Рішення № 137634664, 09.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2026Справа № 910/1469/26

За позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський";

до Київської міської ради;

про визнання договору укладеним.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від позивача: Петровський В.В., адвокат, ордер серії АТ № 126087 від 19.01.2026;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач) про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення укладеним.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що бездіяльність Київської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 є протиправною, а тому змушений звертатися до суду для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/1469/26, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 17.03.2026.

04.03.2026 Київська міська рада подала до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову.

09.03.2026 Товариство з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" подало до господарського суду відповідь на відзив Київської міської ради на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1469/26 до судового розгляду по суті.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 09.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судове засідання 09.06.2026 представники відповідача не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 29.01.2026, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

09.06.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариству з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (далі також -позивач) на праві приватної власності належить нерухоме майно - офісна будівля загальною площею 11851,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1274080380385, право власності на яке виникло на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу позивача від 04.04.2018 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2018, номер запису про право власності: 25637016.

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69-А, площею 0, 4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

22.10.2021 між Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем було укладено договір №8 про оплату авансового внеску в рахунок ціни земельної ділянки, розташованої по вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва. 7.

За умовами вказаного договору позивач приймає на себе зобов`язання щодо сплати відповідного авансового внеску у розмірі 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 5 183 893 грн 03 коп.

22.10.2021 позивач сплатив вказану вище суму коштів, у розмірі 5 183 893 грн 03 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №598.

26.10.2021 Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" було складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 та висновок про ринкову вартість такої земельної ділянки, відповідно до якого вартість вказаної земельної ділянки становить - 17 989 000 грн.

16.12.2021 Київською міською радою (далі також - відповідач) прийнято рішення № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", яким вирішено продати Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. 11. Пунктами 1 та 3 рішення було затверджено звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та затверджено ціну продажу - 17 989 000 грн.

26.01.2022 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробив та надав нотаріусу проект договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

26.01.2022 позивачем отримано від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. для укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позивачем було подано нотаріусу наступні документи:

- копія рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року за № 4162/4203;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.01.2022 за № 296285585;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2022 року за № НВ-0000153112022;

- копія договору № 8 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, розташованої на вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва від 22.10.2021 року;

- усі необхідні статутні документи Товариства з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський".

Позивач вказує, що ним вчинено всі необхідні та достатні дії для укладення та підписання вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, однак відповідач, всупереч прийнятого ж ним рішення так і не вчинив необхідних дій для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Позивач вважає бездіяльність Київської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 протиправною, а тому змушений був звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. з Київською міською радою та позивачем не узгоджувалась дата та час для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу між Київською міською радою та Товариством з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський", тому твердження позивача, що Київська міська рада ухиляється від підписання договору купівлі-продажу є необґрунтованими.

Київська міська рада наголошує, що приписи Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві спрямовані виключно на узгодження Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації та управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови з нотаріусом часу та дати нотаріального посвідчення договору оренди за умови наявності інформації щодо прийняття пропозиції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (ст. 127 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Як визначено ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ч. 1-3, 6, 8 ст. 128 Земельного кодексу України, Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви додаються: документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Як визначено п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Отже, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається лише на останньому етапі і підставою для укладення такого договору є рішення уповноваженого органу про продаж земельної ділянки, що є актом органу місцевого самоврядування, який приймається радою у межах своїх повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), та формою вираження волевиявлення як продавця у спірних правовідносинах.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Відповідно до висновків, викладених у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Як встановлено судом, Товариству з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" на праві приватної власності належить нерухоме майно - офісна будівля загальною площею 11851,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1274080380385, право власності на яке виникло на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу позивача від 04.04.2018 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.04.2018, номер запису про право власності: 25637016.

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69-А, площею 0, 4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

22.10.2021 між Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем було укладено договір №8 про оплату авансового внеску в рахунок ціни земельної ділянки, розташованої по вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва. 7.

За умовами вказаного договору позивач приймає на себе зобов`язання щодо сплати відповідного авансового внеску у розмірі 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 5 183 893 грн 03 коп.

22.10.2021 позивач сплатив вказану вище суму коштів, у розмірі 5 183 893 грн 03 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №598.

26.10.2021 Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" було складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009 та висновок про ринкову вартість такої земельної ділянки, відповідно до якого вартість вказаної земельної ділянки становить - 17 989 000 грн.

16.12.2021 Київською міською радою (далі також - відповідач) прийнято рішення № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", яким вирішено продати Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. 11. Пунктами 1 та 3 рішення було затверджено звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки та затверджено ціну продажу - 17 989 000 грн.

В подальшому, 26.01.2022 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробив та надав нотаріусу проект договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

Обов`язок Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з підготовки проєкту договору купівлі-продажу та забезпечення його подання нотаріусу базується на нормах законів та нормативно-правових актів відповідача.

Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент), затверджене рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, прямо встановлює, що до повноважень Департаменту належить підготовка проєктів договорів купівлі-продажу земельних ділянок комунальної власності та забезпечення їх нотаріального оформлення. Тобто Департамент діяв саме в межах своєї компетенції.

Рішення Київради від 19.07.2005 № 810/3385 "Про врегулювання питань продажу земельних ділянок в місті Києві" встановлює конкретний порядок дій структурних підрозділів КМДА у процесі продажу земельних ділянок, у тому числі на етапі укладення договору купівлі-продажу.

Суд зауважує, що пунктом 9 рішення відповідача № 4162/4203 від 16.12.2021 встановлено пряме індивідуальне доручення Департаменту.

Вказаним пунктом відповідач доручив Департаменту в двомісячний строк підготувати необхідні матеріали для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в пункті 1 цього рішення, у встановленому законодавством України порядку та на умовах, визначених цим рішенням.

Позивачем, в свою чергу, 26.01.2022 отримано від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи та звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. для укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позивачем було подано нотаріусу наступні документи:

- копія рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року за № 4162/4203;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.01.2022 за № 296285585;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.01.2022 року за № НВ-0000153112022;

- копія договору № 8 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, розташованої на вул. Кирилівській, 69-А у Подільському районі м. Києва від 22.10.2021 року;

- усі необхідні статутні документи Товариства з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський".

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" вчинило всі необхідні та достатні дії для укладення та підписання вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Станом на момент звернення до нотаріуса між сторонами були погоджені всі істотні умови договору купівлі-продажу, а проєкт договору був підготовлений уповноваженим органом відповідача (Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) та поданий для нотаріального посвідчення.

Зазначені дії свідчать про активну, послідовну та добросовісну поведінку позивача, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.12.2025 у справі № 926/3255/25, де наголошено, що виконання покупцем усіх передбачених процедурних дій виключає можливість покладення на нього негативних наслідків бездіяльності органу влади.

Проте, вказаний договір так і не був укладений, оскільки підготовлений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проект договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009, не був підписаний сторонами, у зв`язку з бездіяльністю відповідача, який всупереч власного рішення, не вчинив належних дій для його виконання.

Суд зауважує, що рішення відповідача від 16.12.2021 № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі" є чинним, у судовому порядку недійсним чи протиправним не визнавалося.

18.11.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. із запитом, в якому просило надати наступну інформацію:

- надати інформацію які дії вчинялися Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М, щодо посвідчення договору купівлі-продажу між Київською міською радою та ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009;

- надати інформацію які документи було отримано Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. для посвідчення договору купівлі-продажу між Київською міською радою та ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009.

16.12.2025 Приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М надала відповідь у якій зазначила, що до 16 грудня 2025 року інша сторона правочину, а саме Київська міська рада для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" до нотаріуса не зверталась.

Суд звертає увагу, що у постанові від 07.02.2024 у справі № 906/1241/22 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог покупця в ситуації, коли продавець (орган місцевого самоврядування) не з`явився до нотаріуса для підписання договорів, незважаючи на наявність чинного рішення про продаж та виконання покупцем своїх обов`язків. Верховний Суд наголосив, що "орган публічної влади не вправі перекладати негативні наслідки власної бездіяльності на приватну особу".

В свою чергу, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц - детально розкриває зміст принципу добросовісності та доктрини venire contra factum proprium, де зазначено, що поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них, не може охоронятися правом.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 узагальнила підходи ЄСПЛ і національної практики щодо правомірних очікувань у відносинах з органами публічної влади та наголосила, що правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей. Такі правомірні очікування є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Крім того, суд звертає увагу на принципи, що мають відношення до справи, а саме:

- принцип належного урядування (good governance / bonne gouvernance) є усталеним принципом практики ЄСПЛ і означає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу - особливо коли справа впливає на основоположні майнові права, - державні органи повинні діяти вчасно, у належний і якомога послідовніший спосіб. Тривала бездіяльність Київради протягом майже 4 років за наявності всіх умов для виконання її ж власного рішення є прямим порушенням цього принципу;

- принцип правової визначеності (legal certainty) - за усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ - утворюється ідеєю передбачуваності суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим у суспільстві нормативним приписам;

- принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержувати не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань; перешкоди для дієвого виконання приписів актів права можуть виникати не лише внаслідок незаконної чи недбалої дії з боку органів державної влади, а й через те, що якість законодавства унеможливлює таке виконання; тому надзвичайно важливим є те, щоб іще до ухвалення приписів актів права було здійснено їх оцінювання на предмет можливості практичного виконання та після їх ухвалення було здійснено перевірку на предмет того, чи їх може бути застосовано або ж чи їх застосовано у дієвий спосіб; це означає, що коли йдеться про верховенство права (the rule of law), то має здійснюватись оцінювання законодавства ех та ех». Згідно з доктриною обґрунтованих очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань".

Суд звертає увагу, що згідно з критерієм якості, приписи права мають бути доступними для заінтересованої особи, яка могла б передбачати наслідки їх застосування щодо себе, та не суперечити принципові верховенства права [рішення у справі "Kruslin v. France" від 24 квітня 1990 року (заява № 11801/85), § 27, рішення у справі "Фельдман проти України (№ 2)/Feldman v. (№ 2)" від 12 січня 2012 року (заява № 42921/09), § 23].

При цьому, Європейський суд з прав людини наголошував на різниці між звичайним очікуванням, яким би зрозумілим воно не було, і легітимним очікуванням, яке повинно бути більш конкретним і базуватися на нормативних приписах законодавства чи усталеній національній судовій практиці. [ухвала щодо прийнятності заяв у справі "Von Maltzan and Others v." від 2 березня 2005 року (заяви №№ 71916/01, 71917/01, 10260/02), § 112].

Позивач, виконавши всі вимоги статті 128 Земельного кодексу України, мав усі підстави передбачати, що результатом його дій буде укладення договору купівлі-продажу, однак бездіяльність відповідача порушує вказані принципи.

При цьому суд вказує, що за умовами частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово наголошував (з урахуванням конкретних обставин справи) на необхідності врахування поведінки учасників спору з точку зору з її відповідності принципу добросовісності.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.

З наведеного вбачається, поведінка відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, оскільки останній, вчинивши дії для укладення договору купівлі-продажу між Київською міською радою та ТОВ "Бізнес центр "Кирилівський" щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення, місце розташування якої - вулиця Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва, розмір (площа) - 0,4490 га, кадастровий номер - 8000000000:85:096:0009, такі, зокрема, як прийняття рішення від 16.12.2021 № 4162/4203 "Про продаж земельної ділянки на вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" для експлуатації та обслуговування офісної будівлі", розробку та надання нотаріусу проект договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, ухилився від укладення такого договору, а відтак, єдиним ефективним способом судового захисту порушених прав позивача є визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеним у судовому порядку у редакції, розробленій відповідачем.

Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України. Тобто, вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

А відтак, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" є законодавчо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у судових засіданнях в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр "Кирилівський" (код ЄДРПОУ: 42035795) та Київською міською радою (код ЄДРПОУ: 2883141) Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 по вул. Кирилівській, 69-а у Подільському районі м. Києва, площею 0,4490 га із дня набрання рішенням суду законної сили у наступній редакції:

ДОГОВІР

купівлі-продажу земельної ділянки

несільськогосподарського призначення

Україна, місто Київ, ____

Ми, що нижче підписалися:

Київська міська рада (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який діє на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, далі у тексті - «Продавець», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ЦЕНТР «КИРИЛІВСЬКИЙ» код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 42035795, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Велика Житомирська, буд. 23, оф. 3 в особі директора Полозюк Олександри Олегівни, та діє на підставі Статуту, далі у тексті - «Покупець», з другої сторони,

разом за текстом іменовані «Сторони», попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності угод, діючи добровільно та усвідомлюючи наслідки своїх дій, уклали цей Договір про таке:

Розділ 1. Предмет Договору.

1.1. Продавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4162/4203 зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти у власність земельну ділянку, площею 0,4490 га в межах, які встановлені у натурі (на місцевості), кадастровий номер: 8000000000:85:096:0009, місце розташування - вулиця Кирилівська (стара назва - Фрунзе), 69-а у Подільському районі м. Києва (далі у тексті - «Земельна ділянка»), і сплатити її ціну в розмірах, у строки та в порядку, що встановлені цим Договором.

1.2. Земельна ділянка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Право власності Продавця на Земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Урдюк О.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50196285 від 13.12.2019, номер запису про право власності: 34622944, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1986131480000, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

1.3. Загальні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000153112022 сформованого 25.01.2022:

- цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку;

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Земельна ділянка продається для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. Земельна ділянка відчужуються без зміни її цільового призначення. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000153112022 сформованого 25.01.2022 наявні відомості про обмеження у використанні Земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Експлікація земельних угідь земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:096:0009 згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000153112022 сформованого 25.01.2022:

Всього земель, гектарів У тому числі за земельними угіддями, гектарів: Площа земельної ділянки, гектарів 0,4490.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження прав на Земельну ділянку не зареєстровані.

Розділ 2. Ціна продажу Земельної ділянки, строки і порядок оплати.

2.1. Ціна продажу Земельної ділянки за цим Договором, визначена на підставі Висновку про ринкову вартість земельної ділянки (дата оцінки - 26.10.2021), складеного комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин», становить 17 989 000,00 грн (сімнадцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч гривень 00 копійок). Відповідно до Договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 22.10.2021 № 8 Покупцем було сплачено авансовий внесок у сумі 5 183 893,03 грн (п`ять мільйонів сто вісімдесят три тисячі вісімсот дев`яносто три гривні 03 копійки), який зараховується до сум, які Покупець має сплатити за Земельну ділянку.

2.2. Решта вартості Земельної ділянки у сумі 12 805 106,97 грн (дванадцять мільйонів вісімсот п`ять тисяч сто шість гривень 97 копійок) сплачується в такому порядку:

2.2.1. Протягом 30 календарних днів від дня нотаріального посвідчення цього Договору Покупець сплачує 50% частини платежу, що зараховується до місцевого бюджету, що в розрахунку становить 6 402 553,49 грн (шість мільйонів чотириста дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні 49 копійок) (перший платіж).

2.2.2. Решту (залишок) вартості Земельної ділянки в сумі 6 402 553,48 грн (шість мільйонів чотириста дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три гривні 48 копійок) Покупець сплачує з розстроченням платежу - протягом 1 (одного) року рівними частинами (чергові платежі) з наступного місяця, що настає за місяцем, в якому здійснено перший платіж, але не пізніше ніж до 25 числа кожного місяця.

2.3. Розмір чергового платежу визначається з урахуванням індексу інфляції, встановленого Державною службою статистики України за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення чергового платежу. При цьому якщо у будь-якому місяці індекс інфляції становить менше 100 відсотків, то під час визначення розміру платежу він враховується за такий місяць на рівні 100 відсотків.

2.4. При простроченні сплати першого платежу або погашення розстроченого платежу більш як на два місяці, починаючи з 25 числа місяця, в якому здійснювався перший або черговий платіж, розстрочення платежу за цим Договором за придбання Земельної ділянки припиняється. В такому разі протягом наступного дня з моменту припинення розстрочення платежу Покупець зобов`язаний сплатити решту (залишок) вартості Земельної ділянки.

2.5. У разі виникнення пені внаслідок несвоєчасного виконання Покупцем грошового зобов`язання згідно з пунктами 2.2 та/або 2.4 за цим Договором, Покупець одночасно у день розрахунку сплачує в першу чергу - пеню згідно з пунктом 4.1 цього Договору, а в другу чергу - основну суму боргу простроченого платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 (трьох) відсотків річних від простроченої суми основного боргу невиконаного своєчасно грошового зобов`язання згідно з пунктами 2.2 та/або 2.4 цього Договору, про що зазначає у відповідних платіжних дорученнях.

2.6. Покупець має право достроково сплатити решту (залишок) вартості Земельної ділянки після внесення першого або чергового платежу. У разі дострокового виконання зобов`язань за цим Договором нарахування індексу інфляції припиняється, а останній платіж буде визначатися з урахуванням індексу інфляції за період з місяця, що настав після сплати першого внеску, по місяць, що передує місяцю внесення останнього (дострокового) платежу.

2.7. Оплата за цим Договором здійснюється Покупцем за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок UA608999980314111941000026001 в казначействі України (ЕАП), одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 33010100.

2.8. Зміна одержувача коштів та його банківських реквізитів може здійснюватися Продавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Покупець зобов`язаний щоразу перед внесенням платежів уточнювати банківські реквізити і назву одержувача.

Розділ 3. Обов`язки Сторін.

3.1. Покупець зобов`язаний:

3.1.1. Виконати грошові зобов`язання щодо сплати ціни продажу Земельної ділянки в розмірах, у строки та в порядку, що встановлені розділом другим цього Договору.

3.1.2. Звернутись до структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на який згідно із рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік покладено забезпечення контролю за надходженнями від продажу землі, із заявою щодо: - підтвердження сплати 50% частини платежу за Земельну ділянку відповідно до підпункту 2.2.1 цього Договору, а також оплати пені (у разі наявності) відповідно до пунктів 2.5 та 4.1 цього Договору; - підтвердження повного виконання грошового зобов`язання за цим Договором відповідно до пункту 2.2 цього Договору, а також оплати пені (у разі наявності) відповідно до пунктів 2.5 та 4.1 цього Договору.

3.1.3. Надавати Продавцю на його вимогу матеріали, відомості, документи тощо на підтвердження виконання умов цього Договору.

3.1.4. Виконувати обов`язки власника Земельної ділянки відповідно до законодавства України.

3.1.5. З дня виникнення права власності на Земельну ділянку сплачувати земельний податок у розмірах і порядку, передбачених законодавством України.

3.1.6. Використовувати Земельну ділянку за цільовим призначенням.

3.1.7. Подати заяву про реєстрацію права власності на Земельну ділянку з дотриманням умов, встановлених розділом шостим цього Договору.

3.1.8. Забезпечувати вільний доступ до відчужуваної Земельної ділянки для контролю за дотриманням покупцем умов продажу Земельної ділянки та для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах Земельної ділянки.

3.1.9. Питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші майново-правові питання вирішувати в установленому законодавством порядку.

3.1.10. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

3.1.11. Виконати вимоги, викладені у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.03.2021 № 3668/0/09/19-20.

3.1.12. Під час використання Земельної ділянки дотримуватись обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі.

3.2 Продавець зобов`язаний:

3.2.1. Протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви Покупця щодо підтвердження сплати 50% частини платежу за Земельну ділянку відповідно до підпункту 2.2.1 цього Договору, а також оплати пені (у разі наявності) згідно з пунктами 2.5 та 4.1 цього Договору забезпечити надання Покупцю структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на який згідно із рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік покладено забезпечення контролю за надходженнями від продажу землі, довідки про сплату цієї частини платежу та пені (у разі наявності).

3.2.2. Протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви Покупця щодо підтвердження повного виконання грошового зобов`язання за цим Договором відповідно до пункту 2.2 цього Договору, а також оплати пені (у разі наявності) згідно з пунктами 2.5 та 4.1 цього Договору забезпечити надання Покупцю структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на який згідно із рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік покладено забезпечення контролю за надходженнями від продажу землі, довідки про повне виконання грошового зобов`язання за цим Договором та сплату пені (у разі наявності).

3.2.3. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання письмової вимоги Покупця про припинення обтяження прав Покупця на Земельну ділянку вжити заходи щодо державної реєстрації припинення такого обтяження, за умови повного виконання Покупцем грошового зобов`язання за цим Договором відповідно до пункту 2.2 цього Договору, а також оплати пені (у разі наявності) згідно з пунктами 2.5 та 4.1 цього Договору.

Розділ 4. Відповідальність сторін.

4.1. У випадку прострочення виконання Покупцем грошового зобов`язання, визначеного пунктом 2.2 цього Договору (далі - основне грошове зобов`язання), Покупець сплачує Продавцю: - за кожний день прострочення платежу пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від суми простроченого платежу (грошового зобов`язання); - суму боргу простроченого платежу з урахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення; - 3 (три) відсотки річних від простроченої суми. Покупець сплачує Продавцю пеню (у разі наявності) незалежно від наявності у Продавця збитків, завданих простроченням виконання Покупцем основного грошового зобов`язання, а сплата пені не позбавляє Продавця права на відшкодування таких збитків. Пеня за прострочення виконання основного грошового зобов`язання нараховується до повного фактичного виконання Покупцем такого зобов`язання у порядку, встановленому розділом другим цього Договору, але не більше одного року. Сплата пені, інфляційних нарахувань і 3 (трьох) відсотків річних від простроченої суми основного боргу не звільняє Покупця від виконання основного грошового зобов`язання.

4.2. Строк позовної давності про стягнення основного грошового зобов`язання за цим Договором встановлюється тривалістю у десять років.

4.3. У випадку неналежного виконання Покупцем умов цього Договору, Сторони мають право розірвати цей Договір у встановленому законодавством України порядку, або Продавець має право односторонньо відмовитись від Договору (односторонньо розірвати його) шляхом прийняття відповідного рішення у разі, якщо Покупцем порушено більш ніж на два місяці порядок і строк виконання основного грошового зобов`язання, та вимагати в цих випадках від Покупця відшкодування збитків, спричинених розірванням цього Договору. Відшкодуванню підлягають реальні збитки, а саме: витрати, понесені Продавцем на підготовку Земельної ділянки до продажу, в тому числі, на розроблення технічної документації з продажу земельної ділянки і проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема на її актуалізацію у разі закінчення терміну дії звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також витрати, понесені Продавцем для відновлення його порушеного права, в тому числі, судові витрати. Відшкодуванню також підлягає упущена вигода, яку Продавець міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право на одержання грошових коштів від продажу Земельної ділянки не було порушене Покупцем, а саме: відшкодуванню підлягає сума неодержаних доходів місцевого бюджету від продажу Земельної ділянки в розмірі ціни продажу Земельної ділянки, встановленої розділом другим цього Договору, зменшеної на суму реальних збитків. Відшкодування збитків Продавця здійснюється за рахунок (але не виключно) коштів, внесених Покупцем в якості оплати за Земельну ділянку. Решта сплачених Покупцем коштів (у разі наявності) повертається Покупцю.

4.4. При розірванні в установленому порядку цього Договору з вини (умислу або необережності) Продавця грошові суми, сплачені Покупцем Продавцю на виконання основного грошового зобов`язання, повертаються Покупцю в повному обсязі. За цим Договором виною Продавця, що може бути підставою для розірвання цього Договору, визнається наявність обставин та причин, які мають юридичне значення, внаслідок яких Покупець не може використовувати Земельну ділянку за її цільовим призначенням та які при цьому існували і були відомі Продавцю на момент укладення цього Договору, але умисно чи з необережності не повідомлені Продавцем Покупцю.

4.5. При розірванні цього Договору з незалежних від Сторін причин, в тому числі внаслідок дії обставин непереборної сили, сума основного грошового зобов`язання, сплачена Покупцем Продавцю відповідно до розділу другого цього Договору, повертається Покупцю за виключенням витрат, пов`язаних з підготовкою Земельної ділянки до продажу, в тому числі на розроблення технічної документації з продажу земельної ділянки і проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також на її актуалізацію у разі закінчення терміну дії звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки. Поверненню також не підлягають суми пені, інфляційних нарахувань, а також 3 (трьох) відсотків річних від простроченої суми основного боргу, сплачених Покупцем відповідно до пункту 4.1 цього Договору.

4.6. Відповідальність та права Сторін, що не врегульовані цим Договором, визначаються законодавством України.

Розділ 5. Гарантії та претензії.

5.1. Продавець гарантує, що Земельна ділянка не віднесена до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, які не можуть бути передані у приватну власність відповідно до законодавства України; не належить до земель державної власності; у спорі, під арештом і забороною відчуження не перебуває; вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент укладення цього Договору Продавець чи Покупець не могли не знати; судового спору щодо неї немає; під заставою, в іпотеці, у податковій заставі не перебуває; відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами; земельні сервітути (як постійні, так і строкові) щодо зазначеної Земельної ділянки не встановлені. Відсутність податкової застави Земельної ділянки підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про реєстрацію інших речових прав, крім права власності, а також про зареєстровані іпотеки, обтяження речових прав відсутні.

5.2. Покупець до підписання цього Договору ознайомився з рішенням Київської міської ради, на підставі якого відчужується Земельна ділянка, оглянув Земельну ділянку в натурі та ознайомився із технічною документацією з продажу земельної ділянки.

Розділ 6. Перехід права власності на Земельну ділянку.

6.1. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на Земельну ділянку за цим Договором виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього права.

6.2. Сторони домовились провести державну реєстрацію права власності Покупця після нотаріального посвідчення цього Договору та сплати Покупцем 50% частини платежу за Земельну ділянку відповідно до підпункту 2.2.1 цього Договору, а також пені, інфляційних нарахувань і 3 (трьох) відсотків річних від простроченої суми основного боргу (у разі наявності), сплачених Покупцем відповідно до пунктів 2.5 та 4.1 цього Договору, що підтверджується довідкою, наданою згідно з підпунктом 3.2.1 цього Договору.

6.3. Цей Договір, платіжний(і) документ(и) про сплату грошового зобов`язання, визначеного у підпункті 2.2.1 цього Договору, та про сплату пені, інфляційних нарахувань і трьох відсотків річних від простроченої суми основного боргу (у разі наявності) відповідно до пунктів 2.5 та 4.1 цього Договору, а також довідка, надана згідно з підпунктом 3.2.1 цього Договору, є підставою для державної реєстрації права власності Покупця на Земельну ділянку.

6.4. З виникненням у Покупця права власності на Земельну ділянку встановлений раніше правовий режим користування Земельною ділянкою втрачає чинність.

Розділ 7. Обтяження прав Покупця на Земельну ділянку.

7.1. Цим Договором відповідно до статей 110, 111 Земельного кодексу України встановлюється обтяження права власності Покупця на Земельну ділянку, шляхом накладення заборони на розпорядження Земельною ділянкою, у тому числі, на продаж або інше відчуження Земельної ділянки та/або інших речових прав на Земельну ділянку, до повного виконання Покупцем основного грошового зобов`язання, а також сплати пені (у разі наявності) відповідно до пунктів 2.5 та 4.1 цього Договору, а саме Покупцю забороняється: - укладати договори купівлі-продажу, міни, дарування або іншого відчуження Земельної ділянки, а також передавати Земельну ділянку в заставу (іпотеку) та до статутного капіталу юридичних осіб; - поділ Земельної ділянки або її об`єднання з іншими земельними ділянками; - у разі передачі Покупцем Земельної ділянки в оренду, надавати згоду орендарям на заставу (іпотеку) права оренди Земельної ділянки, а також на передачу (внесення) права оренди Земельної ділянки до статутного капіталу юридичних осіб; - укладати договори суперфіцію та вчиняти будь-які інші дії та правочини, які можуть спричинити або можуть бути пов`язані у майбутньому з переходом права власності на Земельну ділянку до інших осіб.

7.2. Вжиття заходів щодо державної реєстрації обтяження права власності Покупця на Земельну ділянку здійснюється Продавцем у встановленому законодавством порядку.

7.3. Державна реєстрація припинення обтяження права власності Покупця на Земельну ділянку здійснюється за заявою Продавця, поданою до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно протягом п`яти робочих днів з дня отримання від Покупця письмової вимоги про припинення обтяження прав Покупця на Земельну ділянку, за умови повного виконання Покупцем основного грошового зобов`язання, а також оплати пені (у разі наявності) згідно з пунктами 2.5 та 4.1 цього Договору, що має бути підтверджено довідкою, наданою відповідно до п. 3.2.2 цього Договору.

7.4. Після повного виконання Покупцем зобов`язань за цим Договором останній набуває всіх прав власника Земельної ділянки відповідно до статті 90 Земельного кодексу України.

Розділ 8. Ризик випадкового погіршення або випадкового псування земельної ділянки.

Ризик випадкового погіршення або випадкового псування Земельної ділянки несе Покупець з моменту виникнення у нього права власності на Земельну ділянку.

Розділ 9. Вирішення спорів.

Всі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів або в судовому порядку.

Розділ 10. Зміни умов Договору та його розірвання.

10.1. Внесення змін та доповнень до цього Договору здійснюється за згодою Сторін, оформляється у письмовій формі та посвідчується нотаріально.

10.2. Розірвання цього Договору (відмова від Договору) здійснюється у випадках та у порядку, передбачених цим Договором та законодавством України.

10.3. У разі розірвання цього Договору право власності на Земельну ділянку повертається до Продавця на підставі відповідного рішення Київської міської ради та в порядку, встановленому законодавством України, і підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Розділ 11. Інші положення.

11.1. Цей Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

11.2. На момент укладення цього Договору структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на який згідно з рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік покладено забезпечення контролю за надходженнями від продажу землі, є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

11.3. На момент укладення цього Договору на відчужуваній Земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить Покупцю на праві приватної власності.

11.4. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, у тому числі правові наслідки приховування реальної вартості Земельної ділянки, вимоги Податкового кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також зміст статей 182, 227, 327, 329, 334, 346, 347, 373-375, 377, 378, 655, 657, 695, 697 Цивільного кодексу України, статей 224, 225, 226, 229-231, 236 Господарського кодексу України, статей 82, 90-91, 103- 109, 111, 116, 120, 125, 126-128, 131-132, 140, 158, 210 Земельного кодексу України, статей 27, 55 Закону України «Про нотаріат» Сторонам роз`яснено. Сторони підтверджують, що цей Договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Продавець та Покупець не є особами, до яких застосовують санкції, передбачені статтею 4 Закону України «Про санкції», що перевірено нотаріусом за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указом Президента України.

11.5. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цього Договору, сплачує Покупець. Зазначені витрати не входять до сум основного грошового зобов`язання за цим Договором.

11.6. Договір складено і підписано у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу: один - для зберігання у приватного нотаріуса, який посвідчив цей Договір, а інші, викладені на спеціальних бланках нотаріальних дій, - по одному примірнику для кожної із Сторін.

ПІДПИСИ СТОРІН:

ПРОДАВЕЦЬ ПОКУПЕЦЬ

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «КИРИЛІВСЬКИЙ»

код платника податків згідно з Єдиним код ЄДРПОУ 42035795

державним реєстром підприємств та

підприємств та організацій України

22883141

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ДИРЕКТОР

м.п.___ В.В. КЛИЧКО м.п. ____О.О. ПОЛОЗЮК

Місто Київ, Україна, _____ дві тисячі _____ року.

Цей договір посвідчено мною, _., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особи громадян встановлено, їх дієздатність, дієздатність та правоздатність ______ повноваження представників, а також належність Київській міській раді відчужуваної земельної ділянки перевірено. Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності на Земельну ділянку підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зареєстровано в реєстрі за № __

Стягнуто плату за домовленістю

Приватний нотаріус

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Бізнес центр "Кирилівський" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 23, оф. 3, ідентифікаційний код 42035795) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2026.

Суддя О.В. Мандриченко