Ухвала суду № 137635804, 26.01.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 січня 2026 року Справа № 915/786/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги (вх. № 12720/25 від 05.09.2025) Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця по справі

за позовом Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691)

до відповідача Цимбал Ольги Іванівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на нежитлове приміщення, визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна

Орган, дії якого оскаржуються: головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Нонна Вадимівна, проспект Миру, 54-В, корпус 4, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54056

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника, позивача): Курбанова А.В.

від боржника (відповідача) ТОВ ОКТАВИАН: представник не з`явився

від боржника (відповідача) Цимбал О.І.: представник не з`явився

від органу ДВС: Гаїбов Р.Е.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська міська рада з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН та до відповідача Фізичної особи-підприємця Цимбал Ольги Іванівни, в якій просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 36, 2 кв. м. шляхом знесення нежитлового приміщення по проспекту Богоявленському, будинок 22/3, м. Миколаїв.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 30.08.2018, запис за № 27716213).

3. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Цимбал Ольгою Іванівною право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 15.08.2018, запис № 27524837).

4. Визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1279, 1280, виданий 28.08.2018, видавник: ТОВ ОКТАВИАН, Цимбал О.І., приватний нотаріус Помазан Я.В.

Позивач також просить суд судові витрати стягнути з відповідачів на користь позивача через виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

1. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2023 задоволено заяву Миколаївської міської ради про забезпечення позову (вх. № 6727/23 від 26.05.2023). Вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/786/23, а саме:

Накладено арешт на нерухоме майно нежитлові приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101).

Заборонено державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна нежитлові приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101).

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН (юридична адреса: 54007, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3, код ЄДРПОУ 41849691) укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна нежитлові приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023 позов задоволено.

Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) усунути перешкоди в користуванні позивачем Миколаївською міською радою, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) земельною ділянкою площею 36, 2 кв. м. шляхом знесення нежитлового приміщення по проспекту Богоявленському, будинок 22/3, м. Миколаїв.

Скасовано державну реєстрацію права власності та припинено за Товариством з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 30.08.2018, запис за № 27716213).

Скасовано державну реєстрацію права власності та припинено за Цимбал Ольгою Іванівною, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 15.08.2018, запис № 27524837).

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1279, 1280, виданий 28.08.2018, видавник: ТОВ ОКТАВИАН, Цимбал О.І., приватний нотаріус Помазан Я.В.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВИАН", вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 04056612): 6 710, 00 грн. (шість тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з відповідача Цимбал Ольги Іванівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 04056612): 4 026, 00 грн. (чотири тисячі двадцять шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 03.11.2023.

08.11.2023 на виконання рішення суду судом видано відповідні накази.

05.09.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла скарга на дії та постанову головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 12720/25 від 05.09.2025).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2025 скаргу на дії та постанову державного виконавця прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 10.11.2025. Запропоновано головному державному виконавцю Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду документально підтвердженні та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті скарги.

Судове засідання з розгляду даної скарги, яке було призначено на 10.11.2025, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному з 10.11.2025 по 20.11.2025 (включно).

В період з 24.11.2025 по 08.12.2025 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у вимушеній позаплановій відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2026 призначено розгляд скарги на дії та постанову державного виконавця в судовому засіданні по справі на 16.01.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк розгляду скарги на 20 днів та відкладено розгляд скарги в судовому засіданні на 26.01.2026.

В судовому засіданні 26.01.2026 представник стягувача Миколаївської міської ради вимоги скарги на дії та постанову головного державного виконавця підтримав та просив суд скаргу задовольнити.

В судовому засіданні 26.01.2026 представник органу ДВС заперечив проти задоволення скарги.

Відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце розгляду скарги учасники процесу повідомлені належним чином.

Явка учасників процесу не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі відповідачів.

В судовому засіданні 26.01.2026 судом відповідно до ст. 233, 240 ГПК України судом проголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали).

2. Скарга на дії та постанову головного державного виконавця.

05.09.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла скарга на дії та постанову головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 12720/25 від 05.09.2025), в якій скаржник просить суд:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Нонни Вадимівни щодо винесення 26 серпня 2025 року у виконавчому провадженні № 76641354 (ідентифікатор для доступу 405ГВ8В5368Е) постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 26 серпня 2025 року головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Нонною Вадимівною про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме наказу Господарського суду Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11 вересня 2023 року по справі № 915/786/23.

3. Зобов`язати головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Нонну Вадимівну у повному обсязі вчинити дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11 вересня 2023 року по справі № 915/786/23, у передбаченому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Підставою звернення до суду зі скаргою зазначено наступні обставини.

08.11.2023 року Господарським судом Миколаївської області було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023 року по справі № 915/786/23 про зобов`язання ТОВ "ОКТАВИАН" усунути перешкоди в користуванні позивачем Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 36,2 кв. м. шляхом знесення нежитлового приміщення по проспекту Богоявленському, будинок 22/3, м. Миколаїв. Наказ пред`явлено для примусового виконання до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Інгульський ВДВС), а державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 76641354 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документу.

За результатами розгляду вимоги Інгульського ВДВС від 07.04.2025 вх. № 42237 про здійснення авансування витрат стягувачем на організацію та проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 76641354, стягувачем здійснено авансування витрат виконавчого провадження № 76641354 у сумі 4 515 грн. згідно платіжної інструкції від 23.04.2025 № 471.

В подальшому державний виконавець листами від 08.07.2025 вх. № 86021, від 06.08.2025 вх. № 10602, від 26.08.2025 вх. № 111924 повідомляв стягувача про необхідність здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 78 423, 60 грн. В свою чергу стягувач листами за вих. № 20101/02.02.01-40/02/012/25 від 30.07.2025, вих. № 21954/02.02.01-40/02/012/25 від 21.08.2025 повідомляв державного виконавця про неможливість здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № 76641354 у сумі 78 423, 60 грн.

26.08.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС Маніло Н.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 76641354 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, у мотивувальній частині якої зазначено, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження", незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Скаржник не погоджується з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.08.2025 у межах виконавчою провадження № 76641354, вважає зазначену постанову незаконною, а дії державного виконавця - неправомірними з огляду на наступне.

Скаржник з посиланням на інформацію відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради зазначає, що на реалізацію заходів Програми економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2024-2026 роки, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.2023 № 27/9 (зі змінами та доповненнями), з метою виконання авансування витрат за виконавчими провадженнями на 2025 рік заплановано 380 000 грн. (залишок коштів на поточну дату відсутній, до кінця року з урахуванням помісячних лімітів - 91 183, 42 грн.). Наразі перерозподілу вказаних видатків (їх збільшення) у поточному бюджетному році не планується.

Скаржник з посиланням на приписи ст. 1, 18, 20, 42, 43, 63 Закону України Про виконавче провадження, Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження зазначає, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України та коштів виконавчого провадження. Для організації та проведення виконавчих дій щодо послуг експертів, суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій, що визначено зробити виконавцем у цій справі, передбачено певний порядок звернення державного виконавця до відповідних органів юстиції з питанням оплати послуг, в яких виникла потреба при примусовому виконанні судового рішення.

Стягувач у своїх листах від 30.07.2025 та 21.08.2025 просив державного виконавця вжити усіх заходів, що передбачені наведеними законодавчими актами, для організації і проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання судового рішення у даному виконавчому провадженні, у тому числі звернутися до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з проханням здійснити фінансування відповідних витрат даного виконавчого провадження за рахунок коштів державного бюджету. Як стверджує скаржник, вказане було залишено поза увагою державного виконавця, відомостей про те, що державному виконавцю відповідні органи Міністерства юстиції відмовили у фінансуванні такого виду витрат виконавчого провадження матеріали виконавчого провадження згідно відомостей АСВП не містять.

На підставі вищевикладеного скаржник вважає, що державний виконавець діяв із порушенням вказаного Закону, при цьому прийняв неправомірне рішення про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скарга обґрунтована приписами ст. 129-1 Конституції України, ст. 18, 339-1, 340, 341 ГПК України, ст. 1, 5, 6, 11, 18, 20, 42, 43, 63, 74, 82 Закону України Про виконавче провадження, Порядком використання коштів виконавчого провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження, судовою практикою.

3. Правова позиція відповідачів ТОВ ОКТАВИАН та Цимбал О.І.

Відповідачі не скористались правом на подання письмових пояснень.

4. Правова позиція органу ДВС.

Державний виконавець в письмових поясненнях (вх. № 15153/25 від 29.10.2025) просить суд відмовити у задоволенні скарги Миколаївської міської ради на дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В.

В обґрунтування заперечень державний виконавець зазначає, що державним виконавцем проведені всі можливі виконавчі дії щодо виконання рішення суду без участі боржника, натомість авансування додаткових витрат виконавчого провадження покладено саме на стягувача, який їх не здійснив.

Державний виконавець зазначає, що дії головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, натомість саме нездійснення авансування додаткових витрат виконавчого провадження, яке на стягувача покладено вимогами Закону, унеможливлює подальше проведення виконавчих дій та здійснення виконавчого провадження.

Також державний виконавець зазначає, що винесення постанови про повернення виконавчого провадження головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. від 26.08.2025 не позбавляє права стягувача Миколаївську міську раду повторно пред`явити до виконання наказ № 915/786/23 виданий 03.11.2023 Господарським судом Миколаївської області до примусового виконання.

Заперечення обгрунтовано приписами ст. 18, 19, 26, 37, 40, 43, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

5. Обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023 позов задоволено.

Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) усунути перешкоди в користуванні позивачем Миколаївською міською радою, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) земельною ділянкою площею 36, 2 кв. м. шляхом знесення нежитлового приміщення по проспекту Богоявленському, будинок 22/3, м. Миколаїв.

Скасовано державну реєстрацію права власності та припинено за Товариством з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 30.08.2018, запис за № 27716213).

Скасовано державну реєстрацію права власності та припинено за Цимбал Ольгою Іванівною, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 36, 2 кв. м., яке знаходиться за адресою: проспект Богоявленський, будинок 22/3, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1623884448101, державна реєстрація від 15.08.2018, запис № 27524837).

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1279, 1280, виданий 28.08.2018, видавник: ТОВ ОКТАВИАН, Цимбал О.І., приватний нотаріус Помазан Я.В.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВИАН", вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41849691) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 04056612): 6 710, 00 грн. (шість тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з відповідача Цимбал Ольги Іванівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 04056612): 4 026, 00 грн. (чотири тисячі двадцять шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 03.11.2023.

08.11.2023 на виконання рішення суду судом видано відповідні накази.

26.11.2024 на підставі заяви стягувача Миколаївської міської ради № 20827/02.02.01-22/02/3/24 від 11.11.2024 про направлення наказу до примусового виконання та відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76641354 по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 03.11.2023 № 915/786/23. Боржнику надано 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2024 року державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 164624 від 26.11.2024.

26.11.2024 відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300, 00 грн.

Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.11.2024 року державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 164627 від 26.11.2024.

26.11.2024 відповідно до ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ТОВ «ОКТАВИАН» в сумі 32 000, 00 грн.

Постанову про стягнення виконавчого збору від 26.11.2024 року державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 164626 від 26.11.2024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції від 01.08.2024) за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

10.12.2024 виходом головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В., в присутності заступника начальника відділу Гаїбова Р.В., головного державного виконавця Шелегей Т.В. за адресою м. Миколаїв проспект Богоявленський, 22/3 встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено акт державного виконавця від 10.12.2024. Під час виходу застосовувалася фотозйомка, що підтверджується наявними в матеріалах справи фото.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

12.12.2024 представником боржника ТОВ «ОКТАВИАН» адвокатом Руденко В.М. направлено на адресу Інгульського ВДВС адвокатський запит № б/н, в якому адвокат просив надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження, а 16.12.2024 представник ТОВ "ОКТАВИАН" адвокат Руденко В.М. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить підпис адвокат Руденко В.М. на адвокатському запиті.

13.12.2024 відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн., у якій зазначено «Зобов`язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення».

Постанову про накладення штрафу від 13.12.2024 державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 174036 від 13.12.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1, 2 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, (тут і далі в редакції від 23.10.2024) виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

18.12.2024, у відповідь на адвокатський запит від 12.12.2024, головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального УМЮ (м. Одеса) Маніло Н.В. направлено представнику ТОВ «ОКТАВИАН» адвокату Руденко В.М. лист № 176308 від 18.12.2024.

12.03.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. направлено на адресу боржника ТОВ «ОКТАВИАН» вимогу виконавця № 31936 від 12.03.2025, в якій державний виконавець вимагав бути присутнім 27.03.2025 о 10:30 за адресою проспект Богоявленський, буд. 22/3 м. Миколаїв, для проведення виконавчих дій з метою виконання наказу № 915/786/23 від 03.11.2023 Господарського суду миколаївської області.

27.03.2025 виходом головного державного виконавця Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. в присутності заступника начальника відділу Гаїбова Р.В., головного державного виконавця Шелегей Т.В. за адресою м. Миколаїв проспект Богоявленський, 22/3 встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено акт державного виконавця від 27.03.2025. Під час виходу застосовувалася фотозйомка, що підтверджується наявними в матеріалах справи фото.

27.03.2025 відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 10 200, 00 грн.

Постанову про накладення штрафу від 27.03.2025 державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 39243 від 27.03.2025.

27.03.2025 відповідно до ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 47 600, 00 грн.

Постанову про арешт коштів боржника від 27.03.2025 державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження супровідним листом № 39244 від 27.03.2025.

Як зазначено органом ДВС в письмових поясненнях, постанову про арешт за допомогою електронно-цифрового обміну направлено до банківських установ учасників обміну до виконання. Згідно відповіді щодо стану обміну постанова повернута без виконання, у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків. Згідно відповіді з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» арешт на рахунки накладено.

02.05.2025 на запит про отримання інформації, що становить банківську таємницю, надійшла відповідь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якою повідомлено, що за боржником зареєстровані відкриті рахунки у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», залишок коштів на рахунках становить 0,00 грн.

03.04.2025 відповідно вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н.В. направлено повідомлення № 41326 до Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.

03.04.2025 начальником Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко А.О. направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про знесення приміщення № 41064/20.12-20, в якому Інгульський ВДВС з метою забезпечення фактичного виконання рішення та повідомлення стягувача про необхідність здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження на послуги щодо знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі для наступного укладення договору про надання послуг щодо знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі, просив надати інформацію про суму вартості зазначених послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення об`єкта нерухомого майна по проспекту Богоявленському, 22/3 у м. Миколаєві, а саме земельна ділянка площею 36, 2 кв.м.

Відповідно до інформації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.04.2025, наданої на подання від 03.04.2025 № 41064/20.12-20, за результатами комерційних пропозицій щодо розрахунку орієнтовної вартості послуг з обстеження об`єкту та виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу приміщення, розташовану за адресою пр. Богоявленський, 22/3 в м. Миколаєві, найнижчою за своєю ціною є пропозиція ТОВ «УКСИБСТРОЙ», яка складає 4 515, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

07.04.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. направлено на адресу стягувача вимогу виконавця № 42237 від 07.04.2025, в якій державний виконавець просив у строк до 24.04.2025 провести додаткове авансування витрат виконавчого провадження в сумі 4 515, 00 грн.

23.04.2025 стягувачем на депозитний рахунок Інгульського ВДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) перераховано грошові кошти в сумі 4 515, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 471 від 23.04.2025, яка подана органу ДВС згідно супровідного листа стягувача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 784/02.02.01-40/02/012/25 від 25.04.2025.

Згідно укладеного договору від 30.06.2025 № Д-2025/11 виконавець Товариство з обмеженою відповідальністю «УКСИБСТРОЙ» зобов`язалось надати послуги з обстеження об`єкту з виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу за адресою: м. Миколаїв пр. Богоявленський, 22/3.

03.07.2025 відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. винесена постанова про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСИБСТРОЙ", який діє на підставі договору № Д-2025/11 від 30.06.2025, суб`єктом господарювання.

Постанову про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.07.2025 державним виконавцем направлено на адреси учасників виконавчого провадження та ТОВ «УКСИБСТРОЙ» супровідним листом № 83365 від 03.07.2025.

07.07.2025 Управління договірної роботи та ресурсного забезпечення Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 07.07.2025 повідомило Інгульський ВДВС у місті Миколаєві про проведення обстеження об`єкту, який підлягає знесенню, та надано проектно-кошторисну документацію, згідно якої зведений кошторисний розрахунок вартості розбирання будівлі складає 78 423, 60 грн.

08.07.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. направлено стягувачу Виконавчому комітету Миколаївській міській раді вимогу виконавця № 86021, в якій державний виконавець вимагав у строк до 29.07.2025 провести додаткове авансування витрат виконавчого провадження в сумі 78 423, 60 грн., та роз`яснено положення п. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження».

30.07.2025 стягувачем виконавчим комітетом Миколаївської міської ради направлено на адресу Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист № 20101/02.02.01-40/02/012/25 від 30.07.2025 «Про розгляд вимоги про здійснення авансування витрат виконавчого провадження», в якому стягувач повідомив, що позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № 76641354, а також просив вжити заходи примусового виконання судового рішення.

06.08.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. на лист від 30.07.2025 надано відповідь № 100602, якою роз`яснено положення п. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», а також наслідки передбачені п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також у листі № 100602 від 06.08.2025 державним виконавцем зазначено, що станом на 06.08.2025 авансування витрат не здійснено, що унеможливлює продовження виконавчих дій, у зв`язку з чим державний виконавець повторно звернувся до стягувача з вимогою здійснити авансування витрат, необхідних для подальшого виконання судового рішення.

21.08.2025 стягувачем виконавчим комітетом Миколаївської міської ради направлено на адресу Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист № 21954/02.02.01-40/02/012/25 від 21.08.2025 «Про розгляд вимоги про здійснення авансування витрат виконавчого провадження», в якому стягувач повідомив, що позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № 76641354, а також просив вжити заходи примусового виконання судового рішення та здійснити фінансування відповідних витрат даного виконавчого провадження за рахунок коштів державного бюджету.

26.08.2025 головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. на лист від 21.08.2025 надано відповідь № 111924, якою роз`яснено положення п. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», а також наслідки передбачені п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також у листі № 111924 від 26.08.2025 державним виконавцем зазначено, що станом на 26.08.2025 авансування витрат не здійснено, що унеможливлює продовження виконавчих дій, у зв`язку з чим державний виконавець повторно звернувся до стягувача з вимогою здійснити авансування витрат, необхідних для подальшого виконання судового рішення.

26.08.2025 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Інгульського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маніло Н. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою встановлено, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

В письмових поясненнях орган ДВС також зазначив, що:

- 26.08.2025 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження 300 грн.

- 26.08.2025 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 4 515, 00 грн.

- 26.08.2025 відповідно до ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі: 32 000, 00 грн.

6. Джерела права, які застосовував суд.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (Положення частини другої статті 26 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019).

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження (щодо забезпечення державою виконання судового рішення):

1. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами.

2. Положення частини другої статті 26 Закону України „Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В п. 2.2 вищевказаного рішення Конституційний Суд зазначив:

Конституційний Суд України, дослідивши матеріали конституційної скарги та проаналізувавши положення частини другої статті 26 Закону, звертає увагу, що відповідно до цих положень початок примусового виконання органом державної виконавчої служби судового рішення немайнового характеру, боржником за яким є державний орган, пов`язаний з необхідністю сплати стягувачем авансового внеску у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, якщо стягувач не звільняється від сплати цього внеску у випадках, визначених Законом. Внаслідок несплати обов`язкового авансового внеску стягувачем примусове виконання судового рішення, ухваленого на його користь, не розпочнеться, тобто сплата авансового внеску є необхідною умовою початку примусового виконання судового рішення.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Основного Закону України в аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у стягувача як особи, на користь якої ухвалене судове рішення, фінансової можливості сплатити авансовий внесок не повинна перешкоджати реалізації його права на виконання судового рішення, особливо коли боржником за цим рішенням є державний орган. У чинному правовому регулюванні має бути встановлений такий порядок сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, який забезпечив би в усіх випадках і за будь-яких умов повне й своєчасне виконання такого рішення та його обов`язковість.

Визначенням положеннями частини другої статті 26 Закону обов`язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладено на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов`язковості.

Конституційний Суд України наголошує, що держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням щодо обов`язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов`язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Відповідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов`язковим лише на вимогу приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов`язкового авансування стягувачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції № 512/5 у разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб`єктів господарювання.

Залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.

Відповідно до п. 1, 2 розділу VІ № 512/5 (в редакції від 23.10.2024) фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Відповідно до абз. 1, 2, 4, 5 п. 3 розділу VІ № 512/5 (в редакції від 23.10.2024) авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, здійснених за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

Якщо витрати виконавчого провадження було здійснено за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження.

У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІХ Інструкції № 512/5 виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 554, кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати: послуг експертів, суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1300/29430, встановлено види та розміри витрат виконавчого провадження.

Відповідно до розділу І Наказу № 2830/5 види витрат виконавчого провадження:

1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.

3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.

5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.

6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.

8. Сплата судового збору.

9. Оплата вчинюваних нотаріальних дій.

10. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

11. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу ІІ Наказу № № 2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Наказу № № 2830/5 відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.

Розміри витрат виконавчого провадження, які стягнуті до проведення процедури закупівлі відповідних товарів і послуг, визначаються на підставі вартості раніше придбаних товарів і послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до п. 13 розділу ІХ Інструкції № 512/5 при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Відповідно до ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

7. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023, зокрема, зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ОКТАВИАН усунути перешкоди в користуванні позивачем Миколаївською міською радою земельною ділянкою площею 36, 2 кв. м. шляхом знесення нежитлового приміщення по проспекту Богоявленському, будинок 22/3, м. Миколаїв.

Порядок виконання рішень немайнового характеру визначений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень наведеної норми Закону повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду.

На виконання вимог ч. 6 ст. 26 та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2024 зазначено про обов`язок боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (п. 2 резолютивної частини постанови) та в подальшому 12.03.2025 державним виконавцем направлено боржнику ТОВ ОКТАВИАН вимогу № 31936 бути присутнім 27.03.20255 о 10:30 за адресою проспект Богоявленський, буд. 22/3 м. Миколаїв, для проведення виконавчих дій, яку (вимогу) боржником не виконано, про що державним виконавцем складено відповідні акти від 10.12.2024 та від 27.03.2025. У зв`язку з наведеним, відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови від 13.12.2024 та від 27.03.2025, якими накладено на боржника штрафи у розмірі 5 100, 00 грн. та 10 200, 00 грн. відповідно, а також направлено до Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомлення № 41326 від 03.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Отже, державним виконавцем Інгульського ВДВС в межах зазначеного виконавчого провадження ВП № 76641354 вчинені необхідні дії, передбачені ч. 1-3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження.

Оскільки виконання рішення суду про зобов`язання знести нежитлове приміщення може бути виконано без участі боржника та в даному випадку потребувало залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання, державним виконавцем 03.04.2025 направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про знесення приміщення № 41064/20.12-20 з проханням надати інформацію про суму вартості зазначених послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення об`єкта нерухомого майна по проспекту Богоявленському, 22/3 у м. Миколаєві, а саме земельна ділянка площею 36, 2 кв.м.

На підставі наданої інформації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) державним виконавцем Інгульського ВДВС направлено на адресу стягувача вимогу виконавця № 42237 від 07.04.2025 про здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження в сумі 4 515, 00 грн., які стягувачем оплачено, що підтверджується платіжною інструкцією № 471 від 23.04.2025.

В подальшому, у зв`язку з укладенням договору від 30.06.2025 № Д-2025/11 між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (замовник) та ТОВ УКСИБСТРОЙ, державним виконавцем Інгульського ВДВС 03.07.2026 винесено постанову про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСИБСТРОЙ".

На виконання умов договору № Д-2025/11 від 30.06.2025 року проведено обстеження об`єкту, який підлягає знесенню, та надано проектно-кошторисну документацію, згідно якої зведений кошторисний розрахунок складає 78 423, 60 грн.

Отже, судом встановлено, що 4 515, 00 грн. - це вартість надання послуг з розрахунку вартості робіт з розбирання будівлі, а вартість самих робіт з розбирання будівлі становить 78 423, 60 грн.

08.07.2025 державний виконавець Інгульського ВДВС звертався до стягувача Виконавчого комітету Миколаївській міській раді з вимогою виконавця від 08.07.2025 про необхідність проведення додаткового авансування витрат виконавчого провадження в сумі 78423, 60 грн. та листами від 06.08.2025, від 26.08.2025 державний виконавець двічі повідомляв стягувача про необхідність здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження та роз`яснював положення п. 1 ст. 43 Закону України Про виконавче провадження, а також наслідки, передбачені п. 4 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

В зв`язку з нездійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження, 26.08.2025 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження головним державним виконавцем Інгульського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, що і стало підставою для звернення до суду зі скаргою на дії та постанову державного виконавця.

Стягувач не погоджується з оскаржуваною постановою органу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу, вважаючи, що, оскільки рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційною норму Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 2 ст. 26 Закону) щодо сплати авансового внеску, то державний виконавець не має права вимагати від стягувача авансування витрат виконавчого провадження, зобов`язаний вжити заходів до примусового виконання судового рішення, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 42 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

При цьому, в ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (до 2019) було передбачено обов`язок стягувача під час звернення до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового рішення сплатити авансовий внесок у розмірі, передбаченому вказаною нормою. Крім того, приписами чинної ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язок стягувача здійснити додаткове авансування витрат на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 2 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження, зокрема, щодо обов`язку стягувача під час звернення до органів ДВС із заявою про примусове виконання судового рішення проводити оплату авансового внеску. Тобто, Конституційний Суд України зазначив, що фактично вказаною нормою Закону початок примусового виконання органом державної виконавчої служби судового рішення немайнового характеру пов`язаний з необхідністю сплати стягувачем авансового внеску, тобто сплата авансового внеску є необхідною умовою початку примусового виконання судового рішення, що суперечить сутності конституційного права на судовий захист.

З матеріалів даної справи вбачається, що стягувач Миколаївська міська рада під час звернення до Інгульського ВДВС із заявою про примусове виконання судового рішення немайнового характеру не сплачувала авансового внеску, а органом ДВС не вимагалось такої оплати. Проте, враховуючи, що судове рішення немайнового характеру у даній справі боржником не виконано, проте, відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" може бути виконано без участі боржника, державним виконавцем правомірно вжито заходів щодо залучення суб`єктів господарювання на платній основі з метою визначення вартості робіт з розбирання об`єкта нерухомого майна (знесення об`єкта). Отже, вказані витрати мають бути покладені на стягувача за рахунок додаткового авансування з подальшим розподілом стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум в порядку ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, невиконання стягувачем передбаченого ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язку щодо проведення додаткового авансування має наслідком повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 ГПК України, в якій чітко та недвозначно зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо "стягувач ... або стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа".

Тобто, приписами п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу ставиться у залежність від наявності двох умов: 1) стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження; 2) стягувач попереджений виконавцем про повернення виконавчого документа, у зв`язку з не здійсненням авансування витрат виконавчого провадження.

Норми ст. 37, 43 Закону України "Про виконавче провадження" були чинні як на момент прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, так і на даний час.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів сплати стягувачем авансування витрат виконавчого провадження (на оплату послуг суб`єктів господарювання), враховуючи, що державний виконавець двічі повідомляв стягувача про наслідки невиконання обов`язку з авансування витрат виконавчого провадження, тобто мають місце передбачені п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону умови, суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Щодо посилань стягувача на необхідність авансування витрат виконавчого провадження за рахунок коштів Державного бюджету України, то суд зазначає, що приписами чинного законодавства не передбачено авансування витрат виконавчого провадження в справах, в яких стягувачем є органи місцевого самоврядування, за рахунок коштів державного бюджету. Зокрема, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження», на який посилається стягувач, встановлено види та розміри витрат виконавчого провадження, а також обов`язок відповідних структурних підрозділів Міністерства юстиції, які відповідають за закупівлі товарів та послуг, повідомляти органи ДВС про вартість закупівлі товарів та послуг (п. 7 наказу), проте вказаним наказом не передбачено ані права, ані обов`язку органів, що здійснюють примусове виконання рішень, здійснювати авансування витрат стягувачів (органів місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу, що суперечливою є позиція стягувача, який, сплативши авансовий внесок в розмірі 4 515, 00 грн. (кошти спрямовані на оплату послуг за проведення розрахунку вартості розбирання об`єкта нерухомого майна), вважає неправомірною сплату додаткового авансування в розмірі 78 423, 60 грн., яке необхідне на оплату вартості виконання самих робіт з розбирання об`єкта нерухомого майна. При цьому, суд зазначає, що обов`язок здійснення стягувачем авансування витрат виконавчого провадження (ст. 37, 43 Закону) не ставиться у залежність від наявності фінансування у стягувача.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Враховуючи нездійснення стягувачем додаткового авансування витрат виконавчого провадження, як це передбачено ст. 43 Закону України Про виконавче провадження, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу відповідають вимогам законодавства, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця, відсутні правові підстави для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а також відсутні правові підстави для зобов`язання державного виконавця вчиняти дії.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні скарги судом відмовлено.

Керуючись ст. 233-235, 254-255, 339, 339-1, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця (вх. № 12720/25 від 05.09.2025).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 ГПК України.

Повну ухвалу складено 22.06.2026

Суддя Е.М. Олейняш