№ 137646498, 24.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/357/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх.№5118/26 від 01.06.2026 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" про стягнення заборгованості в сумі 203 867 грн 88 коп.

установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія" про стягнення заборгованості за Договором поставки від 03.02.2025 №0312-25 у сумі 203 867 грн 88 коп., з яких: 145 569 грн 96 коп. - сума основної заборгованості; 8 804 грн 93 коп. - інфляційні втрати; 4 367 грн 10 коп. - 3% річних; 45 125 грн 89 коп. - пеня.

Вирішення судом процесуальних питань.

27.05.2026 суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія".

01.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна" подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх.№5118/26.

08.06.2026 суд постановив прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕН СІ Інжиніринг Україна" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх.№5118/26 від 01.06.2026 у справі №909/357/26; встановити відповідачу строк до 18.06.2026 для подання письмових пояснень чи заперечень щодо заяви позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕН СІ Інжиніринг Україна" без повідомлення учасників справи.

24.06.2026 суд ухвалив додаткове рішення.

Позиція позивача.

Подана заява мотивована тим, що через неправомірні дії відповідача позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав, внаслідок чого поніс витрати, пов"язані з наданням професійної правничої допомоги. Зазначив, що вартість таких витрат становить 14 700 грн 00 коп. В підтвердження понесених витрат подав Угоду про надання правової допомоги №02/2026 від 02.03.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2026.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не подав.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

02.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю ""ЕН СІ Інжиніринг Україна" та адвокат Тацишин Ігор Богданович, який на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1504 уклали Угоду про надання правової допомоги №02/2026, відповідно до якої адвокат бере на себе зобов"язання про надання правової допомоги клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у всіх без виключення органах державної влади, закладах освіти, установах, підприємствах організаціях усіх форм власності, судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських судах всіх ланок.

Згідно із розділом 4 Угоди, за надання правової (правничої) допомоги клієнт зобов"язується виплатити адвокату гонорар за домовленістю згідно з обсягом наданих послуг відповідно до підписаних сторонами актів прийому- передачі наданої правової допомоги, незалежно від гіпотетечного досягнутого результату у кожній конкретній справі.

На виконання умов Угоди про надання правової допомоги №02/2026 від 02.03.2026 адвокат Тацишин Ігор Богданович надав Товариству з обмеженою відповідальністю ""ЕН СІ Інжиніринг Україна" послуги з правової допомоги на суму 14700 грн 00 коп., що підтверджується долученим до матеріалів справи актом прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2026.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим, згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для такої справи.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до Акта прийому передачі наданих послуг №1 від 29.05.2026 окремо включені такі послуги:

1.Ознайомлення та вивчення матеріалів справи, юридичні консультації, зібрання доказів, аналіз чинного законодавства та судової практики його застосування - 2 год. (1500 грн за 1 год) 3 000 грн;

2.Підготовка позовної заяви, 3 год. (1500 грн за 1 год) 5 850 грн;

3. Підготовка розрахунку пені, інфляційних втрат, 3% річних 2 год. (1500 грн за 1 год) 3 000 грн;

4.Підготовка інших процесуальних документів у справі 1 год. - 1950 грн.

Однак, зазначені в пунктах 1, 2, 3 акта послуги стосуються одного і того ж виду правничої допомоги, оскільки складання адвокатом обґрунтованої позовної заяви неможливе без аналізу документів, їх вивчення та розрахунку суми заборгованості.

За таких обставин, суд виключає із заявленого до відшкодування розміру правничої допомоги 6 900 грн за правничу допомогу, викладену у пунктах 1, 3 розрахунку.

Висновок суду.

При визначенні розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які належать дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що критеріям співмірності, пропорційності до предмета спору та розумності їх розміру, відповідають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 800 грн 00 коп., які у зв"язку із частковим задоволенням позову, відповідно до приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Відтак витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 793 грн 01 коп. покласти на відповідача. Витрати в сумі 6 грн 99 коп. на позивача.

Керуючись статтями 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

частково задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вх.№5118/26 від 01.06.2026 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-інжинірингова компанія "Нова Технологія", вул. Хриплинська, буд. 11 літ."Щ", офіс 15, м. Івано-Франківськ, 76002 (код 44556690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН СІ Інжиніринг Україна", вул. Садова, буд. 9а, м. Львів, 79021 (код 39699776) 7793 (сім тисяч сімсот дев"яносто три) грн 01 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 906 (шість тисяч дев"ятсот шість ) грн 99 коп. покласти на позивача.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено 24.06.2026

Суддя Т. В. Максимів