Рішення № 137634450, 10.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/19/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 Справа № 908/135/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123; код ЄДРПОУ 42775590)

До відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 253 797,14 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Хілько А.В. (в залі суду) - ордер серії АР № 1289697 від 13.01.2026;

Від відповідача: Погосян Світлана Геннадіївна (в режимі відеоконференції) - Витяг з ЄДРПОУ 24584661;

СУТЬ СПОРУ:

19.01.2026 через підсистему "Електронний суд" ЕСІКС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" про стягнення 253 797,14 грн.

19.01.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/135/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/135/26 в порядку спрощеного позовного провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/19/26 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 19.02.2026.

Ухвалою суду від 19.03.2026 розгляд справи №908/135/26 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначено на 20.04.2026 о/об 11 год. 45 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.04.2026 заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою від 20.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.05.2026 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС.

У судовому засіданні 14.05.2026 судом оголошено перерву до 10.06.2026 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 10.06.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 10.06.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №53-121-13-21-10588 від 19.08.2021 в сумі 151 173,00 грн. Також у зв`язку з простроченням Відповідачем виконання грошового зобов`язання Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 17 556,78 грн. та інфляційні втрати в сумі 85 067,36 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Також позивачем надані до матеріалів справи письмові додаткові пояснення від 09.06.2026.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив АТ «НАЕК «Енергоатом» від 28.01.2026 на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем невірно встановлений період прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати поставленого товару. Відповідними Додатковими угодами було змінено найменування товару на суму 341 350,02 грн. Відповідач скористався своїм правом та частково виконав свої зобов`язання за договором, сплативши на рахунок Позивача вартість поставленого товару в розмірі 190 177,02 грн, не очікуючи настання строку для оплати всього поставленого товару. Отже, виключаючи із специфікації товару, переліченого в п. 1.1 з урахуванням додаткової угоди № 2, позицію 1, Сторони встановили перелік всього поставленого товару вартістю 341 350,02 грн, саме з дати підписання додаткової угоди № 3, тобто, з 22.04.2022. Таким чином, з 23.04.2022 розпочався 60-денний строк для оплати вартості всього поставленого товару (без ПДВ) та скінчився, відповідно, 22.06.2022. Отже, прострочення з боку Відповідача розпочалося лише з 23.06.2022 . Позивач в розрахунку заборгованості за Договором, що є додатком до позовній заяви, зазначає дату початку розрахунку - 03.03.2022, таким чином, розрахунок позивача є невірним та таким, що суперечить умовам договору, додатковим угодам та чинному законодавству України. Щодо нарахування річних та інфляційних витрат на суму ПДВ в розмірі 12 193,50 грн. Відповідач зазначив, що вказані нарахування повинні здійснюватись в 10-ти денний строк з моменту отримання претензії від 15.12.2025 за вих. № 1/10588 про її сплату, тобто до 02.01.2026 (включно). Щодо нарахування річних та інфляційних витрат на суму без ПДВ. Позивач у позові зазначає розмір грошового зобов`язання - 151 173,00 грн. та період прострочення його виконання з 03.03.2022 по 14.01.2026. Між тим, враховуючи умови Договору щодо строку оплати, нарахування 3% річних та інфляційних збитків за період з 03.03.2022 по 14.01.2026 безпідставне, оскільки вказані дні не є днями прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема в частині оплати вартості товару у розмірі суми ПДВ. Отже, розрахунок Позивача не вірний, в зв`язку з чим не підлягає задоволенню. Крім того, строк позовної давності щодо стягнення вартості товару (без ПДВ) за договором в розмірі 138979,50 грн. та річних і інфляційних витрат, нарахованих на цю суму, сплив 23.06.2025. Відповідач вважає безпідставним та необґрунтованим нарахування і стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 03.03.2022 по 15.01.2023. Також, зазначив, що АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України. 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин на території України був введений воєнний стан. 04.03.2022 місто Енергодар та Запорізька АЕС були захоплені військовими силами рф. Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Запорізької АЕС, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376. Враховуючи лист №2023/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП України, військова агресія рф проти України, що стала підставою введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення. Правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які розглядаються у рамках справи № 908/135/26, нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені виробничі потужності та отримання значної частини доходу. Неможливість Відповідачем сплатити кошти за спірним договором викликана об`єктивними негативними чинниками, що, по-перше, не залежать від його волі, по-друге, доводить відсутність вини в діях Відповідача. Крім того, відповідач заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Також в матеріалах справи міститься письмова відповідь ТОВ "Торговий дім "Доноват" від 02.02.2026 на відзив в якій зазначено, що факт дотримання позивачем умов договору щодо складання податкової накладної при постачанні товару відповідачу та її реєстрації у визначені ПК України строки, підтверджується відповідною квитанцією. Тобто позивачем виконано всі умови договору і поставка товару і реєстрація податкових накладних. Належними та допустимими доказами поставки товару є видаткові накладні, а накладні є підставою для здійснення розрахунків з бюджетом, і дотримання сторонами вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних не має значення для визначення початку строку виконання цивільних (господарських) зобов`язань. Отже прийнявши поставлену продукцію у покупця виник обов`язок щодо її оплати. Відповідачем не спростовано обов`язку оплатити вартість отриманої продукції у повному обсязі та не зазначено підстав для звільнення від такої оплати. Враховуючи те, що відповідач не виконав умови договору щодо сплати продукції, тому його посилання про безпідставне нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних є необґрунтованим та помилковим. Крім того, додаткові угоди не містять жодних положень щодо зміни строку або порядку оплати товару, а отже, умови договору в частині строків оплати залишилися незмінними та продовжують діяти у первісній редакції. Стосовно заперечень відповідача проти розрахунку 3% річних та інфляційних витрат вважаємо за необхідне зазначити, що в період прострочення, за який позивач нараховує 3% річних та інфляційних витрат, строк оплати вартості товару та ПДВ відповідно до п. 3.3. Договору настав. Порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 ст. 625 ЦК України, а доводи відповідача про неправомірне нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним Щодо строків позовної давності позивач зазначив, що під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року. Також в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і поновився лише 04 вересня 2025 року. Отже, зупинення перебігу строку позовної давності означає, що відповідний строк не спливає протягом часу дії таких особливих правових режимів і продовжується після їх припинення. У зв`язку з цим позивач не обмежений трирічним строком при визначенні періоду, за який підлягають стягненню інфляційні втрати та три відсотки річних, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, Позивач просить суд позов задовольнити.

У запереченнях від 09.02.2026 щодо відповіді на відзив Відповідач наполягав на доводах, які наведені ним у відзиві на позовну заяву.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - Відповідач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Доноват" (далі - Позивач, Постачальник) укладено Договір на постачання товару № 53-121-13-21-10588 (далі - Договір).

29.12.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1420 "Про утворення Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", якою утворено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661); затверджено статут Товариства, Положення про наглядову раду товариства, Положення про принципи формування наглядової ради товариства.

Пунктом 3 цієї постанови встановлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації Товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи Товариства (філії, представництва).

11.01.2024 відбулась державна реєстрація Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Таким чином, Акціонерне товариство "НАЕК "Енергоатом" (позивач) є правонаступником покупця за договором.

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, перелік якого наведено в пункті 1.1 Договору, на загальну суму 354 418,02 грн. з ПДВ. Строк поставки товару: серпень - вересень 2021 року (п.п. 1.1, 1.4 Договору).

В пункті 3.1 Договору сторонами погоджено, що вартість товару за договором - 295 348,35 грн. Крім того ПДВ - 59 069,67 грн. Разом з ПДВ - 354 418,02 грн.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору, оплата за поставлений товар здіи?снюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п.1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковии? рахунок Постачальника.

Відповідно до умов п. 3.3. Договору, оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Умовами п. 4.1 Договору визначено, що поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач товару - 3В ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом", м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, склад №6.

Постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електронна адреса Покупця ля листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua (п. 4.5 Договору).

За змістом п. 12.1 Договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє один рік.

06.10.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 189(6)21УК/53-121-13-21-10588 від 19.08.2021, якою для поз. 1, 6, 7, 8, 9, 10 п. 1.1 договору встановили строк поставки жовтень - грудень 2021. Інші умови договору залишилися незмінними.

30.12.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 189(6)21УК/53-121-13-21-10588 від 19.08.2021, якою п. 1.4. договору для поз. 7 п. 1.1. викладено в наступній редакції: «Строк поставки товару: грудень 2021 - травень 2022». Пункт 1.1. для поз. 1 Вентилятор ErgoFSFS-4014 викладено в наступній редакції «Вентилятор VoltronicMS-1622». Інші умови договору залишилися незмінними.

22.04.2022 сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору № 189(6)21УК/53-121-13-21-10588 від 19.08.2021, якою змінили специфікацію товару в п. 1.1 договору, виклавши його в новій редакції на суму 341 350,02 грн.

Пункт 3.1 Договору викладено в новій редакції: «вартість товару за договором складає 284 458,35 грн. Крім того, ПДВ - 56 891,67 грн. Разом з ПДВ 341 350,02 грн.».

Згідно з п. 3 Додаткової угоди №3, інші умови договору №53-121-13-21-10588 від 19.08.2021 залишаються незмінними. У всьому, що не врегульовано умовами даної Додаткової угоди, сторони керуються договором №53-121-13-21-10588 від 19.08.2021 та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 3, додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання Сторонами та є невід`ємною частиною договору № 189(6)21УК/53-121-13 21-10588 від 19.08.2021.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, а саме здійснив поставку відповідачу обумовленого Договором товару на суму 341 350,02 грн., що підтверджується Видатковою накладною №91 від 28.10.2021 на суму 78 012,00 грн., Видатковою накладною №238 від 31.12.2021 на суму 73 161,00 грн., Видатковою накладною № 82 від 18.10.2021 на суму 11 682,00 грн, Видатковою накладною № 85 від 20.10.2021 на суму 143 985,60 грн., Видатковою накладною №75 від 15.09.2021 на суму 23 146,20 грн. та Видатковою накладною №78 від 17.09.2021 на суму 11 363,22 грн.

Зазначені Видаткові накладні підписані уповноваженими особами Постачальника і Покупця.

Відповідач факт отримання від Позивача товару за вказаними Видатковими накладними не заперечив.

Відповідач частково виконав свої зобов`язання за вказаним договором сплативши на рахунок Позивач вартість поставленого товару в сумі 190 177,02 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №7168 від 14.04.2022 на суму 7 341,84 грн., №7170 від 14.04.2022 на суму 4 021,38 грн., №7171 від 14.04.2022 на суму 11 682,00 грн., №7172 від 14.04.2022 на суму 23 146,20 грн., №7173 від 14.04.2022 на суму 104 979,60 грн., №7175 від 14.04.2022 на суму 39 006,00 грн.

15.12.2025 ТОВ «ТД «ДОНОВАТ» направлено на адресу АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії ВП «Запорізька АЕС» претензію №1/00588 про сплату заборгованості в сумі 252 927,99 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 151 173,00 грн., інфляційних втрат в сумі 84 595,82 грн. та 3% річних в сумі 17 159,17 грн.

АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії ВП «Запорізька АЕС» направила на адресу ТОВ «ТД «ДОНОВАТ» відповідь від 15.01.2026 за вих. №21-377/28-вих на претензію, в якій зазначено, що в бухгалтерському обліку філії «ВП ЗАЕС» заборгованість в розмірі 252 927,99 грн. за договором поставки №53-121-01-21-10588 від 19.08.2021 не обліковується. Існують форс-мажорні обставини, які є загальновідомими, а отже не потребують доказуванню. Також вказано, що оскільки з боку філії «ВП ЗАЕС» відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання, нарахування 3% річних і інфляційних витрат є передчасним та необґрунтованим.

Отже, оскільки Відповідачем повністю оплата за поставлений товар не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача 151 173,00 грн. основного боргу. Крім того, за невиконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3 % річних в сумі 17 556,78 грн. та інфляційні втрати в сумі 85 067,36 грн.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, укладаючи Договір поставки товару № 153-121-13-21-10588 від 19.08.2021, сторони узгодили всі умови договору, який підписаний, скріплений печатками та зареєстрований.

Відповідно до умов Договору № 153-121-13-21-10588, договір вважається укладений з моменту підписання сторонами (п. 12.1 Договору) - 19.08.2021.

Відповідно до п. 11.1 Договору, додатки, доповнення, акти та протоколи, складені після укладання договору, що доповнюють або змінюють зміст окремих положень договору, дійсні за умови підписання їх уповноваженими особами Сторін.

Укладаючи Додаткові угоди до договору, сторони тільки змінили специфікацію товару в п. 1.1 договору, виклавши його в новій редакції. (Додаткову угоду № 3 від 22.04.2022).

Пунктом 3 Додаткової угоди № 3 від 22.04.2022 до Договору, сторони узгодили, що інші умови договору поставки № 53-121-13-21-10588 від 19.08.2021 залишаються незмінними.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки порядок і строк оплати поставленого товару змінений не був, він залишився діяти в редакції договору.

Виключаючи із специфікації товар, перелічений в п. 1.1 з урахуванням додаткової угоди № 3 Сторони встановили перелік всього поставленого товару вартістю 341 350,02 грн, саме з дати підписання додаткової угоди № 3, тобто, з 22.04.2022.

Умовами пункту 3.2 Договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здіи?снюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковии? рахунок Постачальника.

Таким чином, з 23.04.2022 розпочався 60-денний строк для оплати вартості всього поставленого товару (без ПДВ) та скінчився, відповідно, 22.06.2022.

Отже, з моменту отримання відповідачем повного обсягу товару, вказаного в п. 1.1 Договору, враховуючи встановлений п. 3.2 Договору строк оплати, кінцевим терміном сплати за весь поставлений обсяг товару є 22.06.2022.

Таким чином, сторонами у вказаному Договорі визначений строк оплати отриманого за Договором товару.

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем оплата у повному обсязі отриманого товару у визначені Договором строки та розмірі не здійсненна.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На день розгляду спору Відповідач доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.

Доводи відповідача стосовно того, що умовами Договору сторони розмежували строки сплати ПДВ за поставлений товар та вартість самого товару, тобто, вартість товару сплачується протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару всього обсягу товару, зазначеного в п. 1.1 Договору, а ПДВ сплачується після реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.3 Договору) з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Сторонами визначено у розділі 3 "Умови і порядок оплати" Договору, що вартість товару за договором - 295 348,35 грн. Крім того ПДВ - 59 069,67 грн. Разом з ПДВ - 354 418,02 грн. (п. 3.1.) Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1. договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п. 3.2.)

Таким чином, встановлений у п. 3.2 розділу 3 Договору строк оплати за товар (60 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ.

Зазначення у п. 3.3 розділі 3 Договору необхідності реєстрації Постачальником податкової накладної та оплата ПДВ Покупцем після надання такої податкової накладної у своїй взаємозалежності визначає, що податкова накладна має бути подана та зареєстрована у реєстрі Постачальником, а оплата суми ПДВ здійснена Покупцем на протязі визначеного сторонами строку (60 календарних днів з дати поставки всього обсягу товару, передбаченого в п. 1.1 Договору).

Положення п. 3.3 Договору щодо оплати Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ після реєстрації Постачальника податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати повної вартості товару, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно ч. 1 ст. 188 Податкового кодексу України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни товару і не підлягає відокремленню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дотримався обов`язку щодо складання податкової накладної, а саме склав, зареєстрував та направив відповідачу відповідні докази, що підтверджується податковими накладними: № 7 від 15.09.2021 (квитанція № 1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 29.09.2021), №8 від 17.09.2021 (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 12.10.2021), №1 від 18.10.2021 (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 10.11.2021), №3 від 10.10.2021 (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 10.11.2021), №103 від 31.12.2021 (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 05.07.2022), №12 від 28.10.2021 (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України: 10.11.2021).

При цьому судом враховується, що відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

В абз. 3 п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з п. 25 вказаного Порядку платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Отже, відповідно до діючих правил надсилання зареєстрованої податкової накладної контрагенту здійснюється автоматично за допомогою програмного забезпечення.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, звернення до позивача з питання відсутності у ЄРПН зареєстрованої податкової накладної та/або доказів відмови позивача у наданні на його запит інформації щодо податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено строки проведення оплати за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення Відповідача не звільняють його як покупця від обов`язку здійснити оплату за поставлений товар. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт отримання товару відповідач не заперечив.

Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши Договір і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар.

При цьому суд зауважує, що умовами Договору сторони узгодили відстрочку платежу протягом 60 календарних днів з моменту отримання всього обсягу товару.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що Відповідачем не заперечується факт отримання товару за договором поставки №53-121-01-21-10588 від 19.08.2021, то суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 151 173,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання Відповідача відносно того, що Додаткова угода № 3 від 22.04.2022, яка укладена між сторонами договору у м. Енергодар Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території України, в силу ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є нікчемною, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1207-VII.), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Водночас додаткова угода №3 була укладена з Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція».

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій і представництв призначаються юридичною особою та діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, стороною Додаткової угоди №3 є Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке зареєстроване та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, а його місцезнаходження знаходиться на території, підконтрольній Україні, а саме : 01032, місто Київ, вул. Назарівська, буд. 3.

Зазначення у додатковій угоді відокремленого підрозділу товариства не змінює суб`єкта правовідносин, оскільки відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філії та інші відокремлені підрозділи не є юридичними особами, наділяються майном юридичної особи, що їх створила, та діють від її імені на підставі затвердженого положення або довіреності.

Отже, відокремлений підрозділ не є самостійним суб`єктом господарювання та не може вважатися окремою стороною правочину в розумінні частини другої статті 13 Закону № 1207-VII.

Крім того, додаткова угода №3 була укладена від імені Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» уповноваженим представником, а після її укладення сторони приступили до виконання договору поставки та реалізовували свої права й обов`язки відповідно до її умов.

Таким чином, навіть фактична поведінка сторін після укладення додаткової угоди свідчить про визнання ними її чинності та спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків.

Крім того, Відповідачем були здійснені часткові оплати за отриманий товар на загальну суму 190 177,02 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями від 14.04.2022 та свідчить про його суперечливу поведінку.

Враховуючи вищевикладене, Додаткова угода №3 укладена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства України, а положення ч. 2 ст. 13 Закону України № 1207-VII щодо нікчемності правочинів до неї не застосовуються, оскільки її стороною є юридична особа із місцезнаходженням на підконтрольній Україні території м. Київ.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 03.03.2022 по 14.01.2026 в сумі 17 556,78 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2022 по грудень 2025 в сумі 85 067,36 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши конттрозрахунок Відповідача погоджується з його твердженням, що граничний строк оплати за надані послуги за договором поставки №53-121-01-21-10588 від 19.08.2021 становить 22.06.2022 (дата підписання сторонами Додаткової угоди №3 до вказаного договору, якою змінено специфікацію товару та зменшено його вартість) + 60 днів (відповідно до п. 3.2. договору), а тому прострочка сплати заборгованості розпочинається з 23.06.2022.

Таким чином, саме з 23.06.2022 Позивач мав здійснювати нарахування 3% річних та з липня 2022 інфляційні втрати. Однак, Позивачем здійснено розрахунок 3% річних за період з 03.03.2022 по 14.01.2026 та інфляційні втрати за період з березня 2022 по грудень 2025, що є невірним.

Разом з тим, суд не погоджується з контррозрахунком Відповідача в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат тільки на суму 138 979,50 грн. без врахування суми ПДВ, оскільки сума ПДВ входить до ціни товару та складає 151 173,00 грн.

Відповідач належними, допустимими та достовірними доказами не спростував доводів Позивача щодо порушення Відповідачем строку виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", виходячи з суми основного боргу в розмірі 151 173,00 грн., починаючи з 23.06.2022 (прострочка сплати боргу).

Таким чином, відповідно до розрахунку суду здійсненого за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", 3 % річних за період з 23.06.2022 по 14.01.2026 становить 16 165,16 грн. та інфляційні втрати за період з липня 2022 по грудень 2025 становить 55 912,66 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно посилань відповідача, щодо того, що оскільки відповідач належить до державного сектору економіки, то це унеможливлює своєчасне виконання ним грошового зобов`язання за договором, то суд зауважує, що зазначена обставина не спростовує факту не виконання Відповідачем умов договору та не звільняє АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС" АТ "НАЕК "Енергоатом" від відповідальності за не виконання зобов`язань за договором.

Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому Позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за Договором.

Щодо застосування позовної давності щодо вимог про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зауважує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на територіі? України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненоі? коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всіи? територіі? Украі?ни було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантіи? у зв`язку з поширенням коронавірусноі? хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час діі? карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусноі? хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федераціі? проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом Украі?ни від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу Украі?ни та інших законодавчих актів Украї?ни щодо дії норм на період діі? воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу Украі??ни доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичаи?ного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його діі?. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом Украі?ни від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу Украі?ни щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу Украі?ни викладено в новіи? редакціі?, відповідно до якоі? у період діі? воєнного стану в Украі?ні, введеного Указом Президента Украі?ни "Про введення воєнного стану в Украі?ні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом Украі?ни від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента Украі?ни "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк діі? такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах діі? воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинявся. Відновлено обчислення строків позовної давності лише 04.09.2025 року із набуттям чинності Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX.

За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 23.06.2022 по 14.01.2026, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503; код ЄДРПОУ 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (вул. Василя Стуса, буд. 8-А, м. Запоріжжя, 69123; код ЄДРПОУ 42775590) заборгованість за договором поставки №53-121-13-21-10588 від 19.08.2021 в сумі 151 173 (сто п`ятдесят одна тисяча сто сімдесят три) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 16 165 (шістнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн. 16 грн., інфляційні втрати в сумі 55 912 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.06.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.