Ухвала суду № 137637907, 23.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/7232/23

Провадження № 2/932/943/24

У Х В А Л А

23 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Єлісєєв О. Д.

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представник відповідача ОСОБА_3 : адвокат Зоц А. О.

треті особи: Обслуговуючий кооператив «Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДОМНА-100», Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5

розглядаючи у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДОМНА-100», Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним та витребування майна.

До суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки з 15.06.2022 перебуває на військовій служб у в/ч НОМЕР_1 .

Представником позивача заявлено клопотання від 27.01.2025, яке він підтримав в судовому засіданні, про виділення в окреме провадження позовну вимогу до ОСОБА_4 про витребування частки спірної квартири та зупинити виділене провадження, а щодо іншого провадження про визнання правочину недійсним та витребування іншої частки квартири продовжити розгляд.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Зоц А. О. в судовому засіданні заперечувала щодо виділення в окреме провадження позовної вимоги до ОСОБА_4 про витребування майна та підтримала клопотання відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи свого представника.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 на посаді помічника начальника зв`язку відділення зв`язку та кібербезпеки штабу, що підтверджується довідкою від 26.03.2026 вказаної військової частини.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Водночас приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж, військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (п.п. 41 п. 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів (ст. 2 ЦПК України). Досягнення цієї мети відбувається через дію основоположних засад судочинства, зокрема верховенства права, рівності сторін та диспозитивності.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч.ч. 1 та 5 ст. 4 ЦПК України).

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 10 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.

Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

При цьому суд враховує висновки, викладені у п.п. 67-69, 75, 76, 80, 89-93, 96-97, 102-104, 111 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025, справа № 754/947/22.

Оскільки до суду надійшла заява військовослужбовця, відповідача по справі, про зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд вважає необхідним зупинити розгляд цієї справи до припинення перебування відповідача, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Щодо клопотання представника позивача про виділення в окреме провадження позовну вимогу до ОСОБА_4 про витребування частки спірної квартири та зупинити виділене провадження, а щодо іншого провадження про визнання правочину недійсним та витребування іншої частки квартири продовжити розгляд, то суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначає сам представник позивача, витребування майна є похідною від визнання правочину недійсним. У випадку задоволення клопотання представника позивача, відповідач ОСОБА_4 буде позбавлений права брати участь у справі за основною вимогою про визнання правочину недійсним та відповідно не зможе скористатися своїми правами відповідача по справі, що не сприятиме завданню цивільного судочинства та буде суперечити ч. 6 ст. 188 ЦПК України.

Керуючись ч. 6 ст. 188, п. 2 ч. 1 ст. 251, ст.ст. 253, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача адвоката Єлісєєва О. Д. про виділення в окреме провадження позовну вимогу до ОСОБА_4 про витребування частки спірної квартири та зупинити виділене провадження, а щодо іншого провадження про визнання правочину недійсним та витребування іншої частки квартири продовжити розгляд, залишити без задоволення.

Заяву відповідача, ОСОБА_4 задовольнити.

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Обслуговуючий кооператив «Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ДОМНА-100», Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна до припинення перебування ОСОБА_4 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати відповідача, ОСОБА_4 , повідомити про припинення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: І. В. Петунін