Ухвала суду № 137640631, 20.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16303/26

Провадження № 1-кс/752/5308/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі :

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42026102010000015 від 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю :

прокурора - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42026102010000015 від 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.

У прохальній частині клопотання слідчий у випадку визначення слідчим суддею розміру застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу просив визначити її у сумі 3 000 000 грн. (три мільйони гривень) в розмірі завданих збитків, у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування працівниками СКП «Київтелесервіс», які є свідками або можуть бути допитані як свідки у даному кримінальному провадженні, за винятком участі у процесуальних діях.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026102010000015 від 22.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, прокурор зазначив, що особи, які можуть бути допитані як свідки у даному кримінальному провадженні, встановлені, однак на даний час ще не допитані. Також прокурор вказав на необхідність покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. У судовому засіданні долучив висновок експерта № 1806-26/53 від 18 червня 2026 року за результатами проведення товарознавчої експертизи.

Сторона захисту, в особі адвоката ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність розміру збитків та, як наслідок, необґрунтованість визначеного розміру застави, а також на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків та двох неповнолітніх дітей на утриманні.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника.

Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

19.06.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше 27.05.2025 у виконувача обов`язків директораСКП «Київтелесервіс» ОСОБА_5 разом з директором Департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на розтрату грошових коштів державного бюджету у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану шляхом придбання товарно-матеріальних цінностей за безпідставно збільшеною ціною використовуючи своє службове становище.

Реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 ініціювали проведення публічної закупівлі з ID: UA-2025-05-20-003817-a, предмет закупівлі - Комплекти джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури; 31150000-2 Баласти для розрядних ламп чи трубок (31154000-0 Джерела безперебійного живлення) ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, очікувана вартість закупівлі складала 77 882 147,44 грн.

Складовою частиною предмету закупівлі (комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктур) є гібридний сонячний інвертор, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU.

Відповідно до службової записки від 15.05.2025 начальник Департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно апаратних комплексів СКП «Київтелесервіс» ОСОБА_8 будучи ініціатором закупівлі обґрунтовував завідомо завищену очікувану вартість комплектів джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктур на загальну суму 77 882 147,44 грн., посилаючись на комерційні пропозиції ТОВ «Українські Інформсистеми» та пов`язаних з нею компаній.

За результатами аукціону 02.06.2025 переможцем з остаточною пропозицією 68 390 010,18 грн. стало ТОВ «Українські Інформсистеми».

В подальшому, ОСОБА_5 умисно, протиправно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, діючи у змові з ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вартість складової частини комплектів безперебійних систем, а саме Гібридних сонячних інверторів, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU, фактично значно менша ніж встановлено в тендерній документації та запропоновано ТОВ «Українські Інформсистеми», діючи в інтересах цього суб`єкта господарської діяльності, 12.06.2025 перебуваючи за місцем розташування Спеціалізованого комунального підприємства «Київтелесервіс», за адресою: вул. Хрещатик, 10, м. Київ, уклав від імені СКП «Київтелесервіс», як замовника з ТОВ «Українські Інформсистеми»,договір № 76 про закупівлю товару, а саме: складової частини комплектів безперебійних систем, а саме Гібридних сонячних інверторів, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU.

На підставі підписаного директором ТОВ «Українські Інформсистеми» та ОСОБА_5 договору № 76 від 12.06.2025, Спеціалізоване комунальне підприємство «Київтелесервіс» 08.10.2025 перерахувало з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 на банківський рахунок ТОВ «Українські Інформсистеми» № НОМЕР_2 грошові кошти у повному обсязі, передбаченому договором, на загальну суму 68 390 010,18 грн., у тому числі ПДВ 11 398 335,03 грн., за поставку спеціалізованої техніки - комплектів безперебійних систем, з них заГібридні сонячні інвертори, 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EUперераховано грошові кошти на суму 11 795 119,95.

В ході проведення аналізу цін на вищевказаний гібридний інвектор було встановлено завищення вартості гібридного сонячного інвертора 6 кВт Deye SUN-6K-SG05LP1-EU на суму 3 034 478,00 грн. (з ПДВ).

Внаслідок спільних умисних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, було здійснено оплату товару за ціною, яка не відповідала його фактичній вартості, у результаті чого грошові кошти територіальної громади міста Києва були безпідставно витрачені у сумі 3 034 478,00 грн.

Наказом (розпорядженням) №58-к від 16.05.2022 ОСОБА_5 призначений на посаду заступника директора з питань кіберезпеки Спеціалізованого комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» та на час проведення процедури закупівлі з ID UA-2025-05-20-003817-a, укладання та виконання договору № 76 від 12.06.2025 - був виконувачем обов`язків директора СКП «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» на підставі розпорядження Київського міського голови № 799 від 04.09.2024, а отже здійснює одноособове управління його фінансово-господарською діяльністю, діє від імені товариства без довіреності, представляє його інтереси у відносинах з юридичними та фізичними особами, укладає договори, підписує фінансові, бухгалтерські та інші документи, а також розпоряджається майном та коштами товариства в межах наданих повноважень.

Наказом №121-к від 28.12.2023 ОСОБА_8 призначений на посаду директора департаменту експлуатації супроводження та підтримки програмно-апаратних комплексів та мереж Спеціалізованого комунального підприємства «КИЇВТЕЛЕСЕРВІС» та на час проведення процедури закупівлі з ID UA-2025-05-20-003817-a, укладання та виконання договору № 76 від 12.06.2025 - був ініціатором закупівлі, здійснював контроль за виконанням замовлення з поставки вищезазначеного устаткування згідно зі своєю посадовою інструкцією, у питаннях пов`язаних із закупівлею: мав право діяти від імені товариства без довіреності,представляти інтереси підприємства, підписувати фінансові, бухгалтерські та інші

З обставин викладених у підозрі, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри на даній стадії кримінального провадження підтверджується долученими до клопотання матеріалами, зокрема договорами про закупівлю, протоколом № 413 з додатками, договором про закупівлю № 76 з додатками, дорученням, розпорядженнями, відомостями, отриманими на запити органу досудового розслідування та відповідями на них, матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, фотозображеннями предметів закупівлі, а також висновком експерта, долученим прокурором під час судового розгляду клопотання.

Наведені матеріали у своїй сукупності на даному етапі кримінального провадження є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що матеріали клопотання не містять відомостей про вчинення ОСОБА_5 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може свідчити про існування реального ризику переховування.

Разом із тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та усунення можливості виникнення відповідних ризиків у подальшому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, що в повній мірі забезпечить належний контроль за виконанням підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, його доступність для органу досудового розслідування та суду, а також мінімізує ризик вчинення дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику можливого впливу підозрюваного на свідків.

Так, слідчий суддя бере до уваги статтю 23 КПК України, яка встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

З огляду на те, що досудове розслідування триває, а частина доказів ще підлягає збиранню та перевірці, ризик незаконного впливу не може бути виключений.

Водночас зазначений ризик може бути належним чином мінімізований шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування із визначеними у клопотанні свідками та іншими учасниками кримінального провадження, що відповідає положенням ст.194 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, у зв`язку з чим коло свідків на цей час може бути остаточно не сформоване.

Водночас покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками має бути достатньо визначеним та зрозумілим для його належного виконання. З огляду на це слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язок утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 , а також із працівниками СКП «Київтелесервіс», які на момент постановлення цієї ухвали вже допитані як свідки у даному кримінальному провадженні.

Разом із цим, враховуючи триваючий характер досудового розслідування та можливість набуття процесуального статусу свідка іншими особами, слідчий суддя вважає за необхідне також поширити зазначений обов`язок на працівників СКП «Київтелесервіс», про допит яких як свідків або про набуття ними статусу свідка у цьому кримінальному провадженні підозрюваного буде належним чином повідомлено слідчим або прокурором.

При цьому слідчий суддя звертає увагу сторони обвинувачення на необхідність невідкладного встановлення кола свідків та належного інформування підозрюваного про осіб, щодо яких на нього покладено відповідний процесуальний обов`язок.

Разом із тим, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу підозрюваного, що навіть за відсутності прямої заборони на спілкування з іншими особами у кримінальному провадженні, у разі встановлення фактів незаконного впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження з приводу обставин, які є предметом досудового розслідування, сторона обвинувачення не позбавлена права ініціювати питання про зміну застосованого щодо нього запобіжного заходу на більш суворий.

Доводи сторони обвинувачення щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , ґрунтуються переважно на припущеннях та тяжкості інкримінованого діяння, однак самі по собі не підтверджені належними та достатніми даними, які б свідчили про реальність такого ризику.

За таких обставин наведені стороною обвинувачення аргументи мають припущений, теоретичний та абстрактний характер і не переконують слідчого суддю у наявності достатніх підстав для висновку про існування ризиків, передбачених п.п.4- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Втім, на переконання слідчого судді, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде становити непропорційне втручання у його права.

На переконання слідчого судді, інтенсивність встановлених ризиків не має такого ступеня, який би давав підстави вважати тримання під вартою єдино можливим запобіжним заходом за наведених обставин.

Про це свідчать як відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, стабільне місце роботи, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має дітей так і відсутність належних даних про вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду, знищення або приховування доказів, а також відсутність доказів існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, слідчий суддя констатує, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя визначає у межах строку досудового розслідування, який на час розгляду клопотання встановлений до 19.08.2026 року, а тому строк дії застосованого запобіжного заходу становить 1 місяць 30 днів. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчі та процесуальні дії не завершені, а підстави вважати, що встановлені судом ризики можуть зникнути або істотно зменшитися у більш короткий строк, на даний час відсутні. Водночас слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 та працівниками СКП «Київтелесервіс», які допитані у даному кримінальному провадженні як свідки або про набуття якими статусу свідка у цьому кримінальному провадженні підозрюваного буде повідомлено слідчим або прокурором; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України задоволенню не підлягає, а на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 годин до 06:00 годин наступної доби без дозволу слідчого, прокурора та суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та про слідування в укриття цивільного захисту на випадок оголошення повітряної тривоги.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 110, 177, 178, 181, 183, 194, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, раніше не судимого, який обіймає посаду виконувача обов`язків директора СКП «Київтелесервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 1 місяць 30 днів, заборонивши йому залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 годин до 06:00 годин наступної доби без дозволу слідчого, прокурора та суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та про слідування в укриття цивільного захисту на випадок оголошення повітряної тривоги, а саме до 19 серпня 2026 року включно, що у межах строку досудового розслідування.

На підставі п.1 ч. 3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнити з-під варти і доставити до місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 та працівниками СКП «Київтелесервіс», які допитані у даному кримінальному провадженні як свідки або про набуття якими статусу свідка у цьому кримінальному провадженні підозрюваного буде повідомлено слідчим або прокурором;

здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 42026102010000015.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов`язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 19 серпня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1