Рішення № 137646309, 18.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/403/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс"

до Приватного підприємства "Сузір`я"

про стягнення 406382,80 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Сузір`я" про стягнення 406382,80 грн, з яких: 103729,06 грн - пеня, 150858,71 грн - штраф, 108565,00 грн - 30% річних, 43230,03 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою від 20.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2026.

18.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 17.05.2026, згідно якого останній зазначає про те, що перебуває у відпустці та просить суд розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/403/26, призначене на 20.05.2026 о 12:00, не відбулося, тому ухвалою від 26.05.2026 суд призначив судове засідання на 18.06.2026.

15.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, з огляду на те, що явка позивача у судове засідання обов`язковою не визнавалась. У вказаній заяві представник позивача повідомив, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, та будь-яких заяв по суті справи від відповідача не отримував.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання повноважного представника не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.47).

Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, та те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №09/08-9 від 09.08.2023 в частині своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача на підставі п.7.4 договору 103729,06 грн пені, 150858,71 грн штрафу, на підставі п.7.8 договору - 108565,00 грн 30% річних, а також на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 33176,31 грн інфляційних.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення розрахунків з позивачем.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Сузір`я" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №09/08-9 (а.с.8-11), відповідно до п.1.1 якого у строки, передбачені цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного договору), визначений сторонами у специфікаціях до даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (специфікаціями до нього).

Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які є невід`ємними частинами цього договору. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання (п.1.2 договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається загальною кількістю товару, зазначеною у всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору (п.2.1 договору).

Товар поставляється партіями, відповідно до замовлень покупця та/або специфікацій (п.2.2 договору).

За умовами п.3.2 договору, загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору.

Згідно з п.4.1 договору, поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах EXW у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у специфікації.

Пунктом 4.3 договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар у строки, що визначені у специфікаціях, при умові належного виконання покупцем своїх зобов`язань щодо порядку та строків оплати товару, передбачених даним договором та специфікаціями до нього. Товар може поставлятися покупцю достроково, а також партіями в кількості, визначеній постачальником на свій розсуд. Конкретна дата поставки товару в межах строків поставки, передбачених цим договором та специфікаціями до нього, повідомляється постачальником покупцю після виконання останнім своїх зобов`язань в частині оплати вартості товару за номером телефону, вказаним у реквізитах до цього договору.

Порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару (п.5.5 договору).

За умовами п.6.8 договору, підписанням видаткової накладної покупець засвідчує факт передачі йому постачальником товару, вказаного у відповідній видатковій накладній, а також разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції щодо використання та застосування товару. Датою фактичної передачі товару покупцю є дата, зазначена у видатковій накладній.

За умовами п.9.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2024. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, які виникли під час його дії.

Матеріалами справи підтверджується те, що 09.08.2023 сторони погодили поставку наступного товару:

1) у специфікації №1 до договору поставки №09/08-9 від 09.08.2023 (а.с.11 (на звороті)) - ТАНОС, насіння гібриду соняшника у кількості 50 мішків на загальну суму 262360,17 грн. У п.2 цієї специфікації сторони погодили наступний порядок та строк оплати товару:

- 5247,20 грн оплачується покупцем в строк до 31.08.2023;

- 257112,97 грн оплачується покупцем в строк до 15.08.2024.

2) у специфікації №2 до договору поставки №09/08-9 від 09.08.2023 товар на загальну суму 240502,20 грн (а.с.12), а саме: Aminofoska Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 200 л на суму 118000,80 грн та Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 350 л на суму 122501,40 грн. У п.2 цієї специфікації сторони погодили наступний порядок та строк оплати товару:

- 5900,00 грн оплачується покупцем в строк до 31.08.2023;

- 234602,20 грн оплачується покупцем в строк до 15.08.2024.

Суд встановив, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 502862,37 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №1596 від 21.11.2023 (а.с.13 (на звороті)), згідно з якою поставлено Aminofoska Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 200 л на суму 118000,80 грн;

- №1608 від 29.11.2023 (а.с.13), згідно з якою поставлено ТАНОС, насіння гібриду соняшника у кількості 50 мішків на загальну суму 262360,17 грн;

- №329 від 25.04.2024 (а.с.12 (на звороті)), згідно з якою поставлено Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 350 л на суму 122501,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату замовлень (а.с.14-15), а саме: по замовленню №181 від 09.08.2023 - ТАНОС, насіння гібриду соняшника у кількості 50 мішків на загальну суму 262360,17 грн та по замовленню №182 від 09.08.2023 на загальну суму 240502,20 грн (а.с.12), з яких: Aminofoska Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 200 л на суму 118000,80 грн та Turbo Мікродобриво (ТМ RougeVert) у кількості 350 л на суму 122501,40 грн.

Згідно з банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.16-26) відповідач повністю розрахувався за поставлений товар на загальну суму 502862,37 грн, однак частина платежів була здійснена з порушенням строків, визначених специфікаціями до договору, а саме:

1) за специфікацією №1 від 09.08.2023 до договору поставки №09/08-9 від 09.08.2023 відповідач у визначений строк - до 31.08.2023 сплатив 5000,00 грн, несплаченою залишилась сума у розмірі 247,20 грн. У визначений строк - до 15.08.2024 відповідач товар на загальну суму 257112,97 грн не оплатив.

Товар на загальну суму 257360,17 грн (247,20 грн + 257112,97 грн) був оплачений відповідачем з порушенням встановленого строку: 20.11.2024 - 51000,00 грн; 05.01.2026 - 50000,00 грн; 06.01.2026 - 50000,00 грн; 07.01.2026 - 50000,00 грн; 08.01.2026 - 56360,17 грн.

2) за специфікацією №2 від 09.08.2023 до договору поставки №09/08-9 від 09.08.2023 відповідач у визначений строк - до 31.08.2023 сплатив 5000,00 грн, несплаченою залишилась сума у розмірі 900,00 грн. У визначений строк - до 15.08.2024 відповідач товар на загальну суму 257112,97 грн не оплатив.

Товар на загальну суму 235502,20 грн (900,00 грн + 257112,97 грн) був оплачений відповідачем з порушенням встановленого строку: 15.11.2024 - 122000,00 грн; 20.11.2024 - 113502,20 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.4 договору, у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3.2 договору.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.8 договору визначено, що, у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, сплачує на користь постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Згідно з п.7.9 договору, відповідно до ст.259 ЦК України, сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував до стягнення з відповідача 103729,06 грн пені, 150858,71 грн штрафу, 108565,00 грн 30% річних, 43230,03 грн інфляційних, з яких:

1) за специфікацією №1 від 09.08.2023 до договору: 87836,72 грн пені та 90275,23 грн 30% річних за період з 01.09.2023 по 07.01.2026, 33176,31 грн інфляційних за період з вересня 2023 року по грудень 2025 року;

2) за специфікацією №2 від 09.08.2023 до договору: 15892,34 грн пені та 18289,76 грн 30% річних за період з 01.09.2023 по 19.11.2024, 10053,72 грн інфляційних за період з вересня 2023 року по листопад 2024 року.

Суд враховує, що доказів звернення позивача у досудовому порядку до відповідача з вимогою про сплату неустойки матеріали справи не містять. Одночасно з цим у п.7.4 договору не визначено форму пред`явлення письмової вимоги постачальника про сплату неустойки, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та інфляційних за специфікаціями №1 та №2 до договору та 30% річних за специфікацією №2 до договору, суд встановив, що розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними.

Водночас, суд враховує, що позивач у розрахунку 30% річних за специфікацією №1 до договору неправильно визначив суму 30% річних - 90275,23 грн замість 90275,24 грн. Однак до стягнення позивач заявив загальну суму 30% річних 108565,00 грн, що відповідає сумі 30% річних за специфікаціями №1 та №2 (90275,24 грн + 18289,76 грн), що свідчить про те, що заявлена до стягнення сума 30% річних є обґрунтованою та арифметично правильною.

Перевіривши надані позивачем розрахунки штрафу за специфікаціями №1 та №2, суд встановив, що позивач невірно визначив розміри заборгованості за специфікацією №1 та специфікацією №2, на які підлягає нарахуванню штраф, оскільки не врахував, що відповідно до ст.549 ЦК України штраф обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Якщо зобов`язання виконано належним чином, підстави для нарахування штрафу відсутні. За вказаного, суд враховує, що у п.7.4 договору сторони обумовили нарахування штрафу у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п.3.2 договору, однак передбачене законом право сторін врегулювати в договорі свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд не призводить до виникнення у суду безумовного обов`язку тлумачити положення договору буквально, як їх визначили сторони правочину, всупереч чинному законодавству.

Отже, нарахування позивачем штрафу на суму 502862,37 грн, що включає суму 10000,00 грн належно виконаного зобов`язання є необґрунтованим.

Здійснивши перерахунок штрафу у розмірі 30% від суми неналежно виконаного зобов`язання (257360,17 грн + 235502,20 грн = 492862,37 грн), суд встановив, що обґрунтованою та такою, що заявлена до стягнення згідно норм закону, є сума штрафу у розмірі 147858,71 грн (492862,37 грн х 30%).

Розрахунки пені, 30% річних та інфляційних здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 403382,80 грн, з яких: 103729,06 грн - пеня, 108565,00 грн - 30% річних, 43230,03 грн - інфляційні, 147858,71 грн - штраф. У стягненні 3000,00 грн штрафу суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю їх заявлення.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сузір`я" (12640, Житомирська область, Брусилівський район, село Соболівка, вул. Центральна, будинок 23, ід. код 31320258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровектор Плюс" (22100, Вінницька область, Хмільницький район, місто Козятин, вул. Січових Стрільців, будинок 8, кабінет 12, ід. код 39286927):

- 103729,06 грн пені;

- 108565,00 грн 30% річних;

- 43230,03 грн інфляційних;

- 147858,71 грн штрафу;

- 4840,59 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.06.26

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд"