Рішення № 137634695, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/5635/22

За заявою Фізичної особи-підприємця Пакеліані Роми Бадрійовича

про розподіл судових витрат

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж" (04211, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, буд. 6, корп. 4, літ. А)

до Міністерства юстиції України (01061, м. Київ, вул. Архітектора Городецького ,13)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 13)

2) Фізична особа-підприємець Пакеліані Рома Бадрійович ( АДРЕСА_1 )

про визнання протиправним та скасування наказу № 1623/5 від 25.04.2022

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 у справі №910/5635/22 у задоволені позову відмовлено.

Під час виступу у судових дебатах у судовому засіданні 21.05.2026 представник третьої особи-2 (ФОП Пакеліані Р. Б.), з посиланням на частину 8 статті 129 ГПК України зазначив, що докази на підтвердження понесення судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

26.05.2026 до суду від третьої особи-2 (ФОП Пакеліані Р. Б.) надійшла заява про розподіл судових витрат, а саме: - на професійну правничу допомогу у розмірі 667 927, 21 грн; - на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 20 000, 00 грн; - на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 74 638, 08 грн.

03.06.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 ГПК України).

З огляду на те, що у даному випадку, судом вирішується лише питання про судові витрати, суд, розглядає заяву (ФОП Пакеліані Р. Б.) про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи.

Розглянувши у межах строку передбаченого частиною 2 статті 244 ГПК України (після повернення судді Бондаренко-Легких Г. П. з відпустки) заяву третьої особи-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про розподіл судових витрат та докази, що до неї долучені, суд дійшов висновку про наступне.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 13 статті 129 ГПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 123 ГПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (пункти 1, 2 частини 3 статті 123 ГПК України).

Щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 ГПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 4 статті 129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в матеріали справи надано:

- Договір про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2050-23 від 07.07.2023 (загальні умови), що укладений між ФОП Пакеліані Р. Б. та АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери»;

- Договір про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2050-23-2 від 25.07.2023 (спеціальні умови), що укладений між ФОП Пакеліані Р. Б. та АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери»;

- Додатковий договір від 25.05.2026 до Договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №2050-23-2 від 25.07.2023, що укладений між ФОП Пакеліані Р. Б. та АО «ЮФ «Василь Кісіль і партнери»;

- Звіт від 22.05.2026 з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) за період з 25.07.2023 по 21.05.2026;

- Рахунки та платіжні інструкції про оплату адвокатських послуг на загальну суму 590 539, 70 грн (представник позивача зазначає в заяві, що 77 387, 51 грн є залишком гонорару АО, що підлягає сплаті ФОП Пакелані Р. Б., проте ще не сплачений);

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом, в тому числі і в останніх постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Згідно частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зроблено висновок, що разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок іншого учасника справи має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 ГПК України та у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не лише з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та незважаючи на договірні домовленості сторін щодо сплати таких витрат (в тому числі їх розміру).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Згідно детального опису виконаних робіт (наданих послуг), ФОП Пакеліані Р. Б. надано правничу допомогу в наступному обсязі:

Збір доказів, підготовка та подача позовної заяви про визнання відсутнім права та скасування рішення про державну реєстрацію права від 20.09.2023;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 у справі №910/5635/22;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 21.09.2023;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №910/5635/22;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 17.10.2023;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі № 910/5635/22;

Підготовка та подача пояснень третьої особи від 06.11.2023;

Підготовка та подача клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 28.11.2023;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 28.11.2023;

Подача до суду доказів направлення учасникам справи копії клопотання від 28.11.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 (20.12.2023);

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/5635/22;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 у справі № 910/5635/22;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 910/5635/22;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/5635/22;

Вивчення, юр. аналіз додаткових пояснень Позивача від 22.05.2024 та доданих до них доказів;

Вивчення, юр. аналіз заперечення Позивача від 22.05.2024 на клопотання про призначення експертизи;

Вивчення, юр. аналіз клопотання Позивача від 27.05.2024 про витребування доказів;

Підготовка та подача клопотання про приєднання висновку експерта до матеріалів справи від 27.05.2024;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/5635/22;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 25.07.2024;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №910/5635/22;

Вивчення, юр. аналіз листа слідчого від 02.09.2024 та доданих до нього документів;

Вивчення, юр. аналіз наданих Департаментом з питань реєстрації КМДА документів з реєстраційної справи, що надійшли до суду 30.09.2024;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/5635/22;

Вивчення, юр. аналіз клопотання Позивача від 13.11.2024 та доданих до нього документів;

Вивчення, юр. аналіз додаткових пояснень Позивача від 13.11.2024;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 910/5635/22;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 у справі № 910/5635/22;

Вивчення, юр. аналіз поданих ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» документів, що надійшли до суду 13.01.2025;

Підготовка та подача клопотання про витребування оригіналів доказів від 23.01.2025;

Підготовка та подача пояснень щодо застосування правових наслідків ухилення Позивача від проведення експертизи від 23.01.2025;

Підготовка та подача заперечень проти клопотання Позивача від 13.11.2024 про долучення висновку експерта до матеріалів справи від 23.01.2025;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні в 23.01.2025;

Вивчення, юр. аналіз поданих Позивачем документів, що надійшли до суду 30.01.2025;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/5635/22;

Вивчення, юр. аналіз поданих Позивачем документів, що надійшли до суду 10.02.2025;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/5635/22;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 у справі № 910/5635/22;

Підготовка та подача до суду супровідного листа від 29.05.2025 з доказами оплати рахунка за проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи;

Вивчення, юр. аналіз висновку експерта, що надійшов до суду 04.08.2025;

Підготовка до судового засідання, візит до Господарського суду міста Києва з метою участі у судовому засіданні 30.09.2025 (засідання не відбулось);

Підготовка та подача клопотання про призначення судової технічної експертизи документів від 28.10.2025;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 28.10.2025;

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №910/5635/22;

Підготовка та подача пояснень щодо необхідності врахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 р. у справі № 910/2546/22 від 11.11.2025;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 11.11.2025;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 27.11.2025;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 22.01.2026;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 17.03.2026;

Підготовка до судового засідання, візит до Господарського суду міста Києва з метою участі у судовому засіданні 09.04.2026 (засідання не відбулось);

Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі № 910/5635/22;

Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні 21.05.2026.

Дослідивши детальний опис виконаних робіт, суд приходить до висновку, що такий вид правової допомоги як «Вивчення ухвали Господарського суду міста Києва…» та «Вивчення, юр. аналіз додаткових пояснень/заперечення/клопотання…», охоплюється таким видом правничої допомоги як «Підготовка до судового засідання…», що зазначено в детальному описі окремо, оскільки, адвокат, який веде діяльність на професійній основі, обізнаний, що без вивчення наявних в матеріалах справи документів неможливо підготуватись до призначеного у справі судового засідання.

Крім того, переважна більшість ухвал суду у даній справі мають виключно інформативний характер, а саме повідомлення відсутніх учасників справи про наступну дату судового засідання про яку (дату) представник третьої особи-2 був повідомлений розпискою безпосередньо в залі судових засідань

Відтак, на переконання суду, виокремлення вище зазначених видів правничої допомоги може оцінюватись як умисне завищення обсягу виконаних робіт, щоб перекласти непомірні фінансові тягарі на сторону, яка програла.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

У детальному описі виконаних робіт зазначено також, що ФОП Пакеліані Р. Б. надавалась правнича допомогу у вигляді «Подача до суду доказів направлення учасникам справи копії клопотання від 28.11.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 (20.12.2023)», «Підготовка та подача клопотання про приєднання висновку експерта до матеріалів справи від 27.05.2024», «Підготовка та подача до суду супровідного листа від 29.05.2025 з доказами оплати рахунка за проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи».

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина 3 статті 80 ГПК України).

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (частина 10 статті 80 ГПК України).

Втім, суд зазначає, що виконання учасником справи власних процесуальних обов`язків, передбачених ГПК України, зокрема, щодо подання всіх доказів, якими обґрунтовано заяви, оплати експертизи та щодо виконання ухвал суду, не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Щодо такого виду правничої допомоги як «Підготовка та подача пояснень щодо необхідності врахування позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 р. у справі № 910/2546/22 від 11.11.2025», «Підготовка та подача пояснень щодо застосування правових наслідків ухилення Позивача від проведення експертизи від 23.01.2025», суд зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина 5 статті 161 ГПК України).

Однак, за загальним правилом, подання письмових пояснень, додатково до визначених процесуальним кодексом заяв по суті справи, не є необхідними та бажаними при розгляді справи з огляду на принцип процесуальної економії часу та своєчасного розгляду справи, та може бути дозволена судом учаснику судового процесу, у разі якщо суд визнає це необхідним та дозволить це. В іншому випадку, учасники судового процесу мають викладати всі свої міркування в передбачених процесуальним кодексом заявах по суті справи.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частини 1 та 2 статті 118 ГПК України).

Втім, всупереч приписам статті 161 ГПК України третя особа-2 через свого представника не просила дозволу подати додаткові пояснення, а суд не визнавав їх подання необхідним, а тому ці пояснення не були враховані судом під час написання повного тексту рішення від 21.05.2026. Відповідно обсяг робіт на підготовку таких додаткових пояснень та подання їх до суду не визнається судом витратами на професійну правничу допомогу.

Обсяг решти робіт на надання правничої допомоги визнається судом доведеним та співмірним із складністю справи. Проте, суд враховує ту обставину, що детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) не містить конкретизацію часу витраченого адвокатом на надання того чи іншого виду правової допомоги.

Натомість, письмові пояснення ФОП Пакеліані Р. Б., що надійшли до суду 06.11.2023 дублюють доводи відповідача, що були раніше викладені у відзиві (надійшов до суду 25.07.2023), а також доводи третьої особи-1 ПрАТ «Трест Київміськбуд», що викладені у письмових поясненнях (надійшли до суду 22.08.2022), що безпосередньо зазначено судом у повному тексті рішення від 21.05.2026.

За таких обставин, з огляду на відсутність в детальному описі виконаних робіт конкретизації часу витраченого для надання правничої допомоги, на переконання суду, представник третьої особи-2 - адвокат Шабаровський Б. В., який є адвокатом з 2018 року, не потребував значної витрати часу для підготовки та подання письмових пояснень до суду, що надійшли до суду 06.11.2023.

Крім того, до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою, десятою статті 165 цього Кодексу (частина 3 статті 168 ГПК України).

Згідно пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу, письмові пояснення третьої особи-2, що надійшли до суду 06.11.2023 та є єдиною заявою по суті справи, у розумінні статті 168 ГПК України, яку третя особа-2 мала право подати, не містять попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 500 000, 00 грн, ФОП Пакеліані Р. Б. зазначав лише у позовній заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Втім, така позовна заява була повернута судом ухвалою від 21.09.2023, з огляду на те, що така позовна заява ФОП Пакеліані Р. Б. не стосувалась предмету спору про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту №1623/5 від 25.04.2022 «Про задоволення скарги».

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 ГПК України).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

З огляду на те, що стаття 124 міститься в главі 8 «Судові витрати» розділу І «Загальні положення» ГПК України, а також з урахування наявного у третьої особи-2 обов`язку щодо зазначення попереднього розрахунку суми судових витрат у зв`язку із застосуванням до письмових пояснень сторін правил передбачених пунктом 8 частини 3 статті 165 ГПК України для відзиву, суд вважає, що стаття 124 ГПК України може бути застосована судом і до третьої особи, як учасника справи, а не лише до сторін.

Разом з тим, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Зі змісту частини 2 статті124 ГПК України вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 906/92/23, від 23.10.2024 у справі № 922/2826/23).

З огляду на фактичне підтвердження понесення третьою особою-2 витрат на професійну правничу допомогу та з огляду на наявність заперечень ТОВ «ТМ «Престиж» на заяву про розподіл судових витрат, суд, керуючись частиною 5 статті 129 ГПК України, а також критеріями співмірності передбачених частиною 4 статті 126 ГПК України, вважає, що витрати третьої особи-2 (ФОП Пакеліані Р. Б.) на професійну правничу допомогу у розмірі 667 927, 21 грн є неспівмірними із обсягом виконаних адвокатом робіт та часом витраченим адвокатом на їх виконання, у зв`язку з чим, суд зменшує неспівмірні витрати третьої особи-2 на професійну правничу допомогу до 30 000, 00 грн.

Щодо витрат пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення витрат на підготовку експертного висновку на замовлення третьої особи-2 (висновок експерта від 20.05.2024 №04-2024/1 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи на замовлення третьої особи-2) та проведення експертизи, що призначена судом (висновок експерта від 29.07.2025 №1075-Е за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024), в матеріали справи надано:

- Договір про надання послуг №04-2024/1 від 30.04.2024;

- Рахунок та платіжна інструкція на суму 20 000, 00 грн;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.2024;

- Платіжні інструкції на суму 74 638, 08 грн;

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (частина 5 статті 127 ГПК України).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 127 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (відступ від висновків, викладених в постанові КГС ВС від 31.05.2023 у справі № 914/3881/21, КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 524/710/21, КАС ВС від 13.07.2021 у справі № 640/19089/20)

Суд констатує, що у задоволенні позову ТОВ «ТМ «Престиж» судом було відмовлено із підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, у зв`язку з чим, висновок експерта від 20.05.2024 №04-2024/1 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи на замовлення третьої особи-2 та висновок експерта від 29.07.2025 №1075-Е за результатами проведення судової-почеркознавчої експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 у даній справі не було враховано та відповідно не було покладено в основу прийнятого рішення суду від 21.05.2026.

За таких обставин, підстав для відшкодування судових витрат третьої особи-2 ФОП Пакеліані Р. Б. пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи у загальному розмірі 94 638, 08 грн відсутні.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Пакеліані Роми Бадрійовича про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж" (04211, м. Київ, проспект Івасюка Володимира, буд. 6, корп. 4, літ. А; ідентифікаційний код: 31902622) на користь Фізичної особи-підприємця Пакеліані Роми Бадрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви про розподіл решти судових витрат Фізичної особи-підприємця Пакеліані Роми Бадрійовича - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких