Ухвала суду № 137634345, 15.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/22/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2026 Справа № 908/415/26

м.Запоріжжя

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/415/26

за позовом: Запорізької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Рижиков Валерій Павлович

про стягнення суми 899670,67 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Даниленко В.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/415/26 за позовом Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» заборгованості за договором оренди землі від 04.10.2018 №201801000100224 за період з 01.02.2021 по 30.09.2025 в розмірі 899670,67 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2026 у справі № 908/415/26 задоволено заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» (ЄДРПОУ 33921296), в межах суми позову 899670,67 грн, а саме на: - нежитлове приміщення, в будівлі літ. А-2, площею 883,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, приміщення 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 76738123101).

09.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» у справі № 908/415/26 про скасування заходів забезпечення позову (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.06.2026, вх. №12560/08-08/26 від 09.06.2026), яка відповідно до протоколу передачі від 09.06.2026 передана раніше визначеному у справі складу суду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі №908/451/26 прийнято судом до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 15.06.2026.

В судове засідання 15.06.2026 сторони/їх представники не з`явились, про причини неявки суду не повідомили; позивач письмово викладену позицію/заперечення щодо поданої ТОВ «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» заяви про скасування заходів забезпечення позову не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності сторін, за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

В обґрунтування поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову відповідачем зазначено, зокрема, про наступне. Одним з основних напрямків діяльності товариства є надання в користування на умовах довгострокової оренди нерухомого майна, що належить відповідачу. Місто Запоріжжя на сьогодні є прифронтовим містом, що безпосередньо впливає на умови здійснення господарської діяльності всіма суб`єктами, що розташовані на цій території. У зв`язку з воєнною агресією РФ проти України введення господарської діяльності товариства, в тому числі передача в оренду нерухомого майна, суттєво ускладнилося, що відображається на фінансових результатах товариства, починаючи з 2022 року. В той же час, товариство на сьогодні веде перемовини щодо передачі нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення в будівлі літ. А-2, площею 883,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2 прим. 1, в оренду іншим суб`єктам господарювання. Частина вищезазначеного приміщення вже здана в оренду, про що свідчить договір оренди нежитлового приміщення № 0103(ол.2)-3-СП від 01.03.2025. У позовних вимогах Запорізької міської ради відсутні вимоги щодо розірвання Договору та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:016:0191, який укладений строком до 05 жовтня 2042 року, тобто Запорізька міська рада налаштована на продовження орендних відносин з товариством. Товариство також не планує дострокове розірвання Договору. Застосування арешту нежитлового приміщення, що належить товариству, позбавляє його можливості отримувати дохід від передачі цього приміщення та/або його окремих частин в довгострокову (на три та більш років) оренду, створює умови для ускладнення здійснення розрахунків за Договором. Запровадження арешту на нерухоме майно, що належить товариству, є непропорційним втручанням у господарську діяльність та таким, що порушує принцип співмірності заявлених позивачем позовних вимог та застосованими судом заходами забезпечення позову. В той же час, позивач не надав суду жодних доказів, що існує дійсна загроза щодо відчуження товариством вищезазначеного нерухомого майна. Просить суд скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно нежитлове приміщення в будівлі літ. А-2, площею 883,8 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2 прим. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 76738123101, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС».

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі №908/415/26, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

В залежності від обставин, скасування заходів забезпечення позову здійснюється на підставах визначених ч.ч. 1, 7, 9, 13 статті 145 ГПК України.

Скасування заходів забезпечення позову з підстав, визначених в ч.ч. 7, 9, 13 ст. 145 ГПК України є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Натомість прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення у випадку, передбаченому частиною 1 ст. 145 ГПК України, зокрема за клопотанням учасника справи, має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування наявності підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову, в тому числі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову, і застосовується з метою реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення/часткового задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2026 у справі № 921/341/24(921/275/25) зазначено, що процесуальна мета та предмет судового контролю при розгляді заяви про скасування забезпечення позову є відмінними від предмета перевірки при первинному застосуванні заходів забезпечення. Якщо первинно суд перевіряє наявність умов, передбачених ст.ст. 136, 137 ГПК України (зокрема, достатньо обґрунтоване припущення щодо ризику утруднення виконання рішення або утруднення ефективного захисту), то при вирішенні питання про скасування забезпечення суд з`ясовує, чи відпали підстави, які зумовили застосування забезпечення, чи настали нові істотні обставини, що змінюють оцінку ризиків, або чи забезпечення внаслідок розвитку процесу стало непропорційним (надмірним) порівняно з його процесуальною метою. Отже тягар доведення обставин, які є підставою для скасування забезпечення позову, покладається на заявника. Для задоволення такої заяви недостатньо повторення аргументів щодо відсутності порушення прав позивача чи незгоди з первинною ухвалою про забезпечення позову, оскільки ці доводи фактично спрямовані на повторний перегляд питання про застосування забезпечення, а не на встановлення того, що забезпечення втратило актуальність унаслідок зміни фактичних обставин (п.п. 95, 96 постанови).

Також Верховним Судом у вказаній постанові враховано, що при розгляді заяви про скасування забезпечення оцінюється не абстрактна «незручність» заходу для відповідача, а його співмірність та фактичні наслідки. Доводи про втручання у господарську діяльність повинні бути підтверджені конкретними доказами того, що забезпечення позову створює надмірні та непропорційні наслідки (зокрема, блокує критичні платежі, унеможливлює виконання обов`язкових зобов`язань, призводить до істотних втрат тощо) (пункт 99 постанови).

Суд зазначає, що належне відповідачу нерухоме майно, на яке ухвалою суду від 23.02.2026 у справі № 908/415/26 накладений арешт в межах суми позову 899670,67 грн, а саме: нежитлове приміщення в будівлі літ. А-2, площею 883,8 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, прим. 1, розташоване на тій земельній ділянці, яка безпосередньо стосується предмета спору у даній справі.

Зазначена ухвала до суду апеляційної інстанції відповідачем не оскаржена.

Станом на час звернення відповідача із заявою про скасування заходів забезпечення позову та постановлення даної ухвали суду спір у справі № 908/415/26 по суті не вирішено.

Накладення арешту на нерухоме майно відповідача у даній справі є тимчасовим строковим обмеженням прав його власника вчиняти дії, які можуть призвести до його відчуження. При цьому таке майно фактично залишається у володінні власника, без обмеження/позбавлення права користування ним.

Прямої заборони на передачу у користування (найм, оренду) третім особам ухвала суду від 23.02.2026 про забезпечення позову у справі № 908/415/26 не містить. Доказів того, що внаслідок накладення арешту за вказаною ухвалою суду відповідач позбавлений/обмежений у доступі до зазначеного вище нерухомого майна або можливості передачі його в оренду відповідач суду не надав.

Докази того, що забезпечення позову у цій справі унеможливлює господарську діяльність відповідача в матеріалах справи також відсутні.

Посилання відповідача у заяві на те, що застосування заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення, що належить товариству, позбавляє його можливості отримувати дохід від передачі цього приміщення та/або його окремих частин в довгострокову (на три та більш років) оренду не підтверджено документально.

Таким чином, всупереч положенням частини 1 статті 145 ГПК України, за якою суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи, заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову не містить вмотивованих аргументів на підтвердження необхідності скасування заходу забезпечення позову, вжитих ухвалою суду 23.02.2026 у справі № 908/415/26.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/415/26.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 6 ст. 145 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖБУДІНВЕСТПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі №908/415/26 - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Боєва