Рішення № 137643624, 23.06.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/23/26

Справа № 356/538/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки помер батько позивача - ОСОБА_4 , про що 01 березня 2017 року складено відповідний актовий запис за № 45 та Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1 . За життя покійний на випадок своєї смерті ніякого письмового розпорядження не зробив, відповідно спадкування відбувається за законом. Спадкова справа після смерті батька позивача нотаріальними конторами не відкривалась.

Як вказано в позові, батьки позивача були зареєстровані та проживали у належному їм будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 мама позивача, ОСОБА_5 , померла і в будинку залишився проживати батько позивача ОСОБА_4 . Позивач підкреслює, що його батько часто хворів, а останні роки перед смертю взагалі був лежачий.

А тому через свій похилий вік та хворобу забезпечити власне існування не міг та потребував стороннього догляду та допомоги. Позивач, як син, взяв на себе всю відповідальність по його догляду. Також, позивач хоч і був зареєстрований за іншою адресою, але фактично переїхав проживати в будинок батька. Більше 5 років до його смерті, позивач проживав разом із батьком в його будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з тим що вони проживали в одному місті, то своє місце реєстрації позивач не змінював, а проживав разом з батьком без реєстрації. Позивач підкреслює, що він забезпечував батька всім необхідним, ліками, продуктами харчування, сплатою комунальних послуг по його будинку. Крім того взяв на себе всі витрати по похованню останнього.

В позові зазначено, що оскільки позивач на день смерті батька постійно із ним проживав, то у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є особою яка прийняла спадщину. ОСОБА_1 , як син спадкодавця, спадкоємець першої черги, та особа, яка фактично прийняла спадщину, звернувся з заявою про видачу свідоцтва права власності на спадкове майно до Березанської міської державної нотаріальної контори. Однак у прийнятті заяви та відкритті спадкової справи йому було відмовлено з мотивів пропущення ним визначеного шестимісячного строку для прийняття спадщини, так як позивач не був зареєстрований за однією адресою разом із спадкодавцем, та у нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Рекомендовано звернутися до суду.

Крім того, в позові зазначено, що відповідно до запису в будинковій книзі щодо прописки громадян, що проживають в будинку, зробленого ст. інспектором ПВ 09.11.1993 року, будинок АДРЕСА_1 належав батьку позивача відповідно до свідоцтва права власності. Спадковий будинок батьками позивача було побудовано в 1990 році, на належній батьку земельній ділянці, що підтверджується довідкою Березанської міської ради. Але, так як в будинку сталася пожежа, то правовстановлюючі документи на дане житло не збереглися, а за життя відновити документи батько не встиг. Таким чином, як підкреслює позивач, іншого порядку, як звернення до суду про визнання права власності на спадкове майно, у нього немає.

Отже, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно у спадок, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 96,6 кв. м., житлова 47,9 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

24.11.2025 ухвалою Березанського міського суду Київської області задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 22.01.2026 задоволено клопотання представника позивача та залучено ОСОБА_3 до участі у справі у якості співвідповідача.

08.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті, відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , задоволено клопотання про виклик свідків, про що винесено відповідну ухвалу.

19.02.2026 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 , в якому він просив суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі (а.с. 121-122).

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позов задовольнити, з підстав викладених в уточнюючій позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що, так як йому дістався спадок у вигляді паїв від померлої матері, ОСОБА_5 , то він повністю підтримує право позивача, який є його братом, на спадок після смерті батька, оскільки позивач жив та піклувався про батька. Відтак відповідач проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач - Березанська міська рада Київської області належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не правила свого представника.

Разом з тим, 07.08.2025 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшло клопотання за підписом заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів І. Мосінзової про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, без участі представника Березанської міської ради (а.с. 37).

Під час судового розгляду були допитані свідки, які дали наступні показання.

Свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною позивача, в судовому засіданні підтвердила, що її чоловік дійсно здійснював догляд за своїм батьком до смерті останнього. Підкреслила, що позивач і проживав там, і оплачував комунальні послуги, а також купляв все необхідне своєму батьку, зокрема, їжу, ліки.

Свідок ОСОБА_7 вказала, що позивач по справі є її рідним батьком. Підтвердила, що останній здійснював догляд за своїм батьком, і відповідно її дідусем. Також, зазначила, що відповідач по справі ОСОБА_3 , який є її рідним дядьком, отримав спадщину після смерті його матері. Спірний будинок не входив до складу спадщини, оскільки був оформлений на батька позивача.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач Березанська міська рада Київської області не скористалася своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подала відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , про що 01.03.2017 складено актовий запис № 45 та Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 12.02.2025 Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 29.01.1964 р. було зроблено відповідний актовий запис №21. Батько: ОСОБА_4 , мати: ОСОБА_5 (а.с. 7).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8).

Матеріали справи містять копію спадкової справи № 82/08 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , заведену Березанською міською державною нотаріальною конторою Київської області 21.04.2008, з якої вбачається, що до спадкової маси входили земельна ділянка та грошові вклади в банківській установі. Спадщину прийняв ОСОБА_3 (відповідач) (а.с. 72-87).

Як вбачається з листа від 20.02.2025 №54/02-16, за підписом завідувача Березанської держнотконтори Н. Тищенко адресованого ОСОБА_1 , останній не звернувся в передбачений законодавством строк до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 , 1935 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та до дня смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та не надав документів, які б свідчили про те, що він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. А тому, як вказано у даному листі, у ОСОБА_1 відсутній факт прийняття спадщини, який би давав можливість реалізувати своє право на спадкування після смерті ОСОБА_4 . Також, в листі окремо зазначено про те, що у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на майно померлого.

Відтак державним нотаріусом Кучерявенку Ю.М. було запропоновано звернутися до суду (а.с. 10).

Згідно з копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), за параметрами: ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - інформація відсутня (а.с. 54).

Відповідно до довідки №10-13-82 від 31.01.2025 про осіб місце проживання яких реєструвалося в період з 10.11.1993 р. по 28.02.2017 р.,за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , період реєстрації 10.11.1993-28.02.2017 (а.с. 9).

Згідно з копією довідки, виданої відділом з земельних питань Березанської міської ради, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2500 га, з них: 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, обліковуються за ОСОБА_4 . Рішення про передачу у власність чи користування вказаної земельної ділянки не приймалися (а.с. 24).

Як вказано в довідці за вих. № 0426019 від 20.04.2026, виданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 не зареєстровано. За ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 157).

Відповідно до довідки про підтвердження адреси від 20.04.2026 № 15-19-22, виданої відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Березанської міської ради, домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що перебуває у власності ОСОБА_4 , розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) (а.с. 158).

Також, на підтвердження належності ОСОБА_4 на праві власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ), позивачем було надано копію будинкової книги, де зазначено, що вказаний будинок належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право особистої власності, зареєстрованого в П. Хмельницькому БТІ (а.с. 20-23).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.09.2021 року в справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20).

Отже, судом встановлено, що позивач мешкав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім позивача спадкоємцем першої черги є його брат, який є відповідачем по справі. Однак, останній не претендує на отримання спадкового майна після смерті батька.

Також встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги, оформити свої спадкові права у нотаріуса не зміг через непідтвердження факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та через відсутність правовстановлюючих документів на майно померлого.

Разом з тим, судом встановлено, що власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 96,6 кв. м., житлова 47,9 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, суд дійшов висновку, що спадкові права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту, оскільки, враховуючи фактичні обставини цієї справи, позивач позбавлений права захистити відповідні права у позасудовому порядку, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 15-16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1268-1269 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-356 ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно у порядку спадкування за законом, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 96,6 кв. м., житлова 47,9 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Березанська міська рада Київської області, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань, Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ: 38065504.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Т.В. Дудар