Ухвала суду № 137646067, 23.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

23.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2843/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (03151, м. Київ, вулиця Очаківська/провулок Очаківський, будинок 5/6, кабінет 111; ідентифікаційний код 39079722)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50-А; ідентифікаційний код 36933660)

про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу продуктів переробки №17159-2025-1 від 20.01.2025 у загальному розмірі 925 106,03 грн

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу продуктів переробки №17159-2025-1 від 20.01.2025 у загальному розмірі 925 106,03 грн, що складає 594 813,60 грн - основної заборгованості, 235 788,34 - пені, 71 398,47 грн - інфляційних втрат та 23 105,62 грн - 3% річних.

Також просить судові витрати стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 справу №904/2843/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Ухвалою суду від 20.05.2026 позовну заяву залишено без руху, встановивши Дочірньому підприємству "Агрофонд-Зерно" строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду: - уточнену позовну заяву із зазначенням: реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; - документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; - докази направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача

Крім того, 18.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" позивач про забезпечення позову (вх. суду №23882/26 від 18.05.2026), відповідно до якої позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт у межах ціни позову 925 106,03 гривень на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (ідентифікаційний код 36933660)

20.05.2026 ухвалою господарського суду заяву Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" про забезпечення позову - постановлено задовольнити частково. Накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову 925 106,03 грн.

22.05.2026 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №25053/26 від 22.05.2026) про усунення недоліків.

27.05.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 23.06.2026 об 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 3-409 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

03.06.2026 до господарського суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №27465/26 від 03.06.2026) про видачу копії ухвали про забезпечення позову, у якій представник позивача просить: - направити копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 року по справі №904/2843/26 на адресу: Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно", 03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, будинок 5/6, каб.111.

22.06.2026 до господарського суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №30769/26 від 22.06.2026) щодо закриття провадження у справі у якій представник позивача просить: - провадження у справі закрити у зв`язку із задоволенням відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову.

У судове засідання 23.06.2026 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання у справі сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши у судовому засіданні заяву представника позивача (вх. суду №30769/26 від 22.06.2026) щодо закриття провадження у справі та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору у справі означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

У даній справі предметом заявленого позову було стягнення заборгованості за договором купівлі продажу продуктів переробки №17159-2025-1 від 20.01.2025 у загальному розмірі 925 106,03 грн, що складає 594 813,60 грн - основної заборгованості, 235 788,34 - пені, 71 398,47 грн - інфляційних втрат та 23 105,62 грн - 3% річних.

Із поданої представниками позивача заяви та матеріалів справи убачається, що після подання позову до суду та відкриття судом провадження у справі на виконання договору купівлі продажу продуктів переробки №17159-2025-1 від 20.01.2025 відповідачем здійснено сплату на загальну суму 936 207,31 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 04.06.2026 №549_00000/803cf45-01c2-4c27-811f-88d1407a53a3 на суму 500 000,00 грн;

- від 08.06.2026 №596_00000/eb91673e-2a77-4273-a6f2-fb56d1ad1cf7 на суму 436 207,31 грн.

Позивач зазначає, що таким чином відповідач повністю розрахувався перед позивачем та, посилається, на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що заява про закриття провадження у справі підписана представником позивача - директором Коханюк Ярославом Олеговичем, дані про якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що підтверджується долученими судом до матеріалів справи відповідями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2757235 від 19.05.2026 та №2917357 від 22.06.2026.

Слід зазначити, що суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).

За таких обставин, у зв`язку із сплатою суми боргу провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Разом з цим, частинами першою, дев`ятою та десятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 20.05.2026 у справі №904/2843/26 про забезпечення позову.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (частина 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається, платіжною інструкцією від 15.05.2026 №88 за подання до господарського суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 101,28 грн (а.с. 3).

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На час розгляду справи клопотання про повернення судового збору позивачем не заявлялася.

Господарський суд зауважує, що з матеріалів справи убачається, що відповідачем на користь позивача сплачено 926 207,31 грн, що є більше, ніж загальна сума позивних вимог, яка складає 925 106,03 грн.

При підрахунку судом встановлено, що сплачена сума перевищує суму позовних вимог на 11 101,28 грн, тобто на суму судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд виснує, що відповідачем сплачено на користь позивача також суму судового збору, сплаченого позивачем за подання позову у розмірі 11 101,28 грн.

Отже, у суду відсутні підстави для повернення вказаної суми судового збору позивачу з Державного бюджету України.

При цьому суд зауважує, що з наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції від 15.5.2026 №89 убачається, що позивачем за подання заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2026 заява позивача про забезпечення позову задоволена частково.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову відповідачем на користь позивача не сплачена. Доказів іншого матеріали справи не містять, сторонами не надано.

Господарський суд зазначає, що Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Натомість, Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок здійснення судочинства в господарських судах, порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Разом з цим, у випадку закриття провадження у справі внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, тобто коли предмет спору відсутній, обов`язок відшкодування судових витрат, зокрема, витрат по сплаті судового збору, покладено законодавцем частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Питання про розподіл судових витрат у вказаному випадку, передбаченому частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі (частина 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України закріплено порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження з підстав укладення мирової угоди, відмови позивача від позову, задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, що кореспондують з підставами закриття провадження у справі, передбачені в пунктах 2, 4 і 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України (відсутній предмет спору, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом).

Отже, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що порядок розподілу судового збору та його повернення заявникові у разі закриття провадження у справі з інших підстав, що не охоплені наведеними положеннями статті 130 Господарського процесуального України і передбачені в пунктах 1, 3, 5, 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), регулюється саме положеннями статті 7 Закону України "Про судовий збір". Адже, суть у поверненні судового збору у вказаних випадках закриття провадження у справі полягає у тому, що внаслідок виникнення обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті заявлених вимог, позивач (заявник) не може отримати відповідного результату від звернення до суду.

Натомість у даному випадку закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору обумовлено саме задоволенням відповідачем вимог позивача, тобто отриманням того, на що позивач розраховував при зверненні до суду із заявленим позовом. Вказане підтверджено наданими позивачем доказами.

При цьому відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Крім того, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково (так, заява про забезпечення позову фактично містила дві вимоги: накласти арешт у межах ціни позову 925 106,03 гривень на грошові кошти та на рухоме та нерухоме майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод"), а ухвалою господарського суду накладено арешт тільки на грошові кошти, в межах ціни позову, отже, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що спір виник з вини відповідача, та відповідачем вчинено дії, направлені на врегулювання спору шляхом поставки товару за державним контрактом, за який первісним замовником здійснено попередню оплату, внаслідок чого предмет спору припинив існування після пред`явлення позову, та провадження у справі закрито з цих підстав, а також те, що ухвалою господарського суду від 20.05.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, господарський суд виснує, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 грн (1 331,20 /2) слід покласти на відповідача.

При цьому суд зауважує, що у такому разі права позивача на відшкодування сплаченого судового збору за вказану позовну вимогу за рахунок відповідача, а не за рахунок держави, у даному випадку (закриття провадження за відсутністю предмета спору) жодним чином не порушені, позаяк здійснення судом розгляду справ за рахунок держави у такому випадку нівелюватиме компенсаційну функцію інституту судових витрат.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" щодо закриття провадження у справі (вх. суду №30769/26 від 22.06.2026) у зв`язку із задоволенням відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 904/2843/26 за позовом Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (03151, м. Київ, вулиця Очаківська/провулок Очаківський, будинок 5/6, кабінет 111; ідентифікаційний код 39079722) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50-А; ідентифікаційний код 36933660) про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу продуктів переробки №17159-2025-1 від 20.01.2025 у загальному розмірі 925 106,03 грн.

3. Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

4. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 у справі № 904/2843/26 у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50-А; ідентифікаційний код 36933660) та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову 925 106,03 грн (дев`ятсот двадцять п`ять тисяч сто шість гривень три копійки).

Відповідно до частини 11 статті 145 Господарського процесуального кодексу України примірник цієї ухвали після набрання нею законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50-А; ідентифікаційний код 36933660) на користь Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" (03151, м. Київ, вулиця Очаківська/провулок Очаківський, будинок 5/6, кабінет 111; ідентифікаційний код 39079722) 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) - судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, про що видати наказ.

Ухвала набирає законної сили - 23.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова