Ухвала суду № 137642495, 23.06.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/826/26

Провадження № 1-кп/732/107/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 (приймав участь в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городня обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62022100150000353 від 13.12.2022, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, військовослужбовця, механіка-водія медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,

УСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року до Городнянського районного суду Чернігівської області з Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.

24.02.2022 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами та доповненнями) ОСОБА_4 призвано на військову службу по мобілізації в період дії воєнного стану та скеровано до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 №32/321/501/13Т від 24.02.2022 рядового військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира №47 військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 рядового військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 призначено на посаду солдатом резерву запасної роти.

Наказом командира №76 військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2022 рядового військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 солдата резерву запасної роти призначено на посаду механіком-водієм медичного пункту механізованого батальйону, ВОС-739259А, шпк «солдат».

Таким чином, солдат ОСОБА_4 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про умови несення військової служби у час воєнного стану.

Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді механіка водія медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану.

Зокрема, ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , після чого поїхав до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_4 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби, займався тимчасовими підробітками, не виконував будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків з 27.04.2022 до 11.05.2022.

11.05.2022 солдат ОСОБА_4 добровільно повернувся до військової частини НОМЕР_1 , де продовжив несення служби до 30.06.2022 тим самим припинив свою злочинну діяльність.

Так, солдат ОСОБА_4 , внаслідок самовільного залишення військової частини, обов`язки військової служби у період часу з 24.02.2022 по 11.05.2022 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім цього, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом по мобілізації, проходячи службу на посаді механіка-водія медичного пункту механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою повторно ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, близько 08 год 00 хв 30 червня 2022 року (точного часу під час досудового розслідування не встановлено, однак саме в цей час під час перевірки особового складу виявлено його відсутність на військовій службі) самовільно, повторно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокувалась за адресою: в АДРЕСА_3 , після чого поїхав до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_4 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби, не виконував будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків з 30.06.2022 по 09.11.2024.

09.11.2024 солдат ОСОБА_4 за викликом працівників прибув до п`ятого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 57, тим самим припинив свою злочинну діяльність.

Так, солдат ОСОБА_4 внаслідок самовільного залишення військової частини, обов`язки військової служби у період часу з 30.06.2022 по 09.11.2024 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

За сукупністю вчиненого, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.

У підготовчому судовому обвинувачений ОСОБА_6 надав оригінал письмової згоди військової частини НОМЕР_3 від 18.06.2026 за № 1510/22/9277, в якій командир військової частини НОМЕР_3 надав згоду на прийняття солдата ОСОБА_4 для продовження проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 на посаду водія-електрика 1 комплексу радіоелектронної боротьби роти з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_3 , ВОС 790058А, шпк «солдат», тарифний розряд 5.

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 надано суду письмову згоду. З письмової згоди обвинуваченого вбачається, що він виявив бажання та намір продовжити військову службу, просив закрити кримінальне провадження, згоду надав добровільно без будь-якого тиску.

Захисник надав письмове клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку з поданою обвинуваченим заявою і його наміром повернутися на військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що бажає повернутися на військову службу. Він розуміє суть обвинувачення та підставу звільнення його від кримінальної відповідальності.

Прокурор заперечив щодо закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що обвинуваченому інкримінується два епізоди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Захисник на заперечення прокурора зазначив, що відсутні відомості про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а саме ухвалення обвинувального вироку, за вчинені кримінальні правопорушення, зазначені у ст. 401 КК України, або ж наявності ухвали про закриття кримінального провадження за аналогічних підстав.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, роз`яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як слідує з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Згідно із ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 3 КПК України судове провадження кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч. 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Як убачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України. Кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 407 КК України, вчинені ОСОБА_4 вперше, до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України обвинувачений раніше не притягувався, що підтверджується сформованою Довідкою про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 16.04.2026.

Згідно із письмовою згодою Військової частини НОМЕР_3 від 18.06.2026 за № 1510/22/9277 командир військової частини ОСОБА_7 надав згоду на подальше проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді водія-електрика 1 комплексу радіоелектронної боротьби роти з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_3 , ВОС 790058А, шпк «солдат», тарифний розряд 5.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу, яке підтвердив під час проведення судового засідання, наявність письмової згоди командира військової частини, в якій зазначено про можливість проходження ОСОБА_4 військової служби, суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.

Судом відповідно до ст. 285 КПК України роз`яснено ОСОБА_4 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, роз`яснені наслідки закриття кримінального провадження, можливість продовження судового провадження з його вирішенням по суті.

Обвинувачений погодився з підставами звільнення його від кримінальної відповідальності та просив закрити кримінальне провадження.

Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Враховуючи викладене, кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , відомості про яке внесені до ЄРДР № 62022100150000353 від 13.12.2022, згідно з яким ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України необхідно закрити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення для продовження проходження військової служби.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_8 від 08.05.2026, суд вважає за необхідне скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з під варти в залі судового засідання, з огляду на те, що в протилежному випадку обвинувачений буде позбавлений можливості з`явитися у військову частину у законодавчо визначені строки, тобто, не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби. З урахуванням наведеного подане клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 05.06.2026 суд залишає без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 5, ч. 5 ст. 401 КК України, статтями 284, 285, 286, 288, 392, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.

Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100150000353 від 13.12.2022 щодо ОСОБА_4 по обвинуваченню за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_8 від 08.05.2026, скасувати.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.

Зобов`язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 .

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 після прибуття і продовження військової служби ОСОБА_4 невідкладно повідомити Городнянський районний суд Чернігівської області та Чернігівську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про результати виконання цієї ухвали військовослужбовцем і факту прибуття до військової частини у встановлений ухвалою строк.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1