Ухвала суду № 137639670, 23.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5477/26

провадження 1-кс/462/1067/26

У Х В А Л А

23 червня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого,

встановив:

Суть клопотання, що вирішується.

23.06.2026 року (вх. № 16472) старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. ЛьвоваОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 20.06.2026 року, близько 23 год 20 хв, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, перебуваючи навпроти головного входу до приміщення ТзОВ «Юджин Люкс», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359, підійшов до припаркованого транспортного засобу марки «CITROEN» моделі «C4 PICASSO», vin: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , маючи з собою пластикову пляшку з вмістом невідомої легкозаймистої речовини, полив нею скло та капот зазначеного транспортного засобу, у подальшому, за допомогою запальнички підпалив легкозаймисту речовину на кузові зазначеного автомобіля, внаслідок чого сталося загорання та пошкодження транспортного засобу марки «CITROEN» моделі «C4 PICASSO» vin: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 400 000 грн 00 коп. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141390000429 від 21.06.2026 року та у кримінальному провадженні визначено попередню правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 194 КК України.

21.06.2026 року ОСОБА_4 , затримано у порядку ст. 208 КПК України та 22.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може впливати на потерпілу та свідків, у провадженні, з метою зміни показів останніми, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину; обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 10 років; може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення втік з місця події, що свідчить про намір підозрюваного навмисно переховуватися від органу досудового розслідування, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Разом з тим, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, під час воєнного стану, тобто, обстановка (громадське місце) та спосіб його вчинення загально небезпечним способом, під час дії воєнного стану, свідчить про те, що підозрюваний являється особою, яка не має жодних морально етичних цінностей та соціально-стримуючих факторів, та схильна до вчинення кримінальних правопорушень для досягнення своїх злочинних цілей.

Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників судового розгляду, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, просив задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, повідомили про наявність душевної хвороби у підозрюваного.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини.

Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.

Встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року.

21.06.2026 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.06.2026 року ОСОБА_4 відповідно до п. 1 ч.1 ст. 276 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Висновки суду та застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наявність у матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.06.2026 року; протоколом огляду місця події від 21.06.2026 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 21.06.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.06.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.06.2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2026 року; повідомленням про підозру від 22.06.2026 року та іншими матеріалами клопотання, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Разом з тим, хоча суду не надані медічни документи про стан душевного здоровя підозрюваного ОСОБА_4 , у судовому засіданні під час спілкування із останім встановлено, що останній потребує дослідження для визначення його осудності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, томудля запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Щодо розміру застави, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Відтак, суд з урахуванням зазначеного, та виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, а також з огляду п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає за необхідне визначити розмір застави для підозрюваного у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у розмірі 116 480 грн 00 коп., який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12026141390000429 від 21.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб із визначенням розміру застави у розмірі тридцяти п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 116 480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп., яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на підозрюваного ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд, у проваджені якого перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну місця проживання (перебування), роботи, навчання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо підозрюваний ОСОБА_4 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали складає один місяці з дня оголошення такої і закінчується 20 липня 2026 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: