Рішення № 137634211, 19.05.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/81/16

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Райніш М.І.,

розглянувши заяву ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року)

до ОСОБА_2 , м. Мукачево

до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Мукачево

до ОСОБА_3 , м. Мукачево

до ТзОВ Рембудмонтаж-М, м. Київ

до ОСОБА_4 , м. Київ

до ОСОБА_5 , м. Київ

до ОСОБА_6 , м. Київ

про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн.

у межах справи №907/81/16

за заявою ОСОБА_1 , м. Київ (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до колективного підприємства Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття, м. Мукачево (ідентифікаційний код: 32617168)

про банкрутство

За участю представників: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 18.07.2016 у даній справі колективне підприємство "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Закарпаття", м. Мукачево визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено 18.07.16 за № 33624 та встановлено строк для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

Ухвалою суду від 22.12.2020 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича (свідоцтво №1253 від 17.06.2013, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, офіс 207); зобов`язано попереднього ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Булаха О.І. передати усі матеріали, що пов`язані із ліквідацією банкрута, призначеному ліквідатору; зобов`язано ліквідатора Крикуна В.Б. провести ліквідаційну процедуру банкрута та подати суду у встановлений строк звіт з документальним підтвердженням про результати своєї діяльності.

01.09.2021 ухвалою суду задоволено клопотання арбітражного керуючого Крикуна В.Б. про дострокове припинення його повноважень як ліквідатора банкрута у даній справі та призначено ліквідатором колективного підприємства "Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Закарпаття" арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича.

07.02.2022 на адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого Крикуна В.Б., який здійснював повноваження ліквідатора банкрута про затвердження підсумкового звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 22.12.2020 по 01.09.2021 у даній справі, про покладення обов`язку оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора на кредиторів у справі пропорційно до їх заявлених вимог та про стягнення основної грошової винагороди: із кредитора ОСОБА_1 у розмірі 148823,27 грн., із кредитора ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області - 14,81 грн. та про стягнення витрат ліквідатора: із кредитора ОСОБА_1 у розмірі 166,58 грн., із кредитора ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області - 0,02 грн.

У зв`язку з припиненням повноважень головуючого судді Ушак І.Г. Господарським судом Закарпатської області за розпорядженням керівника апарату суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи від 22.03.2023 №02-02/96/23 та згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 справа передана для розгляду судді Ремецькі О.Ф.

21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597-VIII.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року прийнято справу №907/81/16 до провадження.

09.06.2023 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання ОСОБА_1 , як голови комітету кредиторів боржника, про відсторонення арбітражного керуючого Головачева І.М. від виконання повноважень ліквідатора та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчан О.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.06.2023 клопотання заявника з урахуванням вимог ст. 170 ГПК України було повернуто заявнику без розгляду з підстав, наведених у ній.

14.06.2023 року від ОСОБА_1 , як голови комітету кредиторів надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора від 01.06.2023 р. (вх№02.3.1-02/4413/23 від 14.06.2023 року) з мотивів наведених в ньому.

У судовому засіданні 16.08.2023р. судом відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Крикуна В.Б. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття ОСОБА_7 та відшкодування понесених витрат за період з 22.12.2020 по 01.09.2021 у справі №907/81/16.

Ухвалою суд від 16.08.2023р. задоволено клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича (свідоцтво №221 від 21.02.2013) від виконання повноважень ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття (ідентифікаційний код: 32617168) у справі №907/81/16 та призначено ліквідатором КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття (код ЄДРПОУ 00153608) у справі №907/81/16 арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №1732 від 11.11.2015р), відкладено розгляд справи на 17.10.2023.

14.08.2024 року від ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., відтак ліквідатор вважає, що існують правові підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності винних осіб у доведенні КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття до банкрутства, учасників та керівника боржника, а саме: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Закарпатське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ (вул. Індустріальна, буд.6, кв.36 м. Мукачево, 89600), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ТзОВ Рембудмонтаж-М (вул. Боженка, буд 86-Г, м. Київ, 03150), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ).

До заяви ліквідатором КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття, арбітражним керуючим Демчан О.І. подано клопотання про призначення у справі №907/81/16 у межах розгляду заяви про застосування субсидіарної відповідності оціночно-будівельної експертизи.

Водночас до заяви ліквідатором подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.08.2024 судом задоволено клопотання від 14.08.2024 року арбітражного керуючого Демчан Олександра Івановича про витребування доказів, розгляд заяви ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття та ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Демчан Олександра Івановича від 14.08.2023 р. (вх. №02.3.1-02/6324/24) про застосування субсидіарної відповідальності та клопотання ліквідатора про призначення у справі №907/81/16 оціночно-будівельної експертизи призначено на 27.08.2024 року.

Проте, судове засідання призначене на 27.08.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у невикористаній частині щорічної основної відпустки згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/29-к від 21.08.2024 р.

Ухвалою суду від 02.09.2024 розгляд заяви відкладено на 25.09.2024 року.

До початку судового засідання від представника Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації "Українська спілка інвалідів УСІ" та ОСОБА_3 про відкладення судового засідання по розгляду заяви.

Ухвалою суду від 25.09.2024 р. відкладено судове засідання на 12.11.2024 р.

12.11.2024 до суду надійшли письмові заперечення представника Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів УСІ» по суті заявлених вимог щодо застосування субсидіарної відповідності. В обгрунтування своєї позиції просить суд взяти до уваги те, що Верховний Суд у постанові від 21.07.2021р. у справі № 5024/1002/2012 зазначив наступне:

«... Частиною 1 ст. 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особі суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом. (ч. З ст. 215 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право даватн обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бутн покладена субсидіариа відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено анaлогічне з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство е самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Зокрема, для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства), та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство, необхідна конкретизації об`єктивної сторони правопорушеиня з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних cvб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних ..».

Відтак відповідач зазначає, що як вбачається з поданої арбітражним керуючим Демчаном О.І. заяви про застосування субсидіарної відповідальності, жодних доказів всіх визначених законодавством складових вини у доведені до банкрутства КП «ЦСТРІ «Закарпаття» як Закарпатського обласного відділенні Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів УСІ» так і її керівника ОСОБА_3 , арбітражним керуючим не доведено.

Також зазначає, що ЗОВ ВГО УСІ, як засновник унітарного підприємства - КП «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття», не було обізнане про здійснення даним підприємством перелічених у заяві арбітражного керуючого Демчана О.І. господарських операцій, зазначені операції не погоджувало та дозволу на їх здійснення не надавало.

З приводу призначення відповідної судової експертизи не заперечує.

Проте, судове засідання призначене на 12.11.2024 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни на навчанні про проходження підготовки суддів в режимі онлайн Національної школи суддів з 11.11.2024 року по 15.11.2024 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/70-к від 08.11.2024 року.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено розгляд справи на 11.12.2024 року.

У судовому засіданні 11.12.2024 року судом розглянуто та задоволено клопотання про забезпечення позову та призначення оціночно-будівельної експертизи, зупинено провадження у розгляді заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., що подана в межах розгляду справи №907/81/16 на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 09.07.2025 призначено до розгляду заяву ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року) до ОСОБА_2 , м. Мукачево, до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Мукачево, до ОСОБА_3 , м. Мукачево, до ТзОВ Рембудмонтаж-М, м. Київ, до ОСОБА_4 , м. Київ, до ОСОБА_5 , м. Київ, до ОСОБА_6 , м. Київ про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн. на 12.08.2025 у зв`язку з поверненням матеріалів справи до суду експертною установою через відсутність проведення оплати вартості відповідної судової експертизи.

11.08.2025 ліквідатором подано суду письмове пояснення щодо причин неоплати вартості послуг з організації проведення експертизи.

Присутні у засіданні суду учасники справи просять відкласти судове засідання по розгляду заяви ліквідатора на іншу дату з підстав, наведених у засіданні суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено, що станом на 12.08.2025 не від усіх відповідачів надійшли відзиви на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників та учасників боржника.

Ухвалою суду від 12.08.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 17.09.2025.

15.09.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_6 про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора. Також 16.09.2025 ОСОБА_6 подано суду письмове заперечення стосовно вимог ліквідатора та наявності підстав для застосування субсидіарної відповідальності з мотивів, наведених у ньому.

15.09.2025 ОСОБА_5 подано суду відзив на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та колишніх керівників та учасників боржника.

19.09.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_5 про застосування строків позовної давності за вимогами ліквідатора.

19.09.2025 ОСОБА_4 подано суду письмові заперечення на вимоги ліквідатора щодо покладення субсидіарної відповідності та висловлено свої міркування стосовно скарги ОСОБА_6 у частині відсторонення ліквідатора боржника.

Ухвалою суду від 17.09.2025 відкладено підготовче засідання на 21.10.2025.

15.10.2025 до суду надійшли письмові заперечення ініціюючого кредитора по суті клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про застосування до вимог строку позовної давності.

17.10.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ліквідатора по суті заперечень ОСОБА_6 , а також заперечення про застосування строків позовної давності до заяви про покладення субсидіарної відповідальності. Також 17.10.2025 лікідатором подано суду заперечення по суті відзиву ОСОБА_5

17.10.2025 до суду надійшло клопотання ініціюючого кредитора про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи.

20.10.2025 ТОВ «Рембудмонтаж-М» подано суду заперечення щодо додаткових письмових пояснень ініціюючого кредитора та ліквідатора по суті вимог.

20.10.2025 ОСОБА_2 подано суду клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав, наведених у ньому.

21.10.2025 до суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_6 на клопотання ініціюючого кредитора стосовно призначення у справі судової експертизи.

Судове засідання 21.10.2025 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, що підтверджується наказом голови Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2025 №02.4-08/45-к.

Ухвалою суду від 29.10.2025 відкладено підготовче засідання у справі та розгляд заяви про призначення судової експертизи на 25.11.2025.

Ухвалами суду від 25.11.2025 клопотання ОСОБА_4 від 19.09.2025 (вх. №02.3.1-02/8172/25) про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій повернуто заявнику без розгляду. Відмовлено ТОВ «Рембудмонтаж-М» у визнанні кредитором боржника на суму 86.862,10 грн. Відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи та відкладено підготовче засідання на 21.01.2026.

Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд заяви до судового розгляду по суті. Розгляд заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн. призначити по суті на 11 лютого 2026 р.

Ухвалою суду від 21.01.2026 відкладено розгляд справи №907/81/16 на 11 лютого 2026 р.

11.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку та долучення доказів.

Представник Заявника підтримав подане клопотання, з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити.

Представник арбітражного керуючого Демчан О.І. підтримує зазначене клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_2 - Крилевець Є.С. щодо поновлення строку заперечив.

Відповідач ОСОБА_6 висловила заперечення з приводу поданого клопотання.

Інші учасники справи висловились щодо поданої заяви та щодо заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів.

Ухвалою суду від 11.02.2026 поновлено процесуальний строк ОСОБА_1 на приєднання доказів до матеріалів справи № 907/81/16. Приєднано до матеріалів справи № 907/81/16 звіт про незалежну оцінку майна. Розгляд заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн. відкладено по суті на 26.02.2026.

26.02.2026 представником відповідача ОСОБА_6 подано суду письмові заперечення по суті поданих ініціюючим кредитором додаткових доказів.

Також 26.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про долучення доказів та поновлення процесуального строку на його подання суду.

Ухвалою суду від 26.02.2026 поновлено строк ОСОБА_1 на приєднання доказів до матеріалів справи № 907/81/16. Приєднано до матеріалів справи № 907/81/16 рецензію ТОВ «ПРОЕКТНО КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА» на Звіт про незалежну оцінку майна (об`єкт оцінки: об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_6 ). Розгляд заяви про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн. відкладено по суті на 26 березня 2026 р.

26.03.2026 в засіданні суду в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 22.04.2026 до 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

22.04.2026 в засіданні суду в порядку ст. 216 ГПК України оголошує перерву до 28.04.2026 до 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

28.04.2026 в засіданні суду в порядку ст. 216 ГПК України оголошує перерву до 14.05.2026 до 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція заявників.

Ліквідатор подану заяву підтримує та просить задовольнити. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що з огляду на той факт, що провадження у справі про банкрутство КП «ЦСТРІ « 3акарпаття» відкрито за заявою ОСОБА_1 , а в ході здійснення процедури банкрутства підприємства будь-якого майна, за рахунок якого можливо було б погасити вимоги кредиторів у справі не виявлено, бездіяльність керівника банкрута ОСОБА_2 , його засновника ГО «Всеукраїнська спілка інвалідів - УСІ», та керівника і засновника банкрута ОСОБА_3 щодо уникнення банкрутства підприємства та їх необачність щодо несвоєчасного погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Родовід Банк» призвели до неможливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами, наявний причинно наслідковий зв`язок між бездіяльністю зазначених осіб та визнанням останнього банкрутом, у зв`язку із чим субсидіарна відповідальності за зобов`язаннями КП «ЦСТРІ «Закарпаття» підлягає покладенню на зазначених осіб.

Звертає увагу на те, що Мукачівською ОДПІ визначено, що балансова вартість недобудованого житлового багатоповерхового будинку, який залишається у власності підприємства, станом на 31.12.2010 року становить 4 600 900,20 грн, в той час як відповідно до виписок по банківських рахунках банкрута та інших наявних у заявника документах у будівництво зазначеного об`єкта було інвестовано 13 295 953,78 грн. Стверджує, що роботи, які виконувались ТОВ «Рембудмонтаж-М» на замовлення КП «ЦСТРІ «Закарпаття», приймались та оплачувались замовником за завищеними цінами з метою привласнення коштів, отриманих підприємством для будівництва багатоквартирного будинку. Внаслідок вказаних протиправних дій коштів, наданих інвесторам виявилось недостатньо для завершення будівництва, що в свою чергу призвело 'до неможливості здійснювати господарську діяльність та погасити наявні у КП «ЦСТРІ «Закарпаття» борги за рахунок реалізації збудованих об`єктів нерухомого майна. Водночас, внаслідок зазначених операцій ТОВ «Рембудмонтаж-М» та його посадові особи у період здійснення таких операцій набули істотну вигоду у вигляді коштів КП «ЦСТРІ «Закарпаття» які за умови добросовісності його керівника та засновника, а саме оплати виконаних робіт на засадах ринкового формування ціни, не могли бути набуті ТОВ «Рембудмонтаж-М».

У зв`язку з чим вважає, що наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на ТОВ «Рембудмонтаж-М» , як на особу, яка отримала істотний актив боржника на підставі рішення посадових осіб КП «ЦСТРІ «Закарпатгя» прийнятих на шкоду інтересу останнього. Крім того, зауважує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у період отримання ТОВ «Рембудмонтаж-М» оплат за виконання будівельних робіт від KH «ЦСТРІ «Закарпаття» (вересень 2007 - вересень 2008 років), керівником ТОВ «Рембудмонтаж-М» був ОСОБА_4 , засновниками були ОСОБА_4 (33%), ОСОБА_5 (3З%) та ОСОБА_6 (34%). Стверджує, що в діях керівника та засновників ТОВ «Рембудмонтаж-М» у період отримання останнім коштів від КП «ЦСТРІ «Закарпаття» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як посадових осіб юридичної особи, що отримала істотну вигоду від фактичного виведення активів банкрута, наявні ознаки доведення є КП «ЦСТРІ «Закарпаття» до банкрутства, що є підставою до покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Підсумовуючи, зазначає, що підставами настання неплатоспроможності KH «ЦСТРІ «Закарпаття» та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали дії посадових осіб банкрута, які допустили бездіяльність зі своєчасного погашення заборгованості підприємства перед ПАТ «Родовід Банк», а також умисно вчинили дії по укладенню правочинів на шкоду КП «ЦСТРІ «Закарпаття», внаслідок чого останнє фактично було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, а також дії третіх осіб щодо Укладення договорів генпідряду та виконання робіт за завищеними цінами, що не могли бити вчинені за добросовісності посадових осіб банкрута, та внаслідок яких такі треті особи набули істотний актив КП «ЦСТРІ «Закарпаття».

З огляду на, що вважає, що існують об`єктивні обставини для притягнення посадових осіб KH «ЦСТРІ «Закарпаття» ОСОБА_2 , Закарпатське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів УСІ» та ОСОБА_3 , та третіх осіб, що отримали істотну вигоду від протиправних дій таких посадових осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж-М», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , до субсидіарної відповідальності за грошовими зобов`язаннями банкрута у розмірі 8 963 961,15 грн.

В поданих письмових запереченнях, щодо застосування строків позовної давності ОСОБА_1 вказує, що право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Стверджує, що ні станом на 16 серпня 2023 року, ні 21 листопада 2023 року, ні 09 лютого 2024 року ще не встановлено недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, а тому початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство на той момент ще не розпочався.

ОСОБА_8 , у поданих 17.10.2025 запереченнях зауважує, про незгоду з позицією ОСОБА_6 та вказує, що дійсно, у наданих відповідачем документах відображено, що за період з квітня 2007 по вересень 2008 було виконано роботи на відповідні суми, водночас зазначені обставини жодним чином не спростовують викладених в заяві про покладення субсидіарної відповідальності аргументів.

Позиція ОСОБА_2

ОСОБА_2 не погоджується із змістом та вимогами зазначеної заяви і вважає її необґрунтованою, оскільки, в його діях як колишнього керівника відсутні будь-які дії чи бездіяльність, з якими законодавством України пов`язується можливість покладення субсидіарної відповідальності. Водночас заявляє про застосування строків позовної давності. В обґрунтування чого вказує, що перебіг позовної давності у цій справі почався з моменту визнання боржника банкрутом 18.07.2016. Відповідно, строк звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності сплив 18.07.2019. Оскільки ліквідатор та кредитор звернулися до суду лише у липні 2024 року, вони пропустили трирічний строк позовної давності.

У поданих 25.11.2025 запереченнях зауважує, що банкрутство КП «ЦСТРІ «Закарпаття» та виникнення заборгованості перед ОСОБА_1 відбулося виключно через об`єктивні економічні обставини, зокрема світову фінансову кризу 2008 року, яка знизила попит на нерухомість і унеможливила залучення коштів для завершення будівництва житлового будинку. Всі взаємні зобов`язання між сторонами були врегульовані у межах затвердженої судом мирової угоди, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав грошову компенсацію, а натомість мав повернути КП «ЦСТРІ «Закарпаття» актив право власності на квартири та приміщення загальною площею 5 248,3 кв. м у недобудованому житловому будинку за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Івана Франка-бічна, буд. 12-б (пункт 6 Мирової угоди).

Позиція Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ.

Позиція ОСОБА_3

ОСОБА_3 щодо задоволення заяви заперечує в повному обсязі. В обґрунтування чого вказує на те, що складових вини у доведенні до банкрутства ПК «ЦСТРІ «Закарпаття» арбітражним керуючим не доведено.

Позиція ТзОВ Рембудмонтаж-М.

ТзОВ Рембудмонтаж-М щодо задоволення заяви заперечує в повному обсязі. Вказує на те, що виконання робіт підтверджене актами приймання-передачі від 2007-2008 років, підписаними обома сторонами без зауважень. З цього моменту замовник прийняв результат робіт, що відповідно до ст.882 ЦК України означає належне виконання зобов`язань. Претензій до якості чи обсягу робіт у встановлені законом строки не заявлялись. Жодних листів-вимог або актів виявлення недоліків замовником не надано. Економічний висновок експерта № 12/ЕЕ від 09.08.2025р лише підтвердив факт виконання робіт та заборгованості, яка виникла у КП «Центр соціально трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» перед ТОВ «Рембудмонтаж-М» за Договором №1/1 - 1 від 25.07.2007р. - 86 862,10 грн. Експертиза не створює нових фактів і не містить розрахунків поза рамками документів, що вже є в матеріалах справи.

Вважає, що посилання арбітражного керуючого на «субсидіарну відповідальність» є юридично безпідставними. ТОВ Рембудмонтаж-М не є засновником, керівником чи контролюючою особою КП`ЦСТРІ Закарпаття». Товариство з квітня 2007р по вересень 2008р виконувало роботи згідно цивільно-правових договорів, відтак положення ст.61 Кодексу України з процедури банкрутства не можуть бути застосовані до підрядника. Товариство в жодному разі не мало прав давати обов`язкові для боржника вказівки чи визначати його дії.

ТзОВ Рембудмонтаж-М 25.03.2026 подано письмові пояснення щодо аналізу звіту про оцінку майна та перевірки достовірності вихідних даних.

Позиція ОСОБА_4 .

Позиція ОСОБА_5

ОСОБА_5 щодо задоволення заяви заперечує в повному обсязі. Вважає, вимоги про покладення на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн- безпідставними, що не ґрунтуються на нормах закону. Стверджує, що ОСОБА_5 - не був посадовою особою ТОВ Рембудмонтаж-М, не входив до складу виконавчих органів, не здійснював керівництва діяльністю підприємства. Не мав права підпису та не наділявся жодними управлінськими функціями від чого не було підписано жодних документів від імені ТОВ Рембудмонтаж-М; У період з 2001 року по 2007 перебував у трудових відносинах з підприємством лише як звичайний працівник, без управлінських повноважень. До 13 квітня 2009 року був лише учасником товариством, що не наділяє повноваженнями впливати на господарську діяльність або на фінансові рішення підприємства. Крім того, ОСОБА_5 не отримував дивідендів та жодних інших виплат від ТОВ Рембудмонтаж-М.

У зв`язку з чим вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про покладення на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності.

Крім того ОСОБА_5 заявляє про застосування строку позовної давності. Так за його доводами перебіг позовної давності у цій справі почався з моменту визнання боржника банкрутом 18.07.2016. Відповідно, строк звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності сплив 18.07.2019.

Позиція ОСОБА_6

ОСОБА_6 , щодо задоволення заяви заперечує в повному обсязі. Заявляє про застосування строків позовної давності. В обґрунтування чого зазначає, що винесення постанови господарським судом Закарпатської області від 18.07.2016 по справі № 907/81/16 про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить, що ліквідатор довідався або міг довідатись про наявність ознак доведення до банкрутства, адже саме з цієї дати розпочинають дію процедури з виявлення ліквідаційної маси Боржника, наявності кредиторської та/або дебіторської заборгованості, проведення фінансового аналізу стану Боржника тощо, а відтак саме з цієї дати починається перебіг позовної давності за вимогами ліквідаторів про покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності. З урахуванням наведеного вказує, що строк позовної давності сплинув 19.07.2019 року. У зв`язку з чим просить у задоволенні поданої заяви відмовити.

Крім того у поданих письмових заперечення на заяву, зазначає, що різниця сум сплачених коштів від Замовника за виконані будівельні роботи Генпідрядника згідно Договору підряду № 1/1-1 від 25.07.2007 р. становила: 8 158 406,71 грн. 7 740 771 грн. = 417 635 (чотириста сімнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять) гривень 71 коп.

Вважає, що доводи арбітражного керуючого та ініціюючого кредитора про «ведення будівництва з 2007 по 2010 рік» та «перерахування коштів у розмірі 9 573 076,16 грн. на користь ТОВ «Рембудмонтаж-М» за виконання будівельних робіт та придбання будівельних матеріалів з квітня 2007 по вересень 2008 року» є такими, що ґрунтуються на припущеннях, а не на документально підтверджених доказах.

Окремо, звертає увагу суду на те, що з метою документальної перевірки підтвердження наявної заборгованості повноважний представник керівника Кредитора (Люкшевої О.М.) звернувся до судового експерта Таратути Лілії Вікторівни (свідоцтво № 1545 від 28 листопада 2011року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) та надав всі необхідні підтверджуючі первинні документи за господарськими операціями за договорами № 1/1 від 20.04.2007 р. та № 1/1-1 від 25.07.2007 р. 09.08.2025 р. судовим експертом Таратутою Л.В. було складено та надано Заявнику висновок експерта № 12/ЕЕ (надалі висновок експерта). Вказаним висновком експерта було перевірено надані первинні документи бухгалтерського обліку та встановлено, що на підставі отриманих на експертизу документальних підтверджень у формі первинних документів, документально підтверджуються обсяги господарських операцій між ТОВ «Рембудмонтаж-М» (Сторона - Гепідрядник) та КП «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» (Сторона - Замовник):- за Договором №1/1 від 20.04.2007р. обсяг господарських операцій у періоді 20.04.2007 31.08.2007 на загальну суму 1 830 378,18 грн.- за Договором №1/1-1 від 25.07.2007р. - обсяг господарських операцій у періоді 25.07.2007 15.09.2008 на загальну суму 8 158 406,71 грн. Разом узагальнений розмір обсягу господарських операцій складає 9 988 784,89 гривень з ПДВ. Загальний розмір заборгованості, яка виникла у КП «Центр соціально трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» перед ТОВ «Рембудмонтаж-М» на дату цього висновку складає :- за Договором генерального підряду №1/1 від 20.04.2007р. 0,00 грн.- за Договором №1/1 - 1 від 25.07.2007р. - 86 862,10 грн.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У період 2007-2010 роки КП «ЦСТРІ «Закарпаття» здійснювало будівництво об`єктів нерухомості згідно з витягу із рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської Ради Закарпатської області від 26.06.2007 р. №145, щодо дозволити КП «ЦСТРІ «Закарпаття» будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Івана Франка бічна, 12Б, згідно розробленої та погодженої проектно-технічної документації.

20 квітня 2007 р. між колективним підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж-М» (Генпідрядник) було укладено Договір генпідряду №1/1, відповідно до положень якого Замовник доручив, а Генпідрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи на об`єкті за адресою : м. Мукачево вул. Івана-Франка -бічна, 12-Б, а саме: підготовчі роботи по будівництву та роботи нульового циклу

Загальна вартість вказаного договору становить: 1 887 828,00 гривень з ПДВ.

В матеріалах справи наявні акти наданих послуг №1 від 28.04.2007 (на суму 74 625,00 грн.), № б/н від 28.04.2007 (на суму 4 233,18 грн.), № 2 від 31.05.2007 (на суму 299 413,20 грн.), № 3 від 31.05.2007 (на суму 21 714,00 грн.), № 4 від 30.06.2007 (на суму 541 208,40 грн.), № 5 від 31.07.2007 (на суму 587 503,20 грн.), № 6 від 31.08.2007 (на суму 301 681,20 грн.) щодо виконання умов вказаного договору.

25 липня 2007 р. між колективним підприємством «Центр соціально трудової реабілітації інвалідів Закарпаття» (Замовник) товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж-М» (Генпідрядник) було укладено Договір генпідряду №1/1-1, відповідно до положень якого Замовник доручив, а Генпідрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи на об`єкті за адресою : м. Мукачево вул. Івана-Франка -бічна, 12-Б, а саме: виконання загально-будівельних робіт.

Загальна вартість вказаного договору становить: 24 412 418,40 гривень з ПДВ.

В матеріалах справи наявні акти наданих послуг № 1 від 30.09.2007 (на суму 600 380,40 грн.), № 2 від 30.09.2007 (на суму 25 016,40 грн.), № 3 від 30.10.2007 (на суму 508 561,20 грн.), № 4 від 31.10.2007 (на суму 46 792,80 грн.), № 5 від 30.11.2007 (на суму 610 783,20 грн.), № 6 від 30.11.2007 (на суму 104 185,20 грн.), № 7 від 26.12.2007 (на суму 664 730,40 грн.), № 8 від 31.01.2008 (на суму 359 668,20 грн.), № 9 від 29.02.2008 (на суму 843 048,00 грн.), № 10 від 29.02.2008 (на суму 42 493,20 грн.), № 11 від 31.03.2008 (на суму 994 318,80 грн.), № 12 від 30.04.2008 (на суму 1 065 493,20 грн.), № 13 від 30.04.2008 (на суму 23 506,80 грн.), № 14 від 30.05.2008 (на суму 953 602,80 грн.), № 15 від 30.06.2008 (на суму 507 141,60 грн.), № 16 від 31.07.2008 (на суму 400 916,40 грн.), № 17 від 30.08.2008 (на суму 334 613,71 грн.), № 18 від 15.09.2008 (на суму 73 154,40 грн.).

КП «ЦСТРІ «Закарпаття» отримало від ПАТ «Родовід Банк» кредитні кошти в загальному розмірі 7 651 000,00 грн на підставі кредитного договору №79.1/22-КЛТ-07 від 03.09.2007 та 13 додаткових угод до нього (далі кредитний договір). Виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено заставою майнових прав на частину приміщень загальною площею 5 187,47 кв. м у недобудованому житловому будинку за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Івана Франка-бічна, буд. 12-б, а також порукою ОСОБА_1 .

У подальшому заборгованість боржника перед ПАТ «Родовід Банк» за цим кредитним договором була погашена ОСОБА_1 як поручителем КП «ЦСТРІ «Закарпаття». Внаслідок такого погашення ОСОБА_1 набув право зворотної вимоги до КП «ЦСТРІ «Закарпаття» у розмірі 7 757 989,38 грн.

Для врегулювання заборгованості КП «ЦСТРІ «Закарпаття» перед майновим поручителем ОСОБА_1 між підприємством-боржником та ОСОБА_1 було укладено 36 договорів купівлі-продажу від 18.02.2008, 13.06.2008 та 15.07.2008, за якими ОСОБА_1 набув право власності на предмет застави частину приміщень загальною площею 5 187,47 кв. м. Укладення цих правочинів забезпечило врегулювання зобов`язань КП «ЦСТРІ «Закарпаття» перед ОСОБА_1 , що виникли внаслідок виконання ним обов`язків поручителя.

Водночас загальна вартість укладених 36 договорів купівлі-продажу становила 11 911 137,88 грн, у результаті чого у КП «ЦСТРІ «Закарпаття» виникло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 4 152 279,64 грн (різниця між загальною вартістю частини приміщень, переданих за 36 договорами купівлі-продажу, та сумою заборгованості, погашеної ОСОБА_1 як поручителем).

КП «ЦСТРІ «Закарпаття», підприємство звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення зазначеної заборгованості у розмірі 4 153 148,50 грн із ОСОБА_1 (справа № 2 1016/2012). В свою чергу ОСОБА_1 у вказаній справі звернувся до КП «ЦСТРІ «Закарпаття» із зустрічним позовом 16 389 797,18 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2012 у справі № 2-1016/2012р було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та КП «ЦСТРІ «Закарпаття», яку підписали ОСОБА_1 та представник підприємства ОСОБА_9 . Відповідно до умов цієї мирової угоди КП «ЦСТРІ «Закарпаття» зобов`язувалося сплатити ОСОБА_1 2 050 000,00 дол. США у гривневому еквіваленті, а ОСОБА_1 , зі свого боку, мав передати (повернути) КП «ЦСТРІ «Закарпаття» право власності на всі квартири та приміщення загальною площею 5 248,3 кв. м у недобудованому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 (пункт 6 Мирової угоди).

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.11.2013 по справі №6-34619св13 вирішено зобов`язати КП «ЦСТРІ «Закарпаття» виконати мирову угоду від 10.08.2012 року, яка визнана ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2012 року у цивільній справі №2-1016/2012р. та стягнути з банкрута на користь ОСОБА_1 16 470 623,58 грн. На виконання вказаного рішення було відкрито виконавче провадження № 42560025, в ході якого винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно з якою ОСОБА_1 передано в рахунок часткового погашення заборгованості КП «ЦСТРІ «Закарпаття» нерухоме майно за ціною 7 531 998,00 грн. без ПДВ, а саме: 20 квартир загальною площею 1461,1 кв. м. та сходові марші загальною площею 458,8 кв. м. в будинку незавершеного будівництва, готовністю 50 % за адресою: АДРЕСА_6 ,що належить на праві власності КП «ЦСТРІ «Закарпаття».

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.03.2016 по справі №907/81/16 порушено провадження у справі про банкрутство КП «ЦСТРІ «Закарпаття» та визнано безспірні грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 8 938 625,58 грн (залишок заборгованості КП «ЦСТРІ «Закарпаття» перед ОСОБА_1 після здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 42560025).

