Ухвала суду № 137643965, 24.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3014/24

Провадження №4-с/369/14/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Худинець Д.С.

за участю

представника скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Саліженко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов`язанням вчинити дії

заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В.В.. Свої вимоги мотивував тим, що під час примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/13506/15-ц від 15.03.2019 року у виконавчому провадженні № 59040820 з його банківського рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРЕКСІМБАНК», було безпідставно списано грошові кошти у сумі 1 058 137,83 грн.

Скаржник зазначає, що рахунок IBAN: НОМЕР_1 відкрито в АТ «УКРЕКСІМБАНК» у межах зарплатного проєкту військової частини НОМЕР_2 ГУР Міністерства оборони України для виплати йому заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовця, соціальних виплат та інших виплат, пов`язаних із проходженням військової служби. На думку скаржника, державний виконавець до моменту списання коштів був обізнаний або повинен був бути обізнаний про спеціальне призначення рахунку та правову природу коштів, які надходили на нього, оскільки у матеріалах виконавчого провадження містилися відповідні заяви, довідки військової частини, повідомлення банку та інші підтверджуючі документи. Він не заперечує проти списання коштів та погашення заборгованості, але є незаконним накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом. Його неодноразові звернення до виконавця щодо неправомірних дій жодних реагування не мало.

Просив суд:

визнати неправомірними дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В.В.. щодо зняття коштів з його банківського рахунку IBAN: НОМЕР_1 ;

зобов`язати державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59040820 та у зведеному виконавчому провадженні № 61027146;

заборонити подальше перерахування спірної суми на користь стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби повернути з депозитного рахунку кошти, стягнуті з його зарплатного рахунку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 та витребувано з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 59040820.

21 липня 2025 року Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надали матеріали виконавчого провадження 59040820.

Представники скаржника у судовому засіданні скаргу підтримали повністю, просили її задовольнити, посилаючись на те, що державним виконавцем фактично було звернуто стягнення на кошти заробітної плати та грошового забезпечення військовослужбовця поза межами спеціального порядку та граничних розмірів відрахувань, установлених Законом України «Про виконавче провадження», а також всупереч підставам для зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку з проходженням боржником військової служби під час особливого періоду.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у судовому засіданні скаргу не підтримав, водночас пояснив, що банк не цікавився залишком грошових коштів, які перебувають на рахунках органу державної виконавчої служби та стосуються боржника ОСОБА_3 .

Представник Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання, призначене на 09 год. 20 хв. 24 листопада 2025 року, не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду скарги, доказів поважності причин неявки або заперечень, які б спростовували доводи скаржника, до суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали скарги, витребувані матеріали виконавчого провадження, додані до скарги документи, а також оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 59040820, відкрите 07.05.2019 року на підставі виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/13506/15-ц від 15.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 1 110 407,28 грн.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що під час відкриття виконавчого провадження державним виконавцем також було вирішено питання про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 111 040,73 грн.

Також судом встановлено, що 13.12.2023 року виконавче провадження № 59040820 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 61027146, яке перебуває на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_3 з 09.08.2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ГУР Міністерства оборони України. Також наявними у справі документами підтверджується, що скаржник є учасником бойових дій, проходив військову службу в умовах особливого періоду та отримував виплати, пов`язані з проходженням військової служби.

Матеріалами справи підтверджено, що ще до списання спірних коштів скаржник звертався до органу державної виконавчої служби із заявами щодо скасування арешту з карткового рахунку та недопущення звернення стягнення на кошти, які є його заробітною платою, грошовим забезпеченням військовослужбовця та соціальними виплатами, що виплачуються у зв`язку з проходженням військової служби. До таких заяв долучалися копії документів військової частини, копії документів щодо рахунку в АТ «УКРЕКСІМБАНК», а також документи, які підтверджували статус і службу боржника.

З довідок військової частини НОМЕР_2 вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 у АТ «УКРЕКСІМБАНК» відкрито рахунок IBAN: НОМЕР_1 у межах зарплатного проєкту для зарахування заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовця та інших виплат, пов`язаних із проходженням ним військової служби. Реквізити рахунку, номер контракту зарплатного проєкту 9101029816 та призначення відповідного рахунку підтверджені письмовими доказами, дослідженими судом.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 11.12.2023 року на депозитний рахунок Вишневого відділу державної виконавчої служби у межах виконавчого провадження № 59040820 були зараховані кошти боржника ОСОБА_3 у сумі 1 058 137,83 грн, списані з рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРЕКСІМБАНК», згідно з платіжною інструкцією № 1299 від 07.12.2023 року.

З матеріалів виконавчого провадження також убачається, що після списання спірної суми державним виконавцем 13.12.2023 року було винесено постанову про зняття арешту з коштів ОСОБА_3 , які знаходяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УКРЕКСІМБАНК», із зазначенням, що на вказаний рахунок боржник отримує дохід.

Отже, сам державний виконавець після фактичного списання коштів визнав обставину, яка мала бути перевірена до списання коштів, а саме те, що зазначений рахунок використовується для отримання доходу боржника.

З матеріалів виконавчого провадження судом також встановлено, що після зарахування суми 1 058 137,83 грн органом державної виконавчої служби було вчинено дії з розподілу частини зазначених коштів. Зокрема, 14.12.2023 року було сформовано розпорядження на суму 323 572,06 грн як кошти за виконавчим документом, стягнуті на користь стягувача, яке 18.12.2023 року було опрацьовано, а платіжною інструкцією № 900 від 15.12.2023 року суму 323 572,06 грн перераховано на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Крім того, 09.01.2024 року у межах виконавчого провадження № 59040820 було сформовано розпорядження на суму 31 363,17 грн як виконавчий збір, а платіжною інструкцією № 1361 від 09.01.2024 року вказану суму перераховано до державного бюджету як виконавчий збір.

Таким чином, із суми 1 058 137,83 грн, списаної з рахунку ОСОБА_3 , органом державної виконавчої служби було розподілено та перераховано 323 572,06 грн на користь стягувача і 31 363,17 грн як виконавчий збір. Відтак залишок коштів, який відповідно до матеріалів виконавчого провадження залишився у розпорядженні органу державної виконавчої служби та підлягає поверненню боржнику як незаконно списаний з рахунку, що використовувався для отримання заробітної плати та грошового забезпечення військовослужбовця, становить 703 202,60 грн.

Оцінюючи вказані обставини, суд виходить з того, що саме по собі існування невиконаного судового рішення та відкритого виконавчого провадження не звільняє державного виконавця від обов`язку діяти виключно у спосіб, у порядку та в межах, встановлених Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» та процесуальним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Водночас обов`язковість судового рішення не означає допустимості його виконання поза межами закону або способом, що порушує інші гарантовані законом права боржника.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає, зокрема, в арешті, вилученні, списанні коштів з рахунків та примусовій реалізації майна. Разом із тим цією ж нормою передбачено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статті 68-70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Таке стягнення здійснюється не шляхом одноразового списання всієї суми коштів, які надійшли на зарплатний рахунок боржника, а шляхом відрахувань у передбаченому законом порядку та в межах граничних розмірів, визначених ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, із заробітної плати боржника може бути утримано не більше 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Таким чином, при виконанні рішення про стягнення кредитної заборгованості державний виконавець не вправі фактично вилучити всю суму коштів, що становить заробітну плату, грошове забезпечення або інший дохід боржника, оминаючи спеціальний порядок щомісячних відрахувань, встановлений розділом IX Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення. Водночас навіть ті доходи боржника, на які законом допускається звернення стягнення, не можуть бути стягнуті у повному обсязі шляхом разового списання всього залишку на рахунку, якщо такі кошти є заробітною платою, грошовим забезпеченням або іншим доходом боржника, до якого закон встановлює спеціальний порядок та граничні розміри відрахувань.

Отже, у спірних правовідносинах державний виконавець мав встановити правову природу коштів на рахунку боржника, з`ясувати, які саме виплати були нараховані скаржнику, чи входять вони до складу заробітної плати, грошового забезпечення, соціальних виплат або виплат, на які законом повністю або частково заборонено звертати стягнення, та лише після цього вирішувати питання про допустимий спосіб виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що обов`язок виконавця діяти неупереджено, повно та в межах закону включає не лише механічне вчинення дій, спрямованих на стягнення коштів, але й обов`язок перевірити, чи не стосується відповідна виконавча дія коштів зі спеціальним або захищеним правовим режимом.

Натомість матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що до списання суми 1 058 137,83 грн державним виконавцем було проведено перевірку правової природи коштів, встановлено склад відповідних надходжень, дотримано граничних розмірів відрахувань із доходу боржника або враховано проходження ним військової служби.

Більше того, подальше винесення державним виконавцем постанови про зняття арешту з коштів на цьому ж рахунку з посиланням на те, що на рахунок боржник отримує дохід, підтверджує, що державний виконавець визнав наявність підстав для особливого режиму поводження з цим рахунком та коштами, які на нього надходять.

Однак постанова про зняття арешту від 13.12.2023 року не усунула порушення права боржника, оскільки на момент її винесення кошти вже були списані з рахунку, зараховані на рахунок органу державної виконавчої служби та в подальшому частково розподілені. Формальне зняття арешту після фактичного вилучення коштів не є ефективним поновленням порушеного права.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.04.2022 року у справі № 756/8815/20, згідно з якою виконавець може накладати арешт на кошти боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом; у разі отримання документального підтвердження, що рахунок має спеціальний режим використання або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, виконавець зобов`язаний зняти арешт, а зняття арешту можливе також за заявою боржника з наданням підтверджуючих документів.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові також виходила з того, що арешт коштів, які становлять заробітну плату боржника та залишаються після допустимих законом відрахувань, порушує право особи на оплату праці та не може застосовуватися поза межами визначених законом обмежень.

Аналогічний підхід щодо пріоритетності захисту заробітної плати та неприпустимості блокування рахунків, призначених для її виплати, висловлено Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 року у справі № 916/73/19 та від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19, у яких зазначено, що накладення арешту на рахунки, призначені для виплати заробітної плати та інших обов`язкових виплат, може призводити до порушення конституційного права на оплату праці.

Суд бере до уваги, що стягувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не позбавлений права на виконання судового рішення, однак таке право має реалізовуватися у спосіб, сумісний із законом, принципом пропорційності та правами боржника як військовослужбовця, зокрема правом на отримання заробітної плати, грошового забезпечення та коштів для існування.

Стягувач не має процесуального права вимагати виконання судового рішення способом, який прямо або фактично нівелює встановлені законом гарантії щодо обмеження відрахувань із заробітної плати та доходів боржника.

Суд також оцінює доводи скаржника щодо необхідності зупинення вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе.

З наданих суду доказів убачається, що ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ГУР Міністерства оборони України. Вказана обставина була доведена належними письмовими доказами та не спростована органом державної виконавчої служби.

При цьому державний виконавець, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, не надав суду доказів того, що за наявності документів про проходження боржником військової служби ним було належним чином перевірено наявність підстав, передбачених ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», або винесено вмотивовану постанову за результатами розгляду заяв скаржника про зупинення вчинення виконавчих дій.

Отже, невжиття державним виконавцем передбачених законом заходів щодо зупинення вчинення виконавчих дій за наявності підтверджених даних про проходження боржником військової служби, а також одночасне списання значної суми коштів із зарплатного рахунку військовослужбовця є несумісним із вимогами ст. 18, 34, 48, 68-70 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд критично оцінює позицію представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про непідтримання скарги, оскільки така позиція не спростовує фактичних обставин щодо походження коштів, призначення рахунку та порушення порядку звернення стягнення на заробітну плату і грошове забезпечення. Пояснення представника банку про те, що банк не цікавився залишком грошових сум, які знаходяться на рахунках органу державної виконавчої служби та стосуються ОСОБА_3 , навпаки свідчить про відсутність у стягувача належної перевірки фактичного стану спірних коштів та не може бути підставою для відмови у задоволенні скарги.

При цьому суд виходить із того, що предметом розгляду цієї скарги є не перегляд судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, і не звільнення боржника від виконання судового рішення, а перевірка законності конкретних дій державного виконавця щодо способу та порядку звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Саме Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 369/13506/15-ц від 15.03.2019 року, у зв`язку з чим скарга підлягає розгляду цим судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення, тобто поновити порушене право заявника.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо списання коштів з рахунку ОСОБА_3 IBAN: НОМЕР_1 в АТ «УКРЕКСІМБАНК» згідно з платіжною інструкцією № 1299 від 07.12.2023 року є неправомірними, оскільки вчинені без належного з`ясування правового режиму рахунку, правової природи коштів, допустимих меж відрахувань із доходу боржника, а також без належного вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку з проходженням боржником військової служби.

Суд також вважає, що належним способом поновлення порушеного права скаржника є зобов`язання органу державної виконавчої служби повернути на рахунок боржника залишок коштів у сумі 703 202,60 грн, який був утриманий із коштів, списаних із його зарплатного рахунку, та відповідно до матеріалів виконавчого провадження залишився у розпорядженні Вишневого відділу державної виконавчої служби.

Інший підхід фактично позбавив би ухвалу суду ефективності, оскільки визнання дій неправомірними без повернення незаконно списаних коштів, які фактично залишилися в органі державної виконавчої служби, та без заборони їх подальшого перерахування стягувачу не забезпечило б реального поновлення порушеного права заявника.

Суд окремо зазначає, що повернення боржнику саме залишку коштів у сумі 703 202,60 грн не означає визнання правомірним попереднього розподілу решти коштів, однак відповідає межам розгляду цієї скарги та фактичним даним, наявним у матеріалах виконавчого провадження щодо коштів, які залишилися у розпорядженні органу державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-81, 89, 258-261, 263-265, 447-453 ЦПК України, ст.ст. 18, 34, 35, 48, 56, 59, 68-70, 73, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 19, 43, 46, 129-1 Конституції України, суд,

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної Віти Володимирівни щодо звернення стягнення, зняття та списання коштів боржника ОСОБА_3 з банківського рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРЕКСІМБАНК», згідно з платіжною інструкцією № 1299 від 07.12.2023 року.

Зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 59040820 від 07.05.2019 року, зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59040820 від 07.05.2019 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з проходженням боржником ОСОБА_3 військової служби.

Зобов`язати державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження № 61027146 від 13.12.2023 року, зупинити вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 61027146 від 13.12.2023 року в частині виконавчих дій щодо боржника ОСОБА_3 до усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення.

Заборонити Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державному виконавцю або будь-якій іншій посадовій особі цього органу державної виконавчої служби вчиняти подальшу виконавчу дію з перерахування з депозитних, розрахункових або інших рахунків Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рахунок стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» будь-яких грошових коштів, стягнутих з рахунку ОСОБА_3 IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРЕКСІМБАНК», при виконанні виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/13506/15-ц від 15.03.2019 року, до фактичного виконання цієї ухвали суду в частині повернення незаконно списаних коштів боржнику.

Зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34903037, повернути з депозитного рахунку Вишневого відділу державної виконавчої служби Колесніку Вадиму Олександровичу суму 703 202,60 грн, яка відповідно до матеріалів виконавчого провадження залишилася у розпорядженні органу державної виконавчої служби із коштів, стягнутих з рахунку ОСОБА_3 IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ «УКРЕКСІМБАНК», при виконанні виконавчого провадження № 59040820 від 07.05.2019 року згідно з платіжною інструкцією № 1299 від 07.12.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 24 червня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