Рішення № 137635177, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/14340/25

За позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт"

про стягнення 1 966 666,67 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники:

від позивача - Ващенко Т.Д.;

від відповідача - Коломієць Ю.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - позивач, КП "Харківські теплові мережі") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" (далі - відповідач, ТОВ "Енергобудконсалт") про стягнення збитків в розмірі 1 966 666,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 прийнято позовну заяву КП "Харківські теплові мережі" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14340/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.01.2026 о 10:40 год.

25.11.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі із посиланням на висновки Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах.

25.11.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 заяву КП "Харківські теплові мережі" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено проведення судових засідань у справі № 910/14340/25 здійснювати за участі представника КП "Харківські теплові мережі" - Ващенко Т.Д., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

10.12.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погодився з вимогами позивача.

10.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника. Заява судом розглянута та задоволена.

22.12.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотанням про поновлення позивачу строк на подання відповіді на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 12.01.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

З 05.01.2026 по 14.01.2026 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та призначено підготовче засідання у справі на 02.02.26 о 10:20 год.

02.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання, призначене на 02.02.2026, представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 02.02.2026, суд долучив до матеріалів справи заяви по суті справи та з процесуальних питань, подані учасниками справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 02.02.2026, суд поновив позивачу строк на подання відповіді на відзив та долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 02.02.2026, суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Судом оголошено перерву до 09.03.2026 об 11:00 год.

06.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання призначеного на 09.03.2026 об 11:00 год. без участі представника позивача.

06.03.2026 та 09.03.2026 до суду від відповідача надійшли клопотання про зупинення провадження у справі, згідно яких відповідач просив суд зупинити провадження у справі №910/14340/25 до прийняття та набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №320/3004/26 за позовом ТОВ "Енергобудконсалт" до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, яка перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду.

09.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання, призначене на 09.03.2026, представники позивача та відповідача не з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.03.2026, суд долучив до матеріалів справи два клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та зазначив, що вказані клопотання будуть розглянуті в наступному підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.03.2026, суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 30.03.26 об 11:40 год.

09.03.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

27.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання, призначене на 30.03.2026, представник відповідача з`явився, представник позивача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 30.03.2026, суд розглянув та задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 30.03.2026, судом оголошено перерву до 27.04.2026 о 10:40 год.

23.04.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання, призначене на 27.04.2026, представник відповідача з`явився, представник позивача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.04.2026, суд розглянув та відхилив клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.04.2026, здійснювався розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, викладених у ньому.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.04.2026, суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача подати до суду пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.04.2026, судом оголошено перерву до 18.05.2026 об 11:20 год.

14.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі № 320/3004/26.

У підготовче засідання, призначене на 18.05.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2026, суд долучив до матеріалів справи клопотання відповідача про долучення доказів.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2026, здійснювався розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача не підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача проти зупинення провадження у справі не заперечував.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2026, суд залишив без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2026, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2026 об 11:20 год.

У судове засідання, призначене на 22.06.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 22.06.2026 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 22.06.2026 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.06.2026 здійснювалось з`ясування обставини справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, у яких представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.

У судовому засіданні 22.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Правова позиція сторін.

Позивач в обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначив, що на суму здійсненої ним попередньої оплати за Договором про закупівлю послуг № 69050823 від 08.05.2023 відповідач подав на реєстрацію податкові накладні, однак реєстрацію податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, було зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Позивач зауважив, що відповідач мав час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання уточнюючої інформації та у разі її відповідності вимогам закону та після перевірки такої інформації контролюючим органом уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації.

Позивач зазначив, що для податкових накладних, дата складання яких припадає на період воєнного стану в Україні (з 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, відлік строку 365 днів починається з 01.08.2023 та закінчується 31.07.2024.

З урахуванням викладеного, строк щодо надання відповідачем пояснень та доказів для можливості подальшої реєстрації зупиненої податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, сплив 31.07.2024.

Внаслідок відсутності реєстрації наведеної податкової накладної в ЄРПН, позивач був позбавлений права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 966 666,67 грн.

Відтак позивач стверджує, що внаслідок порушення відповідачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач зазнав збитків у розмірі 1 966 666,67 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги.

Відповідач стверджує, що своєчасно, у строки, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, склав та подав на реєстрацію відповідну податкову накладну, реєстрація якої у подальшому була зупинена та запропоновано податковим органом відповідачу надати пояснення та копії документів.

Відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією відповідачем відповідної податкової накладної, а також докази про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідач стверджує, що не був повідомлений про відмову в реєстрації податкових накладних Податковою службою України, не отримував рішення контролюючого органу та не отримував повернення сплаченого розміру ПДВ, що виключає з його сторони будь-які порушення, які є підставою для стягнення збитків.

Відповідач стверджує, що лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджується вчинення платниками податків правопорушень. Господарський суд не наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення/ не встановлення в діях відповідача дій протиправного характеру стосовно порушення податкового законодавства України, зокрема, щодо складання та реєстрації податкової накладної.

Відповідач не заперечує, що позивач має безумовне право на звернення до суду з вимогою про стягненням збитків зі свого контрагента (відповідача), який допустив податкове правопорушення, але, за умови доведення факту такого порушення норм податкового законодавства, вчиненого у формі протиправних дій, належними та допустимими доказами, а саме: матеріалами податкової перевірки або актом відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

Позивач у відповіді на відзив зазначив про необгрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке.

Позивач вважає твердження відповідача про те, що про зупинення реєстрації податкової накладної йому стало відомо після отримання позовної заяви, не відповідає дійсності. Позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з листами про вжиття заходів для розблокування податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, які залишені з боку відповідача без реагування (листи від 13.12.2023 № 10-47/13333, від 25.12.2024 № 08-47/11341). Крім того, інформацію про зупинення реєстрації податкової накладної відповідач міг дізнатися з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 26.05.2023 у власному електронному кабінеті.

Позивач звернув увагу, що згідно положень Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, платник податку має час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання уточнюючої інформації та у разі її відповідності вимогам закону та, після перевірки такої інформації контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем до органів ДПС пояснень та доказів для можливості реєстрації зупиненої податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, у період до 01.08.2024.

Позивач вважає твердження відповідача про те, що лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджуються вчинення платниками податків правопорушень, такими, що не відповідають дійсності.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

По матеріалам справи судом встановлено, що між КП "Харківські теплові мережі" (далі - замовник, позивач) та ТОВ "Енергобудконсалт" (далі - виконавець, відповідач) був укладений Договір про закупівлю послуг № 69050823 08.05.2023 (далі - Договір).

Предметом Договору було надання послуг за кодом по ДК 021:2015:98390000-3 - Інші послуги (Виготовлення секцій повітропідігрівника (30 шт.), конвекційного пароперегрівача (комплект), стельового пароперегрівача (комплект), радіаційного пароперегрівача (комплект) для котельного пилогазового агрегату ст. № 6 (інв.№ 0004021) (далі - послуги) (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору строк надання послуг: виготовлення пароперегрівачів до 31.07.2023; виготовлення секцій повітропідігрівника до 01.09.2023.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Договору становить 37 137 383,13 грн, у т.ч. ПДВ - 6 189 563,86 грн, та визначається згідно калькуляції (Додаток № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною) та відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 2 до договору, що є його невід`ємною частиною).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця, після підписання сторонами акту наданих послуг.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023 року. В частині фінансових зобов`язань Договір діє до повного розрахунку.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у ЄРПН або здійснення виконавцем такої реєстрації з порушенням законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, замовник по даному Договору має право зменшити розрахунки з виконавцем на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена* (*для платників ПДВ).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю послуг № 69050823 від 08.05.2023 свідчить про те, що даний договір є договором про надання послуг. Отже, права та обов`язки сторін визначають умови даного договору та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України даний договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач у період з травня по червень 2023 року здійснив попередню послуг за Договором на загальну суму 31 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 5 300 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9777 від 18.05.2023 на суму 10 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 666 666,67 грн; платіжною інструкцією № 10902 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн; платіжною інструкцією № 12173 від 06.06.2023 на суму 10 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 666 666,67 грн.

На суму здійсненої позивачем оплати відповідач подав на реєстрацію податкові накладні, однак реєстрацію податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) було зупинено.

Відсутність реєстрації податкової накладної № 15 від 26.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується витягом з електронного кабінету платника податків (позивача) на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України cabinet.tax.gov.ua станом на 21.08.2025. Згідно даних витягу вбачається, що у графі "статус ПН/РК" зазначено "реєстрацію зупинено".

Позивач звертався до відповідача листами від 13.12.2023 № 10-47/13333, від 25.12.2024 № 08-47/11341 з проханням розблокувати податкову накладну № 15 від 26.05.2023 або повернути не отриманий податковий кредит у сумі 1 966 666,67 грн. Вимоги позивача залишено відповідачем без задоволення.

Позивач стверджує, що всупереч вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем не було належним чином зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, внаслідок чого позивач з 01.08.2024 втратив право на отримання податкового кредиту за вказаною податковою накладною на суму 1 966 666,67 грн, що призвело до понесення позивачем збитків у наведеній сумі.

Отже, предметом поданого позову є вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1 966 666,67 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 628 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України (тут і далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. При цьому підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить, що за загальним правилом не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому, у разі якщо податкові накладні були зареєстровані несвоєчасно, то суми податку включаються до податкового кредиту за той звітний період, в якому такі податкові накладні були зареєстровані, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 4 Порядку №520 (тут і далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з абз. 2 пункту 9 Порядку № 520 платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Відповідно до абз. 4 пункту 9 Порядку №520 за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (відповідно до абз. 5 пункту 9 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246, тут і далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Пунктом 13 Порядку №520 встановлено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали даної справи не містять доказів прийняття контролюючим органом жодного з передбачених рішень (про реєстрацію податкової накладної, про відмову в її реєстрації або направити повідомлення про необхідність надання додаткових документів) та надіслання відповідачу відповідного процесуального документа.

Водночас, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідачем всіх необхідних дії, спрямованих на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений п. 198.6 статті 198 ПК України, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - своєчасних дій відповідача, направлених на усунення цих перешкод.

Твердження відповідача про те, що про зупинення реєстрації податкової накладної йому стало відомо лише після отримання позовної заяви, судом відхиляються як безпідставні.

В матеріалах справи наявні листи позивача до відповідача від 13.12.2023 № 10-47/13333, від 25.12.2024 № 08-47/11341 про вжиття заходів для розблокування податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн. Крім того, інформацію про зупинення реєстрації податкової накладної відповідач міг дізнатися з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 15 від 26.05.2023 у власному електронному кабінеті.

Судом враховано, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі №320/3004/26 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії/бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 26.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних або її реєстрації. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної № 15 від 26.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Енергобудконсалт" №15 від 26.05.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На час ухвалення судом рішення у даній господарській справі № 910/14340/25 рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі №320/3004/26 не набрало законної сили, відтак щодо обставин, встановлених судом у адміністративній справі №320/3004/26, у суду при вирішенні даної справи № 910/14340/25 відсутні підстави для застосування приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Суд звертає увагу, що з вищенаведеним адміністративним позовом, за результатами розгляду якого Київським окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі №320/3004/26 ухвалено рішення від 01.05.2026, ТОВ "Енергобудконсалт" звернулось у лише січні 2026 року.

У даній справі №910/14340/25 відповідач звертався до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, згідно якого просив суд зупинити провадження у справі №910/14340/25 до прийняття та набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №320/3004/26 за позовом ТОВ "Енергобудконсалт" до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Проте, у підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2026, представник відповідача не підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд зазначає, що навіть у разі якщо реєстрація податкової накладної № 15 від 26.05.2023 була неправомірно зупинена податковим органом, такі обставини не спростовують факту несвоєчасної реєстрації відповідачем цієї податкової накладної у строк, встановлений п. 198.6 ст. 198 ПК України, що мало наслідком втрату позивачем права на формування податкового кредиту за цією податковою накладною з 01.08.2024.

Суд звертає увагу, що згідно наведених вище положень Порядку №520 платник податку має час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання письмових пояснень та копій документів та у разі їх відповідності вимогам закону та після їх перевірки контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної своєчасно оскаржити в таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Отже, відповідач мав час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання письмових пояснень та копій документів та після перевірки контролюючим органом уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної своєчасно оскаржити в таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.9 ПК України (в редакції, яка була чинна станом на час зупинення реєстрації спірної податкової накладної № 15 від 26.05.2023), на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30.06.2023 № 3219-ІХ, який набрав чинності з 01.08.2023, виключено норму п. 102.9 ПК України.

Отже, починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, для податкових накладних, дата складання яких припадає на період воєнного стану в Україні (з 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, відлік строку 365 днів, передбаченого п. 6 Порядку №520, починається з 01.08.2023 та закінчується 31.07.2024.

З урахуванням викладеного, строк щодо надання пояснень та доказів для можливості подальшої реєстрації зупиненої податкової накладної № 15 від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, сплинув 01.08.2024.

В матеріалах даної справи відсутні докази надання/надіслання відповідачем до ДПС пояснень та доказів для можливості реєстрації зупиненої податкової накладної від 26.05.2023 на суму 11 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ 1 966 666,67 грн, у період до 01.08.2024.

Внаслідок наведених обставин позивач втратив право на отримання податкового кредиту, тобто на відшкодування суми ПДВ, сплаченої при оплаті вартості послуг за Договором про закупівлю послуг № 69050823 від 08.05.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 18.02.2025 у справі № 906/41/24, зазначено, що хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту прав покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Подібні висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Судом встановлено, що протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства, а саме вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, в частині обов`язку в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

При цьому суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що лише контролюючий орган може встановлювати обставини, якими підтверджуються вчинення платниками податків правопорушень.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

У пункті 5.27 наведеної постанови Верховний Суд виснував, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

У постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, від 19.04.2023 у справі № 906/824/21 викладені висновки, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання.

Судом встановлено, що збитками (шкідливим результатом протиправної поведінки відповідача) є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 1 966 666,67 грн, сплаченого позивачем за Договором № 69050823 від 08.05.2023 та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 та абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПК України встановлено причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 дійшла висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

По матеріалам даної справи судом встановлено наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну №15 від 26.05.2023 у встановлений законом строк та неможливістю включення суми ПДВ у розмірі 1 966 666,67 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.

За таких обставин, з огляду на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 966 666,67 грн є обґрунтованими.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позову КП "Харківські теплові мережі" про стягнення з ТОВ "Енергобудконсалт" збитків в розмірі 1 966 666,67 грн

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на момент подання позову складається із суми судового збору у сумі 23 600,00 грн, сплаченого позивачем за подання позовної заяви з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана в електронній формі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 85 000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 23 600,00 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" (Україна, 01034, місто Київ, ПРОВУЛОК РИЛЬСЬКИЙ, будинок 10, офіс 214; ідентифікаційний код 36239717) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, ідентифікаційний код 31557119) 1 966 666,67 грн (один мільйон дев`ятсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.) збитків, 23 600,00 грн (двадцять три тисячі шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2026

Суддя Оксана ГУМЕГА