Рішення № 137641121, 24.06.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/517/26

Провадження 2/681/678/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 85 662,62 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та 7 000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Позов мотивований тим, що 15.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено кредитний договір №100484110 на суму 12 000,00 грн. У подальшому відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. За умовами договору позичальниця зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти в обумовленому договором розмірі.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01 та додаткових угод до нього відступило право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором для ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та додаткових угод до нього передало таке право вимоги для ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 11.07.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 85 662,62 грн.

Відповідачка не виконувала умови договору, не сплачувала платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 85 662,62 грн, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 21 999,30 грн та заборгованості по відсотках в сумі 63 663,32 грн.

Ухвалою судді від 30.04.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, які надійшли до суду 19.05.2026.

04 травня 2026 року на електронну пошту суду надійшов документ від ОСОБА_1 під назвою «відзив», однак такий не відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України, тож суд розцінює його як заяву по суті справи. У вказаній заяві відповідачка зазначила, що не згідна з пред`явленими до неї позовними вимогами Товариства, оскільки вона вважає їх завищеними та необґрунтованими. Вказує, що перебуває у декретній відпустці, не має власного доходу та перебуває на утриманні чоловіка, що унеможливлює виконання зобов`язання за договором, тому просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій та відсотків.

05.05.2026 представницею позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідачка не відмовлялася від отримання кредиту, не відкликала своєї згоди на укладення кредитного договору та не зверталася за роз`ясненням його умов. Позивач вказує, що кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом не встановлена та судом не визнана, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України він підлягає належному виконанню сторонами. Також вказано, що відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору №100484110 від 15.07.2021. На думку позивача, інформацію про умови кредитування ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало у повному обсязі, у зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідачка ініціювала укладення договору шляхом подання заявки на сайті кредитодавця. Крім того, позивач зазначив, що нараховані за договором проценти не є видом неустойки, а позовні вимоги не містять вимог про стягнення комісій, штрафів чи пені.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 15.07.2021 ОСОБА_2 зайшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», де оформила в електронному вигляді заявку на отримання кредиту.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» опубліковані на сайті www.moneyveo.ua, а також є доступними для ознайомлення в інформаційно-телекомунікаційній системі при подачі заявки та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний позичальницею у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальницею для підписання електронного договору.

У такий спосіб 15.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено електронний договір кредитної лінії №100484110 (далі Договір, кредитний договір), за умовами якого позичальниця отримує кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

Укладення електронного договору відбулося шляхом введення ОСОБА_2 одноразового ідентифікатора MNV7ТК96, отриманого від Товариства на мобільний телефон НОМЕР_1 , вказаний відповідачкою при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора.

На підтвердження порядку укладення кредитного договору позивачем надано алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів», Порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, довідку щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п.1.3 Договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 12 000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 14.08.2021. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору (п.1.5. Договору).

За положеннями п.1.7 кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період), а саме до 14.08.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.п.1.12.1).

Крім того, на підставі п.4.2 Договору строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п.1.8 та п.1.12.1 договору. У будь якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Пунктом 4.3 кредитного договору сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦПК України.

Згідно з пункту 4.1 Договору невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Як вбачається з укладеного договору, позичальниця має сплачувати кредитодавцю визначені у договорі відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п.1.9 Договору сторони передбачили, що кредитними коштами ОСОБА_2 користується з огляду на наступні процентні ставки, які є встановленими для кожного періоду строку кредитування: дисконтна процентна ставка 229,95% річних (0,63 % за кожний день на період строку, визначеного в п.1.7. Договору); за умови продовження дисконтного періоду на умовах п.1.8 Договору з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 Договору строку - індивідуальна процентна ставка 586,55% річних (1,61 % за кожний день); в разі після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, базова процентна ставка 620,50 % річних (1,70% за кожний день).

Згідно з п.п.1.12.2 Договору у разі продовження строку користування кредитом відповідно до п.1.12 договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Як вбачається з платіжних доручень №48c3593c-fb2e-4994-8fb7-818523e6e790 від 15.07.2021, №262b607b-89a9-4970-b4b5-64a973e74f4e від 16.07.2021, №97758a18-4495-4d94-a341-9eb2a4c6b372 від 05.08.2021 ОСОБА_1 згідно з умовами Договору отримала кредитні кошти в загальному розмірі 22 000,00 грн траншами у 850,00 грн, 9 150,00 грн, 12 000,00 грн відповідно на банківську картку № НОМЕР_2 , що також підтверджується даними листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260501/97952-БТ від 11.05.2026 про належність картки № НОМЕР_3 для відповідачки та виписки про рух коштів по ній за період 15.07.2021-21.07.2021, 05.08.2021-10.08.2021.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року. В Додатковій угоді договір факторингу викладений в новій редакції, проте його дата залишилась незмінною 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №160 від 16.11.2021 до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100484110 від 15.07.2021 на загальну суму 56 315,78 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

03 серпня 2021 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №2, яка продовжила строк дії вказаного договору факторингу до 31 грудня 2022 року.

30 грудня 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №100484110 від 15.07.2021 на загальну суму 85 662,62 грн, з яких: 21 999,30 грн заборгованість за тілом кредиту, 63 663,32 грн заборгованість за відсотками.

Факт оплати фактором прийнятих прав вимог підтверджується платіжною інструкцією №4097 від 30.05.2023.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та позивач ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Факт оплати фактором прийнятих прав вимог підтверджується платіжними інструкціями № 317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025, № 355 від 18.09.2025, №№ 356, 357, 358 усі від 19.09.2025, №360 від 24.09.2025.

За даними акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 Товариство прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» реєстр боржників в кількості 55 036 осіб.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №100484110 від 15.07.2021 на загальну суму 85 662,62 грн, з яких: 21 999,30 грн заборгованість за тілом кредиту, 63 663,32 грн заборгованість за відсотками.

Згідно з наданими позивачем розрахунками та випискою з особового рахунку відповідачки заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №100484110 від 15.07.2021 станом на 26.12.2025 становить 85 662,62 грн, з яких: 21 999,30 грн заборгованість за тілом кредиту, 63 663,32 грн заборгованість за відсотками.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на оформлені в належному порядку кредитний договір №100484110 від 15.07.2021 та договори факторингу Товариство є належним стягувачем заборгованості з боржника.

Позивач довів належними та допустимими доказами отримання відповідачкою суми кредиту, що не заперечує ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини щодо укладення 15.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальницею кредитного договору №100484110, за умовами якого вона отримала 22 000 грн кредитних коштів.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21 999,30 грн, підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем відсотків суд керується наступним.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У п. 140 постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Тобто, позичальник отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.

Натомість у позичальника виникає зобов`язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

За положеннями п.1.7 кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 14.08.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 1.8 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У п.п. 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).

Проте, ТОВ «ФК «Ейс», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Матеріали справи містять розрахунки заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до яких ОСОБА_1 здійснювала двічі проплату на погашення нарахованих процентів, що підтверджує факт пролонгації кредитного договору №100484110 від 15.07.2021 до 16.10.2021.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» процентів за користування кредитом після 16.10.2021.

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення ТОВ «ФК «Ейс» процентів за користування кредитом (на підставу пункту 1.9.3 Договору) в сумі 11 219,6 грн (21 999,30 грн * 1,7% / 100%*30 днів). Враховуючи часткову оплату відповідачкою суми нарахованих відсотків в розмірі 15 грн, стягненню підлягає сума в розмірі 11 204,6 грн.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 33 203,9 грн, яка складається з 21 999,3 грн заборгованість за тілом кредиту та 11 204,6 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи з часткового задоволення позовних вимог на 38,8% відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 033 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Так, на підставі договору надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди до нього №25770899376 та довіреності від 11.08.2025 на представництво інтересів Товариства у всіх судових установах уповноважено адвоката Соломко О.В.

Протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, який є додатком до вказаного договору, сторони такого договору погодили вартість послуг.

Адвокатом надано клієнту правові та юридичні послуги, у вигляді вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, підготовки адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів загальна вартість яких становить 7 000,00 грн та погоджена актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025.

Відповідачка клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявила, їх неспівмірність не довела.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 38,8% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 2 716 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №100484110 від 15.07.2021, яка складається з: 21 999,30 грн заборгованість по тілу кредиту, 11 204,6 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, а всього в загальній сумі 33 203 (тридцять три тисячі двісті три) грн 90 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 033 (одна тисяча тридцять три) грн 00 коп. та на правову допомогу в розмірі 2 716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, каб.13 м.Київ поштовий індекс 02094.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар