Рішення № 137646586, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026Справа № 910/2440/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення у господарській справі

за позовом Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

про стягнення 3 001 791, 18 грн

Представники:

від позивача: Демченко М.М.;

від відповідача: Бутенко О.А. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство - фірма "Торгбуд-сервіс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал машинері" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 001 791, 18 грн, з яких: 928 177, 74 грн - основний борг, 1 614 871, 20 грн - неустойки, 138 326, 39 грн - 3 % річних та 320 415, 85 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2022 між ТОВ "Юніверсал машинері" (продавець), ТОВ "ОТП Лізинг" (лізингодавець) та ПП-фірмою "Торгбуд-сервіс" (лізингоодержувач) було укладено договір купівлі-продажу № 12483-S від 19.01.2022, відповідно до якого відповідач зобов`язаний був продати, а лізингодавець купити для подальшої передачі у фінансовий лізинг позивачу (відповідно до договору фінансового лізингу № № 12483-SМЕ-LЕ від 19.01.2022) автобетонозмішувач ХСМG NXG3310DSNEMX - три одиниці. Як зазначає позивач, ним своєчасно та в повному обсязі було виконані взяті на себе зобов`язання щодо оплати за поставку товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "ОТП Лізинг", яке в свою чергу перерахувало ці кошти відповідачу. Проте, ТОВ "ОТП Лізинг" свої зобов`язання щодо передачі позивачу об`єкта лізингу не виконало з підстав того, що відповідачем, як продавцем не було поставлено товар у визначений договором строк, як і не було повернуто отримані від ТОВ "ОТП Лізинг" грошові кошти у вигляді авансового платежу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 провадження у справі № 910/2440/25 в частині стягнення 100 000, 00 грн. основного боргу - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору. Позовні вимоги Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" на користь Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" 654 288 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 18 коп. - основного боргу, 613 918 (шістсот тринадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 47 коп. - пені, 70 709 (сімдесят тисяч сімсот дев`ять) грн 27 коп. - 3 % річних, 264 909 (двісті шістдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`ять) грн 70 коп. - інфляційних втрат та 24 057 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят сім) грн 39 коп. - судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

21.10.2025 до суду надійшла заява Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» на користь Приватного підприємства - фірми «Торгбуд - Сервіс» витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 75 000,00 грн.

22.10.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про ухвалення додаткового рішення (сформована в системі "Електронний суд" 21.10.2025), в якій відповідач просить суд стягнути з Приватного підприємства - фірми "Торгбуд - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 21 963, 10 грн.

23.10.2025 та 24.10.2025 до суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Машинері» про відмову у стягненні судових витрат з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Приватного підприємства - фірми «Торгбуд - Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2440/25 до повернення матеріалів справи № 910/2440/25 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2440/25 до повернення матеріалів справи № 910/2440/25 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/2440/25 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 Заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" на користь Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000 грн 00 коп. В іншій частині заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

14.05.2026 матеріали справи №910/2440/25 надійшли до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.

19.05.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у даній справі видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2440/25 призначено на 18.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 розгляд заяви Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2440/25 призначено на 18.06.2026.

11.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій відповідач просить суд забезпечити можливість участі представника відповідача, адвоката Бутенка Олексія Андрійовича, у судовому засіданні 18.06.2026 року по справі № 910/2440/25 в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

17.06.2026 до суду надійшли заперечення Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач, зокрема зазначає, що оскільки рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, то судові витрати покладаються на відповідача. За вказаних умов у відповідача не виникає право на відшкодування судових витрат.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви позивача.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 19.05.2026) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" - 19.05.2026 о 18:40 год.

Отже, розглянувши заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2025 між Приватним підприємством - фірмою "Торгбуд-сервіс" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Нованта" (виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг №08/09-25-ЮО, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Перелік юридичних послуг, що надаються замовникові: надання правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" за договором купівлі-продажу №12483-S від 19.01.2022, договором фінансового лізингу №12483-SME-FL від 19.01.2022, зокрема представляти інтереси Замовника в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах, органах державної виконавчої служби, правоохоронних органах, всіх інших державних органах, а також підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та галузевої належності з усіх питань, що стосуються реалізації прав Клієнта у відповідності до чинного законодавства України, надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що стосуються діяльності Клієнта; вчиняти інші дії та надавати послуги, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п. 2 договору).

Згідно п. 7 договору, приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами згідно акту приймання-передачі наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 14 договору, вартість послуг за даним договором:

- 75 000,00 грн за надання правничої допомоги у справі №910/2440/25 в суді першої інстанції;

- 20 000,00 грн за надання правничої допомоги у справі №910/2440/25 в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ТОВ "Юніверсал Машинері" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2025.

За умовами п. 16 договору, оплата послуг за даним договором проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений у пункті 37 даного договору. Оплата послуг виконавця проводиться у національній валюті України протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунка. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність у відповідності до законодавства України та даного договору.

20.10.2025 Приватним підприємством - фірми "Торгбуд-сервіс" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Нованта" (виконавець) складено та підписано акт № 02 приймання-передачі послуг за договором про надання юридичних послуг №08/09-25-ЮО від 08.09.2025 року, відповідно до якого послуги, передбачені договором щодо надання правничої допомоги у справі № 910/2440/25 в Господарському суді міста Києва надані виконавцем у встановлений термін, у повному обсязі та із дотриманням інших умов договору відповідного до наступного переліку: усна консультація замовника щодо стягнення заборгованості у спірних правовідносинах; аналіз наявних документів щодо наявної заборгованості у спірних правовідносинах, норм чинного законодавства України, судової практики в аналогічних правовідносинах та формування правової позиції замовника для подання позовної заяви; підготовка позовної заяви та її подання у встановленому ГПК України порядку; аналіз поданих відповідачем відзиву на позовну заяву, зав, клопотань; підготовка заперечень проти поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву; підготовка заперечень проти зменшення штрафних санкцій; підготовка заяви про зменшення позовних вимог; участь в судових засіданнях 17.04.2025; 22.05.2025; 19.06.2025; 14.08.2025; 11.09.2025; 16.10.2025.

Вартість наданих послуг становить 75 000, 00 грн, які сплачені в повному обсязі 24.09.2025.

Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Так, позивачем за надані послуги адвоката здійснено оплату у загальному розмірі 95 000, 00 грн за договором про надання юридичних послуг №08/09-25-ЮО від 08.09.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 47559 від 24.09.2025.

Суд зазначає, що інтереси позивача у даній справі представляла адвокат Демченко М.М. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 4604 від 26.07.2011), яка діяла на підставі ордера № 1829976 від 24.02.2025, виданого Юридичним об`єднанням "ФЕМІДА" та на підставі ордера № 2026373 від 24.09.2025, виданого Адвокатським об`єднанням "НОВАНТА".

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що витрати позивача, понесені згідно договору № 08/09-25-ЮО від 08.09.2025 з АО "Нованта" не є пов`язаними із наданням правової допомоги позивачу у даній справі. Відповідач вказує, що позов у даній справі позивачем було подано до суду 28.02.2025 року, і подальша реалізація прав позивача через представника здійснювалася саме на підставі договору про надання правової допомоги № 21/02-25/ЮО від 21 лютого 2025 року, укладеного з АО "Юридичне об`єднання "Феміда". Надання правової допомоги позивачу з боку АО "Нованта" не здійснювалося протягом розгляду справи і не могло здійснюватися, оскільки АО "Нованта" зареєстровано 20.08.2025 року згідно даних відповідного єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, що правнича допомога позивачу у даній справі з самого початку її розгляду надавалась адвокатом Демченко Мариною Михайлівною, а зміни в організаційній формі діяльності адвоката, а саме зміна місця роботи не є підставою для відмови у відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, враховуючи наявні у матеріалах справи ордери на представництво інтересів позивача в господарському суді саме адвокатом Демченко М.М. та, відповідно, договір про надання юридичних послуг №08/09-25-ЮО від 08.09.2025, укладений позивачем з Адвокатським об`єднанням "Нованта", в якому наразі працює адвокат Демченко М.М.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги частково, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг у даній справі.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 40 000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Машинері" (б. Верховної Ради, буд. 7, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код - 44054982) на користь Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-сервіс" (вул. Шосова, буд. 105, с. Здовбиця, Рівненська обл., 35709, ідентифікаційний код - 32785198) 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено: 24.06.2026.

Суддя С.О. Щербаков