Рішення № 137635780, 11.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 Справа № 914/849/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», місто Львів

до відповідача Комунального підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування», місто Львів

про стягнення 2 014 828,26 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.04.2026).

За участі представників сторін:

від позивача: Лепеха Артур Мирославович адвокат (довіреність № 904-2025-8255 від 23.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002698 від 22 .03.2024);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Комунального підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» про стягнення 1 614 177,02 грн заборгованості за договором №90247-1 від 05.01.2024 постачання електричної енергії споживачу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.04.2026.

08.04.2026 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог б/н від 08.04.2026 (вх.№1614/26). У заяві позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут вважає за необхідне збільшити заявлений розмір первинних позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з 1 614 177, 02 грн до 2 014 828, 26 грн з урахуванням розрахункового періоду лютого 2026 року.

Ухвалою суду від 16.04.2026 суд прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут про збільшення розміру позовних вимог (вх.№1614/26 від 08.04.2026) до розгляду та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до заяви збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 19.05.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2026.

Представник позивача в судове засідання 11.06.2026 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2026 для розгляду справи по суті явку повноважного представника не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 11.06.2026 проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу, оплату за спожиту електроенергію за період грудень 2025, січень 2026 та лютий 2026 згідно актів приймання-передачі фактичних обсягів, а саме за грудень 2025 64 667 кВТ/год, за січень 2026 76 298 кВт/год та за лютий 2026- 29 480кВт/год спожитої електричної енергії на суму 2 014 828,26 грн не провів.

Таким чином, позивач просить відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 08.04.2026 (вх.№1614/26) стягнути з відповідача за період грудень 2025 по лютий 2026 року 2 014 828,26 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Крім того, представник позивача просить суд повернути зайво сплачений судовий збір у зв`язку з поданням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2026.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

05.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу відповідно до постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018, в особі начальника комерційного відділу Фляка Юрія Ігоровича, що діє на підставі довіреності (за договором постачальник, в рішенні позивач) з однієї сторони і Державним комерційним підприємством «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» в особі директора Цяпала Романа Михайловича, що діє на підставі статуту (далі - споживач/замовник, в рішенні - відповідач), з іншої сторони, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №90247-1.

Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору сторони погодили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Обсяг проданої за розрахунковий період електричної енергії визначається оператором розподілу та підтверджується шляхом підписання між постачальником та споживачем акта прийому-передачі товарної продукції (пункт 2.3. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 3.3. договору, постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Сторони пунктом 5.1. договору передбачили, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком 2 до цього договору.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.( пункт 5.5. договору).

Згідно з пунктом 5.3. договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Відповідно до пункту 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Сторони пунктом 5.5.договору узгодили, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок зі спеціальним режимом використання (надалі - банківський рахунок постачальника).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Розрахунковий рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.7. договору, оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки, визначені в обраній споживачем комерційній пропозиції, що є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати за цим договором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що є додатком №2 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 комерційної пропозиції № 6/24 від 10 грудня 2022 року, яка є додатком № 2 до договору, остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором комерційного обліку, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію.

Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у розрахункових документах, які споживач отримує самостійно не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом будь-яким способом, в тому числі через систему онлайн- розрахунків «Персональний (особистий) кабінет» або в паперовому вигляді наручно в центрах обслуговування клієнтів.

Згідно з пунктом 5.9.договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до цього договору.

Споживач може змінити спосіб оплати через діючого постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції постачальника.

Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії.

Пунктом 5.10. договору передбачено, що споживач має право обрати на розрахунковий період іншого постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем (пункт 5.11 договору).

Відповідно до пункту 5.12. комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії та/або механізм визначення ціни електричної енергії; 2) спосіб оплати; 3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи та/або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів);5) розмір пені за порушення строку оплати та/або штрафу;6) розмір компенсації споживачу за недодержання комерційних послуг;7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору;8) термін дії договору та умови пролонгації.

Пунктом 5.13. договору передбачено, що порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку здійснюється Постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.

Функції постачальника послуг комерційного обліку виконує Оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 7.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

14.10.2025 сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №90247-1 від 05.01.2024, відповідно до якої сторонами внесено зміни у назві та тексті договору, а саме слова Державне комерційне підприємство «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» в усіх відмінках замінити словами Комунальне підприємство «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» у відповідних відмінках.

Крім того, внесено зміни в розділ 15. «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» договору №90247-1 від 05.01.2024.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 2.2. Комерційної пропозиції №6/24 від 10.12.2022 передбачено, що розрахунковим періодом є відповідний календарний місяць (з першого по останнє число відповідного календарного місяця).

Попередня оплата 100% вартості електроенергії у розмірі договірного (прогнозованого) обсягу у найближчому наступному періоді, яка здійснюється до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду та розраховується як добуток договірного (прогнозованого) обсягу електричної енергії на ціну електричної енергії у попередньому звітному періоді.

Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором комерційного обліку, з врахування сум попередніх оплат за електричну енергію.

Пунктом 2.3. комерційної пропозиції №6/24 від 10.12.2022 передбачено, що споживач самостійно та/або постачальник електричної енергії розраховує суму попередньої оплати, яка оплачується споживачем до 23-числа місяця, що передує розрахунковому періоду.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту енергію виставляється на початку періоду наступного за розрахунковим.

Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн-розрахунків «Персональний особистий кабінет» не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через Персональний кабінет, споживач зобов`язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через «Персональний (особистий) кабінет», ні у паперовому вигляді у постачальника на 8 (восьмий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.

Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, крім рахунків для проведення попередньої оплати.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Пунктом 2.8 комерційної пропозиції №6/24 від 10.12.2022 (додатку № 2 до договору) передбачено, що договір набирає чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної у Заяві-приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції.

Відповідно до пункту 14.1 договору додатками до цього договору, що становлять його невід`ємну частину є:

- Додаток №1 Заява приєднання з додатками.

- Додаток №2 Комерційна пропозиція.

На виконання укладеного договору позивачем здійснено постачання, а відповідачем у грудні 2025 року спожито 64 667 кВт/год, у січні 2026 спожито 76 298 кВт/год, у лютому 2026 спожито 29480 кВт/год що підтверджується актами про прийняття-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за грудень 2025, січень 2026 та лютий 2026 року. Акти підписано сторонами та скріплено печатками сторін без зауважень.

Згідно з наявним в матеріалах справи рахунком заборгованості за електричну енергію станом на 08.04.2026 вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії за період з грудня 2025 по лютий 2026 складає 2 014 828,26 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за спожиту електроенергію за період з грудня 2025 по лютий 2026 не провів.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача згідно заяви про збільшення позовних вимог від 08.04.2026 2 014 828,26 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Висновки суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу і Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі Правила)).

У відповідності до п. 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та абзацу 5 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно частин 1, 2 статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема: виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Згідно приписів частини 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.3.3 ПРРЕЕ універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності; в укладенні договору постачання електричної енергії.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №90247-1 від 05.01.2024 з - додаток № 1 заяви приєднання з додатками та додатком № 2 комерційною пропозицією.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Матеріалами справи, а саме рахунком за електричну енергію за період з грудня 2025 по лютий 2026 та актами приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Комунальним підприємством «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування», за період з грудня 2025 по лютий 2026 підтверджується, що у зазначений період відповідачем спожито 170445 кВт/год.

Оплата проведена відповідачем 29.12.2025 на суму 552 571,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1492 від 29.12.2025.

Рахунки за спожиту електричну енергію відповідач не оплатив.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 2 014 828,26 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 2 014 828,26 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 19 370,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №397207 від 18.03.2026.

Крім того, у зв`язку з поданням позивачем через підсистему «Електронний суд» заяви про збільшення позовних вимог від 08.04.2026 (вх.№1614/26) позивачем було сплачено судовий збір в сумі 6 009,77 грн.

Водночас заява про збільшення позовних вимог від 08.04.2026 (вх.№1614/26) Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», подана до Господарського суду Львівської області через підсистему Електронний суд 08.04.2026.

Так, згідно із Законом № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів до Закону України Про судовий збір було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт б підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач подаючи заяву про збільшення позовних вимог мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки розміру судового збору, тобто 4807,82 грн (6 009,77 х 0,8), переплата становить 1 201,96 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Представником позивача заявлено усне клопотання про повернення судового збору у розмірі 1 201,96 грн.

Таким чином, 1 201,96 грн судового збору підлягає поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 24 177,93 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129,233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» (79052, Львівська область, місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 10; ідентифікаційний код юридичної особи 03187714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) 2 014 828,26 заборгованості за спожиту електричну енергію та 24 177,93 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 201,96 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 22.06.2026

Суддя Сухович Ю.О.