Рішення № 137640403, 16.06.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/63/26

Провадження №2/512/280/26

"16" червня 2026 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги тим, що 04.02.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №6604950 за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 4100,00грн. строком на 345 днів з фіксованою процентною ставкою, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором. Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором в порядку Закону України «Про електронну комерцію». 28.07.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем було укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.07.2025р. до цього договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 14118,00грн., у тому числі: 4100,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4018,00грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 6000,00грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також понесені ним судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.

За таких обставин, враховуючи неявку відповідача, повідомленого належним чином, приймаючи до уваги згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

04.02.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №6604950 за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 4100,00грн. строком на 345 днів з фіксованою процентною ставкою, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором (а.с.6-11).

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором в порядку Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти в розмірі 4100,00грн. були перераховані на рахунок відповідача 04.02.2025р., що підтверджується платіжним дорученням №147369146 від 04.02.2025р. (а.с.18).

28.07.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем було укладено договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників (а.с.20-24).

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.07.2025р. до цього договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 14118,00грн., у тому числі: 4100,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4018,00грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 6000,00грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.28).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

30.09.2015р. набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 4 цієї статті визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Разом з цим, відповідно до ч.6 цієї статті відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, ч.12 цієї статті визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Згідно ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Усі наявні в матеріалах справи докази подав до суду позивач та на їх підставі обгрунтував свої позовні вимоги.

Разом з цим, відповідач не надав суду жодних доказів та не заявив клопотання про витребування доказів, які б спростовували його заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №6604950 від 04.02.2025р., а саме: за основною сумою боргу в розмірі 4100,00грн. та по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4018,00грн. підлягають задоволенню.

Щодо суми заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 6000,00грн. суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024р. по справі №183/7850/22 вказав, що тлумачення п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що на правовідносини, які склалися між сторонами, поширюється дія п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) в розмірі 6000,00грн. нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто після 24.02.2022р., тому вона підлягає списанню, а отже підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №150128 від 20.01.2026р. (а.с.1), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.526, 610, 611, 626, 628, ч.1 ст.638, ч.2 ст.639, ч.1 ст.1054, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.12, ч.1 ст.76, ч.ч.1, 5, 6 ст.81, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265, ч.1 ст.280, ст.ст.281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Лісова, 2, рахунок IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором №6604950 від 04.02.2025р. в розмірі 8118,00грн. (вісім тисяч сто вісімнадцять грн.), у тому числі: 4100,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 4018,00грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту (станом на 04.02.2026р.), а також судовий збір в розмірі 2662,40грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.), а всього 10780,40грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят грн. сорок коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Савранського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ч.1 ст.289 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.