Рішення № 137634972, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/4396/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН"

про стягнення 148403,54 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" про стягнення 3% річних у сумі 148403,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №313Г/12-23 від 08.12.2023 про виконання робіт в частині повернення попередньої оплати, що була стягнута з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/16231/24, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, нараховані від суми попередньої оплати за наступний період, що не був охоплений судовими рішеннями у справах №910/16231/24, №910/8227/25, №910/15462/25, а саме: за період з 11.12.2025 по 31.03.2026.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4396/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2026 направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 21.04.2026 о 20:30, а отже вважається врученою відповідачу 22.04.2026.

Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.240 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору про виконання робіт №313Г/12-23 від 08.12.2023 відповідач не повернув позивачу авансовий платіж у сумі 16266453,58 грн та не надав доказів використання його за призначенням.

Порушення відповідачем зобов`язання з повернення позивачу авансу у сумі 16266453,58 грн встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/16231/24. Зазначеним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві попередню оплату в сумі 16266453,58 грн та 3% річних у сумі 61332,53 грн, нараховані за період з 19.10.2024 по 03.12.2024.

У подальшому позивач звертався до суду з позовами про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму неповернутого авансу. Рішеннями Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/8227/25 та від 18.02.2026 у справі №910/15462/25 з ТОВ "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві стягнуто 3% річних у сумі 279324,19 грн, нарахованих з 04.12.2024 по 30.06.2025 та у сумі 217925,91 грн, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 01.07.2025 по 10.12.2025 відповідно.

У зв`язку із простроченням відповідачем виконання зобов`язання з повернення авансу позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 148403,54 грн, нараховані від суми попередньої оплати за наступний період, що не був охоплений судовими рішеннями у справах №910/16231/24, №910/8227/25, №910/15462/25, а саме: за період з 11.12.2025 по 31.03.2026.

Правовою підставою для заявлених позовних вимог позивач вказує на статтю 625 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.12.2023 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (генпідрядник) був укладений договір про виконання робіт №313Г/12-23 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується відповідно до проектної документації виконати будівельні, монтажні та інші роботи на об`єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" за рахунок коштів державного бюджету України (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору генпідрядник зобов`язується виконати роботи на протязі 12 місяців з дати підписання договору та здати об`єкт замовнику у строк до 06.12.2024.

У п.2.7. договору визначено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом.

Пунктом 4.2 договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 16.07.2024) передбачено, що відповідно до абзацу 2 п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ № 1764 від 27.12.2001, після підписання договору замовник має право надати генпідряднику попередню оплату у 2024 році у розмірі до 30% від суми фінансування, передбаченої на 2024 рік, що становить 16 266 453,58 грн.

Відповідно до п.4.3. договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів генпідряднику робіт (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Держказначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів генпідрядником виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором, з наданням підтверджуючих документів органами Державної казначейської служби України для здійснення платежів.

Згідно з п.4.5 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів на підставі актів виконаних будівельних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2В, КБ-3).

Замовник має право відповідно до пп.5.2.9. п.5.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання генпідрядником зобов`язань вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, повернення коштів, отриманих від замовника, відшкодування третім особам.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 03.01.2025 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, - до повного їх виконання (п.14 договору).

Позивач зазначає, що на підставі рахунку відповідача №199 від 18.07.2024 позивач перерахував ТОВ "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" попередню оплату в сумі 16 266 453,58 грн, термін використання наданих коштів закінчився 18.10.2024.

Однак, відповідач авансовий платіж позивачу не повернув та не надав доказів використання його за призначенням, у зв`язку з чим у 2024 році Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернулося до суду з позовом про повернення невикористаних сум авансу та сплати 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/16231/24, яке набрало законної сили, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві було задоволено у повному обсязі; стягнуто з ТОВ "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" попередню оплату в сумі 16266453,58 грн та 3 % річних у сумі 61332,53 грн, нараховані за період з 19.10.2024 по 03.12.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі №910/8227/25 задоволено позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" про стягнення 3% річних у сумі 279324,19 грн, нарахованих з 04.12.2024 по 30.06.2025.

У подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 у справі №910/15462/25 задоволено позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" 3% річних, нараховані на суму попередньої оплати за період з 01.07.2025 по 10.12.2025.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язання за договором про виконання робіт №313Г/12-23 від 08.12.2023 з повернення позивачу попередньої оплати, що була стягнута з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі №910/16231/24, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 148403,54 грн, нараховані від суми попередньої оплати за наступний період, що не був охоплений судовими рішеннями у справах №910/16231/24, №910/8227/25, №910/15462/25, а саме: за період з 11.12.2025 по 31.03.2026.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

За ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, правові відносини між сторонами виникли за договором про виконання робіт №313Г/12-23 від 08.12.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/16231/24 встановлено порушення відповідачем зобов`язання за договором про виконання робіт №313Г/12-23 від 08.12.2023 з повернення позивачу авансу у сумі 16266453,58 грн.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

Отже, наявність у відповідача зобов`язання з повернення попередньої оплати у сумі 16266453,58 грн підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/16231/24 та повторного доведення не потребують.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.ст.524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, наявність судового рішення про стягнення основної заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №902/330/17).

Така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно із матеріалами справи, відповідач не повернув відповідачу попередньої оплати у сумі 16266453,58 грн, що стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/16231/24. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Отже, у розумінні положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку суму процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання - повернення авансу у сумі 16266453,58 грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України та нарахування 3% річних.

Нарахування 3% річних у сумі 148403,54 грн позивач здійснює за період з 11.12.2025 по 31.03.2026, що не був охоплений судовими рішеннями у справах №910/16231/24, №910/8227/25, №910/15462/25.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

Відповідач заперечень щодо заявленого позивачем позову до суду не подав, наведених у позові обставин не спростував.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 148403,54 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" 3% річних у сумі 148403,54 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, оф. 4/1, ідентифікаційний код 42855266) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155) 3% річних у сумі 148403,54 грн та судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.06.2026.

Суддя С.О. Турчин