Ухвала суду № 137645093, 23.06.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/712/26

Провадження № 2/700/650/26

У Х В А Л А

іменем України

23 червня 2026 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача електричної енергії, про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

До Лисянського районного суду Черкаської області 19.06.2026 року разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача електричної енергії, надійшла заява про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що листом ТОВ «Черкасиенергозбут» від 05.12.2025 №131Ц-658-2025 року позивача повідомлено про припинення (розірвання) договору постачання з 01.01.2026 та попереджено, що в разі неукладення нового договору як з непобутовим споживачем постачання здійснюватиме постачальник «останньої надії» за вищим тарифом. Листом Лисянської філії АТ «Черкасиобленерго» від 08.12.2025 №598/37/2025 позивача повідомлено про припинення з січня 2026 року надання обсягів розподілу електричної енергії за договором побутового споживача №7-2-88 від 25.03.2014 року. Листом Лисянської філії АТ «Черкасиобленерго» від 30.04.2026 №126/37/2026 позивачу повторно відмовлено в оформленні паспорта точки розподілу як для побутового споживача та запропоновано укласти договір на «непобутових» умовах. Отже, відповідачі вже офіційно задекларували намір в односторонньому порядку припинити чинні договори, змінити тариф з побутового на непобутовий, перевести Позивача на постачальника «останньої надії» та, за відсутності «врегулювання», припинити (обмежити) електропостачання об`єкта. Така загроза є реальною, конкретною та безпосередньою.

Дії, які мають намір вчинити відповідачі, спрямовані безпосередньо на незаконну примусову зміну тарифу та переведення об`єкта на постачальника «останньої надії».

Якщо ці дії будуть вчинені до вирішення спору, то навіть у разі задоволення позову його виконання буде істотно ускладнене, а сам захист права втратить ефективність, оскільки: 1) за період розгляду справи Позивачу будуть нараховуватися платежі за непобутовим (підвищеним) тарифом та за тарифом постачальника «останньої надії», що призведе до виникнення штучної заборгованості, можливого нарахування санкцій і нових спорів про перерахунок; 2) у разі відключення об`єкта від електропостачання його повторне під`єднання потребуватиме окремих процедур, технічних умов, витрат і часу, а отже, відновлення попереднього стану стане складним і обтяжливим; 3) електрична енергія є життєво важливим ресурсом; гараж використовується позивачем, зокрема, для зберігання продуктів харчування (овочів, консервації), які за відсутності електропостачання можуть зіпсуватися, що свідчить про реальність та незворотність шкоди.

Таким чином, відсутність забезпечення позову створює очевидний ризик того, що судове рішення, ухвалене на користь позивача, виявиться таким, яке неможливо або вкрай складно виконати, а порушене право - фактично невідновним у розумний строк.

Тому, озивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Черкасиобленерго» (код ЄДРПОУ 22800735) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208) до набрання рішенням суду в цій справі законної сили вчиняти стосовно об`єкта «гараж» за адресою: АДРЕСА_1 такі дії:

- змінювати застосовуваний тариф (ціну) на електричну енергію та послуги з розподілу з побутового на непобутовий;

- припиняти або обмежувати розподіл та постачання електричної енергії за зазначеним об`єктом;

- здійснювати повне або часткове відключення об`єкта від електропостачання;

- передавати (переводити) постачання електричної енергії за зазначеним об`єктом постачальнику «останньої надії».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Також пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що з наданих представником позивача документів до позовної заяви вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо користування електричною енергією в нежитловому приміщенні.

З огляду на викладене, вбачається, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, за умови задоволення позову.

Разом з тим, невжиття заходів забезпечення позову щодо заборони відключення приміщення від електромережі, утруднить виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі є зобов`язання укладення договіру про надання послуг з розподілу електричної енергії за зазначеним об`єктом на умовах, передбачених для побутових споживачів.

В частині вимог заявника вжити заходи забезпечення позову шляхом змінювати застосовуваний тариф (ціну) на електричну енергію та послуги з розподілу з побутового на не побутовий, припиняти або обмежувати розподіл та постачання електричної енергії за зазначеним об`єктом, передавати (переводити) постачання електричної енергії за зазначеним об`єктом постачальнику «останньої надії» слід відмовити, оскільки зазначені у заяві вимоги є предметом позову та не відноситься до видів забезпечення позову.

Таким чином, заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача електричної енергії про забезпечення позову задовольнити частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» та товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про захист прав споживача електричної енергії задовольнити частково.

Заборонити Акціонерному товариству «Черкасиобленерго» та товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» здійснювати повне або часткове відключення об`єкта «гараж» за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Сергій ПІЧКУР