Рішення № 137641570, 15.06.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/526/26

провадження № 2/445/1065/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Глинянської міської ради Львівського районгу Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 про визнання права власності, в порядку спадкування, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказали, що ОСОБА_6 доводився їх батьком, у зв`язку з його смертю відкрилася спадщина, до складу якої входить спірний житловий будинок. Даний будинок був побудований спільно їх батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , остання померла померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після її смерті прийняв чоловік (батько позивачів) ОСОБА_6 , як спадкоємець першої черги за законом, так як заповіту ОСОБА_7 не склала. За життя ОСОБА_6 також заповіту не склав. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 . Вказують, що спадщину прийняли, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк. Право на частину спадкового майна, а саме на земельні ділянки, вони оформили в нотаріальному порядку, а у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок, нотаріусом їм було відмовлено, через відсутність правовстановлюючого документу, який би посвідчував право власності їх батька на будинок, хоча такий був законно побудований, однак за життя батько не оформив та не зареєстрував будинок на своє ім`я.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити такі.

Представник відповідача - Глинянської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечив.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, скерованим за відомою суду адресою місця реєстрації відповідача, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву та/або інших клопотань не подав.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

В постанові ВП ВС від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, № 913/879/17та від 21.05.2020року у справі №10/249-10/19та від15.06.2020року Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Окрім того, в постанові КЦС ВС від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, ВС зауважив, що відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, якщо це підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Встановивши обставини справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, встановлено, що ОСОБА_6 з 20.10.1956 року проживав в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки №331 від 12.12.2024, виданої Глинянською міською радою Львівського району Львівської області, заповіт від імені ОСОБА_7 , за відомостями Куровицького старостинського округу не посвідчувався, останнім місцем її проживання було АДРЕСА_1 , де вона на день смерті проживала разом з чоловіком ОСОБА_6 .

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_6 доводився батьком позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5 .

З матеріалів спадкової справи, зареєстрованої в спадковому реєстрі 15.07.2009 року за № 47428507 державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори, на підставі заяв позивачів, судом встановлено, що кожному із позивачів видано свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/4 частки на земельну частку (пай), яка входила до складу спадщини ОСОБА_6 . Окрім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 до нотаріальної контори не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 .

Як вбачається з довідки №332 від 12.12.2024, виданої Глинянською міською радою Львівського району Львівської області, заповіт від імені ОСОБА_6 , за відомостями Куровицького старостинського округу не посвідчувався, останнім місцем його проживання було АДРЕСА_1 , де він на день смерті проживав та був зареєстрований один.

Згідно довідки №197 від 10.02.2025 року, виданої КП ЛОР "Золочівське МБТІ", житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 року на правах приватної власності не зареєстрований.

З копії технічного паспорта, загальна площа житлового будинку, що знаходиться за вказаною вище адресою - 96,1 кв.м., даний будинок закінчений будівництвом в 1965 році.

Постановою №180/02-31 від 08.11.2025 року, приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Демською О.В. позиваам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане спадкове майно.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписамист. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст.328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповіднодо ст.1217, 1218ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право наспадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цьогоКодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Як встановлено судом, спірний житловий будинок збудований в 1965 році, ОСОБА_6 , проте останній за життя не зареєстрував право власності на даний будинок, відповідно до вищенаведеної норми закону.

Вказане дає підстави суду дійти висновку, що даний будинок входить до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 , однак відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на будинок позбавляє позивачів можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУкраїни від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із правовою позицією ВС, викладеної в постанові № 227/3750/19 від 22.09.2021, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши такі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачі, які прийняли спадщину, мають право на спадкування спірного житлового будинку з господарськими будівлями, як спадкоємці першої черги за законом після смерті батька, який належав останньому, однак не був зареєстрований на правах власності за ним на момент смерті, що стало перешкодою для оформлення спадкових прав позивачів в нотаріальному порядку, а також неприйняття відповідачем спадщини у встановленому законом порядку, а тому позов є підставний та підлягає задоволенню.

Враховуючи клопотання позивачів, витрати по сплаті судового збору слід залишити за останніми.

Керуючись ст.4,5,12,76-83,89,258,259,263-265,268,272,273,288,289 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1272, 1296ЦК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Глинянської міської ради Львівського районгу Львівської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право спільної часткової власності по 1/4 частки на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2026 року

Суддя О. М. Кіпчарський