Рішення № 137644652, 18.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.06.2026Справа № 554/6056/26 Провадження № 2/554/3623/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі :

головуючого судді - Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину нерухомого майна та компенсацію частки у майні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 27 квітня 2026 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину нерухомого майна та компенсацію частки у майні.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений актовий запис про смерть № 1841 від 04.11.2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В. від 05.09.2025 року, зареєстровано в реєстрі за № 3281.

Згідно тексту заповіту від 05.09.2025 р. ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її рухоме та нерухоме майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день смерті, заповідає повністю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто за життя ОСОБА_3 виявила свою останню волю на випадок смерті і все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

У визначений законом шестимісячний строк позивач звернулася до приватного нотаріуса ПМНО Василенка В.А. із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було прийнято заяву та зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 за №11/2026 від 23.02.2026 року.

Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину немає, спадкоємців на обов`язкову частку немає, пережившого чоловіка немає, недієздатних, неповнолітніх та малолітніх спадкоємців немає.

За технічним паспортом ПП БТІ «Інвентаризатор» від 12.07.2024 року на квартиру АДРЕСА_1 квартира має загальну площу 76,0 кв.м., житлову площу 46,9 кв.м.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1999 року, що видано відділом приватизації житла Полтавської міської ради, співвласниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2006 року у справі № 2-2139/06 частки співвласників у квартирі АДРЕСА_1 визначена в розмірі 1/ 5 частки для кожного.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2007 року, що видане державним нотаріусом Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 отримала у власність 1/5 частку на квартиру АДРЕСА_1 після смерті своєї матері.

У подальшому, ОСОБА_3 отримала у власність 1/ 10 частку квартири згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2020 після смерті матері та батька ОСОБА_5 , реєстровий номер 894 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2020 року, реєстровий номер 895 на частку в розмірі 3/10.

Тобто, ОСОБА_3 за життя мала у власності 4/5 часток квартири АДРЕСА_1 , а 1/5 залишилась у ОСОБА_2 згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2006 року по справі №2-2139/96.

Відповідач знаходиться на території окупованого АР Крим більше 6 років, не сплачує за комунальні платежі та не доглядає за майном, не бере участі в поточному та капітальному ремонті, розробці та сплаті відповідних проектів на комунікації, що унеможливлює позивача розпорядитися своєю часткою в квартирі, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Прохала припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м., житлову площу 46,9 кв.м. та компенсувати ОСОБА_2 вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 у розмірі 145920 грн, за рахунок коштів внесених на депозитний рахунок суду.

Ухвалою судді від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.

27 травня 2026 року позивачка уточнила свої позовні вимоги та прохала визнати за громадянкою України ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м. Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 46,9 кв.м та компенсувати ОСОБА_2 вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 у сумі 145920 грн за рахунок коштів внесених на депозитний рахунок суду.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивачки адвокат Кулішов В.П. надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Правом на подачу відзиву не скористався. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, тому суд, за письмової згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений актовий запис про смерть №1841 від 04.11.2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В. від 05.09.2025 року, зареєстровано в реєстрі за № 3281, відповідно до якоговона, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її рухоме та нерухоме майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй за законом на день смерті, заповідає повністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У визначений законом шестимісячний строк позивачка звернулася до приватного нотаріуса ПМНО Василенка В.А. із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було прийнято заяву та зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 за №11/2026 від 23.02.2026 року.

Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Інших спадкоємців після померлої немає.

За змістом позову позивачка зазначає, що за технічним паспортом ПП БТІ «Інвентаризатор» від 12.07.2024 року на квартиру АДРЕСА_1 квартира має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1999 року виданого відділом приватизації житла Полтавської міської ради, співвласниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2006 року у справі №2-2139/06 визначено, що частки у спільній сумісній власності на квартиру по АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 листопада 1999 року Відділом приватизації м. Полтави є рівними і складають 1/5 частину квартири для кожного.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2007 року, виданого державним нотаріусом Четвертої полтавської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , отримала у власність 1/5 частку на квартиру АДРЕСА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У подальшому, ОСОБА_3 отримала у власність 1/10 частку квартири згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2020 після смерті матері та батька ОСОБА_5 , реєстровий номер 894 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2020 року, реєстровий номер 895 на частку в розмірі 3/10 (1/5 частка належала ОСОБА_6 та 1/5 належала ОСОБА_5 ).

ОСОБА_9 прийняв спадщину після смерті дружини - ОСОБА_6 у розмірі 1/5, проте не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_3 за життя мала у власності 4/5 часток квартири АДРЕСА_1 , а 1/5 залишилась у ОСОБА_2 згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31.03.2006 року по справі № 2-2139/96.

ОСОБА_2 , згідно позовної заяви, знаходиться на території окупованого АР Крим більше 6 років, не сплачує за комунальні платежі та не доглядає за майном. Крім того відповідач не бере участі в поточному та капітальному ремонті, розробці та сплаті відповідних проектів на комунікації, що в свою чергу не дає можливості позивачці розпорядитися своєю часткою у квартирі.

Доказів протилежного суду надано не було.

Позивач має намір розпорядитися своєю власністю, проте в позасудовому порядку отримати згоду відповідача на викуп його частки у праві спільної часткової власності на вищевказану квартиру, на даний час, не можливо.

Стаття 321 ЦК України закріплює непорушність права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їм на праві спільної власності( спільне майно).

Квартира АДРЕСА_1 на даний час перебуває у спільній частковій власності.

Позивачка має намір розпорядитися своїм майном, проте не має змоги у повній мірі реалізувати надані їй права через наявність спільної часткової власності на вищевказану квартиру за відповідачем.

Відповідач своєю часткою не користується, за комунальні послуги у спільному майні не сплачує, тривалий час проживає на тимчасово окупованій території, тому у зв`язку із вказаними обставинами позивач звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на 1/5 частку спірної квартири та припинення права власності ОСОБА_2 на таку частку.

Так, відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 13 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 16.01.2012 року по справі № 6-81кс11 (№ в ЄДРСРУ 21355285), від 15.05.2013 року по справі № 6-37цс13 (№ в ЄДРСРУ 31701323) та від 02.07.2014 року по справі № 6-68цс14 (№ в ЄДРСРУ 39783878), по справі №6-1943цс16.

Оскільки незначна частка є оціночним поняттям, тому у даній ситуації слід посилатися на ст. 47 Житлового кодексу Української РСР, у якій передбачено, що норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Частка відповідача у вищевказаній квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі. Така частка є неподільною.

Припинення права власності відповідача на частку у вищевказаному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам.

Виходячи із загальної площі оспорюваної квартири, а саме 76,0 кв.м, відповідач, який має 1/5 частку у квартирі має право користуватися площею 15,2 кв.м, з якої 9,3 кв.м є житловою, що значно менше від норми жилої площі встановленою законом, а в загальному користування нежитловими приміщеннями в розмірі 6 кв.м, тобто частка відповідача є незначною, на площі розміром 15,2 кв.м жити неможливо, крім того приміщення квартири не містять житлових кімнат площею 9,3 кв.м, що унеможливлює його проживання і користування своєю часткою у домоволодінні, а тому може бути припиненою в розумінні ст. 365 ЦК України.

Неподільність частки відповідача підтверджується звітом визначення оціночної (ринкової) вартості квартири від 23.02.2026 року складеного ТОВ «Юридична компанія «ПРАВО.ЮА».

У постанові від 02.07.2014 по справі № 6-68цс14 Верховний Суд України роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3).

Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї).

Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Оскільки 1/5 частка квартири є річчю неподільною, тому не може бути виділена в натурі та не може функціонувати як окремий об`єкт права власності.

Докази, які містяться у матеріалах справи вказують на можливість, без порушення прав відповідача, припинення його права власності, як співвласника, на частку у спільній сумісній власності.

Водночас при визначенні розміру грошової компенсації, яка підлягає стягненню з однієї сторони на користь іншої, судом взято до уваги роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в абз. 3 п. 6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», відповідно до яких розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.

Згідно звіту про оціночну вартість об`єкта нерухомості 23.02.2026 року, що є об`єктом оцінки, а саме спірна квартира, оціночна ринкова вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 становить 145 920 гривень.

Вказану суму коштів було внесено позивачем на депозитний рахунок суду на виконання приписів статті 365 ЦК України.

З урахуванням вищевказаного відповідачу підлягає відшкодуванню компенсація його частки домоволодінні в розмірі 145 920 грн з депозитного рахунку суду, кошти на який попередньо будуть внесені позивачем.

Внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду дозволить створити ефективний механізм охорони права співвласника, право на частку якого припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову.

Після того, як рішення суду набирає законної сили, кошти з депозитного рахунку суду перераховуються особі, чиє право власності припиняється.

Відповідно до положень ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позивач належними та допустими доказами довела свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе та необхідне позовні вимоги задовольнити, визнати за громадянкою України ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м. Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м та компенсувати ОСОБА_2 вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою у сумі 145920 грн за рахунок коштів внесених на депозитний рахунок суду.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265,354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину нерухомого майна та компенсацію частки у майні - задовольнити.

Визнати за громадянкою України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 76,0 кв.м, житлову площу 46,9 кв.м. та компенсувати ОСОБА_2 вартість 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 у сумі 145920 грн за рахунок коштів внесених на депозитний рахунок суду.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витратив у сумі 1459,20 грн.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя ' Т.М.Черняєва