Ухвала суду № 137635085, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/15873/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розстрочення виконання рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД

до Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 80 256,35 грн,

Представники сторін:

Від заявника: не з`явилися

Від позивача: не з`явилися

Від відповідача: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15873/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД до Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 80 256,35 грн, з яких: інфляційні втрати у розмірі 59 629,07 грн. та 3% річних у розмірі 20 627,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04119, місто Київ, вулиця ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 23, ідентифікаційний код 01993664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД (04053, місто Київ, вулиця ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 22, ідентифікаційний код 41744424) 59 629 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 20 627 грн. 28 коп. -3% річних та судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.

01.04.2025 на виконання вказаного рішення видано наказ.

14.04.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні № 77952813, відповідно до якої заявник просить замінити Комунальне некомерційне підприємство Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993664) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 02124976).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД про заміну сторони у справі № 910/15873/24 задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні № 77952813 - Комунальне некомерційне підприємство Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 23, ідентифікаційний код 01993664) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04210, місто Київ, проспект Івасюка Володимира, будинок 16, ідентифікаційний код 02124976).

28.05.2026 до суду від Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/15873/24 щодо стягнення заборгованості у загальній сумі 82 678,75 грн строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 про заміну сторони правонаступником, шляхом сплати рівними частинами у розмірі 6 889,89 грн щомісячно до 30 числа кожного поточного місяця, починаючи з червня 2026 року по квітень 2027 року включно, та здійсненням останнього платежу у розмірі 6 889,96 грн до 04.05.2027.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 розгляд заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання рішення у справі № 910/15873/24 призначено на 17.06.2026. Запропоновано позивачу подати заперечення щодо поданої заяви про розстрочення виконання рішення у строк до 10.06.2026.

В судове засідання 17.06.2026 представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі №910/15873/24, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 326 Господарського кодексу України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі № 910/15873/24, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити чи розстрочити таке виконання.

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.

Тобто перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування поданої заяви Комунальне некомерційне підприємство Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що підприємство є закладом охорони здоров`я, неприбутковим, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва, відноситься до сфери управління Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та є підпорядкованим Департаменту охорони здоров`я Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Крім того, заявник зазначає, що має велику заборгованість по виплаті заробітної плати як звільненим працівникам так і працюючим.

З урахуванням викладеного, з метою належного виконання рішення суду заявник просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців з дня постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 про заміну сторони правонаступником.

Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді даної заяви суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також наявність заборгованості по виплаті заробітної плати не вважаються обставинами, які є підставою для задоволення даної заяви.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу та статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань).

Слід зазначити, що фінансове становище заявника, яким обґрунтована наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється боржником на власний ризик.

Судом серед іншого також враховано відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наявність заборгованості, підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виходячи з цього та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України і Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені заявником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє Комунальному некомерційному підприємству Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення від 10.03.2025 у справі № 910/15873/24 із підстав необґрунтованості.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі № 910/15873/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Дата складання повної ухвали: 23.06.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко