Ухвала суду № 137637273, 18.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

18 червня 2026 року Справа № 926/2112/26

За позовом Чернівецької окружної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В. Сімовича, 15, код ЄДРПОУ 0291012023) в інтересах держави

в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тереблече, вул. Головна, 12, код ЄДРПОУ 04418423)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Оболоня, 3А, код ЄДРПОУ 40578642)

про стягнення орендної плати за землю в сумі 422 520,95 грн,

Суддя І.В. Марущак

Секретар судового засідання Л.В. Терещенко

представники:

від позивача не з`явився;

від відповідачів не з`явився;

прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 422 520,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачу з 20.07.2016 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м (будівля нафтобази літ. «А», склад ПММ літ. «Б», огорожа № 1), що розташовані на території Тереблеченської сільської ради за адресою: вул. Головна, 2і, с. Тереблече, Чернівецький район Чернівецької області. Вказані об`єкти нерухомого майна розміщені на земельній ділянці комунальній власності площею 0,3438 га кадастровий номер 7321085400:01:004:0559, цільове призначення для комерційної діяльності (обслуговування господарсько обслуговуючого комплексу).

02.06.2010 між Тереблеченською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» як власником об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, було укладено договір оренди землі без номеру, за яким СТОВ «Агро-Прогрес» надано у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, строком на 49 років.

З інформації Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 2592/5/24 13-04-01-04 від 24.04.2026 встановлено, що згідно поданих декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки ТОВ «Агроцентр-Буковина» задекларувало земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, площею 0,3438 га, яка знаходиться за адресою вул. Головна 2і, с.Тереблече, Чернівецький район, Чернівецька область.

Рішенням Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече, яка введена в дію з 01.01.2020. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2020 № 128/0/193-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559 становить 1 034 047,26 грн.

У зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки Тереблеченською сільською радою здійснено перерахунок орендної плати, згідно з яким заборгованість відповідача з орендної плати за період з 2020 по травень 2026 складає 422 520,95 грн, що й прокурор просить стягнути.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 27.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 18.06.2026 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу та прокурору запропонував надати пояснення по суті позовних вимог та відповідь на відзив.

17.06.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву вх. №2539, в якій просить направити справу № 926/2112/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області. Заява обґрунтована тим, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди землі від 02.06.2010 і цей спір не підпадає під жодну з категорій, визначених ст. ст. 29 та 30 ГПК України, тому підлягає розгляду за загальними правилами територіальної підсудності - за місцезнаходженням відповідача Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Оболоня, буд. 3А, і саме таку адресу зазначено у позовній заяві. Отже, даний спір територіально підсудній не Господарському суду Чернівецької області, а Господарському суду Тернопільської області.

До початку судового засідання 18.06.2026 Тереблеченська сільська рада через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги Чернівецької окружної прокуратури підтримує повністю.

Позивач та відповідач явку своїх представників в підготовче судове засідання не забезпечили.

Присутня в засіданні прокурор заперечила щодо передачі справи за підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, щодо розгляду справи без участі представника позивача не заперечувала. Просила надати доступ до електронної справи. Суд задовольнив вказане клопотання.

Розглянувши заяву про передачу справи за територіальною підсудністю, вх. № 2539, від 17.06.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 125 Конституції України закріплений один із принципів судочинства, відповідно до якого судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Підвідомчість це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд відзначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором з посиланням на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, площею 0,3438 га за договором оренди землі від 02.06.2010 року, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради за адресою: вул. Головна, 2і, с. Тереблече, Чернівецький район Чернівецької області, а саме сплати заборгованості з орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідачу на праві власності належать об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м (будівля нафтобази літ. «А», склад ПММ літ. «Б», огорожа № 1), які розміщені на вказаній земельній ділянці комунальній власності.

Прокурор звернувся з указаним позовом до Господарського суду Чернівецької області за місцем розташування земельної ділянки та нерухомого майна відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у справі №911/2390/18 у постанові від 16.02.2021 зауважила про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі та нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі №460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі №640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у справі №911/2390/18 (постанова від 16.02.2021) дійшла висновку не відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі №640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно із приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Нормами статті 5 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відтак, предметом спору у цій справі є майнова вимога прокурора в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди землі та, відповідно, права щодо користування та володіння земельною ділянкою, що знаходиться на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір, що виник у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань сторін та стосується прав та обов`язків, пов`язаних із користуванням земельною ділянкою, визначеною у договорі, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду за місцем розташування земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сплата заборгованості за договором оренди землі, що перебуває у користуванні та володінні відповідача, містить прив`язку до місця розташування земельної ділянки, яка розташована на території Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, а відтак, спір підлягає вирішенню за правилами виключної підсудності місцем знаходження відповідної земельної ділянки.

На підставі викладеного, враховуючи відмову відповідачу у передачі справи за територіальною підсудністю та неявкою відповідача в судове засідання, з метою належної реалізації сторонами своїх прав та виконання обов`язків, передбачених процесуальним законодавством, суд приходить до висновку про необхідність відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні.

Керуючись статтями 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» вх. №2539 про направлення справи № 926/2112/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

2. Відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 10:30 год 29 липня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, другий поверх, зал судових засідань № 2.

3. Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов`язковою.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 22.06.2026 року.

Суддя І.В. Марущак