Рішення № 137635136, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/5946/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл"

до Міністерства оборони України

про стягнення 14 123 766,60 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники:

від позивача - Романюк І.М.;

від відповідача - Заведій В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" (далі - позивач, ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони) 14 123 766,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Договором №220/14/2/24/2 від 06.12.2023 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/5946/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025, позов ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 910/5946/25 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №910/5946/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №910/5946/25 скасовано. Справу №910/5946/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 справу № 910/5946/25 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 прийнято справу № 910/5946/25 до провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.01.26 о 10:40 год.

07.01.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

19.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання, призначене на 26.01.2026, з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.01.2026, суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення у справі, подані позивачем.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.01.2026, суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучив до матеріалів справи докази, долучені позивачем до додаткових пояснень.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.01.2026, суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та долучив відзив відповідача на позовну заяву з доданими до нього доказами до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 26.01.2026, суд задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 09.02.26 о 11:20 год.

09.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

09.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

09.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

09.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовче засідання, призначене на 09.02.2026, з`явились представники позивача, представник відповідача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.02.2026, здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.02.2026, суд повідомив учасникам справи, що клопотання позивача про витребування доказів та про зупинення провадження у справі будуть розглянуті в наступному підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.02.2026, суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати письмові пояснення щодо відомостей, викладених в Інформаційній довідці за результатами перевірки щодо встановлення факту завдання збитків Міністерству оборони України, викладених на сторінці 27, зокрема щодо спірного Договору.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.02.2026, суд протокольною ухвалою зобов`язав учасників справи надати письмові пояснення щодо порушень позивачем умов Договору № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023, за яких обставин вони відбувались та до яких наслідків вони призвели, чи були нараховані відповідачем та сплачені позивачем штрафні санкції у випадку порушення позивачем умов Договору № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.02.2026, суд запропонував відповідачу надати письмові пояснення щодо клопотань про витребування доказів та про зупинення провадження у справі, поданих позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 16.03.26 о 11:00 год.

16.03.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі на виконання протокольної ухвали суду від 09.02.2026.

Підготовче засідання, призначене на 16.03.2026, не відбулося у призначений час, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 призначено підготовче засідання у справі на 06.04.2026 о 10:40 год.

06.04.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення на виконання протокольної ухвали суду від 09.02.2026.

У підготовче засідання, призначене на 06.04.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2026, суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення позивача у справі, подані до суду 16.03.2026, поновив позивачу строк для подачі доказів, долучених до додаткових пояснень.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2026, позивач просив суд залишити без розгляду клопотання про витребування доказів та клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд залишив без розгляду клопотання позивача про витребування доказів та клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2026, суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача, подані до суду 06.04.2026.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.04.2026 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 04.05.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 04.05.2026, представник позивача заявив усне клопотання про надання додаткового строку для подання письмових пояснень.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення клопотання позивача.

Суд задовольнив клопотання позивача про надання додаткового строку для подання письмових пояснень.

У судовому засіданні 04.05.2026 судом оголошено перерву до 29.05.2026 об 11:00 год.

19.05.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

27.05.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі разом із доданими до них документами.

28.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення копій документів в доповнення до письмових пояснень.

У судове засідання, призначене на 29.05.2026, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні, призначеному на 29.05.2026, суд долучив до матеріалів справи заяви по суті справи та з процесуальних питань, подані учасниками справи.

У судовому засіданні 29.05.2026 судом оголошено перерву до 15.06.2026 о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 15.06.2026, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 15.06.2026 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 15.06.2026 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.06.2026 здійснювалось з`ясування обставини справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, у яких представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.

У судовому засіданні 15.06.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Предметом позову у даній справі № 910/5943/25 є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 14 123 766,60 грн забезпечення виконання Договору №220/14/2/24/2 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік (далі - Договір або Договір №220/14/2/24/2 від 06.12.2023).

При первісному розгляді даної справи суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що за умовами Договору виконання зобов`язань позивача за Договором було забезпечено грошовим депозитом у розмірі 14 123 766,60 грн, який повертається постачальнику (позивачу) у разі належного виконання останнім своїх зобов`язань в частині передання товару та після закінчення строку дії Договору. З огляду на належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо передання товарів, визначених Специфікацією за Договором, та відсутності підстав для неповернення забезпечення виконання зобов`язань, передбачених пунктом 13.5 Договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про повернення Міністерством оборони України грошового депозиту у розмірі 14 123 766,60 грн, сплаченого за платіжною інструкцією №16649 від 01.12.2023.

Постановою Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 910/5946/25 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №910/5946/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №910/5946/25 скасовано. Справу № 910/5946/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі № 910/5946/25 вказав, зокрема, таке:

"8.16. … у спірних правовідносинах для правильного вирішення спору суди мали дослідити умови Договору №220/14/2/24/2 від 06.12.2023 та встановити наявність/відсутність не тільки самого факту поставки позивачем товару згідно з Каталогом продуктів харчування, а й належне виконання умов Договору щодо якості та/або кількості та/або строків";

"8.28. … з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо належного підтвердження виконання Товариством зобов`язань за Договором виключно підписаними сторонами зведеними актами на оплату, поза увагою судів залишилися умови Договору, які містяться у Розділі VI Договору, так і пункт 4.4. Договору в контексті документів, які сторони оформлюють та їх складові (повнота)";

"8.42. … як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій належної правової оцінки умовам Договору щодо того якими документами сторони підтверджують належність виконання (якість, кількість, строки) не надали. Застосувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", поза увагою суду залишилося питання дотримання положень статей 86, 73, 76-78 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності";

"9.6. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 9 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону".

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Новий розгляд справи № 910/5946/25 здійснювався судом з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 910/5946/25.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтею 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позиція сторін при новому розгляді справи.

Позивач при новому розгляді справи підтримав позовні вимоги повністю, долучив до матеріалів справи копії зведених актів приймання-передачі комплектів продуктів, які були складені під час виконання Договору (а.с. 217-250 т. 2, а.с. 1-55 т. 3), копію Інформаційної довідки Міноборони за результатами службової перевірки з питань виконання всіх договорів між ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" та Міноборони (далі - Інформаційна довідка) (а.с. 202-215 т. 2), копії Додаткових угод № 1, 2, 3 до Договору (а.с. 233-239 т. 3), копії Договору факторингу № PR_F_138 та Додаткових угод № 2, № 3 до Договору факторингу № PR_F_138 (а.с. 240-247, 250-255 т. 3), копію Договору факторингу № PR_F_138/1 (а.с. 256-258 т. 3).

Позивач вважає, що Міноборони зобов`язане повернути постачальнику забезпечення виконання зобов`язань за Договором у розмірі 14 123 766, 60 грн на підставі пункту 13.4 Договору із посиланням на належне виконанням постачальником умов Договору щодо якості та/або кількості та/або строків.

Позивач зазначає про відсутність будь-яких підстав, визначених пунктом 13.5. Договору, за наявності яких замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику за Договором та стягує грошовий депозит.

Позивач стверджує, що не отримував від Міноборони рекламаційних актів з приводу порушень умов Договору щодо строків та/або кількості та /або якості поставлених харчових продуктів, як і претензій з вимогами сплати штрафних санкцій, а у разі наявності обгрунтованих вимог (претензій) з приводу виконання умов Договору постачальник не позбавлений права добровільно сплатити нараховані штрафні санкції.

Позивач зазначив, що зі змісту долучених відповідачем до матеріалів справи Актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання вбачається, що вони складені без відома та участі постачальника, доказів направлення останніх на адресу постачальника не надано.

Позивач вважає, що надані відповідачем при новому розгляді справи Акти про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання не можуть бути підставою для відмови у поверненні забезпечення виконання зобов`язань за Договором з урахуванням положень п. 13.5 Договору, оскільки штрафні санкції згідно даних актів були сплачені в добровільному порядку, а рекламаційних актів/претензій з приводу нарахування штрафних санкцій за даним Договором не було, що підтверджується листами відповідача № 220/31/292 від 16.02.2026, № 220/14/899 від 27.06.2024, банківською випискою ТОВ "Локал Стейт" (а.с. 173, 174, 177, 178 т. 3).

Відповідач при новому розгляді справи заперечив проти задоволення позову, оскільки підставою повернення договірного забезпечення постачальнику є належне виконання умов Договору, проте Договір було виконано з порушенням. Відповідач долучив до матеріалів справи у якості доказів порушення постачальником умов Договору щодо якості, кількості та строків поставки товару за Договором копії Актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання, складені військовими частинами у зв`язку з порушенням умов Договору (а.с. 66-114 т. 3), які надано відповідачу листом Департаменту закупівель Міністерства оборони України № 31//823-сл від 17.10.2025 (а.с. 115 т. 3).

Відповідач зауважив, що повернення договірного забезпечення можливе виключно за умови належного виконання постачальником умов Договору щодо якості, кількості та строків поставки, та що згідно з пунктом 4.3 Договору виявлені порушення мають фіксуватися саме в актах приймання-передачі комплектів (додаток 15.5), зведених актах приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (додаток 15.6), а також у актах про порушення договірних зобов`язань (додаток 15.8). Зведений акт на оплату складається на підставі зведених актів приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (п. 6.1 Договору). Складення відповідного зведеного акта на оплату без наявності зведених актів приймання-передачі комплектів продуктів є неможливим.

Відповідач стверджує, що відомості, зазначені у наданих позивачем зведених актах на оплату щодо якісного, своєчасного та повного надання послуг, не відповідають умовам Договору і не підтверджують наявність підстав для повернення договірного забезпечення.

Відповідач вказав, що у наданих ним Актах про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання зафіксовано недопостачання (недовоз) продуктів харчування, несвоєчасність поставки та інші порушення, що повністю виключає повернення Міноборони спірного договірного забезпечення.

Відповідач зазначив, що претензії щодо добровільної сплати штрафних санкцій за порушення умов виконання Договору не складалися та до ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" не направлялися. Штрафні санкції за порушення виконання умов Договору фактично сплачені 27.06.2024 іншою юридичною особою, а саме ТОВ "Локал стейт", на загальну суму 881 281,79 грн.

Разом з цим, відповідач наполягав на безпідставності позовних вимог, оскільки був зафіксований факт неналежного виконання умов Договору, а добровільна сплата штрафних санкцій була здійснена іншою юридичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд передусім встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання, в тому числі приписів статей 13, 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і, залежно від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача. Тобто на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 910/4549/25, від 01.07.2025 у справі № 910/9270/24.

