Рішення № 137635173, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/506/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва"

до Приватного підприємства "Тайкун"

про стягнення 1794158,84 грн.

за участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Круговий Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полібарва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Тайкун" про стягнення за договором від 02.01.2023 № 02-01/23 основного боргу в сумі 1642000 грн., інфляційних втрат у сумі 111499,95 грн. та трьох процентів річних у сумі 40658,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем утворилась заборгованість за надані позивачем послуги за договором від 02.01.2023 № 02-01/23 за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 клопотання Приватного підприємства "Тайкун" про продовження процесуального строку на подання відзиву задоволено частково. Продовжено Приватному підприємству "Тайкун" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 24.02.2026 включно. В іншій частині клопотання - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" про забезпечення позову у справі відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Тайкун" про забезпечення судових витрат відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" про поновлення процесуального строку на подання доказів відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" про долучення доказів залишено без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 23.04.2026 відмовлено у задоволенні усного клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 із підстав недоведеності впливу рішення суду на його права чи обов`язки; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" про поновлення процесуального строку на подання доказів відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" про долучення доказів залишено без розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на неналежній якості робіт та невідповідності рецептур, розроблених позивачем за договором № 02-01/23, що є договором підряду. Зокрема, розроблені позивачем рецептури барвників за актами № 10 та № 12 містять істотні недоліки, про що відповідачем складені дефектні акти. При цьому, відповідачем оплачено акти № 10 та № 12 у повному обсязі, проте позивачем не враховано всі здійснені відповідачем платежі. У той же час, акти приймання-передачі наданих послуг №1, №2 та №3 підписані лише в односторонньому порядку позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2023 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг № 02-01/23, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з розробки рецептур барвників (надалі також - послуги). Замовник зобов`язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, визначеному даним договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору для надання послуг за даним договором Замовник формує письмове замовлення, в якому фіксує яку саме рецептуру необхідно розробити, технічні/технологічні вимоги, бажаний строк виконання замовлення, а також інші вимоги до бажаного результату послуги (за наявності).

У пункті 1.3 договору вказано, що виконавець розглядає надане замовлення та в строк, що не перевищує 2 (двох) робочих днів з моменту його отримання або акцептує його або надає письмове повідомлення Замовнику про неможливість виконати надане замовлення.

У випадку акцепту замовлення сторони погоджують вартість надання послуг шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни, в якому передбачають вартість надання послуг за відповідним замовленням, порядок і строки проведення розрахунків (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору становить суму всіх підписаних сторонами протоколів погодження договірної ціни до договору. Орієнтовна ціна договору за погодження сторін становить 2 000 000,00 грн., без ПДВ.

Якщо інше не обумовлено сторонами в протоколі погодження договірної ціни, розрахунки за договором проводяться протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. За домовленістю сторін, Замовник має право проводити авансування послуг за договором. В такому випадку, сума сплаченого авансу враховується сторонами під час проведення кінцевих рахунків за договором та/або відповідним замовленням, в залежності від домовленості сторін (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору по завершенню надання послуг за відповідним замовленням, сторони підписують акт приймання - передачі наданих послуг. Обов`язок з підготовки акту приймання - передачі наданих послуг покладається на виконавця.

У пункті 3.2 договору вказано, що Замовник зобов`язується підписати акт приймання - передачі наданих послуг протягом 3 (трьох) днів з моменту його отримання від Виконавця або в той же строк надати письмову мотивовану відмову від прийняття наданих послуг із зазначенням недоліків, які необхідно усунути.

Після усунення недоліків приймання-передача наданих послуг проводиться в загальному порядку, передбаченому даним договором (пункт 3.3 договору).

За умовами пункту 3.4 договору послуги вважаються наданими належним чином, прийнятими Замовником та такими, що підлягають оплаті, у випадку підписання Замовником акту приймання-передачі наданих послуг без зауважень.

Згідно з пунктом 9.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Надалі, 29.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни до пунктів 2.1, 9.1 договору. Зокрема, за умовами пункту 2.1 договору в новій редакції орієнтовна ціна договору за погодження сторін становить 5 000 000,00 грн., без ПДВ. Пункт 9.1 договору в новій редакції передбачає, що строк дії договору становить до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Крім того, 02.01.2023 сторонами укладено договір оренди № 02/01-1 та акт приймання-передачі № 1 до договору, за якими відповідач, як орендодавець, передав позивачу, як орендарю, у строкове платне користування нерухоме майно: кімнату загальною площею 16,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, смт Бородянка, вул. Індустріальна, 3/3 (виробничий цех, антресоль).

Із матеріалів справи слідує, що 31.10.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 10 на суму 429000 грн. із розроблення 30 зразків барвників; 31.12.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 12 на суму 365000 грн. із розроблення 24 зразків барвників.

Також, позивачем оформлено акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025 № 1 на суму 236000 грн. із розроблення 17 зразків барвників, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2025 № 2 на суму 544000 грн. із розроблення 39 зразків барвників та акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2025 № 3 на суму 246000 грн. із розроблення 16 зразків барвників.

Дані акти підписані позивачем у сервісі «Вчасно» 24.10.2025 та переглянуті відповідачем 28.10.2025 року.

