Рішення № 137644052, 23.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2585/25

Провадження № 2/375/202/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі ТОВ «ФК «Віва Капітал») Грушевий Ю.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник вказував на те, що 4 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 у електронній формі. За умовами договору ТОВ «ФК «Віва Капітал» зобов`язалося надати відповідачу кредит в сумі 5 000 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання грошових коштів у кредит утворилась заборгованість у розмірі 22 322,46 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 4 948,20 грн, заборгованості за процентами 7 374,26 грн та заборгованості за штрафом 10 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року у сумі 22 322,46 грн, 2 422,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10 600 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (с. Житні Гори) від 19 листопада 2025 року № 109, яка передана судді 25 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 9 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого його місця проживання, яку 3 січня 2026 року було вручено ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 Іщук С.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому посилався на таке.

Зокрема, представник вказував на те, що, відповідно до пункту 6 договору № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.

Разом з цим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин представник вважає, що неустойка у розмірі 10 000 грн не підлягає стягненню.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами представник посилався на те, що відповідно до пунктів 1,2 та 1,3 договору сума кредиту становить 5 000 грн, а строк кредитування становить 120 днів, тобто з 4 серпня 2024 року до 2 грудня 2024 року.

За умовами договору дисконтна процентна ставка становить 1,036% (одна ціла тридцять шість тисячних) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1,3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1,4,1 договору).

Базова процентна ставка складає 1,48% (Одна ціла сорок вісім сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту (п. 1,4,2 договору).

З урахуванням зазначеного представник вважає, що нарахування процентів за процентною ставкою 1,036 % та 1,48 % є нікчемним в силу частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Цим Законом, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», яким статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Отже, до кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Щодо застосування п. 17 розділу ІV Закону України «Про споживче кредитування»: «п.17, встановлено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %» зазначав наступне:

Перехідні положення законів мають на меті забезпечити плавний перехід від чинного правового регулювання до нового, що запроваджується, та повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень щодо набрання чинності відповідним законом або його окремими нормами. Саме такі норми тимчасового та локального характеру, як правило, і включаються до перехідних положень.

Відповідно до частини другої розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону, дія пункту 5 розділу I (який стосується змін до Закону «Про споживче кредитування») поширюється також на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів було продовжено після набрання чинності Законом.

Таким чином, положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються виключно до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати; натомість до кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Посилаючись на зазначене, представник просив у задоволені позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» заборгованості в сумі 22 322,46 грн відмовити та стягнути з відповідача 4 177,69 грн, а також представник просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 4 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507, який сформований на сайті кредитора та підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Зі змісту договору про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року суд встановив такі умови надання ОСОБА_1 кредиту:

Відповідно до пункту 1.2 договору про грошових надання коштів у кредит - сума кредитного ліміту складає: 5 000 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок). Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 1.3 договору про надання грошових коштів у кредит - строк кредитування: 120 днів з 4 серпня 2024 року до 2 грудня 2025 року. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 2 грудня 2025 року або достроково.

Пунктом 1.4 договору про надання грошових коштів у кредит встановлено, що тип процентної ставки фіксована.

Дисконтна процентна ставка становить 1,036% (одна ціла тридцять шість тисячних) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. (пункт 1.4.1 договору про надання грошових коштів у кредит).

Відповідно до пункту 1.4.2. договору про надання грошових коштів у кредит - базова процентна ставка складає 1,48% (одна ціла сорок вісім сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Пунктом 1.5 договору про надання грошових коштів у кредит передбачено, що загальні витрати за кредитом 8 503,18 грн.

Відповідно до пункту 1.7 договору про надання грошових коштів у кредит орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить: 8423,34%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 13 503,18 грн. (пункт 1.8 договору про надання грошових коштів у кредит).

Денна процентна ставка становить 1,4172%. (пункт 1.9 договору про надання грошових коштів у кредит).

У відповідності до пункту 3.1 договору про надання грошових коштів у кредит розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати переказу коштів кредиту від кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитування. У випадку невиконання зобов`язання по поверненню заборгованості у вказаний в пункті 1.3. договору строк, проценти нараховуються і за період прострочення, з моменту виникнення такої прострочки.

Пунктом 3.5 договору про надання грошових коштів у кредит передбачено, що розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором. (пункт 3.6 договору про надання грошових коштів у кредит).

4 серпня 2024 року о 15 год 51 хв ТОВ «Віва Капітал» перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 5 000 грн, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» (номер транзакції 1450699190).

Відповідно до розрахунку-заборгованості 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 здійснив платіж в сумі 1 036 грн, з яких: 51,80 грн тіло кредиту та 984,20 грн проценти за користування кредитом; заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року становить 22 322,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 948,20 грн, заборгованість за процентами 7 374,26 грн та заборгованість за штрафами 10 000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, врахувавши відзив на позовну заяву, суд дійшов наступного.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Щодо нарахованої кредитором заборгованості за кредитним договорами необхідно зазначити наступне.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Під час вирішення справи судом встановлено, що ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 4 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За укладеним сторонами договором про надання грошових коштів у кредит сума заборгованості за тілом кредиту становить 4 948,20 грн (5 000 51,80 = 4 948,20 грн, що відображено у розрахунку заборгованості).

Відповідач суму кредиту у встановлений кредитним договором 120-денний строк не повернув.

З урахуванням денної процентної ставки в розмірі 1%, розмір нарахованих процентів за користування кредитом становить 6 000 грн (5 000 грн *1% * 120 днів).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 також сплатив 984,20 грн у рахунок погашення процентів за користування кредитом, що відображено, зокрема, у розрахунку заборгованості, а тому заборгованість за процентами становить 5 015,80 грн (6 000 984,20=5 015,80 грн).

Отже, у справі, яка розглядається, суд встановив, що:

ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року у електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора;

вказане товариство перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 5 000 грн, що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»;

відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність саме кредитних зобов`язань;

надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;

у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року у розмірі 9 964 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4 948,20 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 5 015,80 грн.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом у зазначеному розмірі.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафу

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене, стягнення штрафу у розмірі 10 000 грн за договором про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу підтверджується:

- договором про надання правової допомоги № 1 від 2 січня 2025 року;

- актом виконаних робіт відповідно до договору надання правової допомоги № 1 від 2 січня 2025 року;

- рахунком № 26/26-01 від 26 вересня 2025 року.

У відзиві на позовну заяву міститься прохання представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, які понесені ТОВ «ФК «Віва Капітал» під час розгляду даної справи, суд виходить з такого.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Грушевим Ю.В. послуг, їх дійсність та необхідність, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір понесеної позивачем в цій справі правової допомоги до 8 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правову допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідності вчинення певних процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 9 964 грн, що становить 44,63 % від розміру заборгованості, пред`явленому цим позовом до стягнення (22 322,46 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено на 44,63 % розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 1 081,11 грн (2 422,40 грн (судового збору, сплаченого за подання позову) * 44,63 %).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено на 44,63% розмір витрат на професійну правову допомогу, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 3 570,40 грн (8 000 грн * 44,63 %).

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 081,11 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 570,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13,81,141,259,263-265,274-279,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1421744666507 від 4 серпня 2024 року у розмірі 9 964 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні), з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 948,20 грн (чотири тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень двадцять копійок) та заборгованість за процентами 5 015,80 грн (п`ять тисяч п`ятнадцять гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» 1 081,11 грн (одна тисяча вісімдесят одна гривня одинадцять копійок) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову та 3 570,40 грн (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень сорок копійок) витрат на правову допомогу, а разом 4 651,51 грн (чотири тисячі шістсот п`ятдесят одна гривня п`ятдесят одна копійка).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (місцезнаходження: 20600, вул. Таранця, 20 в м. Шпола Черкаської області, код ЄДРПОУ 40860735).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Марина СМИК