Рішення № 137637928, 19.06.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 208/3256/26

№ 2/207/1896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Мишалов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 360,00 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 жовтня 2026 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики №3535651, на підставі якого позикодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8 000,00 грн. строком на 30 днів із процентною ставкою у розмірі 1,6% .

Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

01 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Сіроко фінанс укладено Договір факторингу №016-010421, у відповідності до умов якого, ТОВ«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ Сіроко фінанс за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ Сіроко фінанс приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

05 грудня 2025 року ТОВ Сіроко фінанс та ТОВ Деал фінанс груп уклали Договір факторингу №05/12/25-01, у відповідності до умов якого, ТОВ Сіроко фінанс передає ТОВ Деал фінанс груп за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ Деал фінанс груп приймає належні ТОВ Сіроко фінанс Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимог ТОВ Деал фінанс груп набуло права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 23 360,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 15 360,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не здійснював платежі для погашення існуючої заборгованості, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

Всупереч вимогам ст. 177 ЦПК України позивач не направив на адресу відповідача копію позовної заяви та жодного з доданих до неї документів. Станом на дату подачі цього відзиву я не отримав матеріалів справи ні поштою, ні через електронний суд. Це позбавило його можливості належним чином реалізувати право на захист, ознайомитись з розрахунком заборгованості та спростувати доводи позивача. Зазначене є істотним порушенням принципу змагальності та рівності сторін, гарантованих ст. 12 ЦПК України.

ТОВ Деал фінанс груп є новим кредитором і набуло права вимоги шляхом відступлення або факторингу. Відповідно до ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати зобов`язання новому кредиторові до надання належних доказів переходу права вимоги. Жодних документів - ні договору факторингу, ні витягу з реєстру відступлення прав вимоги, ні первинного кредитного договору - мені не надано. Позивач не довів ані факт виникнення зобов`язання, ані підстави переходу права вимоги саме до нього.

На підставі ст. 256, 257, 267 ЦК України відповідач заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності. Оскільки копія позовної заяви та матеріали справи не надані, він позбавлений можливості встановити точну дату виникнення заборгованості. Разом з тим, з наявних відповідачу відомостей вбачається, що з моменту останнього платежу минуло понад 3 роки, що є підставою для застосування позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.

Будь-які штрафні санкції та пеня, нараховані у період дії карантину (Закон України № 540-IX) та воєнного стану (Закон України № 2120-IX), є такими, що нараховані незаконно та не підлягають стягненню.

Представник позивача надав відповідь на відзив, пояснивши, що посилання Відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до З.У. «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора є не можливим без проходження Відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, що у свою чергу кореспондується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа№732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)). У свою чергу, доказів того, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від її імені, Відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій Відповідач не звернувся, як і не оскаржив правомірність укладеного договору. Крім того, Верховний Суд України в постанові від 24 лютого 2016 року за №6-50цс16 наголошується, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. (Електрона форма договору прирівнюється до письмового).

На підтвердження факту набуття Позивачем права вимоги у даній справі до матеріалів позову долучено належні та допустимі докази, а саме: - Договір факторингу №016-010421 від 01.04.2021 р.; - Витяг з реєстру прав вимог від 21.05.2021 року до договору факторингу №№016-010421 від 01.04.2021 р.; - Докази здійснення оплати за договором факторингу №016-010421 від 01.04.2021 р.; - Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р.; - Витяг з реєстру прав вимог від 05.12.2025 року до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025р.; - Докази здійснення оплати за договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р.; Зазначені документи відповідають вимогам статей 76, 77, 78 ЦПК України як належні та допустимі докази, оскільки безпосередньо підтверджують факт переходу права вимоги. Таким чином, доводи Відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п. 4.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. (Діючі правила на момент підписання Відповідачем договору позики містяться в матеріалах справи).

Відповідно до підпункту 9.7. Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики Проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.6%, замість 0,56% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил.

Узагальнюючи умови укладеного Договору позики у сукупності з Правилами, які є невід`ємною частиною Договору, слід констатувати, що отримавши суму 8 000,00 грн. позики від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ОСОБА_1 допустив/(ла) неналежне виконання Договору позики протягом 30 днів, тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1.6%, замість 0,56% (програма лояльності) в порядку умов визначених правилами.

Окрім викладеного вище, частинами першою - третьою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Таким чином, договором встановлена фіксована процентна ставка, яка може бути зменшена лише у разі належного виконання Позичальником/Відповідачем умов Договору позики, у зв`язку із чим на момент укладання договору Позикодавцем зазначена орієнтовна загальна вартість з розрахунку, що Позичальник/Відповідач погасить заборгованість в строки які сам зазначив при укладанні договору.

Також твердження Відповідача щодо нарахування пені або інших штрафних санкцій є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи. Умовами кредитного договору не передбачено нарахування пені, штрафів чи будь-яких інших штрафних санкцій за порушення зобов`язань. Заявлена до стягнення сума складається виключно з основного боргу та нарахованих процентів, що прямо передбачені умовами договору. Отже, посилання Відповідача на наявність у складі заборгованості пені чи штрафів є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року. Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 10.03.2026 року, відтак вдень звернення до суду строки позовної давності Позивачем не порушені.

Твердження Відповідача, стосовного того, що Позивачем не направлено йому копію позовної заяви з додатками, спростовується матеріалами справи, оскільки до позовної заяви додано Докази направлення позову ОСОБА_1 на адресу, яку Відповідач самостійно вказав у договорі позики. (додаток до позовної заяви №6). Також у Відповідача наявний зареєстрований кабінет у ЄСІТС, а тому він мав змогу самостійно ознайомитися з матеріалами справи у власному електронному кабінеті у ЄСІТС.

Слід зазначити, що Відповідач доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. (ст. 89 ЦПК України).

Позивач вважає, що Відповідач, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано при тому, що Відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно телекомунікаційної системи позикодавця (для надання оферти з якою ознайомлювалась, від). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, Відповідач, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, Відповідач надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

В наданій суду письмовій заяві представник позивача просить суд розглянути справу без участі представника ТОВ Деал фінанс груп, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

В наданій суду заяві відповідач ОСОБА_1 просить розглянути справу без його участі з урахуванням поданного відзиву.

Суд, взявши до уваги позицію представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики №3535651, на підставі якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8 000,00 грн. строком на 30 днів із процентною ставкою у розмірі 1,6%. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

01 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Сіроко фінанс укладено Договір факторингу №016-010421, у відповідності до умов якого, ТОВ«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ Сіроко фінанс за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ Сіроко фінанс приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

05 грудня 2025 року ТОВ Сіроко фінанс та ТОВ Деал фінанс груп уклали Договір факторингу №05/12/25-01, у відповідності до умов якого, ТОВ Сіроко фінанс передає ТОВ Деал фінанс груп за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ Деал фінанс груп приймає належні ТОВ Сіроко фінанс Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Заборгованість відповідача складає 23 360,00, з них: з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 15 360,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі,він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, договори позики були укладені в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Доказів протиправного використання персональних даних Відповідача до суду не надано.

На підтвердження факту набуття Позивачем права вимоги у даній справі до матеріалів позову долучено належні та допустимі докази, а саме:

?Договір факторингу №016-010421 від 01.04.2021 р.;

?Витяг з реєстру прав вимог від 21.05.2021 року до договору факторингу №№016-010421 від 01.04.2021 р.;

?Докази здійснення оплати за договором факторингу №016-010421 від 01.04.2021 р.;

?Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р.;

?Витяг з реєстру прав вимог від 05.12.2025 року до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025р.;

?Докази здійснення оплати за договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р.

Зазначені документи відповідають вимогам статей 76, 77, 78 ЦПК України як належні та допустимі докази, оскільки безпосередньо підтверджують факт переходу права вимоги. Таким чином, доводи Відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п. 4.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. (Діючі правила на момент підписання Відповідачем договору позики містяться в матеріалах справи).

Відповідно до підпункту 9.7. Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики Проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.6%, замість 0,56% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил.

Отримавши суму 8 000,00 грн. позики від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ОСОБА_1 допустив неналежне виконання Договору позики протягом 30 днів, тому проценти розраховано за базовою процентною ставкою 1.6%, замість 0,56% (програма лояльності) в порядку умов визначених правилами.

Окрім викладеного вище, частинами першою - третьою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Таким чином, договором встановлена фіксована процентна ставка, яка може бути зменшена лише у разі належного виконання Позичальником/Відповідачем умов Договору позики, у зв`язку із чим на момент укладання договору Позикодавцем зазначена орієнтовна загальна вартість з розрахунку, що Позичальник/Відповідач погасить заборгованість в строки які сам зазначив при укладанні договору.

Твердження Відповідача щодо нарахування пені або інших штрафних санкцій не відповідають фактичним обставинам справи. Умовами кредитного договору не передбачено нарахування пені, штрафів чи будь-яких інших штрафних санкцій за порушення зобов`язань. Заявлена до стягнення сума складається виключно з основного боргу та нарахованих процентів, що прямо передбачені умовами договору. Отже, посилання Відповідача на наявність у складі заборгованості пені чи штрафів є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні »№ 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року. Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 10.03.2026 року, відтак вдень звернення до суду строки позовної давності Позивачем не порушені.

До позовної заяви додано Докази направлення позову ОСОБА_1 на адресу, яку Відповідач самостійно вказав у договорі позики. (додаток до позовної заяви №6). Також у Відповідача наявний зареєстрований кабінет у ЄСІТС, а тому він мав змогу самостійно ознайомитися з матеріалами справи у власному електронному кабінеті у ЄСІТС.

Відповідач доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, тощо..), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами Позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп (ЄДРПОУ 44280974, м.Ірпінь, вул. Садова буд. 31/33, офіс40/3 IBAN НОМЕР_2 в АТ ОТП БАНК) заборгованість за договором позики №3535651 від 12 жовтня 2020 року в розмірі 23 360 (двадцять три тисячі триста шістдесят) грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 15 360,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Деал фінанс груп витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2026 року.

Суддя Т.Ю. Погребняк