Рішення № 137642106, 23.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3372/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Овідіополь цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою, в якій просила суд встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, зазначила про розгляд справи за відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Положеннями ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно з роз`ясненнями Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 року № 985/0/208-21) заявникам не потрібно надавати до суду разом із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території копію письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації факту смерті.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5підставами для проведення державної реєстрації смерті є один із документів:

а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);

б)фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);

в)лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації смерті є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт смерті.

Згідно п. 14 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014р. № 1207- VIІ, державні органи і органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті,є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно з вимогами ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

Як передбачено ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022), затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України`визначено, що тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , є рідною донькою померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а саме: Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, фотознімками місця поховання та могили померлої, а також довідкою про смерть на окупованій території України.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка знаходиться на підконтрольній території України, тому виникла необхідність у проведенні державної реєстрації смерті відповідно до законодавства України та отриманні свідоцтва про смерть українського зразка.

Здійснення державної реєстрації смерті у позасудовому порядку є неможливим, оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території України, а документи, видані окупаційними органами, не створюють правових наслідків на території України.

Враховуючи, що судом встановлений факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, заявник не може отримати оригінали документів про смерть матері на тимчасово окупованій території, встановлення факту смерті заявнику необхідно для реалізації спадкових прав, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.13, 89, 259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна.

Відповідно до вимог ч.4 ст.317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: Кочко В.К.