07.07.2025 відповідач надіслав позивачу повідомлення від 28.06.2025 № 28/06-1 про відмову від договору про надання послуг від 02.01.2023 № 02-01/23, в якому зазначив, що станом на сьогодні у відповідача відпала потреба в отриманні послуг за договором. У зв`язку з цим, відповідач відмовляється від договору з дати направлення даного повідомлення.

Листом від 23.10.2025 № 10 (надіслано 24.10.2025) позивач зазначив про повторне надання актів приймання-передачі наданих послуг, протоколи погодження договірної ціни, замовлення та технологічні карти згідно з договором від 02.01.2023 № 02-01/23, так як попередні були передані 23.05.2025 року. Оскільки строк оплати згідно з п. 2.2 договору настав 09.07.2025, позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 1962500 грн. протягом трьох банківських днів.

Також, листом від 23.10.2025 № 8 позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з руйнацією будівлі, що належить позивачу, останній просить направляти всю кореспонденцію на іншу вказану адресу.

У подальшому, 16.12.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.12.2025 № 12 щодо сплати заборгованості з основного боргу в сумі 1642000 грн., інфляційних втрат у сумі 111499,95 грн. та трьох процентів річних у сумі 40658,89 грн.

У свою чергу, відповідачем долучено до матеріалів справи акти про невідповідність результатів наданих послуг (дефектні акти) № 2 від 17.10.2024 та № 3 від 17.11.2024, відповідно до яких впровадження наданих позивачем технологічних карт у реальне виробництво відповідача гарантовано призведе до випуску 100% бракованої продукції.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом ураховано, що 07.07.2025 відповідач надіслав позивачу повідомлення від 28.06.2025 № 28/06-1 про відмову від договору про надання послуг від 02.01.2023 № 02-01/23.

У пункті 4.1.3 договору вказано, що замовник зобов`язаний у випадку відмови від даного договору негайно повідомити про це виконавця.

Згідно з пунктом 9.5 договору, якщо інше не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірвано тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до пункту 9.6 договору цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді, цьому договорі або в чинному в Україні законодавстві.

Однак, доказів оформлення сторонами додаткової угоди або ініціювання судового спору щодо розірвання договору матеріали справи не містять.

Також, судом прийняті до уваги доводи відповідача про неналежну якість наданих послуг за актами приймання-передачі від 31.10.2024 № 10 та від 31.12.2024 № 12, у зв`язку з чим відповідачем складені акти про невідповідність результатів наданих послуг (дефектні акти) від 17.11.2024 № 2 та від 10.01.2025 № 3.

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення зазначених актів про невідповідність результатів наданих послуг (дефектні акти) відповідачем позивачу в будь-який спосіб - засобами поштового зв`язку, на електронну пошту, в сервісі «Вчасно» тощо.

Також, до матеріалів справи не надано доказів запрошення представників позивача для участі в перевірці наданих послуг.

Одночасно, як слідує з матеріалів справи, позивачем у сервісі «Вчасно» акти приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025 №1, від 28.02.2025 №2 та від 05.03.2025 №3 підписані 24.10.2025 та переглянуті відповідачем 28.10.2025 року.

Разом із цим, доказів надання відповідачем позивачу заперечень проти зазначених актів матеріали справи не містять.

Поряд із цим, відповідач звертав увагу на неврахування позивачем усіх здійснених платежів, що призвело до неправильного визначення суми боргу. Так, відповідач наголошував на деяких проведених оплатах за період до 21.03.2025, з якого позивач почав зараховувати оплати в рахунок погашення боргу за актом приймання-передачі від 31.10.2024 № 10.

У той же час, як слідує з наданих до суду копій платіжних доручень за період жовтень 2024 року - червень 2025 року, відповідачем у призначенні платежів зазначалося лише загальне посилання на договір від 02.01.2023 № 02-01/23, тобто без визначення актів, за які здійснюється оплата.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованого контррозрахунку боргу за договором від 02.01.2023 № 02-01/23, з якого вбачалася би відсутність заборгованості відповідача за минулі періоди та підставність тверджень останнього про необхідність зарахування сплачених сум (зокрема, платежів від 05.11.2024, 08.11.2024, 21.03.2025) у рахунок оплати за актом приймання-передачі від 31.10.2024 № 10.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 1642000 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 111499,95 грн. та три проценти річних у сумі 40658,89 грн. за прострочення з оплати послуг за актами від 31.10.2024 № 10, від 31.12.2024 № 12, від 31.01.2025 №1, від 28.02.2025 №2 та від 05.03.2025 №3, з урахуванням часткових оплат та до 15.12.2025 року.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 111499,95 грн. та три проценти річних у сумі 40658,89 грн.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Тайкун" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н/п № 43; ідентифікаційний код 24253349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полібарва" (11630, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Нові Вороб`ї, вул. Вишнева, буд. 33; ідентифікаційний код 42207080) 1642000 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі) грн. основного боргу, 111499 (сто одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 40658 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 89 коп. трьох процентів річних, а також 26912 (двадцять шість тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 38 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 22.06.2026 року.

Суддя К.В. Полякова