Ухвала суду № 137634674, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.06.2026Справа № 910/7435/26

у складі суду - судді Погрібної С.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТТІНГ ХІЛЛ" (адреса: 03110, м. Київ, вул. Пироговського Олександра, буд. 19/8; код ЄДРПОУ: 43936382)

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТТІНГ ХІЛЛ" про стягнення вартості успадкованої 1/2 частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «НОТТІНГ ХІЛЛ», яка загалом становила 0,01% статутного капіталу Товариства.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява, між іншого, повинна містити: повне найменування відповідача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В свою чергу, позовна заява ОСОБА_1 не містить вищезазначених відомостей, у тому числі, не зазначено повне найменування відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Частиною 7 ст. 164 ГПК України передбачено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Також суд звертає увагу, що позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке обґрунтовано відсутністю роботи та статусом внутрішньо - переміщеної особи.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» визначено виключний перелік підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового забору, згідно зі статтею 13 ГПК України повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, а тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

В свою чергу, дослідивши матеріали справи та, подане позивачем, клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки позивачем не надано до суду достатніх доказів відсутності доходу за попередній рік та доказів, які можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та які відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позову.

При цьому, позивач також не відноситься до осіб, коло яких визначено пунктом другим частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою майнового характеру, зокрема, стягнення вартості успадкованої 1/2 частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «НОТТІНГ ХІЛЛ», яка загалом становила 0,01% статутного капіталу Товариства.

При цьому, позивач зазначає, що орієнтовна ціна позову становить 100 000,00 грн, оскільки вона не має можливості визначити точний розмір вимоги у грошовому еквіваленті у зв`язку з тим, що відповідач не надав їй протокол Загальних зборів щодо виключення ОСОБА_2 зі складу його учасників, фінансову звітність підприємства та документи щодо активи та зобов`язань відповідача.

Отже, оскільки у позовній заяві позивачем зазначено ціну позову, яка визначається сумою, яка стягується, у розмірі 100 000,00 грн, то розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, судом враховуються положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, позивач, при зверненні до суду, з урахуванням орієнтовної ціни позову, повинна була сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328 грн. * 0,8 = 2662,40 грн.)

Водночас, суд звертає увагу, що у разі збільшення позовних вимог, позивачу необхідне доплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову (після збільшення) та вищезазначених норм законодавства України.

Відповідно до пункту 1 статті 174 ГПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення зазначених судом недоліків у позовній заяві позивачу необхідно подати до суду:

- належним чином оформлену позовну заяву, в якій зазначити, повне найменування відповідача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність, а за відсутності такого рахунку - бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову;

- документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг;

- докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Підсумовуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 174, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (статті 235, 255 ГПК України).

Ухвала підписана 22.06.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА