Ухвала суду № 137637187, 22.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22 червня 2026 року Справа № 925/871/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

розглянувши

заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Черкаси

до 1. ОСОБА_2 , м. Черкаси,

2. ОСОБА_3 , м. Кіровоград

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс», м. Черкаси

ОСОБА_4 , м. Черкаси

про визнання договору удаваним, переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договором

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:

- визнання договору дарування частки №1 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» від 24 березня 2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 удаваним правочином, вчиненим з метою приховання договору купівлі-продажу;

- переведення на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» (ідентифікаційний код 41395864) та актом приймання-передачі частки, за якими ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) продав ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) свою частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» у розмірі 1%, що становить у грошовому еквіваленті 1500 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання суду призначено на 10 год. 30 хв. 22 липня 2026 року.

Також судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» та ОСОБА_4 .

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» (вул. М.Залізняка 138/11 оф.4 м. Черкаси ЄДРПОУ 41395864).

Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» в редакції 2025 року товариство діє згідно з чинним законодавством України на підставі підприємницької ініціативи громадян України: ОСОБА_1 , частка якої у статному капіталі становить 59%, ОСОБА_2 , частка якого у статному капіталі становить 1%, ОСОБА_4 , частка якого у статутному капіталі 40 %.

25 березня 2026 року державним реєстратором виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Яжемчук О.А. було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме змінено відомості про засновників (учасників) юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 26 березня 2026 року №37176447.

Водночас, ОСОБА_2 не повідомляв позивача про намір та умови відчуження своєї частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс».

Позивач стверджує про порушення ОСОБА_2 гарантованого ст. 362 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо переважного права ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на купівлю відчуженої частки.

Водночас заявник вважає, що існує велика імовірність вчинення ОСОБА_3 правочинів щодо відчуження частки товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс», що знівелює судове рішення у випадку задоволення позову та виникне необхідність подальшого звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до суду з метою захисту порушених прав.

На думку заявника, дії першого відповідача свідчать про свідоме ігнорування встановленої законом процедури, що є підставою для визнання відповідного правочину недійсним або застосування інших способів судового захисту, зокрема, переведення прав та обов`язків покупця частки на учасників товариства.

Позивач стверджує, що існує обґрунтована та реальна загроза подальшого відчуження часток (частки) ОСОБА_3 на користь третіх осіб.

Вказане призведе до істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову, оскільки предмет спору може неодноразово змінити власника.

Розглянувши заяву про забезпечення позову судом враховано наступне:

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом враховано, що позивачем заявлено дві немайнові вимоги.

Отже, в даному випадку судом досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В свою чергу, заходи забезпечення позову мають застосовуватись у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» слід дійти висновку, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений Законом.

Позивач фактично просить суд заборонити всім державним реєстраторам а також нотаріусам приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс».

З урахуванням положень ст.137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вже зазначалося вище, позивач стверджує, що існує обґрунтована та реальна загроза подальшого відчуження часток відповідачем на користь третіх осіб.

Вказане призведе до істотного ускладнення або навіть унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову, оскільки предмет спору може неодноразово змінити власника.

Проте, позивач не зазначає, яким чином заборона державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких (без конкретизації), тобто абсолютно всіх реєстраційних дій стосовно господарського товариства може перешкодити відповідачу вчинити правочин по відчуженню своєї частки.

Зі змісту позову вбачається, що на підставі чинного договору дарування частки від 24 березня 2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , державним реєстратором виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Яжемчук О.А. 25 березня 2026 року вже здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме змінено відомості про учасників юридичної особи.

Позивач не вказує, яким чином (при умові задоволення судом позову), та одночасного вжиття судом заходів забезпечення позову, які він просить застосувати, останній зможе реалізувати таке рішення суду та перевести на себе права покупця частки у товаристві при наявній забороні вчинення реєстраторами будь-яких реєстраційних дій щодо такого товариства і до невизначеного кола осіб.

Отже, в доводах позивача відсутній зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Крім того, заходи забезпечення позову в жодному разі не повинні призводити до зупинення або блокування поточної господарської діяльності товариства.

Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки (постанова Великої Палати ВС від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20).

Судом було також враховано, що в провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №9255/414/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» про перевід прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.

При цьому, ухвалою місцевого господарського суду від 30 березня 2026 року у справі №925/414/26 було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорс» (ідентифікаційний код 41395864, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. М.Залізняка 138/11, оф.4).

Отже, судом вже застосовано аналогічні за своїм змістом заходи забезпечення позову.

Вказана ухвала суду наразі є чинною.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заява позивача не є достатньо обґрунтованою, а тому остання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович