Ухвала суду № 137646631, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/7483/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» про забезпечення позову у справі № 910/7483/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларс»

про стягнення 1 389 107, 93 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі за текстом ТОВ «Омега», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларс» (далі за текстом «Кларс», Відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 1 389 107, 93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків.

Разом з позовною заявою Позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій сторона просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Кларс» та знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських та інших фінансових установах в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 22.06.2026.

У судове засідання 22.06.2026 представники сторін не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви з оглядну на наступне.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ ТА ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Із поданої заяви про забезпечення вбачається, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного договору поставки товару № 20250127/КЛРС від 05.02.2025, відповідно до умов якого Відповідачем поставлено Позивачу товару на суму 9 226 852, 79 грн в той час як Позивачем перераховано Відповідачу 10 15 960, 72 грн.

Так, предметом позову, який розглядається судом є вимога Позивача про стягнення з Відповідача різниці 1 389 107, 93 грн на підставі статті 1212 ЦК України.

Позивач зазначає, що з метою врегулювання спору в досудовому порядку він звертався до Відповідача з вимогою № 200 від 28.05.2026 про повернення помилково сплачених коштів, яку Відповідачем не отримано, а кошти відповідно не повернуто.

Позивач звертає увагу суду, що така поведінка Відповідача свідчить про його ухилення від виконання зобов`язань та явне небажання повертати різницю сплачених Позивачем коштів. Так, існує реальний ризик того, що Відповідач під час розгляду справи може вжити заходів щодо відчуження своїх активів, виведення коштів з відкритих банківських рахунків з метою уникнення виконання рішення в майбутньому, що в свою чергу є підставою для вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на кошти Відповідача.

МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертала увагу на те, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Суд зазначає, що існування судової практики в частині доказування очевидних речей не нівелює обов`язок заявника довести наявність обставин, на які він посилається та не звільняє його від подання належних та достатніх доказів із належним нормативно-правовим обґрунтуванням.

За сукупністю зазначеного та встановленого, судом не вбачається існування виняткових обставин у спірних правовідносинах та наявність підстав для забезпечення позову шляхом застосування обраних Позивачем заходів з огляду на наступне.

В ході дослідження поданого Позивачем позову судом встановлено, що актуальною адресою місцезнаходження Відповідача є м. Мрії, буд. 18-В, офіс 4, м. Київ, 04128 в той час як Позивачем вказано - вул. Глибочицька, 40, м. Київ, 04052, на яку, в свою чергу, і здійснено направлення Позивачем досудової вимоги № 200 від 28.05.2026 про повернення коштів.

При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміну адреси місцезнаходження Відповідачем проведено 14.05.2025.

Відтак, описані Позивачем дії не свідчать про уникнення Відповідачем від виконання обов`язку повернути кошти оскільки вимога ним не отримана в силу направлення її на невірну адресу.

На переконання суду, Позивачем не підтверджено умисність дій сторони Відповідача, які могли ускладнити та / або унеможливити виконання рішення (у разі задоволення позову) в майбутньому, а відтак судом не вбачається винятковості спірних правовідносин в силу чого суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову та не доведення Позивачем обставин існування обґрунтованої ймовірності реального невиконання рішення суду з боку Відповідача в майбутньому в силу чого подана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» про забезпечення позову у справі № 910/7483/26 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 22.06.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту ухвали: 24.06.2026

Суддя Антон ПУКАС