними додаткові угоди № 3 б/д, № 4 від 30.11.2021 та № 5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю № 65 від 18.02.2021, відповідно сплачені грошові кошти у розмірі 74 627, 76 грн підлягають поверненню позивачу, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 74 627, 76 грн.є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 74 627, 76 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області було сплачено судовий збір у розмірі 12 112, 00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 202 від 05.11.2024.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», відтак позивач не був обмежений у праві при сплаті судового збору застосовувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тож, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач, з урахуванням коефіцієнту 0,8 мав би сплатити судовий збір в сумі 9689, 60 грн, однак сплатив в сумі 12 112, 00 грн без застосовування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відтак при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 2422, 40 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області - задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 (без зазначення дати укладення, діє з 01.08.2021) до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 30.11.2021 до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі".

4. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 28.12.2021 до договору про закупівлю №65 від 18.02.2021, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення № 4, ідентифікаційний код - 42819343) на користь Комунального некомерційного підприємства "Машівська лікарня" Машівської селищної ради Полтавської області (39400, Полтавська обл., с. Машівка, вул. Незалежності, буд. 112-В, ідентифікаційний код - 01999394) грошові кошти у сумі 74 627 (сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн 76 коп. та судовий збір у розмірі 9 689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.06.2026.

Суддя С. О. Щербаков