Постановою господарського суду Закарпатської області від 18.07.2016 по справі № 907/81/16 визнано банкрутом Колективне підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Крилова, буд. 96, к. А, код 32617168).

14.08.2024 року від ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття та ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., оскільки ліквідатор спільно з ініціюючим кредитором вважають, що існують правові підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності винних осіб у доведенні КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття до банкрутства, учасників та керівника боржника, а саме: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Закарпатське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ (вул. Індустріальна, буд.6, кв.36 м. Мукачево, 89600), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ТзОВ Рембудмонтаж-М (вул. Боженка, буд 86-Г, м. Київ, 03150), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Положення частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство КП «ЦСТРІ « 3акарпаття» відкрито за заявою ОСОБА_1 , а в ході здійснення процедури банкрутства підприємства будь-якого майна, за рахунок якого можливо було б погасити вимоги кредиторів у справі за твердженнями ліквідатора не виявлено, бездіяльність керівника банкрута ОСОБА_2 , його засновника ГО «Всеукраїнська спілка інвалідів - УСІ», та керівника і засновника банкрута ОСОБА_3 щодо уникнення банкрутства підприємства та їх необачність щодо несвоєчасного погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Родовід Банк» призвели до неможливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами, наявний причинно наслідковий зв`язок між бездіяльністю зазначених осіб та визнанням останнього банкрутом, у зв`язку із чим субсидіарна відповідальності за зобов`язаннями КП «ЦСТРІ «Закарпаття» підлягає покладенню на зазначених осіб.

Мукачівською ОДПІ при проведенні перевірки діяльності боржника визначено, що балансова вартість недобудованого житлового багатоповерхового будинку, який залишається у власності підприємства, станом на 31.12.2010 року становить 4 600 900,20 грн, в той час як відповідно до виписок по банківських рахунках банкрута та інших наявних у заявника документах у будівництво зазначеного об`єкта було інвестовано 13 295 953,78 грн. Ліквідатор та заявник стверджують, що роботи, які виконувались ТОВ «Рембудмонтаж-М» на замовлення КП «ЦСТРІ «Закарпаття», приймались та оплачувались замовником за завищеними цінами з метою привласнення коштів, отриманих підприємством для будівництва багатоквартирного будинку. Внаслідок вказаних протиправних дій коштів, наданих інвесторам виявилось недостатньо для завершення будівництва, що в свою чергу призвело 'до неможливості здійснювати господарську діяльність та погасити наявні у КП «ЦСТРІ «Закарпаття» борги за рахунок реалізації збудованих об`єктів нерухомого майна. Водночас, внаслідок зазначених операцій ТОВ «Рембудмонтаж-М» та його посадові особи у період здійснення таких операцій набули істотну вигоду у вигляді коштів КП «ЦСТРІ «Закарпаття» які за умови добросовісності його керівника та засновника, а саме оплати виконаних робіт на засадах ринкового формування ціни, не могли бути набуті ТОВ «Рембудмонтаж-М».

У зв`язку з чим заявники вважають, що наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на ТОВ «Рембудмонтаж-М» , як на особу, яка отримала істотний актив боржника на підставі рішення посадових осіб КП «ЦСТРІ «Закарпатгя» прийнятих на шкоду інтересу останнього. Крім того, зауважує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у період отримання ТОВ «Рембудмонтаж-М» оплат за виконання будівельних робіт від KH «ЦСТРІ «Закарпаття» (вересень 2007 - вересень 2008 років), керівником ТОВ «Рембудмонтаж-М» був ОСОБА_4 , засновниками були ОСОБА_4 (33%), ОСОБА_5 (3З%) та ОСОБА_6 (34%). Стверджує, що в діях керівника та засновників ТОВ «Рембудмонтаж-М» у період отримання останнім коштів від КП «ЦСТРІ «Закарпаття» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як посадових осіб юридичної особи, що отримала істотну вигоду від фактичного виведення активів банкрута, наявні ознаки доведення є КП «ЦСТРІ «Закарпаття» до банкрутства, що є підставою до покладення на них субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Підсумовуючи, зазначають, що підставами настання неплатоспроможності KH «ЦСТРІ «Закарпаття» та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали дії посадових осіб банкрута, які допустили бездіяльність зі своєчасного погашення заборгованості підприємства перед ПАТ «Родовід Банк», а також умисно вчинили дії по укладенню правочинів на шкоду КП «ЦСТРІ «Закарпаття», внаслідок чого останнє фактично було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, а також дії третіх осіб щодо Укладення договорів генпідряду та виконання робіт за завищеними цінами, що не могли бити вчинені за добросовісності посадових осіб банкрута, та внаслідок яких такі треті особи набули істотний актив КП «ЦСТРІ «Закарпаття».

Таким чином, вказані обставини та наведені докази, за переконанням ліквідатора, є підставою для покладення на третіх осіб, засновника та керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута в розмірі 8.955.325,98 грн., що становить різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Положення частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Таким чином, законодавство пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб лише у зв`язку з наявністю вини конкретних осіб у доведенні до банкрутства боржника.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Щодо об`єкта правопорушення, що ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Наведені висновки щодо об`єкта правопорушення зумовлюють необхідність сформулювати висновки щодо суб`єктів права вимоги та характеру звернення (позову) про покладення субсидіарної відповідальності боржника у справі про банкрутство.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України.

Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій /бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками.

Зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. Однак, зазначена неправомірна поведінка таких осіб з доведення до банкрутства повинна бути прямо зафіксована у фінансовому аналізі боржника або у судовому рішенні.

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Зокрема, у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виснував, що ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, суд з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (частина десята статті 39 цього Кодексу);

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (частина третя статті 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 № 3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

Верховний Суд також зазначив, що аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Звідси, керуючись наведеними положеннями зазначеного Кодексу щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, Суд доходить висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» жодним із ліквідаторів боржника не складався, в той час коли провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито 18.07.2016.

Провадження у справі про банкрутство Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» було відкрито 03.03.2016. Відповідно, періодом, який починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство є період з 03.03.2013 по 03.03.2016.

Як було зазначено вище, у матеріалах справи відсутній сформований та складений у відповідності до вимог чинного законодавства звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрута чи доведення до банкрутства Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття». Відповідно, період аналізу господарської діяльності боржника з 2007 року по 2012 роки взагалі не може братися до уваги, так як не відноситься до трирічного періоду, що передував даті порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже, весь період договірних відносин боржника з його контрагентами, на який посилається ліквідатор в заяві на підтвердження свої вимог щодо доведення до банкрутства боржника його засновниками, директором та іншими особами починаючи з 2007 (договірні відносини з ТОВ «Рембудмонтаж-М») та закінчуючи 2012 включно є періодом, яким не можуть визначатися ознаки дій з доведення до банкрутства згідно п. 3.2. Методичних рекомендацій.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Отже, субсидіарна відповідальність покладається на керівника при наявності підтвердження вини у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності. В свою чергу, заявником не доведено вину відповідача 1 у доведенні Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» до стану неплатоспроможності, оскільки ліквідатором не встановлено причини критичної неплатоспроможності та які саме дії призвели до стану неплатоспроможності боржника.

Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Отже, субсидіарна відповідальність покладається на керівника, засновників та третіх осіб при наявності підтвердження вини у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності. В свою чергу, позивачами не доведено вину відповідачів у доведенні Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» до стану неплатоспроможності.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, звертаючись до суду з заявою сторона, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

Враховуючи викладене вище, розглянувши заяву ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року) до ОСОБА_2 , м. Мукачево до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Мукачево до ОСОБА_3 , м. Мукачево до ТзОВ Рембудмонтаж-М, м. Київ до ОСОБА_4 , м. Київ до ОСОБА_5 , м. Київ до ОСОБА_6 , м. Київ про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн., дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що позивачами не доведено наявність складу цивільного правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення поданої заяви.

Щодо строку позовної давності.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України законодавець встановлює загальне правило, за яким перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

А тому, беручи до уваги, що за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності, Суд доходить висновку, що встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20).

Дійшовши зазначеного висновку, Суд вважає за необхідне відступити від раніше викладеної правової позиції Верховного Суду в питанні обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, що викладена в постановах від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, відповідно до якої ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тією обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника та визначає початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 по справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

У свою чергу суд вважає за необхідне зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного можна дійти висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки положення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Аналіз положень абз. 2 ч. 5 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Підтвердженням вищевикладеного є те, що розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Аналогічно, Верховний Суд у постанові від 10.08.2023 по справі №904/8850/14 дійшов до висновку, що для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відповідач має довести, що ліквідатором пропущено трирічний строк з саме з моменту виявлення недостатності ліквідаційної маси для повного погашення кредиторської заборгованості.

У справі про банкрутство Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» право на подачу заяви про субсидіарну відповідальність з`явиться у ліквідатора після завершення усіх дій з дослідження фінансово-майнового стану банкрута та проведення аналізу його фінансово-господарської діяльності.

Так, як вбачається з матеріалів справи, звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» не складався жодним із ліквідаторів, відтак, матеріалами справи не встановлено обставини неможливості звернення стягнення на відображене в балансах банкрута майно з огляду на їх приховування посадовими особами банкрута, а також щодо наявності ознак доведення підприємства до банкрутства.

В свою чергу, відповідачами не надано жодних доказів пропуску ліквідатором трирічного строку з моменту виявлення недостатності ліквідаційної маси банкрута для погашення вимог кредиторів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк позовної давності на подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором Колективного підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Закарпаття» не пропущено, оскільки останнім та іншими ліквідаторами боржника не вживались дії з аналізу фінансово-господарського стану підприємства, виявлення його активів, відповідно строк позовної давності для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута станом на дату подання ліквідатором та кредитором заяви пропущений не був.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви заяву ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року) до ОСОБА_2 , м. Мукачево, до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Мукачево, до ОСОБА_3 , м. Мукачево, до ТзОВ Рембудмонтаж-М, м. Київ, до ОСОБА_4 , м. Київ, до ОСОБА_5 , м. Київ, до ОСОБА_6 , м. Київ, про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (правова позиція Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20.10.2022 по справі № 911/3554/17 (911/401/21)). Витрати на професійну правничу допомогу позивачами у даній справі не заявлялися.

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора КП Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Закарпаття арбітражного керуючого Демчан О.І. та ОСОБА_1 (вх. №02.3.1-02/6324/24 від 14.08.2024 року) до ОСОБА_2 , м. Мукачево до Закарпатського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів УСІ, м. Мукачево до ОСОБА_3 , м. Мукачево до ТзОВ Рембудмонтаж-М, м. Київ до ОСОБА_4 , м. Київ до ОСОБА_5 , м. Київ до ОСОБА_6 , м. Київ про застосування субсидіарної відповідальності та стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів у сумі 8 955 325,98 грн. відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.06.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі