Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/4173/23
провадження № 1-кс/405/3324/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2026 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у неповерненні майна, зобов`язанні прокурора та слідчого прийняти процесуальне рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького зі скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у не скасуванні арешту майна та неповерненні арештованого майна, у кримінальному провадженні № 12018120000000005 від 09.01.2018 року, а також просив зобов`язати прокурора та слідчого прийняти процесуальне рішення у формі постанови про скасування арешту майна у зазначеному вище кримінальному провадженні та про повернення в повному обсязі усього вилученого майна.
Власник майна та його представник у судове засідання з`явилися, кожен окремо висловили свою думку, згідно з якою подану скаргу підтримали та просили задовольнити.
Прокурор у судове засідання з`явився, надав пояснення, відповідно до якого проти задоволення скарги заперечував.
Заслухавши власника майна та його представника, а також прокурора, слідчий суддя вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК Україні прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
У відповідності до п.3 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства ( ч. 1 ст. 9 КПК України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду (п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 22 КПК України під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
У відповідності до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Крім того, відповідно до постанови Касаційного кримінального суду від 14.02.2023 року, у справі № 405/680/22, провадження № 51-1544км22, стаття 307 КПК чітко розрізняє "рішення" і "дії". Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де "рішення" і "дії" згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає "рішення" як різновид "дії". Навпаки, відповідно до КПК "рішення" і "дія" завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Таким чином, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу "рішень" і "дій", частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином слідчий суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Отже, стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.
Тобто, слідчий суддя має право повного скасування незаконного рішення, однак він не має права зобов`язувати прокурора приймати будь-яке інше конкретне рішення.
Крім того, з огляду на положення ст. 307 КПК України, слідчий суддя не має повноважень на прийняття рішення про визнання бездіяльності слідчого або прокурора.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення прокурора під час досудового розслідування може бути, зокрема про відмову у задоволенні скарги (ч.4 п.1 ст. 307 КПК України).
Відтак, дослідивши матеріали скарги, врахувавши позицію сторін, слідчим суддею відзначається про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 174, 303-307, 309 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у неповерненні майна, зобов`язанні прокурора та слідчого прийняти процесуальне рішення - відмовити.
Ухвала не оскаржується.
Слідчий суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 137639075, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/4173/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: