Рішення № 137634866, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 916/951/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман Фуді»

про стягнення 97.701,23 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

17.03.2026 до Господарського суду Одеської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман Фуді» про стягнення 97.701,23 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір поставки товару № 4818 від 14.05.2025, на виконання якого позивачем поставлено у повному обсязі товар на загальну суму 92.358,05 грн, що підтверджується видатковими накладними. Згідно з п. 3.3 договору покупець зобов`язався оплачувати кожну партію товару протягом 60 календарних днів з моменту передачі такої партії. Однак, відповідач товар не оплатив, а частину товару повернув за зворотними накладними на загальну суму 862,86 грн. Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 97.701,23 грн, з яких 91.495,19 грн основного боргу, 4.559,72 грн пені, 1.194,27 грн інфляційних втрат та 452,05 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області № 916/951/26 від 20.03.2026 позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман Фуді» передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

01.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 відкрито провадження у справі № 916/951/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.04.2026 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 07.04.2026 о 18:15 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 23.04.2026 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 07.04.2026 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман Фуді» (далі - покупець) укладено договір поставки товару № 4818 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за договором з урахуванням умов протоколу розбіжностей до нього, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 91.495,19 грн та нарахування 4.559,72 грн пені, 1.194,27 грн інфляційних втрат, 452,05 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно п. 8.5 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік.

Доказів в підтвердження виявлення однією із сторін договору про небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договорі є пролонгованим.

Згідно з п. 1.2 договору сторони застосовують до даного договору умови DDP - доставка постачальником товару в пункт, вказаний покупцем (редакція Інкотермс 2010 року).

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 92.358,05 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними видатковими накладними

№ ОЛТ-082052 від 24.10.2025 на суму 1.325,94 грн;

№ ОЛТ-082053 від 24.10.2025 на суму 1.635,66 грн;

№ ОЛТ-082054 від 24.10.2025 на суму 1.816,38 грн;

№ ОЛТ-082055 від 24.10.2025 на суму 2.625,24 грн;

№ ОЛТ-082056 від 24.10.2025 на суму 1.833,54 грн;

№ ОЛТ-082057 від 24.10.2025 на суму 2.005,38 грн;

№ ОЛТ-082058 від 24.10.2025 на суму 1.397,10 грн;

№ ОЛТ-082059 від 24.10.2025 на суму 1. 807,02 грн;

№ ОЛТ-082060 від 24.10.2025 на суму 1.935,24 грн;

№ ОЛТ-082838 від 28.10.2025 на суму 1.117,20 грн;

№ ОЛТ-082839 від 28.10.2025 на суму 564,90 грн;

№ ОЛТ-082840 від 28.10.2025 на суму 1.123,26 грн;

№ ОЛТ-082841 від 28.10.2025 на суму 1. 506,66 грн;

№ ОЛТ-082842 від 28.10.2025 на суму 2.642,40 грн;

№ ОЛТ-082843 від 28.10.2025 на суму 692,52 грн;

№ ОЛТ-082845 від 28.10.2025 на суму 550,38 грн;

№ ОЛТ-082846 від 28.10.2025 на суму 1.102,98 грн;

№ ОЛТ-082847 від 28.10.2025 на суму 648,42 грн;

№ ОЛТ-082848 від 28.10.2025 на суму 685,44 грн;

№ ОЛТ-082849 від 28.10.2025 на суму 2.513,10 грн;

№ ОЛТ-082850 від 28.10.2025 на суму 676,44 грн;

№ ОЛТ-082851 від 28.10.2025 на суму 1.643,46 грн;

№ ОЛТ-082853 від 28.10.2025 на суму 4.413,36 грн;

№ ОЛТ-082854 від 28.10.2025 на суму 3.336,72 грн;

№ ОЛТ-091646 від 28.11.2025 на суму 4.597,26 грн;

№ ОЛТ-091647 від 28.11.2025 на суму 1.371,66 грн;

№ ОЛТ-091648 від 28.11.2025 на суму 1.502,82 грн;

№ ОЛТ-091649 від 28.11.2025 на суму 1.190,22 грн;

№ ОЛТ-091650 від 28.11.2025 на суму 1.637,52 грн;

№ ОЛТ-091651 від 28.11.2025 на суму 1.956,78 грн;

№ ОЛТ-091652 від 28.11.2025 на суму 3.637,20 грн;

№ ОЛТ-091653 від 28.11.2025 на суму 2.236,20 грн;

№ ОЛТ-091654 від 28.11.2025 на суму 1.923,30 грн;

№ ОЛТ-091655 від 28.11.2025 на суму 1.215,78 грн;

№ ОЛТ-091656 від 28.11.2025 на суму 2.016,84 грн;

№ ОЛТ-091657 від 28.11.2025 на суму 1.813,68 грн;

№ ОЛТ-091658 від 28.11.2025 на суму 1.858,98 грн;

№ ОЛТ-091659 від 28.11.2025 на суму 2.503,86 грн;

№ ОЛТ-091922 від 02.12.2025 на суму 1.879,86 грн;

№ ОЛТ-091923 від 02.12.2025 на суму 1.989,96 грн;

№ ОЛТ-091924 від 02.12.2025 на суму 2.123,39 грн;

№ ОЛТ-091927 від 02.12.2025 на суму 1.843,50 грн;

№ ОЛТ-091928 від 02.12.2025 на суму 1.933,98 грн;

№ ОЛТ-091929 від 02.12.2025 на суму 2.151,30 грн;

№ ОЛТ-091932 від 02.12.2025 на суму 1.473,96 грн;

№ ОЛТ-091933 від 02.12.2025 на суму 2.103,30 грн;

№ ОЛТ-091939 від 02.12.2025 на суму 1.775,04 грн;

№ ОЛТ-091940 від 02.12.2025 на суму 929,46 грн;

№ ОЛТ-091941 від 02.12.2025 на суму 1.399,08 грн;

№ ОЛТ-091942 від 02.12.2025 на суму 570,36 грн;

№ ОЛТ-091943 від 02.12.2025 на суму 1.517,40 грн;

№ ОЛТ-091944 від 02.12.2025 на суму 1.606,62 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що в подальшому відповідачем повернуто позивачу частину товару на загальну суму 862,86 грн згідно наступних зворотних накладних

№ 7 від 11.03.2026 на суму 91,08 грн за видатковою накладною № ОЛТ-082054 від 24.10.2025;

№ 8 від 11.03.2026 на суму 90,00 грн за видатковою накладною № ОЛТ-091928 від 02.12.2025;

№ 9 від 11.03.2026 на суму 23,46 грн за видатковою накладною № ОЛТ-091929 від 02.12.2025;

№ 10 від 11.03.2026 на суму 335,22 грн за видатковою накладною № ОЛТ-091933 від 02.12.2025;

№ 11 від 11.03.2026 на суму 215,40 грн за видатковою накладною № ОЛТ-091942 від 02.12.2025;

№ 12 від 11.03.2026 на суму 107,70 грн за видатковою накладною № ОЛТ-091944 від 02.12.2025.

Згідно з пунктом 3.3 договору покупець зобов`язався оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом (але не пізніше) 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару покупцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язання по сплаті поставленого товару у повному обсязі та у встановлені договором строки, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 91.495,19 грн (92.358,05 грн - 862,86 грн)

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленого товару за договором в повному обсязі суду не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості неоплаченого товару в розмірі 91.495,19 грн.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за поставлений товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 договору (в редакції, погодженій сторонами у протоколі розбіжностей до договору) встановлено, що у випадку прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної в період, за який нараховується пеня, від вартості товару за кожен день прострочення оплати.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

Позивачем за неналежне виконання грошового зобов`язання нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 559,72 грн.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його начало.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленого товару відповідач повністю не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої за розрахунками суду становить 4.483,26 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4.483,26 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню та в іншій частині розміру пені в позові слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку за видатковими накладними від 28.10.2025 та від 02.12.2025 не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1.194,27 грн інфляційних втрат та 452,05 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За розрахунками суду 3% річних становлять 444,54 грн та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині розміру 3% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку за видатковими накладними від 28.10.2025 та від 02.12.2025 не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 194,27 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого Транс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман Фуді» (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 87; код ЄДРПОУ 43255905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лого-Транс» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12; код ЄДРПОУ 37817344) 91.495 (дев`яносто одну тисячу чотириста дев`яносто п`ять) грн 19 коп. основного боргу, 4.483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн 26 коп. пені, 1.194 (одну тисячу сто дев`яносто чотири) грн 27 коп. інфляційних втрат, 444 (чотириста сорок чотири) грн 54 коп. 3% річних та 2.660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова