Ухвала суду № 137635380, 22.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1835/26

Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання недійсним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (надалі відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про повне або часткове задоволення акта про порушення №980 від 17.02.2026 відносно Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» по об`єкту споживача, що не є побутовим за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 77-А.

Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як визначено ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до пункту 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від №1147 від 08.10.2024) (надалі - Правила), підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції зокрема є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Відповідно до абзацу 47 статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом абз.1 п.17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Із наведених норм убачається, що належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку є опис вкладення із зазначенням номеру поштового відправлення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або докази надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи.

Позивачем до матеріалів позовної заяви в якості доказів направлення позовної заяви на адресу відповідача додано опис вкладення № 0100101692293 від 15.06.2026 та накладну № 0100101692293 від 15.06.2026.

Отже, позивачем не додано до позову доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Відтак, позивачу необхідно надати оригінал документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) щодо направлення відповідачу копії позову з додатками відповідно до опису вкладення № 0100101692293 від 15.06.2026.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зазначає, що представником позивача у поданій позовній заяві зазначено адресу позивача: 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 77-А.

Тоді як з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням позивача є: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 77-А.

Отже, представнику позивача необхідно зазначити правильну адресу позивача, а саме вказати правильний індекс.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом передбачений встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Однак, всупереч п.6 ч.3 ст.162 ГПК України позивач таких відомостей не зазначив. Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Також у пункті 7 частини 3 статті 162 передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Представником позивача в поданій позовній заяві не зазначено інформації про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім цього, приписами п.5 ч.3 ст.162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Так, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст.91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучені належним чином засвідчені копії документів, проте деякі з копій надані у нечитабельному вигляді, через погану якість яких суд не має можливості дослідити зміст цих документів.

За таких обставин, позивачу необхідно подати суду належним чином засвідчені читабельні копії усіх доданих до позовної заяви документів.

Крім цього, у рішенні комісії про повне або часткове задоволення акту про порушення від 15.04.2026 є посилання на протокол комісії про задоволення акта про порушення від 15.04.2026 №99, проте останнє не міститься в матеріалах позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно надати суду протокол комісії про задоволення акта про порушення від 15.04.2026 №99.

Крім того, у тексті позовної заяви позивачем зазначено, що він є непобутовим споживачем послуг Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 77-А.

Проте, позов не містить будь-яких доказів на підтвердження наведених вище обставин (типового договору, заяви-приєднання тощо), позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього таких доказів та/або неможливість їх подання разом із позовною заявою.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Саме на позивача покладається обов`язок формування позовних вимог, оскільки відповідно до принципу диспозитивності господарського процесу, суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог і не вправі виходити за їх межі або самостійно змінювати їх зміст.

З огляду на викладене, позовні вимоги повинні бути: чіткими, однозначними та конкретизованими.

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування рішення комісії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про повне або часткове задоволення акта про порушення №980 від 17.02.2026 відносно Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» по об`єкту споживача, що не є побутовим за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 77-А.

Проте у прохальній частині позову не конкретизовано від якої дати таке рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.

Отже, позивачу необхідно зазначити дату рішення комісії Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про повне або часткове задоволення акта про порушення №980 від 17.02.2026 відносно Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» по об`єкту споживача, що не є побутовим за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 77-А.

З огляду на викладене вище, позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» залишити без руху.

2. Встановити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Головатого-77А» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.М. Антонова