Ухвала суду № 137639781, 24.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4624/21

Провадження № 2/496/90/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву - клопотання про повторне звернення позивача на відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди.

24.06.2026 року позивач надав до суду заяву - клопотання про повторне звернення позивача на відвід судді Портної О.П. В обґрунтування заяви - клопотання про відвід позивач посилається на те, що він отримав ухвалу суддів Шаньшиної М.В., Пендюри Л.О., Бурана В. які не задовольнили відвід судді Портної О.П., тому позивач знову звернувся до суду з заявою про відвід судді Портної О.П. Позивач зазначив, що при розгляді провадженні суддею знешкоджується довіра до правосуддя, чим підтверджується копіями ухвал апеляційного суду, бо упереджено, та байдуже, не вникає суть та ще в ухвалах принижує позивача честь і гідність, бо вважає що позивач невнятно викладає суть, тому вона не може надати юридичну оцінку. Ганьба приниження інвалідів та ігнорування присяги судді. Ухвала судді Портної О.П. порушує принцип об`єктивності, неупередженості при винесенні рішень і ухвал, не порушуючи процедуру його прийняття, які передують перед винесенням, а і норми міжнародного права. Позивач просить не допустити кровопролиття, бо двом інвалідам в період війни неможливо добитися справедливого суду та протистояти погрозам та рукоприкладству загарбників їхнього майна, які користуючись самоусуненням судової та правоохоронної влади здійснюють геноцид двох інвалідів. Враховуючи те, що неправосудні дії попереднього судді являються причинно-слідчим зв`язком, що привели до смерті брата позивача ОСОБА_2 та має великий соціальний резонанс ігнорування та визнання Конституції України в стінах Біляївського районного суду ігноруючи повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справ, що є однією з основних засад здійснення правосуддя Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» - основний законодавчий акт судової реформи Президента України Петра Порошенка, прийнятий 12.02.2015 року з метою підвищення національних стандартів судоустрою і судочинства та забезпечення права на справедливий суд, але не надання Позивачу можливість доведення порушених прав та принципу суперництва в доказуванні суду для з`ясування фактичних обставин справи, забезпечення реалізації рівності учасників бо суд не може відмовитись від у задоволенні клопотань по витребування і дослідженні доказів вчинення і інших процесуальних дій для підтвердження які мають істотне значення для справи та не порушувати положень судового розгляду.

Наступне судове засідання у справі призначено на 15.07.2026 року о 14 год 00 хв.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частина 3 ст. 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 36 ЦПК України містить підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд встановив, що підставою для подання чергової (шостої) заяви про відвід судді Портної О.П. є фактична незгода ОСОБА_1 із мотивами постановлених головуючим суддею ухвал за результатами розгляду його скарг у кримінальних провадженнях.

Суд зазначає, що в ухвалах суддів Біляївського районного суду Одеської області щодо розгляду його заяв на відвід судді Портної О.П. суддями повно та всебічно досліджено аргументи ОСОБА_1 якими він обґрунтовував свої заяви про відвід та надано повну та вичерпну відповідь щодо кожного з таких аргументів.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (наприклад, для відведення судді, що розглядав подібну справу між тими самими учасниками та ухвалив рішення не на користь позивача), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Крім цього частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Тобто, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами та протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448 св 20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Також Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 у справі № 345/2935/21 (провадження № № 61-2472 св 22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі 910/1873/17 від 08.05.2018).

Крім цього ЄСПЛ у рішеннях від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

Подана ОСОБА_1 заява про відвід від 24.06.2026 аргументована незгодою позивача із ухваленими судом процесуальними рішеннями.

Окрім цього, у заяві про відвід від 24.06.2026 ОСОБА_1 повторно вказує як на підстави для відводу судді Портної О.П.:при розгляді провадженні суддею знешкоджується довіра до правосуддя, чим підтверджується копіями ухвал апеляційного суду, бо упереджено, та байдуже, не вникає суть та ще в ухвалах принижує позивача честь і гідність, бо вважає що позивач невнятно викладає суть, тому вона не може надати юридичну оцінку. Ганьба приниження інвалідів та ігнорування присяги судді; ухвала судді Портної О.П. порушує принцип об`єктивності, неупередженості при винесенні рішень і ухвал, не порушуючи процедуру його прийняття, які передують перед винесенням, а і норми міжнародного права; просить не допустити кровопролиття, бо двом інвалідам в період війни неможливо добитися справедливого суду та протистояти погрозам та рукоприкладству загарбників їхнього майна, які користуючись самоусуненням судової та правоохоронної влади здійснюють геноцид двох інвалідів.

Враховуючи неодноразові (27.02.2026, 11.06.2026, 15.06.2026, 16.06.2026, 17.06.2026) звернення ОСОБА_1 до суду із необґрунтованими заявами-клопотаннями про відвід судді Портної О.П. від розгляду цивільної справи №496/4624/21, суд визнає такі дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правом.

Згідно частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41,44 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати подання ОСОБА_1 заяви - клопотання про повторне звернення позивача на відвід судді Портної О.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди зловживанням його процесуальними правами та залишити її без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.06.2026 року.

Суддя О.П. Портна