Рішення № 137635766, 17.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 Справа № 914/3415/25

За позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, пр.Берестейський, 14; ідент.код 38727770), від імені якого діє Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65026, м.Одеса, площа Митна, 1),

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» (79057, м.Львів, вул.Сельських, 10; ідент.код 31893739),

Третя особа-1 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (65082, м.Одеса, пл.Митна, 1; ідент.код 01125666),

Третя особа-2 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттолло Гранум» (65026, м.Одеса, пл.Митна, 1/1; ідент.код 44999993), -

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 19449,83грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Жовток Х.І.

Представники:

Позивача: Рогов М.О. Виписка з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ;

Відповідача: не прибув;

Третьої особи-1: не прибув;

Третьої особи-2: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», від імені якого діє Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» грошових коштів у загальній сумі 19449,83грн, а саме:

-боргу в сумі 14121,72грн, що виник у зв`язку з порушенням Відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості наданих, упродовж березня місяця 2024 року серпня місяця 2025 року, послуг з диспетчеризації), передбаченого умовами Договору №КД-1920 від 01.04.2008 та Додаткових угод до Договору;

-пені в сумі 3716,14грн;

-трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 380,77грн та інфляційних втрат у сумі 1231,20грн.

Також Позивачем подано Відповідь на відзив.

Відповідачем подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позову та Додаткові пояснення (від 05.01.2026) із обґрунтуванням безпідставності частини позовних вимог.

Відповідачем заперечення стосовно позову обґрунтовано, зокрема, такими обставинами:

-Позивач надавав послуги з диспетчеризації оперативного реагування при отриманні сигналу про спрацювання автоматичної пожежної сигналізації на об`єктах нерухомості державної власності, розташованих на території Одеського морського торговельного порту, які було надано Товариству «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» в оренду на підставі Договору від 09.10.2006, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області (Орендодавець);

-з 04.03.2024 діяльність Відповідача у порту припинена внаслідок відмови Орендодавця (в односторонньому порядку) від Договору оренди;

-незважаючи на заперечення Відповідача стосовно припинення дії Договору оренди, 04.03.2021 Комісія, створена Наказом ДП «Одеський порт» (балансоутримувача), здійснила заходи щодо повернення майна з оренди;

-тому, з 04.03.2024 Відповідач втратив доступ до об`єктів, що унеможливлювало їх використання у господарській діяльності;

-ДП «Одеський порт», Листом від 28.05.2024, повідомило про передання частини об`єктів у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Аттолло Гранум» за Договором оренди;

-Верховним Судом, Постановою від 11.03.2025 у справі №914/808/24, визнано недійсним односторонній правочин Орендодавця щодо відмови від Договору оренди, укладеного з Відповідачем, проте, Відповідач і надалі позбавлений можливості користуватись об`єктами нерухомості у порту у зв`язку з вчиненням йому перешкод третіми особами: ТзОВ «Одеський портовий оператор» та ТзОВ «Аттолло Гранум»;

-відтак, Позивач не надавав і не міг надавати Відповідачу послуги за Договором з диспетчеризації, так як послуги надаються у «розрізі об`єктів», тому фактично послуги надавались користувачам об`єктів нерухомості;

-тому, нарахування Позивачем (Відповідачу) вартості послуг суперечить нормі ст.903 ЦК України.

Третіми особами жодних заяв (клопотань) не подано, участі представників у судових засіданнях не забезпечено.

У судовому засіданні представник Позивача надав пояснення стосовно обставин спору.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

01.04.2008 Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» (Замовник) укладено Договір №КД-1920, згідно з умовами якого Виконавець зобов`язався здійснювати контроль за протипожежним станом приміщень Відповідача за допомогою виведених сигналів про пожежу.

Сторонами укладалась низка Додаткових угод до Договору стосовно зміни і доповнення умов Договору.

У зв`язку з переходом частини повноважень ДП «Одеський морський торговий порт» до ДП «Адміністрація морських портів України», з 19.06.2013 Додаткові угоди до Договору укладались Позивачем як Виконавцем послуг.

Згідно з умовами п.3.1 Договору (у редакції Додаткової угоди від 17.12.2014), Відповідач (Замовник) зобов`язався здійснювати оплату послуг Виконавця щомісяця, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковою угодою від 01.03.2016 Сторони внесли зміни до Договору та визначили:

-Замовник надає послуги (функції) диспетчеризації, оперативного реагування при отриманні сигналу про спрацювання автоматичної пожежної сигналізації на об`єктах Замовника, розташованих на території порту;

-вартість послуг може бути переглянута у разі зміни централізованих цін та тарифів;

-Виконавець зобов`язаний повідомити Замовника про зміну вартості, а Замовник оплатити послуги відповідно до нових тарифів.

Акти Виконавця стосовно приймання-передавання послуг з диспетчеризації на визначених об`єктах (на території порту), що надавались упродовж березня місяця 2024 року серпня місяця 2025 року, надсилались Замовнику (Відповідачу) засобом поштового зв`язку.

Проте, Відповідач не підписав надісланих (Позивачем) Актів та не надав мотивованої відмови від їх підписання.

Крім цього, Відповідач не повідомив Позивача про фактичне припинення з 04.03.2024 господарської діяльності на об`єктах (розташованих на території порту) у зв`язку з односторонньою відмовою Регіональним відділенням ФДМ України від Договору оренди об`єктів нерухомості (що перебували у користуванні Відповідача) і не заявив про необхідність припинення договірних відносин із Позивачем (про розірвання Договору від 01.04.2008).

Враховуючи надання Позивачем послуг (на об`єктах нерухомості), які є безперервними у часі, тому відсутність повідомлення Відповідача про фактичне припинення господарської діяльності на об`єктах зумовлювала:

-тривання договірних відносин Сторін та надання Позивачем послуг з диспетчеризації на об`єктах, визначених Договором;

-неможливість укладення Позивачем договорів (з диспетчеризації) з іншими суб`єктами (які користувались об`єктами нерухомості після односторонньої відмови Орендодавця від Договору оренди, укладеного з Відповідачем), що унеможливило отримання від таких осіб плати за послуги з диспетчеризації (через відсутність правових підстав: правочинів).

Отже, саме з вини Відповідача, що не повідомив Позивача про фактичне припинення господарської діяльності на об`єктах (розташованих на території порту), укладений Сторонами Договір діяв упродовж усього спірного періоду, що зумовлювало наявність у Позивача обов`язку з надання Відповідачу обумовлених послуг та наявність у Відповідача обов`язку з їх оплати.

Згідно з нормами статей 509, 526, 530, 629 ЦК України, зобов`язання Сторін, які виникли на підставі Договору від 01.04.2008, були обов`язковими до виконання, і правові підстави для звільнення Відповідача від виконання грошового зобов`язання відсутні.

Враховуючи зазначене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача вартості послуг, наданих упродовж березня місяця 2024 року серпня місяця 2025 року, повністю обґрунтована, що зумовлює наявність підстав для її задоволення.

При цьому важливо, що спір стосовно вартості послуг відсутній, що додатково підтверджується фактом оплати Відповідачем послуг, отриманих у січні та лютому місяцях 2024 року.

Оскільки Відповідачем допущено порушення грошового зобов`язання (з оплати вартості наданих послуг), Позивачем нараховано:

-пеню в сумі 3716,14грн, що складає подвійну облікову ставку Національного банку України (від сум боргу) за кожен день прострочення , - згідно з умовами п.4.3 Договору та нормами статей 546-551, 611 ЦК України;

-три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 380,77грн та інфляційні втрати в сумі 1231,20грн, - згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.

Нарахування Позивачем вказаних додаткових сум здійснено до 07.10.2025.

При цьому, Позивачем здійснено нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат також і на суми боргу Відповідача за послуги, надані у січні та лютому місяцях 2024 року, які виникли у зв`язку з простроченням оплати, яка здійснена лише 27.06.2025, що підтверджується Платіжною інструкцією Відповідача від 27.06.2025.

Позивач, при нарахуванні додаткових сум, не врахував вимог ч.5 ст.254 ЦК України та помилково визначив у всіх випадках першим днем прострочення платежу 21 число наступного місяця, хоча 20.04.2024, 20.07.2024, 20.10.2024, 20.04.2025, 20.07.2025 та 20.09.2025 були неробочими днями.

Тому, у таких випадках днем закінчення строку платежу є перший робочий день.

Зазначене зумовило надмірне нарахування Позивачем пені в сумі 18,66грн та трьох процентів річних у сумі 2,50грн, що зумовлює безпідставність вимог про їх стягнення.

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм статей 509, 526, 530, 610, 629, 901, 903 ЦК України, допущено порушення грошового зобов`язання (з оплати вартості наданих послуг), тому вимоги Позивача про стягнення суми боргу (14121,72грн), належно розрахованих сум пені (3697,48грн) та трьох процентів річних (378,27грн), а також суми інфляційних втрат (1231,20грн) повністю обґрунтовані, відповідають зазначеним нормам та нормам статей 546-551, 611, 625 ЦК України, що зумовлює наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з нормами ч.1 (п.2), 9 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача у повному обсязі витрат Позивача на судовий збір, так як спір виник внаслідок неправильних дій Товариства «ЗПК «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ».

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 3, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-239 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий перевантажний комплекс «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» (79057, м.Львів, вул.Сельських, 10; ідент.код 31893739) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, пр.Берестейський, 14; ідент.код 38727770), від імені якого діє Одеська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65026, м.Одеса, площа Митна, 1; ідент.код 38728457): борг у сумі 14121,72грн, пеню в сумі 3710,00грн, три проценти річних у сумі 377,00грн та інфляційні втрати в сумі 1231,20грн, а також витрати на судовий збір у сумі 2422,40грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 23.06.2026.

Суддя Стороженко О.Ф.