В пункті 22 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними Договору №220/14/2/24/2 від 06.12.2023 та стосуються стягнення із замовника (відповідача) на користь постачальника (позивача) забезпечення виконання Договору у розмірі 14 123 766,60 грн.

Враховуючи доводи сторін в обгрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносинах підлягають встановленню факти наявності/відсутності факту поставки позивачем товару за Договором згідно з Каталогом продуктів харчування; належності/неналежності виконання позивачем умов Договору щодо якості та/або кількості та/або строків, та, в залежності від встановлених фактів, підлягають встановленню наявність/відсутність підстав для повернення замовником (відповідачем) постачальнику (позивачу) забезпечення виконання Договору у розмірі 14 123 766,60 грн.

Законодавство, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Тлумачення наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У цих правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару корелює обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.

Згідно визначення, наведеного у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зі змісту частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Фактичні обставини справи, установлені судом при новому розгляді справи, оцінка аргументів учасників справи.

06.12.2023 Міноборони (далі - замовник, відповідач) та ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" (далі - постачальник, позивач) уклали Договір №220/14/2/24/2 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік від 06.12.2023 (а.с. 5-14 т. 1).

Згідно з пунктом 1.1. Договору постачальник зобов`язався у 2024 році здійснити постачання замовнику в обумовлені строки комплектів продуктів, а замовник - прийняти та оплатити вказані комплекти продуктів відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що кількість комплектів продуктів та строки їх постачання визначаються представником замовника заявкою в розрізі асортименту харчових продуктів відповідно до Каталогу продуктів (Додаток 15.1.).

За умовами пункту 1.6. Договору ціна, кількість та строки постачання комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів зазначаються у специфікації цього Договору, викладеній у редакції, наведеній у цьому пункті Договору, у якій зокрема зазначено: постачання здійснювати з 01.01 до 31.03.2024 року; загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 470 792 219,72 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони узгодили, що ціна Договору становить 470 792 219,72 грн, у тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, приймання комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів, визначених Каталогом продуктів за кількістю та якістю здійснюється представником замовника відповідно до вимог чинного законодавства України у присутності представника постачальника. Представник постачальника зобов`язаний передати представнику замовника харчові продукти, строк придатності яких повинен становити не менше 70% від загального терміну придатності, встановленого виробником, а для харчових продуктів, термін придатності яких становить менше 7 календарних днів - не менше 50 % від загального терміну придатності, встановленого виробником. У період з 1 лютого по 15 червня для харчових продуктів овочевої групи (1000) термін придатності на день постачання має бути не менше ніж 14 діб.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що приймання харчових продуктів у вигляді комплектів продуктів згідно з Каталогом продуктів за кількістю та якістю оформляється Зведеним актом приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (Додаток 15.6.), який складає представник замовника щотижнево. Зведений акт складається в чотирьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий, четвертий - представнику замовника, третій - постачальнику (абз. 1 п. 4.4.).

Підставою для складання Зведеного акта приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів є Акт приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (додаток 15.5.) (далі - Акт приймання-передачі комплектів) за замовленим асортиментом і кількістю визначеною заявкою на постачання харчових продуктів (Додаток 15.3.), накладні на передачу харчових продуктів представником постачальника представнику замовнику та документи, що засвідчують якість, придатність і безпечність, відповідністю чинним стандартам та своєчасність постачання харчових продуктів до вказаного місця (абз. 2 п. 4.4.).

Належним чином оформлений Зведений акт є підтвердженням приймання представником замовника комплектів продуктів згідно з Каталогом продуктів (абз. 1 п. 4.4.).

Пунктом 4.5. Договору визначено, що харчові продукти, доставлені представнику замовника з порушенням вимог до маркування, тари та упаковки, а також харчові продукти, що не відповідають вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та Описів продуктів харчування за Каталогом продуктів), вважаються не поставленими, не приймаються та мають бути замінені постачальником протягом 24 годин (абз. 1 п. 4.5.).

Виявлені порушення фіксуються у Актах приймання-передачі комплектів (додаток 15.5), в Зведених актах приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (додаток 15.6) та складається Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання (додаток 15.8) (абз. 2 п. 4.5.).

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що приймання харчових продуктів за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється представником замовника відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена поста:- Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7) з доповненнями і змінами, які внесені до них в установленому порядку та нормативно-правовими актами України щодо цього питання.

Відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати за фактично постачені постачальником та прийняті представником замовника комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до Замовника належним чином оформлених наступних документів:

- зведених актів на оплату (додаток №15.7.1 та/або додаток №15.7.2.), які складаються на підставі Зведених(ого) актів(у) приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин, які є їх(його) невід`ємною частиною. Зведений акт на оплату складається постачальником у двох примірниках: перший примірник - замовнику; другий примірник - постачальнику;

- рахунків-фактур до Зведених актів на оплату, які постачальник надає замовнику на підставі Зведених(ого) актів(у) приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин.

Пунктом 12.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення, за умови надання платіжних документів у межах дії Договору. Після закінчення терміну дії цього Договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння. Істотні умови договору можуть бути змінені у випадках, передбачених законодавством України.

Зміна або розірвання Договору допускається лише за письмовою згодою сторін (п. 13.2. Договору).

Згідно з абзацом 2 пункту 13.3. Договору сторони домовилися встановити наступний вид забезпечення виконання своїх зобов`язань за Договором: грошовий депозит. У абзаці 3 наведеного пункту Договору зазначено, що постачальник забезпечив виконання зобов`язань постачальника за цим Договором грошовим депозитом у розмірі 3% ціни Договору 14 123 766,60 грн у виді: (безвідсотковий грошовий депозит шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Замовника) платіжна інструкція від 01.12.2023 №16649.

Згідно з пунктом 13.4. Договору замовник зобов`язується повернути постачальнику забезпечення виконання Договору після закінчення строку дії цього Договору за умови належного виконання постачальником умов Договору щодо якості та/або кількості, та/або строків, а також у разі скасування у судовому порядку результатів закупівлі або цього Договору та у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Пунктом 13.5. Договору встановлено, що замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику за цим Договором та стягує безвідсотковий грошовий депозит при настанні однієї або декількох наступних умов:

- порушення постачальником строків та/або кількості, та/або якості постачених харчових продуктів за цим Договором (крім випадку добровільної сплати постачальником штрафних санкцій, що передбачені цим Договором) (абз. 2 п. 13.5);

- за відмову (фактичне непостачання/недопостачання харчових продуктів зазначених у заявці) постачальником від виконання цього Договору (абз. 3 п. 13.5);

- розірвання цього Договору замовником з підстав невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим Договором (абз. 4 п. 13.5).

Сторонами підписано та скріплено печатками Додаток 15.1. до Договору (Каталог продуктів харчування) (а.с. 15-19 т. 1).

Сторонами укладено до Договору такі додаткові угоди:

- Додаткова угода №1 від 06.12.2023, згідно якої сторони домовились, зокрема, викласти пункти 1.6 та 5.1 Договору у новій редакції, за змістом якої визначили: постачання здійснювати з 01.01 до 31.03.2024 року; загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 470 792 219,72 грн, ціна Договору становить 470 792 219,72 грн, у тому числі ПДВ;

- Додаткова угода №2 від 27.12.2023, згідно якої сторони домовились у пункті 1.2. Договору до уже зазначених військових частин додатково включити військові частини, які дислокуються у Одеській області.

- Додаткова угода №3 від 31.01.2024, згідно пункту 1 якої сторони дійшли згоди розірвати з 22.01.2024 Договір від 06.12.2023 № 220/14/2/24/2. У пункті 2 цієї додаткової угоди сторони підтвердили, що розірвання договору не позбавляє права замовника вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій за порушення, що мали місце під час його виконання, у тому числі стягнення забезпечення виконання цього Договору. Згідно пункту 3 цієї додаткової угоди сторони виклали пункти 1.6 та 5.1 Договору у новій редакції, за змістом якої визначили: постачання здійснювати з 01.01 до 21.01.2024 року; загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 179 231 340,00 грн, ціна Договору становить 179 231 340,00 грн, у тому числі ПДВ (а.с. 233-239 т. 3).

Отже, Додатковими угодами №1 від 06.12.2023, №3 від 31.01.2024 змінювалась така істотна умова договору як ціна.

01.12.2023 ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" перерахувало на користь Міністерства оборони України грошовий депозит у розмірі 14 123 766,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16649 від 01.12.2023 та випискою АТ "Комінбанк" за рахунком позивача від 29.05.2025 за 01.12.2023 (а.с. 51-53 т. 1).

28.06.2024 сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію до Договору, за умовами якої ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" зобов`язалося поставити Міноборони у період з 01.01.2024 до 21.01.2024 товар загальною вартістю 151 275 326,58 грн (разом із ПДВ): продукти харчування (КЕКВ 2230) на суму 126 030 030,08 грн (без ПДВ) та продукти харчування (КЕКВ 2210) на суму 32 742,07 грн (без ПДВ) (на звороті а.с. 14 т. 1).

На підтвердження поставки обумовлених Договором та Специфікацією товарів, ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" при первісному розгляді справи надало суду зведені акти на оплату у загальному розмірі 151 275 326,58 грн (разом із ПДВ), а саме: №1/2 від 10.05.2024 (товари КЕКВ 2230) на суму 141 413 100,62 грн; №2/2 від 10.05.2024 (товари КЕКВ 2210) на суму 39 290,49 грн; №3 від 28.06.2024 (товари КЕКВ 2230) на суму 9 822 935,47 грн, на яких містяться підписи представників позивача та відповідача та зазначено, що "всі послуги надано якісно, своєчасно та в повному обсязі" (а.с. 20-22, на звороті а.с. 22 т. 1), а також Акт звіряння розрахунків від 28.06.2024 за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 (на звороті а.с. 19 т. 1).

20.02.2025 ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" звернулося до Міноборони з претензією від 20.02.2025, у якій просило повернути суму грошового депозиту у розмірі 14 123 766,60 грн (забезпечення виконання Договору) (а.с. 23-24 т. 1).

Зазначена претензія була залишена Міноборони без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" звернулося з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з Міноборони забезпечення виконання Договору у розмірі 14 123 766,60 грн.

Судом встановлено, що право вимоги щодо повернення забезпечення виконання Договору належить саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" з огляду на таке.

Судом встановлено, що між ТОВ "Фінансова компанія "Прості рішення" (фактор) та ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" (клієнт) укладено Договір факторингу № PR_F_138/1, підписаний фактором 13.08.2024, клієнтом - 15.08.2024 (далі - Договір факторингу № PR_F_138/1) (а.с. 256-258 т. 3).

Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу № PR_F_138/1 фактор за цим договором зобов`язався передати грошові кошти в сумі 1 412 376,66 грн (надалі іменуються "кошти") у розпорядження клієнта за плату в розмірі 1 000,00 грн, а клієнт зобов`язався відступити факторові майнові права грошової вимоги за Договором № 220/14/2/24/2 від 06 грудня 2023 року у розмірі 14 123 766,60 грн (надалі іменується "сума відступлення грошової вимоги"), що набуто клієнтом, в процесі виконання умов п. 13.3 Договору № 220/14/2/24/2 від 06 грудня 2023 року до Міністерства оборони України (надалі іменується "боржник").

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № PR_F_138/1 за цим Договором клієнт відступає та передає факторові право грошової вимоги в сумі 14 123 766,40 грн.

Згідно з п. 1.4 Договору факторингу № PR_F_138/1 право грошової вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього Договору обома сторонами, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно його заборгованості. Разом з правом грошової вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, на підставі Договору факторингу № PR_F_138/1 ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" відступило та передало ТОВ "Фінансова компанія "Прості рішення" право грошової вимоги за Договором № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023 до Міністерства оборони України в сумі 14 123 766,60 грн, що набуто ним в процесі виконання умов п. 13.3 Договору № 220/14/2/24/2 від 06 грудня 2023 року.

07.01.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Прості рішення" (фактор) та ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" (клієнт) укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу № PR_F_138/1 (а.с. 24 на звороті т. 1) про розірвання цього Договору за згодою сторін.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №1 до Договору факторингу № PR_F_138/1 сторони узгодили, що право грошової вимоги повертається до клієнта з моменту підписання цього договору, а саме повернуто майнові права грошової вимоги за Договором № 220/14/2/24/2 від 06 грудня 2023 року у розмірі 14 123 766,60 грн, що набуто клієнтом, в процесі виконання умов п. 13.3 Договору № 220/14/2/24/2 від 06 грудня 2023 року до Міністерства оборони України.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди №1 до Договору факторингу № PR_F_138/1 сторони дійшли взаємної згоди, що зобов`язання, які випливають зі змісту Договору факторингу № PR_F_138/1 припиняються за домовленістю сторін, клієнт набуває всіх прав у відносинах, які виникли з приводу реалізації фактором права вимоги, яке було предметом Договору факторингу № PR_F_138/1.

Отже, право вимоги щодо повернення забезпечення виконання Договору у розмірі 14 123 766,60 грн належить саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл", відтак останнє є належним позивачем у даній справі.

Судом також встановлювались обставини стосовно того, чи було набуто ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" право грошової вимоги за Договором у розмірі 14 123 766,60 грн в процесі виконання умов п. 13.3 Договору.

Як зазначалось, згідно з пунктом 13.4. Договору замовник зобов`язався повернути постачальнику забезпечення виконання Договору після закінчення строку дії цього Договору за умови належного виконання постачальником умов Договору щодо якості та/або кількості, та/або строків.

Строк дії Договору закінчився, тож суд досліджує, чи належним чином постачальником виконано умови Договору щодо якості та/або кількості, та/або строків поставки товару.

З метою встановлення факту наявності/відсутності факту поставки позивачем товару за Договором згідно з Каталогом продуктів харчування, суд дослідив умови Договору №220/14/2/24/2 від 06.12.2023.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у даній справі зазначив, що з`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20, від 05.02.2025 у справі № 920/451/23.

За усталеною правовою позицією, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину (див. пункти 59-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 915/692/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 910/15161/18, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, від 19 грудня 2023 року у справі № 925/1205/22, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 757/5305/13-ц, від 11 жовтня 2023 року у справі № 753/13820/16-ц, від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 тощо).

Правова природа договору визначається з огляду на його зміст. Тому, оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків. Такі ж висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 927/784/23, від 21.05.2024 у справі № 914/4127/21, від 16.01.2024 у справі № 918/86/22.

Враховуючи зазначене, для встановлення факту належного підтвердження виконання постачальником зобов`язань за Договором суд бере до уваги умови Договору, які містяться у Розділі VI Договору, а також пункт 4.4. Договору, в контексті документів, які сторони оформлюють та їх складові (повнота).

Судом встановлено, що відповідно до узгоджених сторонами умов Договору (пункти 4.4, 6.1) належним доказом на підтвердження виконання постачальником (позивачем) зобов`язань за Договором щодо поставки товару згідно з Каталогом продуктів харчування та виконання умов Договору щодо якості та/або кількості та/або строків, є Зведений акт приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (Додаток 15.6.), підставою для складання якого є Акт приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (додаток 15.5.) за замовленим асортиментом і кількістю визначеною заявкою на постачання харчових продуктів (Додаток 15.3.), накладні на передачу харчових продуктів представником постачальника представнику замовнику та документи, що засвідчують якість, придатність і безпечність, відповідністю чинним стандартам та своєчасність постачання харчових продуктів до вказаного місця.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що у разі виникнення обґрунтованої підозри щодо не відповідності якості, маркування та етикетування, фасування, та стану упаковки, такі харчові продукти не приймаються та підлягають заміні або на вимогу представника замовника або уповноваженої особи застосовується обов`язковий контроль на сумнівну продукцію в Установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини (абз. 1); у випадку проведення контролю на сумнівну продукцію в Установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини рішення щодо подальшого приймання харчових продуктів приймається представником замовника за результатами проведених обстежень або лабораторних випробувань (абз. 3); підставою для прийняття рішення є відповідний акт обстеження або протокол випробування (оригінали або копії протоколів випробувань, актів, завірені Установою безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини) (абз. 4); про результати обстеження або лабораторних випробувань представник замовника інформує постачальника негайно з моменту отримання офіційних документів щодо проведених заходів (абз. 5).

За змістом абз. 7 п. 4.3. Договору та абз. 2 п. 4.5. Договору, виявлені порушення (не відповідності якості, маркування, етикетування, фасування, стану упаковки, не відповідності вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та Описів продуктів харчування за Каталогом продуктів) фіксуються у актах приймання-передачі комплектів (додаток 15.5), у зведених актах приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин військових частин (додаток 15.6) та складається акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання (додаток 15.8).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що контроль за якістю постачання харчових продуктів здійснюють представники замовника та/або уповноважені особи. Контрольні заходи за якістю постачання харчових продуктів, представник замовника та/або уповноважена особа здійснює відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів" та Порядку контролю за якістю послуг харчування особового складу Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 488.

Згідно з пунктом 7.2 Договору контрольні заходи здійснюються представниками замовника та/або уповноваженою особою в присутності представника виконавця, а у разі його відмови або відсутності - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника та/або уповноваженої особи). За результатами проведеного контрольного заходу складається відповідний акт, який підписується представником замовника та/або уповноваженою особою, представником виконавця, залученими до їх здійснення та подається командирові (начальнику) військової частини на підпис. У разі відмови представника виконавця підписувати відповідний акт або відсутності представника виконавця, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт, надсилається замовнику. Акт подається посадовій особі, яка призначила її проведення, та керівнику (начальнику) органу військового управління, якому підпорядкована військова частина, для прийняття відповідних рішень.

Отже, для того, щоб порушення якості були зафіксовані належним чином, представником замовника повинні бути проведені контрольні заходи та складено відповідний акт.

При первісному розгляді справи на підтвердження своїх вимог позивач надав суду копії: (1) Договору з додатками, (2) Акта звіряння розрахунків від 28.06.2024 за період з 01.01.2024 до 31.03.2024, (3) Зведених актів на оплату №1/2 від 10.05.2024 на суму 141 413 100,62 грн, №2/2 від 10.05.2024 на суму 39 290,49 грн, №3 від 28.06.2024 на суму 9 822 935,47 грн (далі - Зведені акти на оплату), які містять перелік зведених актів приймання-передачі (номера, дати та вартість), (4) платіжної інструкції №16649 від 01.12.2023 та виписки по рахунку від 29.05.2025 за 01.12.2023.

Зведені акти на оплату у загальному розмірі 151 275 326,58 грн підписані уповноваженими представниками замовника (відповідача) та постачальника (позивача), скріплені їх печатками, зі змісту яких вбачається, що позивач поставив відповідачу якісно, своєчасно та у повному обсязі всі комплекти продуктів згідно зі специфікацією до договору.

Зі змісту Зведених актів на оплату вбачається, що підставами для оплати сторони визначили Зведені акти приймання-передачі комплектів, а також зазначили їх перелік (номера, дати та вартість).

При новому розгляді даної справи, на підтвердження факту належного виконання умов Договору щодо якості та/або кількості та/або строків поставленого товару, позивач долучив до матеріалів справи Зведені акти приймання-передачі комплектів продуктів за період з 01.01.2024 по 21.01.2024 на загальну суму 151 275 326,58 грн (а.с. 217-250 т. 2, а.с. 1-55 т. 3) (далі - Зведені акти приймання-передачі комплектів), які підписані уповноваженими представниками замовника (відповідача) та постачальника (позивача) та скріплені їх печатками.

Долучені до матеріалів справи Зведені акти приймання-передачі комплектів за період з 01.01.2024 по 21.01.2024 підтверджують факт поставки на виконання умов Договору постачальником замовнику погодженого Договором товару на загальну суму 151 275 326,58 грн.

При новому розгляді справи судом встановлено, що надані позивачем Зведені акти приймання-передачі комплектів містять підтверджені сторонами такі відомості:

"Відповідність харчових продуктів нормативним вимогам та описам до продуктів харчування до Каталогу продуктів харчування" - "відповідає";

"Наявність документів, що підтверджують якість та безпечність харчових продуктів" - "в наявності";

"Відповідність кількості поставлених продуктів до їх кількості у заявці, наданій представником замовника" - "відповідає";

"Своєчасність постачання харчових продуктів" - "своєчасно".

У розділі "Виявлені порушення умов договору" підписаних сторонами вищезазначених Зведених актів приймання-передачі комплектів відсутні відомості про такі порушення, встановлені при прийманні-передачі комплектів продуктів згідно Актів приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів, на підставі яких складався відповідний Зведений акт приймання-передачі комплектів.

Отже, надані позивачем Зведені акти приймання-передачі комплектів не містять фіксації відповідачем виявлених порушень, як то передбачено пунктами 4.3., 4.5. Договору.

Відповідач не заперечив факту підписання ним Зведених актів приймання-передачі комплектів продуктів за період з 01.01.2024 по 21.01.2024 на загальну суму 151 275 326,58 грн та вказаних у цих актах відомостей.

Водночас, відповідач наполягав на неналежності виконання позивачем умов Договору щодо якості, кількості та строків поставки товару за Договором, на підтвердження чого надав суду наступні Акти про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання (а.с. 66-114 т. 3):

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2024 № 41/285;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2024 № 41/286;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2024 № 41/842;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2024 № 41/843;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_2 від 15.01.2024 № 118;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_3 від 15.01.2024 № 1;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 23.01.2024 № 41/1377;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_1 від 23.01.2024 № 41/1378;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_4 від 23.01.2024 № 191/1/37/1;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_5 від 05.02.2024 № 610;

- Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_5 від 05.02.2024 № 611 (далі разом - Акти про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання).

Також відповідач послався на Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_6 від 17.01.2024 № 101; Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання від в/ч НОМЕР_7 від 08.01.2024 № 14.

Як встановлено судом зі змісту наявних в матеріалах справи Актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання, останні складені без участі постачальника (позивача), доказів направлення цих актів на адресу постачальника (позивача) суду не надано.

Позивач стверджував, що не отримував від відповідача рекламаційних актів з приводу порушень ним умов Договору щодо строків та/або кількості та/або якості поставлених харчових продуктів та претензій з вимогами сплати штрафних санкцій.

Відповідач у додаткових поясненнях, наданих до суду 06.04.2026, підтвердив, що претензії щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов виконання Договору до ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" не направлялися.

Згідно листа № 220/31/292 від 16.02.2026, наданого на адвокатський запит представника позивача щодо отримання інформації та копій документів з приводу виконання Договору, Департамент матеріального забезпечення Міністерства оборони України повідомив, що "рекламаційних актів/претензій з приводу нарахування штрафних санкцій за Договором не було. До Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України надійшло вісім Актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання, які було сплачено в добровільному порядку".

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що добровільна сплата штрафних санкцій була здійснена іншою юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно наявної в матеріалах справи відповіді Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України № 220/14/899 від 27.06.2024, наданої на запит ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" № 27-ТРЛ від 27.06.2026 (а.с. 175 т. 3), вбачається, що Департамент надав свою згоду на сплату грошових зобов`язань щодо оплати штрафних санкцій в розмірі 973 275,56 грн, які виникли за Договором № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023, ТОВ "Локал Стейт" (код ЄДРПОУ 42807928).

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки ТОВ "Локал Стейт" (код ЄДРПОУ 42807928) (а.с. 177-178 т. 3), підтверджується, що штрафні санкції згідно всіх Актів про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання за Договором № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023 (на які посилався відповідач під час нового розгляду справи як на докази порушення постачальником строків та/або кількості, та/або якості постачених харчових продуктів за Договором), були сплачені ТОВ "Локал Стейт" Міністерству оборони України 27.06.2024 на загальну суму 973 275,56 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення Міністерством оборони України наведених коштів платнику (ТОВ "Локал Стейт") як не нелажних чи помилково здійснених платежів.

Відтак, суд відхиляє як безпідставні заперечення відповідача щодо здійснення добровільної сплати штрафних санкцій за Договором № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023 іншою юридичною особою, а не позивачем.

Отже, при новому розгляді справи судом встановлено факт поставки позивачем товару за Договором згідно з Каталогом продуктів харчування на загальну суму 151 275 326,58 грн, що підтверджується підписаними сторонами зведеними актами приймання-передачі комплектів продуктів за період з 01.01.2024 по 21.01.2024. При цьому за порушення постачальником строків та/або кількості, та/або якості постачених товару на вищевказану суму були сплачені штрафні санкції у добровільному порядку. Тобто, незважаючи на ту обставину, що мало місце порушення постачальником строків та/або кількості, та/або якості постачених харчових продуктів за цим Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання, передбачені Договором штрафні санкції були сплачені в добровільному порядку.

Наведене виключає настання умови, передбаченої абзацом 2 пункту 13.5 Договору (порушення постачальником строків та/або кількості, та/або якості постачених харчових продуктів за цим Договором (крім випадку добровільної сплати постачальником штрафних санкцій, що передбачені цим Договором)), за наявності якої замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику.

Водночас, судом було встановлено наявність двох інших умов, передбачених абзацами 3, 4 пункту 13.5 Договору, за наявності яких замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику, а саме: - за відмову (фактичне непостачання/недопостачання харчових продуктів зазначених у заявці) постачальником від виконання цього Договору; - розірвання цього Договору замовником з підстав невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Судом вище було встановлено, що згідно з Додатковою угодою №3 від 31.01.2024 сторони дійшли згоди розірвати з 22.01.2024 Договір № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023.

У пункті 1 Додаткової угоди №3 від 31.01.2024 зазначено, що Договір № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023 розірвано відповідно до пунктів 13.1., 13.2. Договору, листа ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" від 12.01.2024 № 12/01 щодо подальшої неможливості виконання договірних зобов`язань, листа Державного бюро розслідування від 17.01.2024 № 1143-24/10-2-02-01-636/24 з метою недопущення зриву із забезпеченням продуктів харчування для особового складу Збройних Сил України.

Відповідно до п. 13.1. Договору зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які підписуються сторонами цього Договору та додаються до тексту як невід`ємні його частини.

Зміна або розірвання Договору допускається лише за письмовою згодою сторін (п. 13.2. Договору).

Отже, формулювання "сторони дійшли згоди" у пункті 1 Додаткової угоди №3 від 31.01.2024 суд розцінює як здійснене сторонами відповідно до пунктів 13.1., 13.2. Договору.

Зі змісту Додаткової угоди №3 від 31.01.2024 вбачається, що ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" повідомило Міноборони про подальшу неможливості виконання зобов`язань за Договором № 220/14/2/24/2 від 06.12.2023 листом від 12.01.2024 № 12/01 (а.с. 211, т. 3), а отже саме постачальник був ініціатором розірвання Договору у зв`язку з неможливістю подальшого виконання ним договірних зобов`язань. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

У наведеному листі в якості перешкоди для виконання зобов`язань за Договором ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" вказало на блокування його рахунків в результаті проведення фінансових моніторингів, а відтак неможливість здійснення ним розрахунків зі своїми контрагентами та придбання продуктів харчування для їх подальшої поставки на військові частини.

До Міноборони також надійшов лист Державного бюро розслідувань № 1143-24/10-2-02-01-636/24 від 17.01.2024, яким повідомлено, що у ході досудового розслідування на рахунки ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" накладено арешт (а.с. 211 на звороті, т. 3).

Суд зазначає, що наведена позивачем (постачальником) обставина щодо неможливості виконання зобов`язань за Договором у будь-якому разі не може звільняти його від відповідальності за невиконання/ неналежне виконання умов Договору.

Суд звертає увагу, що у пункті 2 Додаткової угоди №3 від 31.01.2024 сторони чітко визначили, що розірвання Договору не позбавляє права замовника вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій за порушення, що мали місце під час його виконання, в тому числі стягнення забезпечення виконання цього Договору.

Судом також досліджено, що загальна вартість продуктів харчування за Каталогом продуктів, які мало поставити ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" у період з 01.01 до 31.03.2024 року становила 470 792 219,72 грн з ПДВ (пункт 1.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.12.2023), тоді як ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" фактично поставило продуктів харчування за Договором лише на суму 151 275 326,58 грн з ПДВ, що більш як втричі менше за обумовлену сторонами вартість продуктів харчування, які підлягали постачанню за Договором, на які розраховувало Міноборони при укладенні Договору.

У подальшому, Додатковою угодою №3 від 31.01.2024 сторони узгодили нову редакцію п. 1.6. Договору, згідно якої визначили постачання здійснювати з 01.01 до 21.01.2024 року; загальна вартість продуктів харчування (комплект продуктів за Каталогом продуктів) з ПДВ становить: 179 231 340,00 грн.

Як встановлено судом, постачальник до встановленого строку не поставив Міноборони продуктів харчування на суму 179 231 340,00 грн (з ПДВ), так як фактично було здійснено поставку лише на суму 151 275 326,58 грн (з ПДВ), що підтверджується Актом звіряння розрахунків між ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" та Міноборони від 28.06.2024 (а.с. 210 т. 3). Таким чином, постачальником (позивачем) недопоставлено до 21.01.2024 продуктів харчування на 27 956 013,42 грн.

Такі обставини однозначно свідчать про непостачання/ недопостачання харчових продуктів за Договором та фактичне розірвання Договору з підстав невиконання/ неналежного виконання постачальником (позивачем) своїх зобов`язань за цим Договором.

Наведене, у свою чергу, свідчить про настання умов, передбачених пунктом 13.5 Договору, за наявності яких замовник не повертає забезпечення виконання зобов`язань постачальнику за цим Договором та стягує безвідсотковий грошовий депозит.

Висновки суду.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах, а відтак про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він поніс судові витрати на сплату судового збору у сумі 168 485,20 грн (а.с. 4 т. 1)

Матеріалами справи підтверджується, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі № 910/5946/25 відповідачем сплачено судовий збір у сумі 254 227,98 грн (а.с. 109 т. 1); за подання касаційної скарги на рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 910/5946/25 відповідачем сплачено судовий збір у сумі 338 970,40 грн (а.с. 138 т. 2).

Судом враховано, що:

- постановою Верховного Суду від 04.12.2025 у справі № 910/5946/25 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 910/5946/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі №910/5946/25 скасовано, справу №910/5946/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва;

- при новому розгляді справи № 910/5946/25 судом відмовлено у задоволенні позову повністю.

Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю при новому розгляді справи № 910/5946/25, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 168 485,20 грн за подання позовної заяви покладаються на позивача; понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 254 227,98 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 338 970,40 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 316 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" (21034, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Волошкова, будинок 51а; ідентифікаційний код 44755072) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) 254 227,98 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі двісті двадцять сім гривень 98 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги, 338 970,40 грн (триста тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 40 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2026

Суддя Оксана ГУМЕГА