Рішення № 137641575, 15.06.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1096/26

провадження № 2/445/1377/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя соба, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області про виділ частки житлового будинку в натурі із спільної часткової власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить виділити в натурі 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме житлову кімнату площею 21,4 кв.м, кухню площею 11,2 кв. м, сарай "Б", сарай В", вбиральню, дерев`яну будівлю "К". В обгрунтування позову вказує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.2024 року, їй належить 1/2 вказаного житлового будинку. Частина будинку знаходиться на земельній ділянці площею 0,1074 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4621880400:07:002:0022. Співвласником іншої 1/2 частини житлового будинку є відповідач. У досудовому порядку досягти згоди щодо поділу житлового будинку їм не вдалося. Вказує, що перебування майна в спільній частковій власності значно ускладнює її можливості володіння, користування та розпорядження належною їй часткою житлового будинку. Тому, користуючись передбаченим ст. 364 ЦК України правом, просить позовні вимоги задовольнити.

В підготовчому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Заслухавши пояснення позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, та оцінивши такі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставний, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.1,2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 583/2924/20 зазначено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 сформульовано висновок про те, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

У постанові Верховного Суду України від 10 травня 2023 року у справі № 404/7307/14 зазначено, що учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Згідно із усталеною судовою практикою при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку.

Як встановлено судом з інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №473860556 від 22.04.2026 року, позивачці, на підставі свідоцтва про право на спадщину серія1396 від 18.09.2024, належить 1/2 частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,60 кв.м, житлова площа 40,3 кв.м, який складається з двох житлових кімнат та двох кухонь. До будинку належать господарські будівлі та споруди: сарай - літ "Б", сарай - літ "В", сарай - літ "Г", гараж - літ "Д", літня кухня - літ "Ж", вбиральня - літ "К", дворові споруди: 1-4. Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,1074 га, кадастровий номер - 4621880400:07:002:0022, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 1/2 частка якої, на підставі свідоцтва про право на спадщину №1397 від 18.09.2024 року також належить позивачці.

Згідно довідки №388 від 16.10.2025 року, виданої Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що приміщення, які позивач просить виділити в натурі, а саме житлова кімната площею 21,4 кв.м та кухня площею 11,2 кв.м, є відокремленою частиною будинку, загальна площа якої становить 32,6 кв.м, що практично відповідає належній позивачу 1/2 частці у праві спільної часткової власності на житловий будинок.

З поетажного плану також вбачається наявність окремого входу до зазначеної частини будинку, що забезпечує можливість її самостійного використання без необхідності користування приміщеннями, які залишаються у володінні іншого співвласника. Відомостей про необхідність проведення перепланування, переобладнання будинку чи виконання будівельних робіт для відокремлення зазначених приміщень технічна документація не містить.

Суд також не вбачає перешкод щодо виділення позивачу господарських будівель та споруд , а саме сарай "Б", сарай В", вбиральню, дерев`яну будівлю "К", оскільки такі є самостійними об`єктами, приналежними до житлового будинку, технічна документація підтверджує можливість самостійного їх використання за цільовим призначенням та відповідає розміру частки позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Таким чином, оскільки відповідач позов визнав, заперечень щодо запропонованого варіанту виділу не подав, доказів неможливості виділу частки в натурі або порушення прав іншого співвласника унаслідок такого виділу суду не надано, суд дійшов висновку, що наявна у справі технічна документація підтверджує технічну можливість виділення позивачу в натурі належної їй 1/2 частки житлового будинку, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя соба, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Золочівська міська рада Золочівського району Львівської області про виділ частки житлового будинку в натурі із спільної часткової власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в натурі належну їй 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме : житлову кімнату площею 21,4 кв.м, кухню площею 11,2 кв.м, загальною площею 32,6 кв.м., сарай "Б", сарай В", вбиральню, дерев`яну будівлю "К".

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на виділену їй в натурі частину житлового будинку та господарські будівлі і споруди.

Припинити право спільної часткої власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 1/2 частку житлового будинку та господарських будівель і споруд у зв`язку з виділом частки в натурі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський