Ухвала суду № 137635703, 22.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.2026 Справа № 914/1820/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок"

про забезпечення позову

у справі 914/1820/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок"

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення збитків в розмірі 785000,00 грн

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1820/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення збитків в розмірі 785000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" просить накласти арешт на майно та кошти ОСОБА_1 в межах суми 785000,00 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" діями її посадової особи (директором) ОСОБА_1 в розмірі 785000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що провівши аналіз руху коштів по розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок", ним було встановлено, що у 2023 році була здійснена видача готівкових коштів для придбання товару на загальну суму 785000,00 грн, які отримані безпосередньо директором товариства ОСОБА_1 .

При цьому позивачем зазначено, що у звітах про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт відсутні реквізити первинних документів, у яких відображено здійснення ОСОБА_1 операцій з придбання товарів, підтвердити документально витрачання за цільовим призначенням отриманих ОСОБА_1 від ТзОВ «Бабусин Збанок» протягом 2022 2023 років підзвітних коштів на господарські потреби у сумі 785000,00 грн не надається за можливе. Як вказано у позовній заяві, зазначене підтверджується й висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №49 від 12.05.2026.

Тобто, як стверджує позивач, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" - ОСОБА_1 було завдано збитки підприємству в сумі 785000,00 грн, з огляду на що позивач у заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на майно та кошти ОСОБА_1 в межах суми 785000,00 грн.

Відповідно до частин 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач звертає увагу на поведінку відповідача при спірних правовідносинах. Так, 04.06.2021 була проведена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок». Засновниками товариства виступили ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 1800000,00 грн (90%) та ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 200000,00 (10%). Відповідно до рішення установчих зборів учасників (засновників) від 04.06.2021 керівником товариства був обраний ОСОБА_1 . Останнім обов`язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок», зокрема організація його господарської діяльності (прийняття на роботу працівників, укладення господарських договорів, витрата коштів тощо) здійснювалась до грудня 2023 року.

Як вказано у заяві про забезпечення позову, у грудні 2023 року ОСОБА_1 виїхав за кордон, не попередивши інших учасників товариства про своє рішення й, відповідно, фактично самочинно припинив виконувати обов`язки директора. У зв`язку з наведеним, 10.01.2024 було прийнято рішення зборів учасників, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок». Директором товариства призначено ОСОБА_3 . ОСОБА_1 жодних дій щодо передачі майна чи документів товариства не вчинено. Як в подальшому було встановлено, на підприємстві були відсутні документи щодо фінансово господарської діяльності товариства за період з моменту його створення до січня 2024 року.

При цьому, як зазначив позивач, в період з 04.06.2021 до 10.01.2024 жодна особа на посаду головного бухгалтера чи бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок» не призначалась, й відповідно ОСОБА_1 самостійно забезпечував організацію ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності товариства.

У заяві про забезпечення позову вказано, що в подальшому стало відомо, що для надання допомоги з ведення бухгалтерського обліку ОСОБА_1 залучена ОСОБА_4 (без офіційного працевлаштування та оформлення надання відповідних послуг). 01.02.2024 ОСОБА_4 було передано документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок», про що складено відповідний акт за участі нового директора та учасників ТзОВ «Бабусин Збанок»: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , а також за участю уповноваженої особи товариства ОСОБА_7 . За наслідками огляду таких документів встановлено, що значна часина первинних документів та розрахункових документів відсутня. Більшість документів не містять підписів посадових осіб ТОВ «Бабусин Збанок», зокрема директора - ОСОБА_1 або містять факсиміле.

Позивач зазначив, що дані бухгалтерського обліку товариства не відповідають наявним бухгалтерським документам. Окрім того, відсутні розрахунково-касові документи, які підтверджують отримання та витрачання значної частини готівкових коштів товариства. Також було з`ясовано, що ОСОБА_1 не виконано своїх зобов`язань як учасником товариства щодо внесення в статутний капітал нежитлової будівлі площею 786,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . А внески ним зроблені за рахунок коштів, що були надані іншими учасниками товариства як власні внески.

За фактом всіх наведених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Бабусин Збанок» звернулось із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області. Станом на сьогодні у вказаному органі перебуває кримінальне провадження №12025141290000386 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 190, частиною 5 статті 191 та статтею 362 Кримінального кодексу України, про що позивачем до заяви про забезпечення позову долучено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас, як зазначив позивач, незважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном, ним через його представників вчиняються дії, спрямовані на стягнення вартості належної йому частки в статутному капіталі ТзОВ «Бабусин Збанок».

Так, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі №914/2202/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Бабусин Збанок про зобов`язання надати інформацію та документи позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" повідомити ОСОБА_1 вартість частки станом на 26.02.2025, що підлягає виплаті йому як колишньому учаснику товариства, надати обґрунтований розрахунок вартості його частки та засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі №914/2202/25 залишено без змін.

При цьому, як встановлено судом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі №914/1820/26 ОСОБА_1 не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок".

Як вказано у заяві про забезпечення позову, всі вищенаведені обставини повідомляються ТзОВ «Бабусин Збанок» не в контексті заперечення права ОСОБА_1 отримати вартість своєї частки у статутному капіталі ТзОВ «Бабусин Збанок», а для того, щоб звернути увагу суду на недобросовісність поведінки ОСОБА_1 . Адже у правовідносинах, де ним не виконані зобов`язання (зокрема, не передані первинні документи товариства), не надано документального підтвердження витрачання коштів товариства тощо, ОСОБА_1 і надалі уникає будь якої участі, користуючись тим, що він перебуває за кордоном.

Водночас, як зазначив позивач, для реалізації своїх прав, ОСОБА_1 знаходить відповідні можливості, зокрема має змогу залучити відповідних представників, з огляду на що позивач вважає, що повідомлені суду обставини свідчать про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 і дають підстави вважати, що ним й надалі будуть вчинятись дії, спрямовані на ухилення від добровільного виконання рішення суду у даній справі, якщо таке буде винесене на користь позивача.

Також позивач зазначив, що та обставина, що відповідач ще в 2023 році виїхав за кордон і відповідно там постійно проживає є самостійною підставою для обґрунтованого припущення про утруднення виконання можливого рішення суду, адже в такому випадку відповідач не отримує доходів в Україні, що в свою чергу істотно ускладнює виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 (провадження №14-28цс23) констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову та подані заявником матеріали, беручи до уваги наведені позивачем доводи, зважаючи на поведінку ОСОБА_1 , судом встановлено наявність в даному випадку достатніх підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти ОСОБА_1 в межах суми 785000,00 грн.

У свою чергу необхідно зазначити, що такі заходи забезпечення позову не завдадуть шкоди відповідачу чи іншим особам, адже вони лише тимчасово обмежують відповідача розпоряджатися коштами та майном в межах суми 785000,00 грн до набрання рішенням суду законної сили.

Частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, зважаючи на встановлені судом обставини та подані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову у даній справі підлягає задоволенню.

При цьому відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Крім того необхідно зазначити, що розгляд заяви про забезпечення позову здійснено з урахуванням часу перебування судді у відпустці.

Керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву про забезпечення позову у справі №914/1820/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на майно та кошти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в межах суми 785000,00 грн, до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/1820/26.

Стягувач за ухвалою суду: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бабусин Збанок" ( 81425, Львівська область, Самбірський район, село Корничі, вулиця Гайова, будинок 21; ідентифікаційний код: 44205064).

Боржник за ухвалою суду: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Петрашко М.М.