Рішення № 137642076, 10.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/5562/26

провадження № 2/521/5046/26

10 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 11.12.2020 року між ним та Споживчим товариством «Будова Парк» укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/87, на виконання умов якого він сплатив на користь Товариства грошові кошти у повному обсязі в загальному розмірі 828748 (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот сорок вісім) гривень, що становить 29405,34 дол.США (двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ять доларів США тридцять чотири цента), на підтвердження чого надав квитанції.

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду будівництво об`єкта не розпочиналось.

Позивач зазначає, що 02.04.2026 року в порядку досудового врегулювання спору він звернувся до Споживчого товариства «Будова Парк» з відповідною заявою про добровільний вихід, розірвання договору та повернення грошових коштів, втім дана заява була проігнорована.

Таким чином, посилаючись на істотні порушення умов Договору Товариством, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Позивач просить суд розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/87 від 11.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК» та стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 29405,34 дол.США (двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ять доларів США тридцять чотири цента); стягнути судові витрати з відповідача.

Представник позивача подала до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь суму витрат на правову допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, справу розглянути без участі сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив задовольнити позов частково, а саме розірвати Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/87 від 11.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова Парк», стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» на користь позивача грошові кошти сплачені за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/87 від 11.12.2020 року в розмірі 828748 (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот сорок вісім) гривень, в решті позовних вимог просив відмовити. Представник відповідача також подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій просить суд при розподілі між сторонами витрат позивача на професійну правничу допомогу зменшити розмір таких витрат до 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 11.12.2020 року між ОСОБА_1 (Пайовик) та Споживчим товариством «Будова Парк» (Товаристо) укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/87.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору Товариство приймає пайовика в асоційовані члени, а пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва будинку, і, після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовикові закріплений за ним об`єкт.

В додатку № 1 до Договору «Специфікація об`єкту» визначена характеристика закріпленого за пайовиком об`єкту: однокімнатна квартира на 10 поверсі, площею 39,3 кв.м., під буд.номером 87 за адресою: м. Одеса, Михайлівська площа,16.

Згідно п. 2.1. Договору, Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов?язується внести Частку в розмірі еквівалентному 29 357 (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім доларів 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 828 748 (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень 00 копійок) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в інтернет за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,2300 гривень за 1 долар США.

Згідно п.2.2. Договору, внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України в порядку, визначеному в Додатку №? 2 до цього Договору.

Таким чином, з 11.12.2020 року ОСОБА_1 є асоційованим членом СТ «БУДОВА ПАРК».

Позивач своє зобов`язання виконав в повному обсязі, сплатив частку в розмірі еквівалентному 29 405,34 дол.США, яка на момент укладення Договору становила 828 748 гривень, що підтверджується наступними квитанціями:

-квитанція до прибуткового касового ордера № 19 від 11.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 28,075 грн за 1 дол.) 1780,59 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 34 від 14.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 27,9666 грн за 1 дол.) 1787,49 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 72 від 15.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 27,8661 грн за 1 дол.) 1793,94 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 90 від 21.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 27,828 грн за 1 дол.) 1796,39 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 146від 22.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 28,0391 грн за 1 дол.) 1782,87 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 199 від 23.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,2513 грн за 1 дол.) 1769,48 дол. США.

-квитанція до прибуткового касового ордера № 232 від 24.12.2020 року- 49990,00 грн (курс 28,4551 грн за 1 дол.) 1756,80 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 313 від 28.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 28,3547 грн за 1 дол.) 1763,02 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 374 від 29.12.2020 року - 49990,00 грн (курс 28,3668 грн за 1 дол.) 1762,27 дол. США.

-квитанція до прибуткового касового ордера № 433 від 30.12.2020 року- 49990,00 грн (курс 28,2605 грн за 1 дол.) 1768,90 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 14 від 04.01.2021 року - 49990,00 грн (курс 28,2746 грн за 1 дол.) 1768,02 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера №97 від 05.01.2021 року - 49990,00 грн (курс 28,4310 грн за 1 дол.) 1758,29 дол. США

-квитанція до прибуткового касового ордера № 125 від 06.01.2021 року- 49990,00 грн (курс 28,4028грн за 1 дол.) 1760,03 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 204 від 11.01.2021 року- 49990,00 грн (курс 28,2847 грн за 1 дол.) 1767,38 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 306 від 14.01.2021 року-49990,00 грн (курс 27,9705 грн за 1 дол.) 1787,24 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 227 від 12.01.2021 року- 49990,00 грн (курс 28,2038 грн за 1 дол.) 1772,45 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 328 від 15.01.2021 року- 28 908,00 грн (курс 28,0609 грн за 1 дол.) 1030,18дол. США;

Розрахунок курсу гривні до долару США зроблено на основі офіційних даних сайту Міністерства фінансів України, який сторони обрали для визначення офіційного курсу при проведенні розрахунків за договором - https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/nbu/curr/usd/.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що Товариство зобов`язано забезпечити будівництво Будинку в строк IV квартал 2023 року.

Судом встановлено, що будинок, визначений у Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/87 від 11 грудня 2020 року на сьогоднішній день не побудовано, в експлуатацію не введено.

Вказане визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до пункту 3.1.5. Договору пайовик має право вимагати від Товариства розірвання даного Договору в разі невиконання Товариством своїх зобов`язань згідно з п. 4.2.1 цього Договору та повернення фактично внесеної Частки на момент розірвання даного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього договору.

Абзацом 2 пункту 5.2. Договору передбачено, що у випадку розірвання Договору за ініціативою Пайовика, якщо Товариство прострочило виконання п. 4.2.1. цього Договору, Товариство зобов`язано повернути Пайовику всю суму Частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок Пайовика, вказаний в даному Договорі, або іншим узгодженим Сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Згідно з пунктом 8.2. Договору досудове врегулювання спорів є обов`язковим для сторін цього Договору.

02.04.2026 року в порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до Споживчого товариства «Будова Парк» з відповідною заявою про добровільний вихід, розірвання договору та повернення грошових коштів у зв`язку із невиконанням Товариством умов Договору, а саме пункту 4.2.1. Договору зобов`язання забезпечити будівництво будинку в строк - IV квартал 2023 року, однак, вказана заява залишена Товариством без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України обов`язковість договору є одним із фундаментів, на якому базується цивільне право. Уклавши договір, сторони набувають не лише суб`єктивні права, а і обов`язки, які вони мають виконувати.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року по справі № 295/3792/16 вказано, що враховуючи приписи ст. 651 ЦК України істотним порушенням умов договору є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

При цьому, Верховний Суд виснував, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що у зв`язку із невиконанням Товариством умов Договору позивач був позбавлений того, чого очікував за договором - отримати у власність проінвестований об`єкт нерухомості, а тому наявні правові підстави для розірвання вказаного Договору та стягнення сплаченого пайового внеску.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У пункті 2.1 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/87 від 11.12.2020 року, Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов?язується внести Частку в розмірі еквівалентному 29 357 (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім доларів 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 828 748 (вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень 00 копійок) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на сторінці в інтернет за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,2300 гривень за 1 долар США.

Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, у разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 28,2300 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю,у порядку, передбаченому Додатком № 2.

Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає.

Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини0), закріпленого в еквіваленті долара США, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfin.com.ua/currency/auction/uscl/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.

За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України у порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов`язанням є долар США (валюта зобов`язання).

Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.

Таким чином, належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною доларів 29 405, 34 США на момент платежу (виконання рішення)

Така позиція грунтується на положеннях постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, за якою зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України:«78. Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами резидентами. 79. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Велика Палата Верховного Суду вказала, що за частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У цій справі спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов`язання, в зв`язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.

Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Суд встановив, що в спірних правовідносинах сторони погодили, що сума коштів, яка підлягає сплаті пайовиком, визначається у гривні на дату проведення платежу за курсом долара США (пункти 2.1, 2.2 договору, додаток № 2 до договору), тому належним виконанням зобов`язання з повернення відповідачем позивачу грошових коштів є сплата коштів у національній валюті у розмірі, еквівалентному 29 405,34 дол. США (які були фактично сплачені позивачем на користь відповідача на підставі розірваного договору).

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає можливим розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/87, укладений 11.12.2020 року між Позивачем та Споживчим товариством «Будова Парк»; стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» на користь Позивача грошові кошти за внесений пайовий внесок (Частку), сплачений на виконання умов Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/87, укладеного 11.12.2020 року, що становить 29 405,34 дол.США.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 11288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №261501738 від 10.04.2026 року.

Оскільки позовні вимоги про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві та стягнення грошових коштів задоволено в повному обсязі, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача адвокат Бойко Анастасія Вадимівна подала до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просить суд стягнути з Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» на користь позивача сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Представник позивача у заяві вказує, що у позовній заяві зазначено наступний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи: судовий збір, витрати, що будуть пов`язані з розглядом справи та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень.

Представник відповідача Споживчого товариства «Будова Парк» подав до суду заяву, в якій просить суд у випадку розподілу судом між сторонами витрат позивача на професійну правничу допомогу - зменшити розмір таких витрат до 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Статтею 133 ЦПК встановлено,що судові витрати складаютьсяз судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення із вільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; пов`язаніз витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

Згідно із ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми,що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат направничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат наоплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц)

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

Стороною позивача на підтвердження сплати правової допомоги надано суду договір про надання правової допомоги від 27.03.2026 року, доручення №969 від 27.03.2026 року, платіжну інструкцію № 260865810 від 06.04.2026 року на суму 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень, платіжну інструкцію № 266362206 від 15.05.2026 на суму 12000 (дванадцять тисяч) гривень, акти виконанних робіт від 03.04.2026 року та 15.05.2026 року, рахунки від 03.04.2026 року та 15.05.2026 року.

Стороною відповідача подано до суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена до стягнення позивачем, не є співмірною та розумною, адже вона є завищеною та суперечить принципу розподілу витрат; не відповідає критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, враховуючи незначну складність справи (позов заявлений про розірвання договору та стягнення сплачених коштів за укладеним між сторонами Договором, сума яких підтверджується відповідними квитанціями, що виключає необхідність вивчення великого та різноманітного обсягу документів; характер спірних правовідносин є договірним, що обумовлює вивчення обмеженого обсягу законодавства, що регулює спір у справі).

Відповідно до ч.5-6ст.137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони,зменшити розмір витрат на правничу допомогу,які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Таким чином, враховуючи подані стороною позивача докази, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 527, 530, 533, 610-612, 624, 626, 629, 651 ЦК України , ст. ст. 10, 12, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/87 від 11.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та Споживчим товариством «Будова Парк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43951458, місцезнаходження юридичної особи: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25).

Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43951458, місцезнаходження юридичної особи: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 (колишня-Рекордна) грошові кошти у розмірі 29405,34 дол.США (двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ять доларів США тридцять чотири цента).

Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43951458, місцезнаходження юридичної особи: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 (колишня-Рекордна) 11288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок в рахунок сплаченого судового збору.

Стягнути з Споживчого товариства «Будова Парк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43951458, місцезнаходження юридичної особи: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 (колишня-Рекордна) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

10.06.26