Ухвала суду № 137635939, 23.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

23 червня 2026 року Справа № 915/734/26

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА-СТК» б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА-СТК»,

до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Акціонерне товариство «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ»,

про: визнання недійсними односторонніх правочинів,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА-СТК» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.06.2026 (вхід.№8924/26 від 17.06.2026) до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, в якій просить суд:

- визнати недійсним односторонній правочин, оформлений повідомленням Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області вих.№385 від 02.06.2026 «Про одностороннє розірвання договору про закупівлю робіт №131 від 04.08.2025»;

- визнати недійсним односторонній правочин, оформлений протоколом уповноваженої особи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №155 від 01.06.2026 «Про внесення інформації до електронної системи закупівель «Prozorro» щодо одностороннього розірвання (припинення) договору про закупівлю №131 від 04.08.2025 у зв`язку з невиконанням зобов`язань підрядником».

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА-СТК» через систему «Електронний суд» також звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026), в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Акціонерному товариству «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» здійснювати виплату (перерахування грошових коштів) за банківською гарантією №3038/25-ГВе від 31.07.2025 на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Дослідивши матеріали такої заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення її позивачу без розгляду, виходячи з наступного.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ст.136 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст.139 ГПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 3328,0 гривень.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання до господарського суду в електронній формі заяви про забезпечення позову підлягає сплаті 1331,20 грн судового збору (3328,0 грн х 0,5 х 0,8).

Позивачем, на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, до заяви б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову долучено платіжну інструкцію №56 від 15.06.2026 про сплату 1664,0 грн судового збору.

З відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією №56 від 15.06.2026 на суму 1664,0 грн, було долучено до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НІКОПОЛЬСЬКА-СТК б/н від 16.06.2026 (вхід.№8954/26 від 17.06.2026) про забезпечення позову, яка за ухвалою суду від 19.06.2026 у даній справі була повернута позивачу без розгляду.

За приписами ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України «Про судовий збір» не передбачають можливості при поданні нових заяв про забезпечення позову, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, а тому після повернення заяви позивача б/н від 16.06.2026 (вхід.№8954/26 від 17.06.2026) про забезпечення позову за ухвалою суду від 19.06.2026 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю НІКОПОЛЬСЬКА-СТК отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжною інструкцією №56 від 15.06.2026 на суму 1664,0 грн, у зв`язку з чим така платіжна інструкція не може бути прийнята, в якості доказу оплати судового збору за заявою позивача б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову.

Отже, оскільки кожна заява про забезпечення позову є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, суд не приймає платіжну інструкцію №56 від 15.06.2026 на суму 1664,0 грн, як належний доказ оплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю НІКОПОЛЬСЬКА-СТК до Господарського суду Миколаївської області заяви б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову.

Таким чином, подана позивачем заява б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.139 ГПК України, оскільки до такої заяви позивачем не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні заяви б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову не дотримано вимог ч.1 ст.139 ГПК України, що відповідно до положень ч.7 ст.140 ГПК України є підставою для повернення такої заяви позивачу без розгляду.

Керуючись ст.ст.136, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА-СТК» б/н від 19.06.2026 (вхід.№9121/26 від 22.06.2026) про забезпечення позову, - повернути позивачу без розгляду.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва