Рішення № 137635405, 23.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Справа № 911/2944/25

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву № АБ-46 від 16.02.2026 р. позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Румит» про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/2944/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Румит, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Міл Ка, с. Личанка, Бучанський район, Київська область

про стягнення 85 044, 65 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2026 р. у справі № 911/2944/25 за позовом ТОВ «Румит» до ТОВ «Міл Ка» про стягнення 85 044, 65 грн позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міл Ка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Румит» 85 044 (вісімдесят п`ять тисяч сорок чотири) грн 65 (шістдесят п`ять) коп. основної заборгованості та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 80 (вісімдесят) коп. судового збору.

16.03.2026 р. на виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2026 р. видано відповідний наказ.

23.02.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 09.09.2025 р. про поновлення процесуального строку, у якій він просить суд поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення

23.02.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява № АБ-46 від 16.02.2026 р. про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд стягнути з відповідача 16 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За наслідками розгляду заяви позивача про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви і про необхідність її задоволення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 170 про надання правової допомоги від 19.06.2025 р. (надалі Договір), укладеного між Адвокатським бюро «Дмитра Матвійчука» (надалі Адвокатське бюро) та ТОВ «Румит» (надалі - Клієнт), Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання щодо надання Клієнту правової допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними і юридичними особами.

Пунктами 4.1. - 4.3. Договору передбачено, що плата за послуги Адвокатського бюро за цим Договором обчислюється в порядку погодинної оплати наданих Адвокатським бюро послуг у розмірах, що розраховуються за погодженням з Клієнтом до цього Договору та вказуються у складених Адвокатським бюро та наданих Клієнту актах виконаних робіт (п. 4.1.).

4.2.Підставою для оплати наданих Адвокатським бюро послуг є складений і підписаний Адвокатським бюро акт виконаних робіт.

4.3.Надані Адвокатським бюро та відображені в акті виконаних робіт послуги повинні бути оплачені Клієнтом в розмірі, вказаному в наданому Адвокатським бюро акті виконаних робіт, протягом трьох банківських днів.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16 000, 00 грн під час розгляду справи № 911/2944/25, до суду позивачем надано договір № 170 про надання правової допомоги від 19.06.2025 р., укладений між Адвокатським бюро «Дмитра Матвійчука» та ТОВ «Румит», акт надання послуг № 1 від 30.06.2025 р. на загальну суму 16 000, 00 грн, платіжну інструкцію № 4114 від 02.07.2025 р., ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1622359 від 11.09.2025 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005442 від 30.10.2015 р.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, оцінивши доводи позивача щодо заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Матвійчуком Д. В., суд з урахуванням ціни позову, усіх аспектів і складності цієї справи дійшов висновку, що характер та обсяг, виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), відповідає критеріям співмірності, розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та з урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача, з вищевказаних підстав із прийняттям додаткового рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву № АБ-46 від 16.02.2026 р. (вх. № 923/26 від 23.02.2026 р.) позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Румит» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Прийняти додаткове рішення у справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міл Ка» (08127, вул. Центральна, буд. 43А, с. Личанка, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 44520905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Румит» (03151, вул. Молодогвардійська, буд. 32, м. Київ; ідентифікаційний код 42289886) судові витрати 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца