Ухвала суду № 137635059, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/7609/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1) заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" заходи, що передбачені:

- п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме, надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний"; публікувати на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; переводити споживачів ТОВ "Торгова електрична компанія" до постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку;

- п. 1.7.6 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме: повідомляти СВБ Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД;

2) зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як адміністратора розрахунків, вилучити з офіційного веб-сайту повідомлення про набуття Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний" з 21.06.2026.

Як зазначає заявник, постановою Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №910/7742/25 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2025 у справі № 910/7742/25, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про забезпечення позову задоволено частково, до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили у справі №910/7742/25 вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у зв`язку з наявністю заборгованості за договором від 01.01.2019 № 0264-022024 про надання послуг із передачі електричної енергії застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний" відповідно до положень пункту 1.7.4 та пункту 10.16 розділу X Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.

Водночас, 21.06.2026 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статус "Дефолтний", що, на думку заявника, суперечить забороні, встановленій постановою Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №910/7742/25.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що наслідки статусу "Дефолтний" на цей час є оборотними та можуть бути зупинені, оскільки процес переходу споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" до постачальника "останньої надії" (ПОН) фактично ще не відбувся.

Натомість невжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви унеможливлює ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник має намір звернутись до суду із позовом про визнання неправомірними дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", виражених у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" 21.06.2026 статусу "Дефолтний" та відшкодування майнової шкоди (збитків), завданих застосуванням до заявника статусу "Дефолтний".

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

З наведеного випливає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Системний аналіз положень частини першої статті 136 та статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на те, що всупереч наявній забороні, встановленій постановою Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №910/7742/25, 21.06.2026 Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статус "Дефолтний".

Натомість, відповідно до п. 1.7.5 Правил ринку на період існування статусу "Дефолтний" АР вживає до такого учасника ринку такі заходи:

1) надсилає учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний";

2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу;

3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку;

4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку;

5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку з 00:00 дня, наступного за днем набуття ним статусу "Дефолтний";

6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Дефолтний" кожного дня до 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та розміру простроченої заборгованості ППБ/СВБ за небаланси електричної енергії.

Згідно з п. 1.7.6 Правил ринку після повідомлення учасника ринку про набуття ним статусу "Дефолтний" АР повідомляє:

1) СВБ такого учасника ринку з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку;

2) контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД.

Заявник зазначає, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову матиме наслідком переведення всіх споживачів заявника до іншого постачальника, анулювання всіх договорів заявника на ринку електричної енергії, що фактично є позбавленням права провадити основний вид господарської діяльності.

Відтак обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зі змісту наданих заявником доказів вбачається факт присвоєння Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний".

Суд враховує, що подальша реалізація Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" повноважень АР матиме невідворотні наслідки для заявника, як для учасника ринку.

Відтак невжиття судом заходів забезпечення позову матиме наслідком втрату ефективності обраного заявником способу захисту при подальшому зверненні до суду.

Обрані заявником заходи забезпечення позову, в частині заборони відповідачу вчиняти дії, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 902/402/18 та від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18, суд вважає адекватними та співрозмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, які відповідають обставинам справи, спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача та не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до остаточного вирішення спору.

Окрім того, запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та не завдасть йому шкоди чи збитків.

У свою чергу, запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", як адміністратора розрахунків, вилучити з офіційного веб-сайту повідомлення про набуття Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" статусу "Дефолтний" з 21.06.2026 не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній в переліку можливих заходів забезпечення (ст. 137), а також за змістом фактично є тотожним задоволенню позовних вимог, з якими заявник має намір звернутися до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про забезпечення позову до подання позовної заяви та застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вчиняти дії.

Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" будуть завдані збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код: 00100227) застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11; ідентифікаційний код: 36530971) заходи, що передбачені:

2.1) п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме, надсилати учаснику ринку повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний"; публікувати на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; переводити споживачів ТОВ "Торгова електрична компанія" до постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку;

2.2) п. 1.7.6 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 307, а саме: повідомляти СВБ Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; контрагентів учасника ринку в рамках ДД з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД.

3. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (22.06.2026) та може бути пред`явлена до виконання у строк до 22.06.2029 включно.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (Україна, 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11; ідентифікаційний код: 36530971).

Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код: 00100227).

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай