Ухвала суду № 137644879, 18.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9199/26

1-кс/569/5180/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

18 червня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12026181010000373 від 02.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у якому просить застосоувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з альтернативою визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 17.06.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно підозри, ОСОБА_5 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», яку 06.05.2026, близько 11 год. 22 хв., перебуваючи в кафе «Шашлична», що за адресою м. Рівне, вул. Олени Теліги, буд. 49, в ході проведення оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 500 гривень, незаконно збув, особі зі зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », особисті дані якого було змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», у паперовому згортку, всередині якого була наявна кристалічна речовина синього кольору, яка відповідно до висновку експерта, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», масою 0,322 г, обіг якої заборонено відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 07.05.2026, показаннями свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду (помітки) грошей від 06.05.2026, протоколом огляду покупця від 06.05.2026, протоколом вилучення від 06.05.2026, висновком експерта №СЕ-19/118-26/6779-НЗПРАП від 15.05.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 29.05.2026, протоколом огляду (помітки) грошей від 28.05.2026, протоколом огляду покупця від 28.05.2026, протоколом вилучення від 28.05.2026, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий у клопотанні доводить, що існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а тому, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваним вини у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є реальним, оскільки не встановлено ряд обставин, зокрема походження особливо небезпечної психотропної речовини, можливих співучасників вчинення злочинів та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій впливати на свідків із метою надання ними показань для покращення свого становища, отже існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, існує, оскільки підозрюваний шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки, наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це. Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що під час досудового розслідування зафіксовано непоодинокі випадки причетності ОСОБА_5 до протиправних дій, пов`язаних з незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини, про що йому на даний час повідомлено про підозру у вчиненні 1-го епізоду кримінального правопорушення та зважаючи на вказане існує ризик продовження зайняття ОСОБА_5 відповідною протиправною діяльністю з метою особистого збагачення у такий незаконний спосіб, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, а саме те, що слідством встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю.

Покликаючись на наведене, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від суду.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_5 не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, запобігти вищевказаним ризикам та гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати щодо нього запобіжний захід домашній арешт, врахувати, що він одружений, є особою з інвалідністю ІІІ групи, у нього є син з інвалідністю ІІ групи з дитинства, який потребує догляду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

17.06.2026 у кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Не може утримання підозрюваного під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи - рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії», «Ілійков проти Болгарії», «Летіли проти Франції», «Худойоров проти Росії», «Рохліна проти Росії».

Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (рішення ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

З огляду на обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні яких ОСОБА_5 підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, вказує на існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, та докази які на даному етапі кримінального провадження вказують про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, та у своїй сукупності доводить про існування ризиків передбачених п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи (Рішення Конституційного Суду України, 23.11.2017, №1-р/2017).

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.п. 1,5 ч.1 с.177 КПК України, положення ч.1 ст. 178 КПК України, в т.ч. дані про особу підозрюваного, що він є особою з інвалідністю, міцність його соціальних зв`язків, а саме останній має постійне місце проживання, одружений він має сина з інвалідністю ІІ групи з дитинства, яки й потребує догляду.

У рішенні у справі „Харченко проти України від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80). У рішенні у справі „Хайредінов проти України від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, §31).

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З огляду на викладене, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наявність ризиків передбачених п.п. 1,5 ч.1 с.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, міцність його соціальних зв`язків, а саме останній має постійне місце проживання, одружений він має сина з інвалідністю ІІ групи з дитинства, яки й потребує догляду, приходжу до висновку, про можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та враховуючи обставини кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків, домашній арешт слід визначити в період доби, з покладенням обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000373 від 02.03.2026у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буча, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід домашній арешт, цілодобово, строком 17.08.2026.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

-заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги;

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися з м. Рівне Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків до 17.08.2026.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1