Ухвала суду № 137646412, 24.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2026 Справа № 908/1522/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26

за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98)

про стягнення 486 371,49 грн.

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 53-102-1590-25, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 22.06.2026, (вх. № 1775/08-07/26 від 23.06.2026) Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», м. Запоріжжя про стягнення 486 371,49 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 справу № 908/1522/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Разом з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява (вх. № 13705/08-08/26 від 23.06.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою прокурор на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», що знаходяться на всіх його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову 486 371,49 грн., заявленої до стягнення, та сплаченого органами прокуратури судового збору за пред`явлення позову та заяви про його забезпечення в загальному розмірі 7 167,66 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1522/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини:

На підставі договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 27.05.2021 № 12/21, право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. Б площею 66,1 кв.м; нежитлову будівлю літ. Г площею 50,4 кв.м; нежитлову будівлю літ. Д площею 31,3 кв.м (РНОНМ 2438117323101), яке розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Зелена, будинок 52, перейшло у власність від територіальної громади м. Запоріжжя до ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме 12.10.2021 внесено запис про право власності за відповідачем (номер відомостей про речове право 44502194).

Відповідно до п. 1.2.1 вказаного договору купівлі-продажу об`єкт приватизації знаходиться на земельній ділянці площею 3,4338 га з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074, площею 3,4338 га, проведена 27.05.2021.

Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Пунктом п. 5.6 договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 27.05.2021 № 12/21 ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» (покупець) зобов`язаний був протягом 3 місяців з моменту реєстрації ним права власності на об`єкт приватизації подати до Запорізької міської ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об`єкт нерухомості в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, опрацюванням відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що будь-які відомості про державну реєстрацію за ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074, відсутні.

За інформацією Запорізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 договори оренди землі не обліковуються.

У подальшому, 08.06.2026 вказане нерухоме майно (реєстраційний номер 2438117323101) перейшло у власність Саналатія Т.А. у зв`язку з його придбанням на електронному аукціоні.

Таким чином, ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» починаючи з 12.10.2021 по 07.06.2026 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 без достатньої правової підстави.

Рішенням Господарського суду Запорізької області 31.07.2025 у справі № 908/1669/25 з ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» стягнуто на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в сумі 497 930,65 грн. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0034 у період з 12.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.09.2024.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.10.2025 № 9666/5/08-01-04-01-05 у період 2021-2025 роки орендна плата не нараховувалася та не сплачувалась за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.

Згідно Витягу № НВ-2300169242024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.12.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 складає 8 888 734,68 грн.

Крім того, відповідно до Витягу № НВ-2300618872025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.10.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 складає 9 953 899,44 грн.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» земельною ділянкою площею 34338 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 52 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025Ю згідно якого розмір таких доходів становить 486 371,49 грн.

Враховуючи, що ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» у вищезазначений період часу користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025 у розмірі 486 371,49 грн.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 486 371,49 грн. від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється

Відтак виконання судового рішення в цій справі (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У свою чергу можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами на своїх рахунках створює ризик утруднення виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).

Обираючи вид забезпечення позову, прокурором враховано, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 у справі № 908/1669/25 з ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» стягнуто на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 497 930,65 грн. за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:026:0034 у період з 12.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.09.2024.

На виконання судового рішення у зазначеній справі Господарським судом Запорізької області 26.08.2025 видано наказ про примусове виконання судового рішення, на підставі якого 09.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. відкрито виконавче провадження (№ 80446048).

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем з`ясовувався майновий та фінансовий стан боржника, за результатами чого встановлено єдине належне ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» нерухоме майно - нежитлова будівля літ. Б площею 66,1 кв.м; нежитлова будівля літ. Г площею 50,4 кв.м; нежитлова будівля літ. Д площею 31,3 кв.м (реєстраційний номер 2438117323101), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У межах виконавчого провадження зазначений об`єкт нерухомого майна 25.05.2026 реалізований шляхом проведення електронних торгів на електронному майданчику ДП «СЕТАМ», за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_1 , який придбав це майно за 2 016 944,44 грн.

У подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (номер відомостей про речове право 65108673, реєстраційний номер 2438117323101).

Наразі єдиний актив ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» - нерухоме майно (реєстраційний номер 2438117323101), який мав самостійну майнову цінність, був реалізований на електронних торгах, за рахунок чого був використаний для задоволення вимог кредиторів, пов`язаних з виконанням рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1669/25.

На теперішній час іншого рухомого та нерухомого майна за ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» не зареєстровано, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно є неможливим.

В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

Таким чином, єдиним джерелом за рахунок якого може бути забезпечено виконання рішення суду (у разі задоволення позову прокурора про стягнення з ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» коштів в розмірі 486 371,49 грн.) є накладення арешту на грошові кошти останнього, які містяться на його банківських або інших кредитно-фінансових рахунках та будуть перераховані приватним виконавцем внаслідок реалізації майна на електронному аукціоні (торгах).

За таких обставин у прокурора виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках товариства, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 486 371,49 грн. та судових втрат за подачу позовної зави та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 7 167,66 грн. Прокурор вважає, що саме такий вид забезпечення буде співмірним, доцільним та в межах позовних вимог.

Застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь заявника.

У даному випадку відсутність у ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» грошових коштів, у разі задоволення позову, створить реальний ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, оскільки максимально ускладнить (унеможливить) в подальшому виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову, які прокурор просить вжити у поданій заяві, стосуються предмету спору та визначені в межах суми, заявленої до стягнення, вжиття таких заходів є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого подана позовна заява. Також прокурор звертає увагу суду, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності особи і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всі кошти Товариства, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.

Прокурором також зазначено, що на його думку підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки вид забезпечення позову запропонований ним не перешкоджає господарській діяльності ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», а отже не може завдати збитків останньому.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та дослідивши матеріали справи № 908/1522/26, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами ст., ст. 136, 137, 140, 144 ГПК України.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є:

1) існує ризик та ймовірність того, що без вжиття заходів забезпечення позову:

- стане суттєво складніше або неможливо виконати рішення;

- позивач не зможе ефективно захистити, поновити свої порушені або оспорювані права та інтереси, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) законом передбачені інші підстави.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах констатувала, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 486 371,49 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.10.2024 по 31.08.2025.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких прокурором подана відповідна заява, проаналізувавши зв`язок між обраним прокурором заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог щодо забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів учасників справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до господарського суду.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких прокурором подана відповідна заява, є виправданим, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача в майбутньому, оскільки відсутність у відповідача грошових коштів, на які можливе накладення стягнення в рахунок погашення заборгованості, призведе до невиконання можливого позитивного судового рішення.

Отже, шкода, яка може бути завдана внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, значно більша, ніж ті негативні наслідки для відповідача, які можуть настати внаслідок вжиття цих заходів.

Тобто, забезпечення позову виконує не лише функцію гарантування виконання потенційного позитивного рішення суду на користь позивача, але й превентивну функцію, запобігаючи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, в рамках даного судового провадження без подання нових позовів.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в межах суми позову, направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в межах суми позову, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в межах суми позову, є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Суд зауважує, що можливість ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» у будь-який момент розпорядитися належним йому майном, є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позову, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в межах заявлених вимог (в межах суми позову 486 371,49 грн. та судових втрат за подачу позовної зави та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 7 167,66 грн.), спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі.

Доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» забезпечить виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви у справі № 908/1522/26, а необхідність полягає в можливості ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в будь-який момент розпорядитись коштами.

Таким чином заява прокурора про забезпечення позову у справі № 908/1522/26 відповідає ст., ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом вимог у справі та направлена, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/1522/26, а саме про: вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» в межах заявлених вимог (в межах суми позову 486 371,49 грн. та судових втрат за подачу позовної зави та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 7 167,66 грн.), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ».

Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення заяви про поворот виконання ухвали суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4).

Керуючись ст., ст. 86, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі 908/1522/26 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, ідентифікаційний код юридичної особи 40919448), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», у межах суми позовних вимог в розмірі 486 371 (чотириста вісімдесят шість тисяч триста сімдесят одна) грн. 49 коп. та сплаченого судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в загальному розмірі 7 167 (сім тисяч сто шістдесят сім) грн. 66 коп.

Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ», (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, ідентифікаційний код юридичної особи 40919448).

Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області, (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, код ЄДРПОУ/Умовний код: 02909973).

3. Дана ухвала підлягає обов`язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 24.06.2026, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред`явлення до 24.06.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 24.06.2026.

Суддя Н.Г. Зінченко

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.