Ухвала суду № 137635749, 23.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.06.2026 Справа № 914/56/26

За позовом: Першого заступника керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, м.Пустомити, в інтересах держави,

до відповідача-1: Комарнівської міської ради Львівської області, м.Комарно,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Платинум», с.Березець,

до відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», с.Рудники,

про: визнання недійсним договору, припинення володіння майном, зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Прокурор: Машталяр Ю.А.

Від відповідача-1: Черевичник І.І.

Від відповідача-2: Мехеда Н.В.

Від відповідача-3: Мехеда Н.В.

Представником відповідача-2 подано клопотання (вх.№2296/26 від 18.05.2026) про зупинення провадження у справі №914/56/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №915/268/24 Великою Палатою Верховного Суду.

Прокурор у судове засідання 26.03.2026 з`явився, проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не заперечив.

Представник відповідача-1 у судове засідання 23.06.2026 з`явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав.

Представник відповідача-2 у судове засідання 23.06.2026 з`явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав.

Представник відповідача-3 у судове засідання 23.06.2026 з`явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав.

Суд розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, встановив наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення усіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У такому випадку, за приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За змістом вказаної норми, зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі №910/8568/23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) звертає увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справи є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Судом встановлено що ухвалою від 09.09.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі ч. ч. 3, 5 ст. 302 ГПК України передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №915/268/24.

Мотивуючи підстави для передачі справи № 915/268/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, зокрема, про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об`єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду констатував, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній. Більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також буде встановлено чи належать гідротехнічні споруди до нерухомого майна або такі об`єкти є складовими частинами водного об`єкта.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до свого провадження справу №915/268/24 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Суд звертає увагу, що у справі №914/56/26 вирішується, зокрема, питання про правомірність набуття відповідачем-2 права приватної власності на гідротехнічні споруди, згідно укладеного між ним та відповідачем-3 договору купівлі-продажу №362 про передачу права власності на водні об`єкти та гідротехнічні споруди, що розташовані на орендованій ним земельній ділянці та припинення володіння ТОВ «Компанія «Платинум» водними об`єктами та гідротехнічними спорудами шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з опису об`єкта нерухомого майна цих відомостей.

Як на підставу для скасування договору купівлі-продажу №362 про передачу права власності на водні об`єкти та гідротехнічні споруди, прокурор вказує, що за змістом статей 181 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» фактично гідроспоруди (греблі, водовипуски) не віддільні від відповідної земельної ділянки та штучно створеного ними водного об`єкту без зміни призначення та без шкоди такому об`єкту не можуть бути відокремлені. Отже, такий об`єкт як гідротехнічна споруда (гребля, водопідвідна гідротехнічна споруда, переливна гідротехнічна споруда, водовипускна гідротехнічна споруда) ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

Враховуючи правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою тобто Комарнівська міська рада Львівської області.

Таким чином, уклавши спірний договір купівлі-продажу, відповідач-2, 3 порушили вимоги, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного Кодексу України, що є підставою для визнання недійсним такого договору в судовому порядку.

У зв`язку з тим, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує, прокурор просить суд, серед іншого, про припинення володіння ТОВ «Компанія «Платинум» водними об`єктами та гідротехнічними спорудами.

Керуючись практикою оцінки подібності правовідносин, зокрема правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладеними у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), суд дійшов висновку про подібність правовідносин у справі №914/56/26 та у справі №915/268/24, спільними для яких є зміст спірних правовідносин, пов`язаних із визначенням правового статусу гідротехнічних споруд як об`єктів цивільного права, допустимістю окремої державної реєстрації таких об`єктів та вибором належного й ефективного способу судового захисту у разі їх протиправного набуття/реєстрації.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що результати розгляду та вирішення правових питань, які поставлені перед Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24, зокрема питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного й ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, мають істотне значення для розгляду справи №914/56/26, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі №914/56/26 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 915/268/24.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності усіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд наголошує, що зупинення провадження у цій справі, беручи до уваги існування об`єктивної необхідності у такому зупиненні внаслідок перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду, жодним чином не порушує права учасників справи на її розгляд протягом розумного строку, натомість зумовлює зупинення перебігу процесуальних строків та сприяє дотриманню судом повноти і всебічності встановлення обставин справи з одночасним збереженням єдності судової практики, що спрямовано саме на дотримання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а не навпаки.

Враховуючи наведене, суд задовольняє клопотання відповдіача-2 про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст. 228, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Платинум» про зупинення провадження у справі.

2. Зупинити провадження у справі №914/56/26 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №915/268/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

3. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Козак І.Б.